Постанова

від 14.12.2023 по справі 536/612/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/612/19 Номер провадження 22-ц/814/3305/23Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Чумак О.В.

суддів Дряниці Ю.В., Обідіної О.І.

за участю секретаря Стеценка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті від25лютого 2021року,прийнятого підголовуванням суддіКолотієвського О.О., по справі за позовом ОСОБА_1 до Новогалещинської селищної об`єднаної територіальної громади, треті особи: Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Кременчуцькій РДА Полтавської області - про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні2019року ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті з позовом до Новогалещинської селищної об`єднаної територіальної громади, треті особи: Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Кременчуцькій РДА Полтавської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову вказала, що вона згідно заповіту є спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів та доказів того, що ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку площею 7,44 га, розташованої на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Збільшивши позовні вимоги, позивачка просила встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 земельної ділянки площею 7, 44 га, розташованої на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та будинок з господарськими будівлями розташований на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Просила також визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 7, 44 га розташованої на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та на будинок з господарськими будівлями, що розташований на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Рішенням Кременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті від25лютого 2021року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що факт прийняття спадщини ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки та будинку в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 підтверджується тим, що остання не подавала заяви про відмову від спадщини, до своєї смерті користувалася як будинком, так і земельним паєм; інші особи заяв про прийняття спадщини не подавали, фактично була «мовчазна згода» на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

У відзиві на апеляційну скаргу голова Новогалещинської селищної ради вважає рішення районного суду правильним та просить залишити його без змін.

Рішення суду першої інстанції було предметом апеляційного та касаційного розгляду.

Так, постановою Полтавського апеляційного суду від 08.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті від25лютого 2021року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.03.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 08.11.2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції послався на те, що справа в суді апеляційної інстанції розглянута 08.11.2021 за відсутності позивача ОСОБА_1 , яка не було належним чином відповідно до вимог ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 411 ЦПК України висновки судукасаційної інстанції,в зв`язкуз якимискасовано судовірішення,є обов`язковимидля судупершої чиапеляційної інстанціїпід часнового розглядусправи.

До залу суду при новому апеляційному розгляді з`явився представник відповідача Новогалещинської селищної ради Бондар В.М.

Інші представники відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до суду не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, в порядку ст. 128 ч. 6 ЦПК України шляхом надіслання судових повісток рекомендованими листами, а також на електронні адреси; причини неявки не повідомили, жодних клопотань до суду не подавали.

Третя особа державний нотаріус Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Резніченко Н.А. до суду не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник третьої особи Центру надання адміністративних послуг при Кременчуцькій РДА також до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка про виклик його до суду повернута без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи відповідно до ст. 128 ч. 8 п.3 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 до апеляційного суду не з`явилась, судова повістка про виклик її до суду, що була надіслана за повідомленою позивачкою суду адресою: АДРЕСА_2 , - повернута до суду без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи відповідно до ст. 128 ч. 8 п.3 ЦПК України. Відомостей щодо іншої адреси місця перебування позивачка суду не повідомила.

Представник позивачки адвокат Близнюк І.В. до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином; надіслав суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що він та позивачка, які проживають у м. Кременчуці, не можуть прибути до апеляційного суду через погодні умови та поганий стан доріг. При цьому вказав, що ОСОБА_1 наполягає на участі у справі та бажає повідомити про обставини, які мають суттєве значення для її розгляду. Також просить викликати і допитати свідків.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Відповідно до ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_6 наполягав на розгляді справи у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, пославшись на те, що він прибув у судове засідання до Полтавського апеляційного суду з м. Кременчука.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, думку представника відповідача ОСОБА_6 , дійшла висновку про можливість розглянути справу у відсутність позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Близнюка І.В., які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а їх неявка є неповажною, враховуючи, що позивачка та її представник у відповідності до ст. 212 ЦПК України мали право заявити клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції як в приміщенні суду, так і власними технічними засобами поза приміщенням суду, проте не скористалися наданим їм процесуальним законом правом.

Крім цього колегія суддів враховує, що представник відповідача, не зважаючи на погодні умови та поганий стан доріг, прибув до Полтавського апеляційного суду з м.Кременчука Полтавської області.

Щодо клопотання представника позивачки адвоката Близнюка І.В. про виклик і допит свідків, колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.

Відповідно до ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Згідно ч.1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Представник позивачки, звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявами про виклик і допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також свідка ОСОБА_10 , не навів достатніх переконливих причин неможливості заявити клопотання про виклик і допит вказаних свідків у суді першої інстанції, не надав доказів неможливості звернення з таким клопотанням до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, враховуючи, що позивачка приймала участь у справі та користувалася правовою допомогою під час розгляду справи судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про виклик і допит свідків в апеляційному суді.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судомпершої інстанції встановлено, і це підтверджено матеріалами справи,що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 належав будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 7, 44 га, розташованої на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

При цьому правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та будинок в матеріалах справи відсутні.

ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , яка за життя 06 листопада 2013 року склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

Постановою від 19.04.2016 року нотаріуса Другої Кременчуцької нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів та доказів того, що ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку площею 7, 44 га, розташованої на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, а також житловий будинок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що після смерті ОСОБА_3 його дочка ОСОБА_2 прийняла спадщину та користувалася його будинком в с. Остапці та земельним паєм, однак право власності в порядку спадкування не оформлювала.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_2 зі своїм батьком ОСОБА_3 , оскільки відповідно до довідки № 572 від 09.09.2019 року виконкому Новогалещинської селищної ради, померлий ОСОБА_3 до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 та був зареєстрований один.

Відповідно до акту обстеження комісії Новогалещинської селищної ради 09.09.2019 року встановлено, що ОСОБА_2 зі своїм батьком на день смерті не проживала і зареєстрована в цьому будинку не була.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 цього ж Кодексу передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 12, 13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до положень ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають біти підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_3 , тобто за іншою адресою, де мешкав та помер її батько ІНФОРМАЦІЯ_2 (с. Остапці Кременчуцького району), в шестимісячний строк заяви до нотаріальної контори про бажання прийняти спадщину не подавала, не вчинивши дій, передбачених статтями 1268-1269 ЦК України.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт прийняття спадщини померлого батька ОСОБА_2 , суду не надано.

Посилання ОСОБА_1 в позовній заяві на те, що факт прийняття спадщини ОСОБА_2 підтверджується показами свідків, не приймаються до уваги, оскільки чинним законодавством, зокрема ч.1 ст.1269 ЦК України, чітко встановлено процедуру прийняття спадщини особою, яка не проживала на момент смерті зі спадкодавцем, а саме така особа має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Тоді як матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 не проживала з батьком на момент смерті, та не вчинила дій, передбачених статтями 1268-1269 ЦК України. Належних і допустимих доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

За життя ОСОБА_2 з позовом про встановлення факту спільного проживання з батьком ОСОБА_3 на момент його смерті та визнання за нею права власності на спадкове майно не зверталася.

Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 після смерті батька не подавала заяву про відмову від спадщини, отже, прийняла спадщину після його смерті, - не приймаються до уваги, оскільки це не є належним і допустимим доказом на підтвердження факту прийняття спадщини.

Позивачкою ОСОБА_1 не надано жодного належного і допустимого доказу на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_2 зі своїм батьком ОСОБА_3 на момент його смерті.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Доказів того, що ОСОБА_2 успадкувала після померлого батька ОСОБА_3 спірне майно матеріали справи не містять.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення Кременчуцького районногосуду Полтавської області від 25лютого 2021року відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 , 381, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кременчуцького районногосуду Полтавської області від 25лютого 2021року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.12.2023.

Головуючий-суддя О.В.Чумак

Судді: Ю.В.Дряниця

О.І.Обідіна