Рішення

від 13.03.2023 по справі 757/21207/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21207/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Рябошапці М.О.

за участі:

представника позивача - Кулібаби О.О.

представника відповідача - Скуратової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Шевкова Оксана Вікторівна, приватний нотаріус Ляшенко Віталій Володимирович, про стягнення трьох відсотків річних та визнання правочинів недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , звернулась до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову вказувала, що 03 липня 2012 року між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір позики, за умовами якого позивач надала відповідачу грошові кошти в сумі 1 000 000 доларів США, зі строком повернення до 10 серпня 2013 року та процентною ставкою 7% річних.

17 грудня 2012 року між сторонами укладено ще один договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 надала ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1 000 000 доларів США, зі строком повернення до 17 грудня 2013 року та процентною ставкою - 11 % річних.

Зазначала, що з огляду на усну домовленість між сторонами та своєчасну сплату процентів за користування запозиченими грошовими коштами, дія договорів від 03 липня 2012 року та від 17 грудня 2012 року продовжувалась і після строку зазначеного в них.

Однак, починаючи з липня 2014 року відповідач ОСОБА_5 перестав сплачувати проценти, посилаючись на початок бойових дій у Донецькій області та зумовлені цими обставинами проблеми у господарській діяльності, внаслідок чого звернувся до позивача з проханням списати частину боргу, надати розстрочку на повернення сум позики, а також тимчасово звільнити його від сплати процентів.

В результаті переговорів між сторонами було досягнуто домовленості про прощення боргу в сумі 185 000 дол. США, повернення не менше половини від суми боргу до 01 листопада 2016 року, а також зменшення розміру процентної ставки за умови оформлення заставних/іпотечних договорів.

Вказувала, що 15 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду №1 до договору позики від 03 липня 2012 року, за умовами якої сторони підтвердили факт укладення договорів та існування у відповідача боргу в сумі 900 000 доларів США; продовжили строк виконання зобов`язання до 01 листопада 2017 року за умови повернення не менше 50% суми боргу до 01 листопада 2016 року; домовились про застосування процентної ставки у розмірі 5% річних, починаючи з 01 листопада 2016 року та затвердили спосіб забезпечення виконання зобов`язання за рахунок застави забійного та ковбасного комплексів АТ «АБД Грузія», контрольний пакет акцій якого належить відповідачу ОСОБА_5 . За умовами додаткової угоди остання вступає в силу одночасно з набранням чинності договору застави і не буде мати юридичної сили, якщо вказаний договір застави не буде укладено.

Також, 15 жовтня 2015 року між сторонами укладена аналогічна за змістом додаткова угода №1 до договору позики від 17 грудня 2012 року, відповідно до якої сума боргу становить 915 000 дол. США та забезпечення виконання зобов`язання повинно відбутись за рахунок обладнання свинарського комплексу, багатоквартирного будинку та біологічних активів, які належать АТ «АБД Грузія».

06 листопада 2015 року на виконання умов указаних додаткових угод від 15 жовтня 2015 року між позивачем та АТ «АБД Грузія» у місті Тбілісі, Грузія, підписано та зареєстровано заставні (іпотечні) договори №1 та №2. Автентичність підписів представників сторін на зареєстрованих заставних (іпотечних) договорах №№1,2 від 06 листопада 2015 року була посвідчена нотаріусом Грузії Давидом Імнадзе, що підтверджується відповідними нотаріальними актами №151224348 та №151224380 від 06 листопада 2015 року.

Проте, оскільки вимоги щодо обов`язкової реєстрації заставних договорів у Національному агентстві публічного реєстру Грузії виконані не були, то вказані договори юридичної сили не набрали.

З огляду на прохання відповідача ОСОБА_5 , між сторонами також узгоджено, що у випадку відсутності у боржника можливості повернути суму позики готівкою на території України, повернення запозичених коштів може здійснюватися на території Грузії АТ «АБД Грузія» за рахунок дивідендів, що виплачуються відповідачу, як засновнику товариства.

На виконання вказаної домовленості 20 листопада 2015 року між ОСОБА_5 , як акціонером товариства, ОСОБА_8 , яка є іншим акціонером, та АТ «АБД Грузія» укладено угоду, відповідно до якої дивіденди, які належать до виплати відповідачу, перераховуватимуться шляхом безготівкового переказу на рахунок позивача-кредитора.

11 січня 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору позики від 03 липня 2012 року, згідно з умовами якої строк повернення позики продовжено до 01 квітня 2018 року та встановлено відстрочку до 01 квітня 2018 року для повернення частини суми позики у розмірі 270 000 доларів США.

Вказує, що відповідачем ОСОБА_5 належним чином не виконані зобов`язання з повернення сум позики та сплати процентів за користування позикою, а також трьох відсотків річних, унаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2 918 602,75 доларів США.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва (справа №185/8388/18) позов ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та трьох відсотків річних - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість з повернення суми позики та сплати процентів за користування позикою, а також 3% річних за договором позики від 03 липня 2012 року та від 17 грудня 2012 року, що становить 56 934 799 грн. 95 коп., що в еквіваленті становить 2 013 970 доларів США 37 центів та 8 810,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів позики - відмовлено.

Виходячи з вказаних обставин, та враховуючи при цьому, що розмір заборгованості відповідача ОСОБА_5 в рамках даної справи встановлено судовим рішенням станом на 01 жовтня 2018 року, позивач вважає за необхідним нарахувати 3% річних за наступний період, оскільки відповідачем ОСОБА_5 грошове зобов`язання так і не було виконано.

При цьому, вказувала, що позивачці стало відомо, що відповідачем ОСОБА_5 , який був засновником (учасником) низки суб`єктів господарювання, після отримання позики, відчужив свої частки у статутних капіталах товариств на користь своєї дружини ОСОБА_6 , яка в подальшому відчужила такі частки на користь їхньої спільної дочки ОСОБА_7 , а також на користь інших осіб.

Вважає, що такі дії відповідача ОСОБА_5 дозволяють звільнити частки з-під звернення стягнення, залишаючи, при цьому, особистий фактичний контроль над ними і можливість реалізації всіх прав засновника, що свідчить про намір уникнути виконання грошового зобов`язання перед позивачкою за рахунок часток наступних підприємств: ТОВ «Торговий дім «Агротех», код ЄДРПОУ 40969876, ТОВ «Комплекс «Агротех», код ЄДРПОУ 39881715, ТОВ «Торговий дім «Константа Агро», код ЄДРПОУ 40476622, ТОВ «Константа - Комбікорм», код ЄДРПОУ 40969842, СТОВ «Тарасівське», код ЄДРПОУ 30714041, ТОВ «Ашрап Компані», код ЄДРПОУ 39146479, ТОВ «Тадеуш Груп», код ЄДРПОУ 39143022.

Також вважає, що правочини щодо відчуження часток у вказаних вище товариствах на користь відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є фіктивними та порушують законні права позивачки, оскільки дії сторін таких правочинів під час їх укладення направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених такими правочинами, а виключно на фіктивний перехід права власності на зазначені частки з метою приховання активів від наступного звернення стягнення в рахунок виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 , що є підставою для визнання вказаних правочинів недійсними у відповідності до вимог ст. 234 ЦК України.

Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивачки три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 02 жовтня 2018 року по 11 березня 2021 року у сумі 3 071 904 грн. 33 коп., що станом на 11 березня 2021 року є еквівалентом 110 892 долари США 66 центів; визнати недійсними правочини укладені між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо відчуження/набуття часток у статутних капіталах наступних підприємств: ТОВ «Торговий дім «Агротех» (код 40969876), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 89%, що складає 885 грн. 60 коп.; ТОВ «Комплекс «Агротех» (код 39881715), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 89%, що складає 885 грн. 60 коп.; ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 90%, що складає 900 грн.; ТОВ «Торговий дім «Константа Агро» (код 40476622), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 66,6%, що складає 666 грн.; ТОВ «Константа-Комбікорм» (код 40969842), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 100%, що складає 900 грн.; визнати недійсними правочини, укладені між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо відчуження/набуття часток у статутних капіталах наступних підприємств: ТОВ «Торговий дім «Агротех» (код 40969876), ТОВ «Комплекс «Агротех» (код 39881715), ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952), ТОВ «Торговий дім «Константа Агро» (код 40476622), ТОВ «Константа-Комбікорм» (код 40969842); визнати недійсним правочин, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 щодо відчуження/набуття частки у статутному капіталі ТОВ «Тадеуш Групп» (код 39143022); визнати недійсним правочин, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 щодо відчуження/набуття частки у статутному капіталі ТОВ «Ашрап Компані» (код 39146479); судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою судді від 20 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами загального провадження.

Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т.2. а.с. 35).

07 листопада 2022 року від адвоката Кулібаби О.О., діючого в інтересах ОСОБА_3 , надійшла заява про зміну предмета позову, в якій, посилаючись на обставини викладені вище, вказував, що під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року в цивільній справі за позовом позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та трьох відсотків річних (справа №185/8388/18), відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» від 18.05.2017 р., за яким він продав ОСОБА_6 (своїй дружині) частку статутного капіталу ТОВ «Аграрний дім «Константа» та договір дарування такої частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» від 26.10.2018 р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також визнати недійсним з моменту укладення правочин, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо відчуження/набуття частки ОСОБА_5 в розмірі 100 %, що складає 45 054, 18 грн., статутного капіталу СТОВ «Тарасівське» (код 30714041).

Посилаючись на те, що вказані дії відповідача ОСОБА_5 підтверджують недобросовісну поведінку останнього, яка направлена на невиконання грошових зобов`язань за договорами позики від 03.07.2012 р. та 17.12.2012 р., а також на вжиття ним всіх необхідних заходів для збереження майна від звернення на нього стягнення, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 07 листопада 2022 року, просила стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 02.10.2018 р. по 15.08.2022 р. у розмірі 153 034, 20 доларів США, визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) від 18.05.2017 р., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; скасувати реєстраційну дію від 22.05.2017 р. № 10741050004058702, вчинену державним реєстратором - приватним нотаріусом Шевковою О.В.; визнати недійсним з моменту укладення договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) від 26.10.2018 р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Ляшенком В.В., укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; скасувати реєстраційні дії від 29.10.2018 р. за № 10741050006058702 від 25.11.2020 р. за № 1000741220010058702 та від 03.08.2021 р. за № 1000741070013058702, вчинені державним реєстратором - приватним нотаріусом Ляшенком В.В.; визнати недійсним з моменту укладення правочин, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо відчуження/набуття частки ОСОБА_5 в розмірі 100 %, що складає 45 054, 18 грн, статутного капіталу СТОВ «Тарасівське» (код 30714041); судові витрати покласти на відповідачів.

07 листопада 2022 року від адвоката Кулібаби О.О., діючого в інтересах ОСОБА_3 , надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, в якій він просив закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання недійсними правочинів, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щодо відчуження/набуття часток у статутних капіталах таких підприємств: ТОВ «Торговий дім «Агротех» (код 40969876), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 89 %, що складає 885, 60 грн; ТОВ «Комплекс «Агротекс» (код 39881715), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 89 %, що складає 885, 60 грн; ТОВ «Торговий дім «Константа Агро» (код 40476622), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 66, 6 %, що складає 666, 00 грн; ТОВ «Константа-Комбікорм» (код 40969842), щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 100 %, що складає 900, 00 грн; визнання недійсними правочинів, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , щодо відчуження/набуття часток у статутних капіталах таких підприємств: ТОВ «Торговий дім «Агротех» (код 40969876); ТОВ «Комплекс «Агротех» (код 39881715); ТОВ «Торговий дім «Константа Агро» (код 40476622); ТОВ «Константа-Комбікорм» (код 40969842); визнання недійсним правочину, укладеному між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , щодо відчуження/набуття частки у статутному капіталі ТОВ «Тадеуш Груп» (код 39143022); визнання недійсним правочину, укладеному між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , щодо відчуження/набуття частки у статутному капіталі ТОВ «Ашрап Компані» (код 39143022).

Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року прийнято відмову представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Кулібаби О.О. від її позову до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Шевкова О.В., приватний нотаріус Ляшенко В.В. про стягнення коштів та визнання правочинів недійсними, в частині позовних вимог про:

визнання недійсними правочинів, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відчуження/набуття часток у статутних капіталах таких підприємств:

- ТОВ «Торговий дім «АГРОТЕХ» (код 40969876) щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 89 %, що складає 885, 60 грн;

- ТОВ «Комплекс «Агротекс» (код 39881715) щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 89 %, що складає 885, 60 грн;

- ТОВ «Торговий дім «Константа Агро» (код 40476622) щодо частки ОСОБА_5 розмірі 66, 6 %, що складає 666, 00 грн;

- ТОВ «Константа -Комбікорм» (код 40969842) щодо частки ОСОБА_5 в розмірі 100 %, що складає 900, 00 грн;

визнання недійсними правочинів, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , щодо відчуження/набуття часток у статутних капіталах таких підприємств:

- ТОВ «Торговий дім «Агротех» (код 40969876);

- ТОВ «Комплекс «Агротех» (код 39881715);

- ТОВ «Торговий дім «Константа Агро» (код 40476622);

- ТОВ «Константа -Комбікорм» (код 40969842);

визнання недійсним правочину, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , щодо відчуження/набуття частки ОСОБА_5 в розмірі 100 %, що складає 45 054,18 грн. статутного капіталу СТОВ «Тарасівське» (код 30714041);

визнання недійсним правочину, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 щодо відчуження/набуття частки у статутному капіталі ТОВ «Тадеуш Груп» (код 39143022);

визнання недійсним правочину, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , щодо відчуження/набуття частки у статутному капіталі ТОВ «Ашрап Компані» (код 39143022).

Провадження у справі в цій частині закрито.

Протокольною ухвалою від 20 листопада 2022 року ухвалено повернутись до підготовчого провадження (т.2 а.с.252-253).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 31 січня 2022 року на 12 год.30 хв. (т.2 а.с.35).

24 листопада 2022 року від приватного нотаріуса Шевкової О.В. надійшов лист, в якому вона просила розглядати справу без її участі. Вказувала, що нею було здійснено реєстраційну дію за №10741050004058702 щодо зміни учасника ТОВ «Торговий дім «Константа Агро» (код 40476622). Для вчинення такої дії їй було надано заявником всі документи, що були передбачені законодавством України на дату вчинення реєстраційної дії для проведення вказаної реєстрації: договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 18 травня 2017 року, протокол №4 від 18 травня 2017 року загальних зборів учасників, справжність підписів яких засвідчено нею за реєстровим номером №3086-3088 (згідно вказаних документів право власності на частку у статутному капіталі товариства перейшло від ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , статут товариства у новій редакції). Зазначала, що на дату проведення реєстраційної дії ніяких обтяжень та обтяжень, заборон на здійснення реєстраційної дії щодо учасників та товариства державні реєстри не містили. Заявник звертався до приватного нотаріуса особисто.

02 грудня 2022 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшенка В.В. надійшла заява, в якій він вказував, що у зв`язку зі станом здоров`я та особистими обставинами він не має змоги з`явитись до суду в даній справі, як третя особа. При цьому підтвердив, що всі виконані ним дії відповідали чинному законодавству України (т.3 а.с.170).

19 грудня 2022 року від адвоката Скуратової С.І., діючої в інтересах ОСОБА_5 , надійшло клопотання про призначення в даній справі судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 30 січня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про призначення судово-економічної експертизи - відмовлено.

30 січня 2023 року від адвоката Скуратової С.І., діючої в інтересах ОСОБА_5 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказувала, що позивач звернувся в суд з позовом про визнання правочинів недійсними, стороною яких він не є. Зазначала, що позивач зобов`язаний довести (підтвердити в установленому законом порядку), яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) її права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволення позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Посилаючись на викладене, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02 березня 2023 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду.

Суд, у порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 02.10.2018 по 15.08.2022 року у розмірі 153 034, 20 доларів США суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03 липня 2012 року між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір позики, за умовами якого позивачка надала відповідачеві грошові кошти в сумі 1 000 000 доларів США, зі строком повернення до 10 серпня 2013 року та процентною ставкою 7% річних.

17 грудня 2012 року між сторонами укладено ще один договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 надала ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1 000 000 доларів США, зі строком повернення до 17 грудня 2013 року та процентною ставкою - 11 % річних.

В позовній заяві позивач вказувала, що з огляду на усну домовленість між сторонами та своєчасну сплату процентів за користування запозиченими грошовими коштами, дія договорів від 03 липня 2012 року та від 17 грудня 2012 року продовжувалась і після строку зазначеного в них.

15 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду №1 до договору позики від 03 липня 2012 року, за умовами якої сторони підтвердили факт укладення договорів та існування у відповідача боргу в сумі 900 000 доларів США; продовжили строк виконання зобов`язання до 01 листопада 2017 року за умови повернення не менше 50% суми боргу до 01 листопада 2016 року; домовились про застосування процентної ставки у розмірі 5% річних, починаючи з 01 листопада 2016 року та затвердили спосіб забезпечення виконання зобов`язання за рахунок застави забійного та ковбасного комплексів АТ «АБД Грузія», контрольний пакет акцій якого належить відповідачу ОСОБА_5 . За умовами додаткової угоди остання вступає в силу одночасно з набранням чинності договору застави і не буде мати юридичної сили, якщо вказаний договір застави не буде укладено.

В той же день, 15 жовтня 2015 року між сторонами укладена аналогічна за змістом додаткова угода №1 до договору позики від 17 грудня 2012 року, відповідно до якої сума боргу становить 915 000 дол. США та забезпечення виконання зобов`язання повинно відбутись за рахунок обладнання свинарського комплексу, багатоквартирного будинку та біологічних активів, які належать АТ «АБД Грузія».

11 січня 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору позики від 03 липня 2012 року, згідно з умовами якої строк повернення позики продовжено до 01 квітня 2018 року та встановлено відстрочку до 01 квітня 2018 року для повернення частини суми позики у розмірі 270 000 доларів США.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст. 14 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Частиною другою ст. 1047 ЦК України визначено, що підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049).

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною третьою статті 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора (частини перша, четверта статті 545 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року (справа №185/8388/18) позов ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та трьох відсотків річних - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість з повернення суми позики та сплати процентів за користування позикою, а також 3% річних за договором позики від 03 липня 2012 року та від 17 грудня 2012 року, що становить 56 934 799 грн. 95 коп., що в еквіваленті становить 2 013 970 доларів США 37 центів та 8 810,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів позики - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних - скасовано.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох відсотків річних- задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики всього у розмірі 1 317 705,69 доларів США. У решті позовних вимог - відмовлено. Рішення суду в частині вирішення зустрічних позовних вимог - залишено без змін. Вирішено питання судових витрат.

Враховуючи наведене, а також приписи ч. 4 ст. 82 ЦПК України, факт укладення договорів позики від 03 липня 2012 року і від 17 грудня 2012 року та отримання відповідачем від позивача у відповідності до умов вказаних договорів позики у загальній сумі 2 000 000 доларів США, а також їх подальша пролонгація є доведеним.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Правовий аналіз норм статей 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України свідчить про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка, звертаючись до суду з вказаним позовом, з урахуванням збільшених позовних вимог, ставила питання про стягнення 3 % річних з відповідача ОСОБА_5 за період з 02 жовтня 2018 року по 15.08.2022 року у розмірі 153 034, 20 доларів США, виходячи із загальної суми заборгованості встановленої постановою апеляційного суду від 17 серпня 2021 року, надавши при цьому розрахунок заборгованості.

Суд погоджується із таким розрахунком заборгованості, наданим стороною позивача. Вказаний розрахунок узгоджується із зібраними по справі доказами та відповідачем не спростований. При цьому, відповідачем ОСОБА_5 не доведено належними та допустимим доказами факт повної або часткової сплати боргу за договорами позики.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 трьох відсотків річних за період з 02 жовтня 2018 року по 15.08.2022 року у розмірі 153 034, 20 доларів США.

Щодо позовних вимог про визнання правочинів недійсними, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено раніше, 07 листопада 2023 року позивачка ОСОБА_3 , в особі свого представника адвоката Кулібаби О.О., подала заяву про зміну предмету позову, в якій просила визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) від 18.05.2017 р., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; скасувати реєстраційну дію від 22.05.2017 р. № 10741050004058702, вчинену державним реєстратором - приватним нотаріусом Шевковою О.В.; визнати недійсним з моменту укладення договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) від 26.10.2018 р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Ляшенком В.В., укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; скасувати реєстраційні дії від 29.10.2018 р. № 10741050006058702 від 25.11.2020 р. № 1000741220010058702 та від 03.08.2021 р. № 1000741070013058702, вчинені державним реєстратором - приватним нотаріусом Ляшенком В.В.; визнати недійсним з моменту укладення правочин, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо відчуження/набуття частки ОСОБА_5 в розмірі 100 %, що складає 45 054, 18 грн., статутного капіталу СТОВ «Тарасівське» (код 30714041); судові витрати покласти на відповідачів.

З матеріалів справи слідує, що 18 травня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952). Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що предметом договору є частка статутного капіталу ТОВ «Аграрний дім «Константа» у розмірі 90% і складає 900 грн., яку продавець ( ОСОБА_5 ) передає у власність покупця ( ОСОБА_6 ), а покупець приймає та зобов`язується сплатити її вартість на умовах, встановлених договором. (т.2 а.с.117-118).

На підставі договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) від 26.10.2018 р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Ляшенком В.В., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дарувальник ОСОБА_6 подарувала та передала обдаровуваній ( ОСОБА_7 ), а остання в свою чергу прийняла в дар від дарувальника частку у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) у розмірі 90% і складає 900 грн., про що було також складено й відповідний акт приймання передачі вказаної частки. (т.2 а.с.129-131).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій

стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом ч.1,2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути

добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року роз`яснено, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення зобов`язання зі сплати грошових коштів, в тому числі, на відшкодування шкоди або виконання судового рішення.

Дарувальник, який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь іншої особи під час знаходження в провадженні суду справи щодо цього майна, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно особи, яка претендує на це майно. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19).

З матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_5 маючи невиконані зобов`язання за договорами позики 18 травня 2017 року відчужив ОСОБА_6 , яка на час укладення була його дружиною, належні ОСОБА_5 частки статутного капіталу ТОВ «Аграрний дім «Константа» у розмірі 90%, вартість якої складає 900 грн., яка, в свою чергу, відчужила таку частку на підставі договору дарування частки від 26.10.2018 р. ОСОБА_7 , був обізнаний про наявність у нього заборгованості перед позивачкою, а тому міг передбачити негативні для себе наслідки у разі виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952), укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) від 26.10.2018 р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за умовами якого дарувальник ОСОБА_6 подарувала та передала обдаровуваній ( ОСОБА_7 ), а остання в свою чергу прийняла в дар від дарувальника частку у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) у розмірі 90% і складає 900 грн.

Згідно з п.1 ч. ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 25 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, зокрема, скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Також підлягають задоволенню і позовні вимоги про скасування реєстраційної дії від 22.05.2017 р. № 10741050004058702, вчиненої державним реєстратором - приватним нотаріусом Шевковою О.В., а також про скасування реєстраційної дії від 29.10.2018 № 10741050006058702, вчиненої державним реєстратором - приватним нотаріусом Ляшенком В.В.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Також позивачкою ставилось питання про скасування подальших, пов`язаних з ними реєстраційної дії, а саме від 25.11.2020 року за № 1000741220010058702 та від 03.08.2021 № 1000741070013058702, вчинених державним реєстратором - приватним нотаріусом Ляшенком В.В.

Вказувала, що позовна вимога про скасування подальших, пов`язаних з ними реєстраційних дій повинно призвести до скасування наступних, пов`язаних з ними реєстраційних дій (без попередніх реєстраційних дій неможливо було б провести наступні реєстраційні дії), а також скасування попередніх реєстраційних дій зумовлює наслідок відсутності у суб`єкта корпоративних прав, наявності таких прав, що призводить до відсутності законних підстав для проведення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та інших звернуто увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Разом з тим, стороною позивача не було конкретизовано щодо яких правочинів були вчинені такі реєстраційній дії, що позбавляє суд здійснити належну перевірку вказаним доводам позивача, в зв`язку з чим такі вимоги не підлягають задоволенню.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст. 83 ЦПК України).

Вимога позивача про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 правочину щодо відчуження/набуття частки ОСОБА_5 в розмірі 100 %, що складає 45 054, 18 грн, статутного капіталу СТОВ «Тарасівське» (код 30714041) не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою суду від 08 листопада 2022 року провадження у справі в цій частині закрито.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати з оплати судового збору в розмірі 11 350 грн., крім того з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 по 908 грн. судового збору з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Шевкова Оксана Вікторівна, приватний нотаріус Ляшенко Віталій Володимирович про стягнення трьох відсотків річних та визнання правочинів недійсними- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 02 жовтня 2018 року по 15 серпня 2022 року у розмірі 153 034, 20 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати з оплати судового збору в розмірі 11 350 грн.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952), укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Скасувати реєстраційну дію від 22.05.2017 р. № 10741050004058702, вчинену державним реєстратором - приватним нотаріусом Шевковою Оксаною Вікторівною.

Визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрний дім «Константа» (код 40309952) від 26 жовтня 2018 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Скасувати реєстраційну дію від 29 жовтня 2018 року № 10741050006058702, вчинену державним реєстратором - приватним нотаріусом Ляшенком Віталієм Володимировичем.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 по 908 грн. судового збору з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повний текст судового рішення складено 22 березня 2023 року.

Суддя : О.Л. Бусик