Ухвала

від 23.03.2023 по справі 761/2527/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2527/23

Провадження № 2-з/761/189/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Матвєєвої Ю.О.

при секретарі: Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Матвєєвої Ю.О. на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

22 березня 2023 року представником позивача адвокатом Кур`ян К.І. подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000).

Свою заяву, позивач обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 (надалі - позивач) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач), перебували у шлюбі з 24.11.2017 по 13.10.2021, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2365.

У період перебування у шлюбі позивачем та відповідачем за договором купівлі - продажу від 12.08.2019 № 2987, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин A.C., була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки відносини подружжя ґрунтувалися на принципі взаємної довіри, ОСОБА_1 були відсутні підстави для заперечень проти оформлення права власності на ім`я відповідача.

Однак, спільне життя ОСОБА_1 з відповідачем не склалося та з 13.11.2021 шлюб між ними розірваний на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/14154/21.

Після розлучення подружжя не може дійти згоди щодо розподілу спільного майна; зокрема, зазначеної квартири.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача із пропозиціями щодо поділу вищевказаного майна шляхом укладення відповідного нотаріально засвідченого договору, між тим, ОСОБА_2 такі пропозиції ігнорує.

На сайті Dom.ria розміщено оголошення про продаж квартири, що становить предмет спору, доказом того, позивачем надано скрін-шоти з оголошенням.

Відповідач, маючи на руках оригінали документів, може здійснити продаж зазначеної квартири у будь-який момент, тим більше, що оголошення про її продаж вже розміщено в мережі Інтернет, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому та накладення арешту є необхідним і співмірним заходом.

Частиною 1, 4 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст. 150 ЦПК України передбачає види забезпечення позову, а саме: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору (п. 7); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (п. 10).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, серед іншого наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Так зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц.

Також в зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи, предмет позову, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000) буде необхідним і достатнім заходом для запобігання ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а також для ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Керуючись ст.ст. 149 - 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Кур`ян К.І. про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Накласти арешт на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000).

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації права та державним реєстраторам прав на нерухоме майно (в тому числі й Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних рад Київській, Севастопольській міській, районним у містах Києві та Севастополі, державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в тому числі до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об`єкту нерухомого майна, а саме щодо двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1859262980000).

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ю.О. Матвєєва

23 березня 2023 року