Постанова

від 20.03.2023 по справі 601/790/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/790/22Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/817/277/23 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Іванюта О.М.

сторін:

предстанвика апелянта ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у режимі відеоконференції цивільну справу №601/790/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року (ухвалене суддею Коротич І.А., повний текст якого складено 22 грудня 2022 року) в справі за позовом ОСОБА_4 до Почаївської міської ради, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання внести зміни в рішення сесії сільської ради,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Почаївської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання внести зміни в рішення сесії сільської ради.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що вона є спадкоємицею за законом після смерті батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В користуванні матері позивачки перебувала земельна ділянка площею 0.37 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Старопочаївської сільської ради від 13 червня 2006 року «Про перехід права користування земельними ділянками, наданими для ведення особистого селянського господарства та будівництва, обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд» вилучено земельні ділянки, надані спадкодавцям для ведення особистого селянського господарства і обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд і надано спадкоємцю ОСОБА_7 , після смерті спадкодавця ОСОБА_8 (0.37 га для ведення особистого селянського господарства). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_7 .

Позивачка прийняла спадщину після смерті батька, як спадкоємиця першої черги за законом, відповідно до ст.1261 ЦК України.

Рішенням Старопочаївської сільської ради від 17 серпня 2016 року №127 надано дозвіл позивачці на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.1146 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 за рахунок земель померлого ОСОБА_7 . Хоча в користуванні померлого ОСОБА_7 знаходилася земельна ділянка площею 0.37 га для ведення особистого селянського господарства.

Незважаючи на наявність рішення сільської ради від 13 червня 2006 року, Старопочаївською сільською радою прийнято рішення №179 від 05 березня 2012 року, яким переведено земельну ділянку площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , яка була в користуванні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та віднесено до земель ненаданих у власність чи постійне користування в межах населеного пункту (землі сільськогосподарського призначення).

Разом з тим, рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2017 в справі № 601/324/17, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення сесії Старопочаївської сільської ради Кременецького району №179 від 05 березня 2012 року «Про переведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».

Також, 11 вересня 2017 року позивачка звернулася до Старопочаївської сільської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земельної ділянки належної її батькові ОСОБА_7 площею 0.2554 га для ведення особистого селянського господарства. Однак, розглядаючи заяву позивачки на засіданні сесії Старопочаївської сільської ради 31 жовтня 2017 року було відмовлено у наданні такого дозволу.

В 2019 році позивачці стало відомо про наявність рішення сесії Старопочаївської сільської ради від 14 лютого 2017 року №169, яким вирішено затвердити ОСОБА_2 технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0.2474 га. З них для ведення особистого селянського господарства площею 0.1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395 в АДРЕСА_1 . Звертає увагу на те, що дана земельна ділянка була надана за рахунок земель, що перебували в користуванні ОСОБА_7 .

Разом з тим, рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 квітня 2019 року в справі № 601/1700/18, яке набрало законної, визнано незаконним та скасовано рішення Старопочаївської сільської ради від 14 лютого 2017 року №169 в частині затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою та передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0.1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395, що в селі Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області, та реєстрації речового права на вказану земельну ділянку. Також, скасовано державну реєстрацію на зазначену земельну ділянку. Судом встановлено, що сільська рада не мала права надавати дозвіл на розробку технічної документації та передавати у власність частину земельної ділянки площею 0.1500 га, якою мала право користуватись спадкоємець ОСОБА_9 після смерті своїх батьків.

29 червня 2021 року ОСОБА_6 звернулася до Почаївської міської об`єднаної громади з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки за рахунок земель, які були в користуванні батьків позивачки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0.26 га. У відповідь на вищевказану заяву Почаївською міською радою повідомлено, що рішенням сільської ради 5 сесії № 127 від 17 серпня 2016 року надано дозвіл ОСОБА_9 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.1146 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 . Тому, ОСОБА_9 має право на приватизацію земельної ділянки площею 0.1146 га для ведення особистого селянського господарства.

У зв`язку з наведеним просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Старопочаївської сільської ради від 03 червня 2020 року №790 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_10 в с. Старий Почаїв та передачі її у власність;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Почаївську міську раду внести зміни в рішення сесії Старопочаївської сільської ради № 127 від 17 серпня 2016 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_9 ».

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_6 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що незважаючи на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 квітня 2019 року в справі № 601/1700/18, рішенням Старопочаївської сільської ради від 03 червня 2020 року № 790 незаконно повторно передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку за тим же кадастровим номером та місцем розташування.

У зв`язку з наведеним просить рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі.

03 березня 2023 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від прдставника ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивований тим, що відповідно до земельно-кадастрової книги Старопочаївської сільської ради за життя ОСОБА_8 перебувала у користуванні земельна ділянка площею 0.3700 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, після чого рішенням сесії Старопочаївської сільської ради від 13 червня 2006 року №15 вказана земельна ділянка передана в користування її чоловіку (батькові позивачки) ОСОБА_7 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , за життя не оформивши на себе жодного правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку, так само як і не звертався до Старопочаївської сільської ради щодо її приватизації.

Зазначає, що у позивачки не виникло право на користування земельною ділянкою площею 0.37 га в порядку спадкування після смерті її батьків, а також не виникло право на завершення приватизації цієї ділянки після смерті батьків, оскільки такий процес ними не був розпочатий за життя, тобто взагалі жодних прав на земельну ділянку площею 0.37 га позивачка не має, а відтак позивачка не довела факту порушення її прав та інтересів.

У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_6 адвокат Булава О.П. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені у ній.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сідорова І.А., проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 слідує, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження № 15. Її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 09 липня 2019 року позивачка, яка на той час носила прізвище « ОСОБА_11 » зареєструвала щлюб із ОСОБА_12 та змінила прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с.41).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 122.

Відповідно до земельно-кадастрової книги Старопочаївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, за життя в користуванні ОСОБА_8 перебувала земельна ділянка площею 0.3700 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , яка перейшла їй у спадок від її матері ОСОБА_14 .

Рішенням другої сесії п`ятого скликання Старопочаївської сільської ради від 13 червня 2006 року №15 у зв`язку із смертю ОСОБА_15 , земельна ділянка площею 0.3700 га для ведення особистого селянського господарства передана ОСОБА_7 , як майбутньому спадкодавцю, що респондується також із роз`ясненнями Держгеокадастру у Тернопільській області.

Згідно архівного витягу із протоколу другої сесії п`ятого скликання Старопочаївської сільської ради від 13 червня 2006 року, право користування земельною ділянкою площею 0.37 га після смерті ОСОБА_8 перейшло до спадкоємця ОСОБА_7 .

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 90.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть № 163 (а.с.12).

06 листопада 2009 року приватним нотаріусом Ковтунович О.П. за реєстраційним номером 48396879 зареєстровано спадкову справу, у зв`язку із смертю ОСОБА_7 , єдиним спадкоємцем якого є його дочка ОСОБА_9 , на теперішній час прізвище ОСОБА_13 .

Рішенням Старопочаївської сільської ради №179 від 05 березня 2012 року переведено земельну ділянку площею 0.37 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , яка була в користуванні громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та віднесено до земель ненаданих у власність чи постійне користування в межах населеного пункту (землі сільськогосподарського призначення, рілля).

Згідно виписки з протоколу сесії Старопочаївської сільської ради від 05 березня 2012 року, слухалась заява ОСОБА_9 про надання земельної ділянки в користування для ведення особистого селянського господарства. Виступали: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 сільський голова, який пропонував дати відповідь ОСОБА_9 , що так, як попередні землекористувачі (батьки) не виготовили правовстановлюючих документів на земельну ділянку, то вона не має права успадкувати її проголосувати одноголосно «за» та ОСОБА_19 який пропонував дану земельну ділянку долучити до земель запасу сільської ради проголосували одноголосно «за».

Рішенням Старопочаївської сільської ради №127 від 17 серпня 2016 року, надано дозвіл ОСОБА_9 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.1146 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 за рахунок земель померлого батька ОСОБА_7 , в межах населеного пункту, в т.ч. землі сільськогосподарського призначення, рілля.

Рішенням Старопочаївської сільської ради №124 від 17 серпня 2016 року, ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що перебувають у її користуванні в с.Старий Почаїв в межах населеного пункту загальною площею 0.2474 га. З них для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0.0974 га по АДРЕСА_2 , та для ведення особистого селянського господарства площею 0.1500 га по АДРЕСА_1 .

Рішенням Старопочаївської сільської ради №169 від 14 лютого 2017 року, затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що перебувають у її користуванні в с.Старий Почаїв в межах населеного пункту загальною площею 0.2474 га. З них для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0.0974 га за кадастровимномером 6123487800:02:001:0397 в АДРЕСА_1 , та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1500 за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395 га по АДРЕСА_1 , та передано їй у власність вказані земельні ділянки.

22 лютого 2017 року Відділом державної реєстрації Кременецької РДА за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395 по АДРЕСА_1 .

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2017 року по справі № 601/324/17 (набрало законної сили 25 серпня 2017 року), визнано незаконним та скасовано рішення Старопочаївської сільської ради Кременецького району № 179 від 05 березня 2012 року «Про переведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».

11 вересня 2017 року ОСОБА_9 звернулась до Старопочаївської сільської ради із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земельної ділянки належної її батькові ОСОБА_7 площею 0.2554 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно виписки з протоколу дванадцятої сесії сьомого скликання Старопочаївської сільської ради від 31 жовтня 2017 року, у наданні ОСОБА_9 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земельної ділянки належної її батькові ОСОБА_7 площею 0.2554 га для ведення особистого селянського господарства, було відмовлено.

Згідно рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 квітня 2019 року по справі № 601/1700/18 (набрало законної сили 13 червня 2019 року):

- визнано незаконним та скасовано рішення Старопочаївської сільської ради від 17 серпня 2016 року № 124 в частині надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що в селі Старий Почаїв, Кременецького району Тернопільської області, в межах населеного пункту для ведення особистого селянського господарства, площею 0.1500 га по АДРЕСА_1 ;

- визнано незаконним та скасовано рішення Старопочаївської сільської ради від 14 лютого 2017 року № 169 в частині затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що в селі Старий Почаїв, в межах населеного пункту, загальною площею 0.1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395 по АДРЕСА_1 , передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0.1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395, що в селі Старий Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, та реєстрації речового права на вказану земельну ділянку;

- cкасовано державну реєстрацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0.1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395, що в селі Старий Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , номер запису про право власності НОМЕР_8 .

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

З постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 601/1700/18 вбачається, що рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 квітня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_9 до Старопочаївської сільської ради та ОСОБА_2 сторонами не оскаржувалось, а тому в силу вимог ч.1 ст.367 ЦПК України судом апеляційної інстанції не переглядалося.

Вищевказані обставини визнаються сторонами та не підлягають доказуванню, оскільки встановлені рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2017 року по справі № 601/324/17 та рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 квітня 2019 року по справі №601/1700/18, які набрали законної сили (ч.ч.1, 4 ст.82 ЦПК України).

Рішенням Старопочаївської сільської ради №790 від 03 червня 2020 року, затверджено гр. ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 0.1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395 в АДРЕСА_1 (а.с.14).

07 червня 2021 року ОСОБА_6 звернулась до Почаївської міської об`єднаної територіальної громади із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки за рахунок земель, які були у користуванні її батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0.26 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована на території села Старий Почаїв, Кременецького району Тернопільської області (а.с.18-19).

Згідно листа Почаївської міської об`єднаної територіальної громади №308 від 09 липня 2021, адресованого ОСОБА_6 , слідує, що рішенням сільської ради №127 від 17 серпня 2016 року надано дозвіл гр. ОСОБА_9 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.1146 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 . Дане рішення набуло чинності, не оскаржене, тому ОСОБА_9 має право на приватизацію земельної ділянки площею 0.1146 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 (а.с.20).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 281902004 від 29 жовтня 2021 року, власником земельної ділянки площею 0.15 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395, є ОСОБА_2 , на підставі рішення Старопочаївської сільської ради від 03 червня 2020 № 790 (а.с.21).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Згідно з статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Виходячи з положень статті 152 ЗК України та роз`яснень, які містяться у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом:

- визнання прав;

- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

- визнання угоди недійсною;

- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 155 ЗК України, в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, земельним законодавством України визначено порядок надання земельних ділянок громадянам України, порушення якого може слугувати підставою для визнання недійсним відповідного акту органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якщо таким актом порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-836цс15.

Згідно вимог частини 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до частини 1 статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 квітня 2019 року по справі № 601/1700/18, яке набрало законної сили 13 червня 2019 року встановлено, що позивачка ОСОБА_6 є спадкоємцем після померлих батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та спадщину прийняла, у зв`язку з чим має право на користування спірною земельною ділянкою, яка була в користування її батьків. Цим же рішенням встановлено, що Старопочаївська сільська рада не мала права надавати дозвіл на розробку технічної документації та передавати у власність ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0.15 га, кадастровий номер 6123487800:02:001:0395, якою мала право користуватися спадкоємець ОСОБА_9 , після смерті батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Під час судового розгляду матеріалами справи встановлено та позивачем доведено, що земельна ділянка площею 0.15 га, кадастровий номер 6123487800:02:001:0395, яка належить ОСОБА_2 , сформована саме за рахунок земель, які були в користуванні батьків позивачки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (0.37 га).

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що матеріали даної справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів, які б свідчили про порушення прав позивачки відповідачами Старопочаївською сільською радою та ОСОБА_2 , оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6123487800:02:001:0395 не може бути передана ОСОБА_2 , оскільки право користування позивачки цією же земельною ділянкою не було припинено у встановлений законом спосіб.

За вказаних обставин апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Старопочаївської сільської ради №790 від 03 червня 2020 року в частині встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0.15 га з кадастровим номером 6123487800:02:001:0395, що знаходиться в АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки за ОСОБА_2 , є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання внести зміни в рішення Старопочаївської сільської ради №127 від 17 серпня 2016 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_9 », то в цій частині позову слід відмовити, оскільки вирішення питань, пов`язаних із передачею земельної ділянки у власність в порядку приватизації, належить до повноважень органу місцевого самоврядування та не наділяє суд повноваженнями визнавати за позивачем право на приватизацію, оскільки воно гарантується законодавством, зокрема ст.116 ЗК України. Дане рішення приймається колегіальним органом, а суд не підміняє роботу сільської ради.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для частково задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду і ухвалення нового, яким позов задоволити частково.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із квитанцій № 61605849 від 06 травня 2022 року, № 61698049 від 17 травня 2022 року та № 61698077 від 17 травня 2022 року вбачається, що ОСОБА_6 за подачу позовної заяви сплатила судовий збір у сумі 2977,20 грн. (а.с.1, 45-46).

Із квитанцій № 64467653 від 18 січня 2023 року та № 64644945 від 03 лютого 2023 року вбачається, що Марек за апеляційний розгляд даної справи сплатила судовий збір у розмірі 4465.80 грн.

За таких обставин, з відповідача Почаївської міської ради, слід стягнути на користь позивачки 7443.00грн. судового збору за розгляд даної справи у судах апеляційної та першої інстацій.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до Почаївської міської ради, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання внести зміни в рішення сесії сільської ради задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Старопочаївської сільської ради від 03 червня 2020 року №790 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 в селі Старий Почаїв та передачу її у власність».

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0.1500 га за кадастровим номером 6123487800:02:001:0395, що в селі Старий Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, яка належить на праві власності ОСОБА_5 , номер запису про право власності 37640378.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Почаївської міської ради на користь ОСОБА_4 судовий збір за апеляційний розгляд даної справи в розмірі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) гривні, 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 23 березня 2023 року.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідач: Почаївська міська рада, місце знаходження: 47025, вул. Возз`єднання, 16, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області; код ЄДРПОУ 14052785.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_7 .

Головуючий

Судді