Постанова

від 23.03.2023 по справі 420/10853/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/10853/22Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська торгова компанія» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ТОВ «Одеська торгова компанія» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №331731 від 04.07.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що постанова у системному зв`язку з нормами чинного законодавства є незаконною та необґрунтованою, а тому має бути визнана протиправною та скасована.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року позов задоволено повністю.

Справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 12.05.2022 року об 05 год. 36 хв. під час рейдової перевірки інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені-Бухарест 60 км + 540 м, згідно направлення на перевірку від 07.05.2021 року, було здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом марки FRUEHAUF TX38CSK9EA, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За результатами перевірки 12.05.2022 року інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №329463, в якому зазначено про порушення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні подільного вантажу.

Відповідно до вказаного акту перевірки перевізником допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 24 тонн навантаження становило 26,3 тонн, що склало перевищення на 9,58%.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.07.2022 року №331731 до ТОВ «Одеська торгова компанія» застосовано у відповідності до абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у даних спірних правовідносинах не є перевізником, а тому не може нести відповідальність за порушення законодавства самим перевізником. Також відповідач не надав суду будь яких документів про характеристики зважувального обладнання, про самі ваги, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку, тощо. Відповідачем не надано суду доказів на те, що пункт габаритно-вагового контролю на момент здійснення вагового контролю відповідав нормативним вимогам.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Згідно з п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п.16 Порядку №1567, рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Згідно з п.21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі Порядок №879), у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Згідно з пп.2 п.2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п.9 Розділу II та п.3 Розділу III Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 року №255 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 року за №1171/29301, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано суду інформацію щодо вагового обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, не надано технічної документації, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не надання відповідачем зазначених документів позбавляє можливості встановити діапазон вимірювання ваг, границі допустимих похибок при визначені навантажень як на одиничну вісь, так і групу осей, а також діапазон швидкості руху автомобіля під час здійснення зважування.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку вантажного транспортного засобу марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом марки FRUEHAUF TX38CSK9EA, реєстраційний номер НОМЕР_2 було здійснено 12.05.2022 року об 05 год. 36 хв., тобто у темну пору доби.

Згідно з п.8 Порядку №879, у темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим.

Відповідно до п.11 Порядку №879, місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Однак, відповідач не надав до суду доказів, що пункт габаритно-вагового контролю за адресою: автомобільна дорога М-15 Одеса-Рені-Бухарест 60 км + 540 м на момент здійснення вагового контролю 12.05.2022 року о 05 год. 36 хв. відповідав нормативним вимогам.

З оскаржуваної постанови вбачається, що адміністративно-господарський штраф накладено на ТОВ «Одеська Торгова Компанія» як перевізника, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що власником транспортного засобу марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом марки FRUEHAUF TX38CSK9EA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 30.05.2020 року та серії НОМЕР_4 від 06.10.2020 року. Водієм вказаного транспортного засобу на момент перевірки був ОСОБА_2 , про що свідчить інформації товарно-транспортної накладної №00000000533 від 11.05.2022 року.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

При цьому, відомості щодо перевізника зазначаються в товарно-транспортній накладній, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки, оскільки під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до положень ст.ст.908-909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.1 ст.50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до договору транспортного перевезення №05-01-2022/5 від 05.01.2022 року перевезення зернових культур здійснювалось ФОП ОСОБА_1 відповідно до ТТН №00000000533 від 11.05.2022 року, а замовником перевезення та власником зерна (кукурудзи) є ТОВ «Одеська торгова компанія».

При цьому, факт оплати за надання послуг з перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 на користь замовника ТОВ «Одеська торгова компанія» підтверджується рахунком на оплату №928 від 17.05.2022 року та платіжним дорученням №504 від 26.05.2022 року. Ведення обліку розрахунків за надані послуги з перевезення вантажу між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Одеська торгова компанія» підтверджується карткою рахунку 631 за травень 2022 року. Надання послуг з перевезення підтверджується також Актом наданих послуг №1744 від 31.05.2022 року.

Наведене свідчать про те, що під час вагового контроль вантажного транспортного засобу марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом марки FRUEHAUF TX38CSK9EA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , саме ФОП ОСОБА_1 виступала в якості перевізника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку ТОВ «Одеська торгова компанія» не є перевізником у розумінні ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, суб`єктом яких є саме перевізник.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.07.2022 року №331731 підлягає скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Кравченко К.В.Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.