Постанова

від 22.03.2023 по справі 580/155/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/155/23 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Судді-доповідача Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гайсинського районного суду Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гайсинського районного суду Вінницької області, у якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 29 грудня 2022 року та зобов`язати відповідача надати відповідь на інформаційний запит від 29 грудня 2022 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

За приписами частин другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався тим, що позивач всупереч пункту 2.8 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом державного підприємства «Центр судових сервісів» №74-ОД від 22.09.2021, не надала квитанцію про направлення відповідачу копії позову функціоналом Електронного суду, яка не згенерована і у Електронному кабінеті Черкаського окружного адміністративного суду не відображена.

Суд першої інстанції послався на те, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Тому, враховуючи, що в порушення пункту 2.8 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» та частини восьмої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не виконала вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.01.2023 про надання доказів надіслання позовної заяви Гайсинському районному суду Вінницької області, позов повернуто останній.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, а тому приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для усіх учасників справи.

Відповідно до частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Слід звернути увагу, що спеціальною статтею щодо порядку подачі позовної заяви, зокрема, в частині визначення документів, що додаються до неї є стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої, другої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Аналіз вказаних норм свідчить, що в разі подання до суду документів в електронній формі, обов`язок надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає тільки у суб`єкта владних повноважень, що передбачено останніми змінами.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, підставою для повернення позовної заяви позивачці стало не надання останньою доказів надіслання позовної заяви Гайсинському районному суду Вінницької області.

Судова колегія звертає увагу, що в даному випадку позовну заяву подано фізичною особою через підсистему Електронний суд.

Виходячи з наведених вище положень частини першої, другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави вважати, що фізична особа має подавати докази надсилання копій поданих до суду документів відповідачу - суб`єкту владних повноважень, зокрема й квитанцію про направлення копії позову функціоналом Електронного суду.

Окрім того, введення норми щодо зобов`язання учасника справи надати такий доказ нівелює сенс використання модулю Електронний суд, перевага якого полягає у можливості технічно виконати обов`язок надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, оскільки сам процесуальний документ, який подається до суду (наприклад, позовна заява, відзив, клопотання, тощо) створюється у самій системі та за її ж допомогою відправляється до суду, а у паперовому вигляді не існує взагалі.

Отже, на переконання колегії суддів, вимоги суду першої інстанції щодо надання позивачем доказу надсилання квитанції про направлення копії позову функціоналом Електронного суду відповідачу є помилковими.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Європейським судом з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»), Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» та «Нун`єш Діаш проти Португалії»).

Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд припустився надмірного формалізму та занадто суворо тлумачив процесуальні норми, встановлені не Кодексом адміністративного судочинства України, а Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом державного підприємства «Центр судових сервісів» №74-ОД від 22.09.2021, тобто у даному випадку має місце непропорційність між правом позивача на судовий захист та застосованими судом процесуальними засобами.

Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Ураховуючи, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду 23 січня 2023 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі №580/155/23 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко