Ухвала

від 23.03.2023 по справі 371/328/23

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 371/328/23

Номер провадження № 2-з/371/5/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р. м. Миронівка

СуддяМиронівського районногосуду Київськоїобласті КириленкоМ.О.,розглянувши заявупозивача заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє адвокат Невкритий Валерій Михайлович, про забезпечення позову,

встановив:

22.03.2023 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,інтереси якихпредставляє адвокатНевкритий ВалерійМихайлович звернувся до суду з позовом а до Миронівської Міської ради , Головного Управління Держгеокодастру у м. Києві та Київської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги із скасуванням кадастрового номера 3222988300:02:003:0090.

Одночасно із поданим позовом надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,інтереси якихпредставляє адвокатНевкритий В.М., про забезпечення позову, яка мотивована тим, що позивачі є користувачами земельних ділянок, які використовуються ними для колективного городництва на землях запасу бувшої Центральненської сільської ради Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області. Земельна ділянка загальною площею 6,0784 га на землях поля №9 біля с. Андріївка була передана у користування жителям с. Центральне для ведення городництва на підставі рішення виконкому Центральненської сільської ради народних депутатів від 24.03.1992 року, згідно якого кожному члену сім`ї було виділено в користування по 3 сотки землі. 17.06.2022 року позивачі та ще 21 особа подали до Миронівської міської ради Київської області заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с. Центральне (біля с. Андріївка) Обухівського району Київської області на території Миронівської територіальної громади. Проте, Миронівська міська рада листом від 20.06.2022 року рекомендувала повторно звернутися із вказаними заявами після закінчення воєнного стану. Позивачам 04.08.2022 року стало відомо, що на підставі рішення Державного кадастрового реєстратора, було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,0784 га за цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови на підставі технічної документації із землеустрою та присвоєно кадастровий номер 3222988300:02:003:0090. Також державним кадастровим реєстратором внесено виправлення до державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3222988300:02:003:0090 в частині зміни категорії земельної ділянки із житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення. Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомлено, що відомості про земельну ділянку, площею 6,0784 з кадастровим номером 3222988300:02:003:0090, внесені до державного земельного кадастру за результатами поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222988300:02:003:0081. Земельна ділянка з кадастровим номером 3222988300:02:003:0081 з цільовим призначенням 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) сформована за результатом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222988300:02:003:0055 з цільовим призначенням 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). Земельна ділянка з кадастровим номером 3222988300:02:003:0055, загальною площею 18,2117 га, за актом приймання-передачі була передана до Миронівської міської об`єднаної територіальної громади. Рішенням Миронівської міської ади надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 . При реєстрації земельної ділянки, власником якої став ОСОБА_5 , були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3222988300:02:003:0081 та 3222988300:02:003:0082. Земельна ділянка з кадастровим номером 3222988300:02:003:0090 площею 6,0784, яка є залишком від земельної ділянки з кадастровим номером 3222988300:02:003:0081, залишається комунальною власністю Миронівської міської ради Київської області. Враховуючи, що Миронівською міською радою Київської області приймаються рішення про надання земельних ділянок у власність за межами с. Центральне (біля с. Андріївка) громадянам, які не є жителями села та ніколи не користувалися цими земельними ділянками, через побоювання, що земельну ділянку з кадастровим номером 3222988300:02:003:0090 площею 6,0784 може бути передано у власність третіх осіб, позивачі просять вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачам здійснювати будь-які дії щодо спірного майна, зокрема прийняття рішень щодо передачі у власність третім особам земельної ділянки площею 6,0784 з кадастровим номером 3222988300:02:003:0090, проведення її державної реєстрації, а також поділу земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне:

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

З позовної заяви та заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії неможливо зробити висновок про наявність вищезазначених обставин та загроз, на які посилається представник заявників, зокрема на можливість передачі в користування третім особам земельної ділянки площею 6,0784 з кадастровим номером 3222988300:02:003:0090, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. Разом з цим, заявником не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження та /або передачу в користування спірних земельних ділянок третім особам, а також не надано жодних доказів на підтвердження можливості таких дій.

Доводи представника заявників про те, що вказана спірна земельна ділянка може бути передана в користування третім особам, що в подальшому може ускладнити чи навіть унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивачів наразі є лише припущенням та не доведені належними і допустимими доказами.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин, суд позбавлений можливості здійснити оцінку співмірності та адекватності обраного виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє адвокат Невкритий Валерій Михайлович, про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє адвокат Невкритий Валерій Михайлович, про забезпеченняпозову відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя М. О. Кириленко