Ухвала

від 28.05.2024 по справі 371/328/23

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.05.2024 Єдиний унікальний № 371/328/23

провадження № 2-ві/371/2/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/328/23

Провадження № 2-ві/371/2/24

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Семерей Л.М.,

заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко Марини Олексіївни у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Миронівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги із скасуванням кадастрового номера 3222988300:02:003:0090,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко Марини Олексіївни перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Миронівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги із скасуванням кадастрового номера 3222988300:02:003:0090.

17 травня 2024 року від позивачів надійшла заява про відвід судді Кириленко М.О.

Заявляючи відвід, позивачі послалися на ті обставини, що вони не довіряють судді Кириленко О.М. розглядати зазначену справу, оскільки під час зустрічі позивачів 05 березня 2024 року з Миронівським міським головою Савенком В.М. та представниками міської ради Каплею І.Л. , Лях В.М. міський голова Савенко В.М. повідомив їх про те, що йому зателефонувала суддя і сказала, щоб він вирішив спірне питання та повідомив, що справу вони програють. Тобто суддя повідомила Миронівського міського голову Савенка В.М., що вони, позивачі, програють справу.

Вважають, що суддя Кириленко М.О. є заінтересованою у результаті розгляду справи, оскільки вона повідомила сторону відповідача на чию користь буде прийняте рішення у справі, а тому вона не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року суддя Мирнівського районного суду Київської області Кириленко М.О. визнала необґрунтованою заяву позивачів про її відвід від розгляду справи та передала заяву для вирішення відводу у відповідності до вимог частини 3 статті 40 та частини 1 статті 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 20 травня 2024 року заяву передано на розгляд судді Капшук Л.О.

За правилами частин 2, 3, 5 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

На підставі частин 7 та 8 статті 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Розгляд заяви про відвід судді Кириленко М.О. призначений на 11-00 год 28 травня 2024 року. Про дату, час та місце розгляду заяви про відвід учасники справи повідомлені належно.

В судове засідання з?явилися позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_4 , представники відповідачів Миронівської міської ради Обухівського району Київської області та Головного управління Держгеокадастру в Київській області в судове засідання не з?явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України, неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За таких обставин неявка в судове засідання позивача ОСОБА_4 та представників відповідачів не перешкоджає розгляду питання про відвід судді Кириленко М.О.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В заяві про відвід судді позивачі не вказали поважних причин, через які вони не дотрималися строків подання заяви про відвід, визначених частиною 3 статті 39 ЦПК України.

З ухвали судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від 20 травня 2024 року вбачається, що питання про дотримання позивачами строків заявлення відводу, визначених частиною 3 статті 39 ЦПК України, суддя не вирішувала. Матеріали справи не містять даних про з`ясування судом поважності причин пропуску відповідачем строку звернення з заявою про відвід, не вирішено питання про поновлення даного строку чи відмову в його поновленні.

Разом з тим суддя Кириленко М.О. вважає заявлений їй відвід необґрунтованим з огляду на те, що жодного доказу на підтвердження викладених в заяві про відвід обставин, на які позивачі посилаються, як на підстави для відводу судді, до заяви не додано. Вважає, що позивачі не довели підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України. Вказала, що доводи позивачів в частині сумнівів у неупередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ними не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на її необ?єктивність або упередженість як головуючого у справі судді, зазначені ними доводи не свідчать про упередженість судді. Інших обставин, які б викликали сумнів в об?єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Від Миронівського міського голови Савенка В.М. надійшли пояснення, в яких він зазначив, що заявлені підстави відводу не відповідають дійсності. Заперечуючи проти наведених позивачами в заяві про відвід судді обставин, вказав, що дійсно представник Миронівської міської ради Лях В.М. телефонувала до позивачки ОСОБА_1 . Під час вказаної телефонної розмови позивачу було повідомлено, що з метою мирного врегулювання судового спору пропонується зустрітися усім позивачам та зацікавленим особам з міським головою Савенком В.М. , працівниками земельного та юридичного відділів Миронівської міської ради. Під час вказаної зустрічі міський голова Савенко В.М. запропонував позивачам та зацікавленим особам розглянути можливість отримання в оренду спірних земельних ділянок. Також міським головою було наголошено про заборону передачі у приватну власність земельних ділянок під час дії воєнного стану, передбачену Земельним кодексом України, і що така заборона унеможливлює задоволення їх позовних вимог.

Зазначив, що будь - яких службових чи позаслужбових відносин Миронівський міський голова, представник юридичного відділу Лях В.М., представники земельного відділу Капля І.Л., Назаренко А.В. , в тому числі інші працівники Миронівської міської ради, не підтримують ні з суддею Кириленко М.О. , ні з іншими суддями Миронівського районного суду. Окрім того, неправдиві твердження заявників про те, що міському голові зателефонувала суддя і сказала, щоб він вирішив спірне питання та повідомив їх, що справу позивачі програють, підривають авторитет та довіру з боку населення громади до Миронівської міської ради як органу місцевого самоврядування та є неприпустимими.

28 травня 2024 року до початку розгляду заяви про відвід позивачі подали повідомлення про те, що зазначені в заяві обставини, які стали підставою для подання заяви про відвід судді Кириленко М.О., відомі також особам, які були присутні на зустрічі з представниками міської ради 05 березня 2024 року, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали заявлений судді Кириленко М.О. відвід з підстав, викладених в заяві про відвід.

Також позивачі заявили клопотання про допит як свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , оскільки вказаним особам відомі обставини, які стали підставою для звернення з заявою про відвід судді Кириленко М.О.

Дослідивши подану позивачами заяву про відвід судді Кириленко М.О., ухвалу судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від 20 травня 2024 року, заслухавши пояснення позивачів, свідків, суд дійшов висновку, що заява позивачів про відвід судді Кириленко М.О. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 ЦПК України.

Зокрема, за змістом частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2 - 4 даної статті визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В заяві про відвід судді Кириленко М.О. позивачі не конкретизували пункт частини першої статті 36 ЦПК України, під яку б на їх думку підпадали обставини, викладені ними в заяві. Разом з тим, з урахуванням змісту заяви, підставою для відводу судді є норма пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, в силу якої суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Суддя зобов?язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства (частина 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді. Таке положення закріплене в статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням ХІ (черговим) з?їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

Відповідно до приписів пунктів 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню на підставі частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб?єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб?єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об?єктивного критерію, тобто з?ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об?єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»,).

В пункті 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» вказано, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб?єктивним та об?єктивним критеріями. Відповідно до суб?єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об?єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об?єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, його використання залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Позивачі, обґрунтовуючи заяву про відвід, вказали, що вони не довіряють судді Кириленко О.М. розглядати зазначену справу, оскільки міський голова Савенко В.М. під час зустрічі з ними сказав, що суддя в телефонній розмові повідомила йому, щоб він знайшов компроміс з позивачами у цій справі, і що справа позивачів програшна. Тобто про факт такого дзвінка їм стало відомо зі слів представника відповідача у справі Миронівського міського голови Савенка В.М.

Такі ж обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 .

Миронівський міський голова Савенко В.М. в поясненнях заперечив факт будь-якого позапроцесуального спілкування з суддею Кириленко М.О .

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для відводу судді Кириленко М.О., суд враховує, що достовірних доказів того, що суддя Кириленко М.О. мала телефонну розмову з Миронівським міським головою Савенком В.М. суду не надано.

Сам по собі факт того, що міський голова Савенко В.М. повідомив позивачам інформацію про програшність справи не свідчить про те, що така телефонна розмова мала місце.

Такі обставини відомі позивачам та свідкам зі слів міського голови, який представляє інтереси Миронівської міської ради як відповідача у справі, тобто є зацікавленою у вирішенні справи стороною.

Інших об?єктивних та достовірно встановлених фактів, що свідчать про те, що суддя Кириленко М.О. під час розгляду цієї справи чи при будь - яких інших обставинах вчинила будь - які дії чи бездіяльність, які дають підстави для висновків про наявність ознак упередженості, необ?єктивності судді при розгляді справи, у якій заявлено відвід, чи ознак прямої або опосередкованої заінтересованості судді у результатах розгляду цієї справи, позивачі не навели.

Позивачі не вказали на конкретні об?єктивні зовнішні ознаки поведінки судді Кириленко М.О. під час розгляду справи та вчинення нею будь - яких процесуальних дій, які б стали підставою для їх припущень щодо її неупередженості.

Також суд враховує, що з предмета розгляду цієї справи не вбачається будь-який взаємозв?язок чи будь-яка залежність, які б прямо чи опосередковано вказували на необ?єктивність чи упередженість судді Кириленко М.О. під час розгляду справи або її заінтересованість у результатах розгляду справи.

Наведені позивачами обставини, якими вони обґрунтували заяву про відвід судді, не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктами 3,5 частини1 статті 36 ЦПК України передумов для відводу судді Кириленко М.О.

Суд під час дослідження обставин, які стали підставою для заявлення позивачами відводу судді Кириленко М.О., не встановив наявність обставин чи фактів, які б свідчили про прихильність або упередженість судді Кириленко М.О. до сторін.

Суд враховує, що задоволення заяви про відвід з підстав суб?єктивних висловлювань представника учасника справи, який є заінтересованим у результатах розгляду справи, призведе до безпідставного фактичного усунення судді від здійснення правосуддя у зазначеній справі та затягування розгляду справи, що суперечить основоположним принципам судочинства.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заявленого позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відводу судді Кириленко Марині Олексіївні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Миронівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги із скасуванням кадастрового номера 3222988300:02:003:0090.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.О. Капшук