Рішення

від 22.03.2023 по справі 201/10529/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10529/21

Провадження № 2/201/596/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Помельнікової Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В :

13.10.2021р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Укрметполімер» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 19.11.2021р. по вищевказаній цивільній справі було відкрито провадження і відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України призначений розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.12.2021р. здійснено перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого засідання (а.с. № 72 т. № 1).

Ухвалами суду від 23.03.2022р. та 21.09.2022р. були витребувані докази за клопотаннями різних сторін (а.с. № 170, 233 т. № 1).

Після отримання відповідей представником позивача адвокатом Садиленком О.Л. (діє за договором від 28.09.2021р. а.с. № 58 т. № 1) було 14.11.2022р.уточнено позовні вимоги та пред`явлено позов замість трьох відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Укрметполімер» до одного відповідача - ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», предметом позовних вимог були також відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних (а.с. № 7- 16 т. № 2).

13.12.2022р. представником позивача подано ще одно уточнення позовних вимог, яке стосувалося лише збільшення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суму матеріальної шкоди, ц і позовні вимоги є остаточними у справі (а.с. № 29-32 т. № 2)

В обґрунтування позовних вимог в редакції від 13.12.2022р. представник позивача адвокат Садиленко О.Л. посилався на те, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить транспортний засіб легковий автомобіль Хонда CR-V, д/н НОМЕР_1 . 23.04.2021р. о 07 год. 30 хв. в районі перехрестя вул. Лабораторна та вул.Марії Кюрі у м. Дніпрі відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль позивача отримав пошкодження. Постановою від 04.06.2021р. особою, яка винна в цій дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 , його було визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, за порушення п. 10.4. Правил дорожнього руху України. Розмір матеріального збитку, заподіяного позивачу пошкодженням його автомобіля відповідно до висновку від 07.05.2021р. становить 529 152 грн.45 коп. ПрАТ Страхова компанія Граве Україна позивачу за регламентна виплатою перерахувала 129000 грн., отже представник позивача просив стягнути в рахунок відшкодування матеріальних збитків, які завдані внаслідок пошкодження транспортного засобу - 400152 грн. 45 коп. В редакції позовних вимог від 14.11.2022р. та 13.12.2022р. представник позивача наполягав на стягненні цієї суми з ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», оскільки під час розгляду цивільної справи, отримання відзиву, відповідей на ухвалу суду про витребування доказів, було з`ясовано, що винний у ДТП ОСОБА_2 працював у ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», у якого станом на квітень 2021р. автомобіль «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого скоїв ДТП ОСОБА_2 , перебував у користуванні за договором оренди.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальних збитків, які завдані внаслідок пошкодження транспортного засобу - 400152 грн. 45 коп., інфляційні втрати - 118986 грн. 70 коп. та 3% річних 17957 грн. 53коп., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Підготовче засідання у справі у відповідності до положень ст. 197 та п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України проведено 07.02.2023р. (а.с. № 46 т. № 2). В заяві від 07.02.2023р. про завершення підготовчого провадження представник позивача не наполягав на допиті позивача в якості свідка (а.с.№133 т.№ 1).

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Нугаєвої В.В. (діє на підставі ордеру від 20.12.2021р. а.с. № 105 т. № 1) від 30.12.2021р. про призначення судової авто-товарознавчої експертизи (а.с. № 103-104 т. № 1) судом не розглядалося, оскільки після уточнення позовних вимог 14.11.2022р. ОСОБА_3 не є відповідачем у справі, а новим відповідачем таке клопотання не заявлялося.

Представник позивача- адвокат Садиленко О.Л. в заяві від 22.03.2023р. підтримав позовні вимоги в редакції від 13.12.2022р., просив їх задовольнити (а.с. № 130-134 т. № 1), заперечував проти ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач обізнаний про наявність справи в суді. Також в цій заяві просив розглядати справу за його відсутності та без технічної фіксації судового процесу (а.с.№ 56 т. № 2).

Представниквідповідача ТОВ«ВЛВ «Транзит Трейдинг» в підготовчі та судові засідання по справі, які були призначені на 13.12.2022р., 07.02.2023р. та 22.03.2023р., не з`явився, про дату розгляду справи кожного разу повідомлявся належним чином, а саме за адресою реєстрації юридичної особи (а.с. № 60 т. №2). Втім, до суду поверталися конверти з судовими повістками (позовом з додатками) з позначками «за закінченням терміну зберігання» (а.с. № 28, 40, 50 т. №2).

Крім того, про дати підготовчого та судового засідань 07.02.2023р. та 22.03.2023р. відповідача було повідомлено шляхом розміщення оголошень на сайті «Судова влада України» (а.с. № 44, 54 т. № 2), а також про дати підготовчих та судового засідань 13.12.2022р., 07.02.2023р. та 22.03.2023р. відповідача було повідомлено шляхом sms-інформування та направлення повідомлень на е/пошту (а.с. № 26, 27, 42, 43, 52, 53 т. № 2).

За вищезазначеного, з урахуванням заяви представника позивача від 22.03.2023р. та неявки відповідача при належному повідомленні про дату судового засідання, розгляд справи 22.03.2023р. здійснювався у відповідності до положень ст. 223 та ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності обох сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Підстав для ухвалення заочного рішення у справі немає, оскільки відсутня сукупність умов, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України, а саме, ні по тексту позовної заяви, ні по тексту заяви до суду від 22.03.2022р., представник позивача не дав згоду на заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.04.2021р. о 07 год. 30 хв. в районі перехрестя вул. Лабораторна та вул.Марії Кюрі у м. Дніпрі відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль Хонда CR-V, д/н НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію автомобіля НОМЕР_3 від 24.01.2020р., виданим ТСЦ1242 (а.с. № 14 т.№ 1).

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2021р. у справі № 201/4480/21 особою, яка винна у порушенні п. 10.4. Правил дорожнього руху, що призвело до настання вищевказаної ДТП, визнано ОСОБА_2 , який був за кермом автомобіля «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказану особу було визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу (а.с. № 17 т. № 1).

Постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2021р. у справі № 201/4480/21 не оскаржувалася, отже є такою, що набрала законної сили 15.06.2021р.

Позивач ОСОБА_1 за фактом вищевказаної ДТП до адміністративної відповідальності не притягався, протокол про адміністративне порушення за фактом ДТП відносно нього не складався.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди 23.03.2021р. транспортний засіб легковий автомобіль Хонда CR-V, д/н НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження.

Судовим експертом Мазуреком О.А. складений висновок експерта № ZUs0505211 від 07.05.2021р., яким визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Хонда CR-V, д/н НОМЕР_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 529152грн. 45 коп. (а.с. № 20-26 т.№ 1).

За результатом заяви позивача до страхової компанії ПрАТ Страхова компанія Граве Україна вказаною страховою компанією здійснена регламентна виплата у розмірі 129000 грн.

Отже, невідшкодована ОСОБА_1 частина матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу, розраховується наступним чином: 529152грн. 45 коп. (загальний розмір матеріального збитку) - 129000 грн. (розмір часткового відшкодування заподіяної шкоди / регламентної виплати) = 400152грн. 45коп.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 зауважував на тому, що він не є належним відповідачем з тих мотивів, що транспортний засіб «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 у квітні 2021р. перебував в орендному користуванні у ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» (а.с. № 80-90 т.№ 1).

Ці обставини підтверджуються копією договору оренди та актом приймання-передачі транспортного засобу в орендне користування (а.с. № 92-93, 166 т.№ 1).

Крім того, представник позивача надав до матеріалів справи копію трудової книжки ОСОБА_2 , зі змісту якої вбачається, що останній з 19.04.2021р. по 14.05.2021р. був працевлаштований водієм на Товаристві з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг» (а.с. № 57 т.№ 2).

Факт працевлаштування ОСОБА_2 на ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» у квітні 2021р. підтверджується також листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих.№29119/6/04-36-24-03-09 від 27.05.2022р. (а.с. № 17-18 т.№ 2).

Факт використання транспортного засобу «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 у квітні 2021р. ТОВ «Укрметполімер» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи судом.

Таким чином, розглядаючи цивільну справу судом встановлено, що автомобіль «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 у квітні 2021р. перебував у володінні та користуванні ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», де був працевлаштований ОСОБА_2 .

Щодо правового обґрунтування позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частинами 1 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальними нормами, що містяться у ч.ч. 1 2 ст.1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, …, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою,яка на відповідній правовійпідставі (правовласності,інше речовеправо,договір підряду,оренди тощо)володіє транспортнимзасобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Верховний Суд у постанові від 16.09.2020р. у справі №715/1138/18 зазначив, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, яка завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою».

У відповідності із приписами ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, що майнова шкода, відшкодовується особою, яка її заподіяла, у повному обсязі, зокрема, володільцем джерела підвищеної небезпеки, який внаслідок винних дій заподіяв шкоду іншій особі, шляхом відшкодування збитків, відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин винна особа - ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» зобов`язана відшкодувати завдані ОСОБА_1 матеріальні збитки у повному обсязі у суму - 400152 грн. 45 коп. (сума, що залишилася після регламентної виплати страховою компанією ПрАТ Страхова компанія Граве Україна).

Згідно зіспеціальною нормою,що викладенау ч.1ст.1172ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, з урахуванням того факту, що автомобіль «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 є комерційним автомобілем, який перебував у орендному користуванні у ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», а також з огляду на те, що ОСОБА_2 працював водієм саме на ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в редакції від 14.11.2022р. (щодо зміни кола відповідачів) та в редакції від 13.12.2022р. щодо збільшення сум інфляційних втрат та 3% річних, на стягненні яких (окрім матеріальної шкоди), він наполягає.

До такого висновку суд дійшов з огляду на положення ч.2 ст.1187 ЦК України та ст.1172 ЦК України.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в редакції від 13.12.2022р. про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом ст.ст. 524, 533 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018р. у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018р. у справі № 686/21962/15-ц.

За вищезазначеного підлягають задоволенню і ті позовні вимоги ОСОБА_1 , які стосуються стягнення з ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» за ст. 625 ЦК України сум інфляційних втрат у розмірі 118986 грн. 70 коп. та 3% річних у розмірі 17957 грн. 53 коп., при цьому суд погоджується з розрахунками цим сум, які наведені у позовних заявах в редакціях від 14.11.2022р. та 13.12.2022р. (за різні періоди розрахунків).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в редакції від 13.12.2022р. обґрунтовані, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповіднодо ст.141ЦК Українита приймаючи до уваги,що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає,що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору,які сплачені двома квитанціями насуму 4084грн.95коп. та на суму 1286грн.03коп., пооплаті проведення автотоварознавчої експертизи від07.05.2021р.у розмірі3000грн.,отже у загальному розмірі 8370грн.98коп. (а.с. № 3 т. № 1 та а.с. № 33 т. № 2, а.с. № 43-44 т. № 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 625, 1166, 1172, 1194 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст.247, ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг» (ЄДРПОУ 33907685) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 400152 грн. 45 коп., інфляційні втрати - 118986 грн. 70 коп. та 3% річних 17957 грн. 53 коп., а разом 537096 грн. 68коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг» (ЄДРПОУ 33907685) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі5370грн.98коп., по оплаті проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 3000 грн., а загалом у розмірі 8370грн.98коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.