Постанова

від 05.07.2023 по справі 201/10529/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5136/23 Справа № 201/10529/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг»

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2021року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,ТОВ «Укрметполімер»про відшкодуванняматеріальних збитків,завданих внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,з урахуваннямінфляційних втратта трьохвідсотків річних.14.11.2022року було уточненопозовні вимоги та пред`явленопозов замістьтрьох відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ«Укрметполімер» доодного відповідача-ТОВ «ВЛВ«Транзит Трейдинг»,предметом позовнихвимог булитакож відшкодуванняматеріальних збитків,завданих внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,з урахуваннямінфляційних втратта трьохвідсотків річних(том2а.с.7-16).13.12.2022року позивачемподано щеодно уточненняпозовних вимог,яке стосувалосялише збільшеннясуми інфляційнихвтрат татрьох відсотківрічних насуму матеріальноїшкоди,ц іпозовні вимогиє остаточнимиу справі(том2а.с.29-32).В обґрунтуванняпозовних вимогв редакціївід 13.12.2022року позивачпосилався нате, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить транспортний засіб легковий автомобіль Хонда CR-V, д/н НОМЕР_1 . 23.04.2021 року о 07 год. 30 хв. в районі перехрестя вул. Лабораторна та вул. Марії Кюрі у м. Дніпрі відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль позивача отримав пошкодження. Постановою від 04.06.2021р. особою, яка винна в цій дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 , його було визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, за порушення п. 10.4. Правил дорожнього руху України. Розмір матеріального збитку, заподіяного позивачу пошкодженням його автомобіля відповідно до висновку від 07.05.2021 року становить 529 152 грн.45 коп. ПрАТ Страхова компанія Граве Україна позивачу за регламентна виплатою перерахувала 129 000 грн., отже позивача просив стягнути в рахунок відшкодування матеріальних збитків, які завдані внаслідок пошкодження транспортного засобу - 400 152 грн. 45 коп. В редакції позовних вимог від 14.11.2022 року та 13.12.2022 року позивача наполягав на стягненні цієї суми з ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», оскільки під час розгляду цивільної справи, отримання відзиву, відповідей на ухвалу суду про витребування доказів, було з`ясовано, що винний у ДТП ОСОБА_2 працював у ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», у якого станом на квітень 2021 року автомобіль «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого скоїв ДТП ОСОБА_2 , перебував у користуванні за договором оренди. Позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальних збитків, які завдані внаслідок пошкодження транспортного засобу - 400 152 грн. 45 коп., інфляційні втрати - 118 986 грн. 70 коп. та 3% річних 17 957 грн. 53коп., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних - задоволені.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 400 152 грн. 45 коп., інфляційні втрати - 118 986 грн. 70 коп. та 3% річних 17 957 грн. 53 коп., а разом 537 096 грн. 68 коп. ( том 2 а.с. 63-65).

Не погодившись із вказаним рішенням суду ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (том 2 а.с.75-79).

Перевіривши матеріалисправи,законність таобґрунтованість рішеннясуду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.04.2021 року о 07 год. 30 хв. в районі перехрестя вул. Лабораторна та вул. Марії Кюрі у м. Дніпрі відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль Хонда CR-V, д/н НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію автомобіля НОМЕР_3 від 24.01.2020р., виданим ТСЦ 1242 (том 1 а.с. 14).

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2021 року у справі № 201/4480/21 особою, яка винна у порушенні п. 10.4. Правил дорожнього руху, що призвело до настання вищевказаної ДТП, визнано ОСОБА_2 , який був за кермом автомобіля «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказану особу було визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу (том 1 а.с. 17).

Постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2021 року у справі № 201/4480/21 не оскаржувалася, отже є такою, що набрала законної сили 15.06.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 за фактом вищевказаної ДТП до адміністративної відповідальності не притягався, протокол про адміністративне порушення за фактом ДТП відносно нього не складався.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди 23.03.2021р. транспортний засіб легковий автомобіль Хонда CR-V, д/н НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження.

Судовим експертом Мазуреком О.А. складений висновок експерта № ZUs0505211 від 07.05.2021 року, яким визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Хонда CR-V, д/н НОМЕР_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 529 152 грн. 45 коп. (том 1 а.с. 20-26).

За результатом заяви позивача до страхової компанії ПрАТ Страхова компанія Граве Україна вказаною страховою компанією здійснена регламентна виплата у розмірі 129 000 грн.

Невідшкодована ОСОБА_1 частина матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу, розраховується наступним чином: 529 152 грн. 45 коп. (загальний розмір матеріального збитку) - 129 000 грн. (розмір часткового відшкодування заподіяної шкоди / регламентної виплати) = 400 152 грн. 45коп.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 зауважував на тому, що він не є належним відповідачем з тих мотивів, що транспортний засіб «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 у квітні 2021 року перебував в орендному користуванні у ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» (том 1 а.с. 80-90).

Ці обставини підтверджуються копією договору оренди та актом приймання-передачі транспортного засобу в орендне користування (тмо 1 а.с. 92-93,166).

Крім того, представник позивача надав до матеріалів справи копію трудової книжки ОСОБА_2 , зі змісту якої вбачається, що останній з 19.04.2021 року по 14.05.2021 року був працевлаштований водієм на ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» (том 2 а.с. 57).

Факт працевлаштування ОСОБА_2 на ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» у квітні 2021 року підтверджується також листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих. № 29119/6/04-36-24-03-09 від 27.05.2022 року (том 2 а.с. 17-18).

Факт використання транспортного засобу «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 у квітні 2021 року ТОВ «Укрметполімер» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи судом.

Таким чином, встановлено, що автомобіль «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 у квітні 202 1року перебував у володінні та користуванні ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг», де був працевлаштований ОСОБА_2 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Так, статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частинами 1 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальними нормами, що містяться у ч.ч. 1 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, …, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Верховний Суд у постанові від 16.09.2020р. у справі № 715/1138/18 зазначив, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, яка завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою».

У відповідності із приписами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, що майнова шкода, відшкодовується особою, яка її заподіяла, у повному обсязі, зокрема, володільцем джерела підвищеної небезпеки, який внаслідок винних дій заподіяв шкоду іншій особі, шляхом відшкодування збитків, відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі спеціальною нормою, що викладена у ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом ст.ст. 524, 533 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Як вбачається із матеріалів справи, автомобіль «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 є комерційним автомобілем, який перебував у орендному користуванні у ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг». ОСОБА_2 працював водієм саме на ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг». Врахувавши зазначене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в редакції від 14.11.2022 року (щодо зміни кола відповідачів) та в редакції від 13.12.2022 року щодо збільшення сум інфляційних втрат та 3% річних, на стягненні яких (окрім матеріальної шкоди), він наполягає. За таких обставин винна особа - ТОВ «ВЛВ «Транзит Трейдинг» зобов`язана відшкодувати завдані ОСОБА_1 матеріальні збитки у повному обсязі у суму - 400 152 грн. 45 коп. (сума, що залишилася після регламентної виплати страховою компанією ПрАТ Страхова компанія Граве Україна) та інфляційні втрати у розмірі 118 986 грн. 70 коп., та 3% річних у розмірі 17 957 грн. 53 коп., при цьому суд 1 інстанції та колегія суддів погоджуються з розрахунками цим сум за різні періоди наведені позивачем, які відповідачем не спростовано.

Доводи апеляційної скарги, щодо неналежного визначення розміру шкоди колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля № ZUs0505211 від 07.05.2021 року, яким надана вичерпна відповідь щодо вартості матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 , вказаний висновок складений атестованим судовим експертом, який зазначив про власну обізнаність про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, та навів застереження, відповідно до яких відповідний висновок складений з метою його надання до суду.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на статтю 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», колегія суддів зазначає, що відповідно до положень преамбули та статей 3 - 5, 30 вищезазначеного закону, правила щодо відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди поширюється саме на страховиків. Водночас, TOB «ВЛВ «Транзит Трейдинг» не є страховою компанією, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «ТАТА» LPT 613/38, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а відтак - відповідне нормативно-правове регулювання, будучи спеціальною нормою, не поширюється на правовідносини між сторонами по справі, таким чином, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до правовідносин сторін.

Щодо доводів апелянта про завищення вартості пошкодженого транспортного засобу, належного ОСОБА_1 та наявності на автомобілі на момент ДТП механічних ушкоджень, що були отримані вказаним автомобілем на території США, колегія суддів зазначає наступне.

Так, легковий автомобіль Хонда CR-V дійсно впродовж певного часу був у використанні на території США звідки була офіційно ввезена зі сплатою необхідних податків та зборів та мав певні ушкодження, отримані в США до серпня 2019 року, вказані обставини у їх сукупності зумовили відповідну вартість автомобіля Хонда на території США.

Після ввезення автомобіля на територію України, вказаний автомобіль був за кошти ОСОБА_1 відремонтований та відновлений у повному обсязі.

Факт належного технічного стану автомобіля станом на момент його державної реєстрації в Україні (24.01.2020 року) підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, доданою до позовної заяви та сертифікатом відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UА.013.25427-20 від 21.01.2020 року, виданим Приватним підприємством «АЄС СТАНДАРТ», м. Одеса.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додана копія Листа ПП «АСС СТАНДАРТ» вих. № 718/22 від 02.02.2022 року з додатком, з якого вбачається, що автомобіль Хонда був належним чином обстежений і діагностований сертифікованою установою, що виключає припущення відповідача про якісь ушкодження відповідного транспортного засобу, які існували до моменту заподіяння шкоди, що стало підставою заявления ОСОБА_1 відповідного позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що водій ОСОБА_2 використовував транспортний засіб «ТАТА» LPT 613/38 не у зв`язку із виконанням службових обов`язків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки скаржником не надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження відповідного доводу.

Також, враховуючи обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що у вказаній справі правильно визначено суд, до якого звернувся позивач і який розглянув справу по суті.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ «Транзит Трейдинг»- залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: