ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" серпня 2010 р. Справа № 18/070-10
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарммаш», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бровари
про стягнення 93402,96 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
за участю представників сторін
від позивача: Таранчук Д.В.
від відповідача: не з‘явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фарммаш»(далі – позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення 93402,96 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 17.05.2010 року та призначено справу до розгляду на 03.06.2010 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 03.06.2010 року не з‘явився та надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 17.06.2010 року.
У судовому засіданні 17.06.2010 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи. Розгляд справи відкладався на 07.07.2010 року.
У судове засідання 07.07.2010 року відповідач, належними чином повідомлений про час і місце розгляду спору, без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 28.07.2010 року.
У судове засідання 28.07.2010 року відповідач, належним чином повідомлений, не з‘явився. Позивач вимоги ухвали суду від 28.07.2010 року не виконав. Розгляд справи відкладався до 17.08.2010 року.
В судовому засіданні 17.08.2010 року позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення та уточнений розрахунок позову.
Відповідач повторно у судове засідання 17.08.2010 року не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку про час та місце засідання суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором № 45Б від 05.05.2009 року, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача тару полімерну для харчових продуктів в асортименті та кількості згідно рахунків-фактур, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, визначених Договором.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 77292,17 грн., що підтверджується оглянутими в судовому засіданні рахунками-фактурами, видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких долучені до матеріалів справи.
Пунктами 3.3., 3.4. Договору передбачено оплату товару з відстрочкою 15 календарних днів.
Однак відповідач, своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання не виконав, що ним в ході розгляду спору не заперечено та не спростовано.
У зв’язку з чим, позивач також звертався до відповідача з претензією № 98 від 01.04.2010 року про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 77292,17 грн. заборгованості обґрунтована з огляду на встановлені судом обставини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено п. 6.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок позову, судом встановлено, що пеня нарахована на суму фактичної заборгованості по кожній накладній в залежності від дати настання зобов’язання з оплати, період нарахування пені не перевищує шести місяців.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені, що за уточненим розрахунком позивача складає 7083,56 грн., підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення 5300,36 грн. інфляційних та 1379,23 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення 5300,36 грн. інфляційних та 1379,23 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача виходячи з фактичного розміру позовних вимог.
Крім того, судом встановлено, що позивачем понесені витрати на послуги адвоката в сумі 6000 грн., що підтверджується Договором про надання адвокатських послуг від 15.04.2010 року б/н, платіжним дорученням № 294 від 12.05.2010 року та свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю (копія якого долучена до матеріалів справи). Таким чином, з огляду на норми ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на послуги адвоката підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фарммаш»(04080, м. Київ, вул.Фрунзе, 59, код 30518985) 77292,17 грн. основного боргу, 7083,56 грн. пені, 5300,36 грн. інфляційних, 1379,23 грн. річних, 6000 грн. витрат на адвокатські послуги, 910,55 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2010 |
Оприлюднено | 03.09.2010 |
Номер документу | 10976716 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні