ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 1-3/2009Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/102/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - нововиявлені обставини
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю - представника апелянта адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2023 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на подання заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року за нововиявленими обставинами. Повернуто ОСОБА_7 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року з усіма доданими до неї матеріалами.
В апеляційнійскарзі ОСОБА_7 просить ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2023 року скасувати, та постановити нову по суті заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року за нововиявленими обставинами.
Свої вимоги мотивує тим, що в жовтні 2021 року він подав до Тернопільського апеляційного суду заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року щодо нього за нововиявленими обставинами. Постановою судді Тернопільського апеляційного суду вказану заяву було передано на розгляд до Борщівського районного суду Тернопільської області. За наслідками розгляду його заяви Борщівським районним судом було постановлено ухвалу від 20 грудня 2021 року, якою заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20.05.2009 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Непогодившись з вказаним рішенням суду, 03.01.2022 року він подав апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду. 13 квітня 2022 року ухвалою Тернопільського апеляційного суду його апеляційну скаргу на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області залишено без задоволення, а ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2021 року без змін.
На вказане рішення Тернопільського апеляційного суду він подав касаційну скаргу і ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року, яку він отримав 01.08.2022 року, було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
В період розгляду його заяви в Тернопільському апеляційному суді він в черговий раз намагався отримати інформацію чи надавався Апеляційним судом Хмельницької області дозвіл відповідно до постанов від 21.06.2007 року, 19.09.2007 року та від 21.01.2008 року на проведення в його службовому кабінеті оперативно-розшукових заходів, та яким чином це мало би бути відображеним згідно журналів реєстрації вхідної та вихідної інформації УСБУ в Хмельницькій області, апеляційному суді Хмельницької області та в прокуратурі Хмельницької області.
Отримавши таку відповідь, яка на його думку містить нововиявлені обставини, він 12 грудня 2022 року подав до Борщівського районного суду Тернопільської області заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року щодо нього за нововиявленими обставинами.
Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2022 року вказану заяву було йому повернено 05 січня 2023 року на підставі того, що він відповідно до вимог ч.1 ст.461 КПК України заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звернулась до суду, дізналась або могла дізнатись про ці обвставини.
10 січня 2023 року на виконання вказаної ухвали ним до Борщівського районного суду подано клопотання про поновлення сроку на оскарження рішення суду, в якому він вказав поважні причини пропуску терміну на оскарження рішення суду через його стан здоров`я, однак суддя Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2023 року відмовив в задоволенні даного клопотання, не врахувавши його стан здоров`я, похилий вік, оголошення військового стану через вторгнення військ РФ в Україну, оголошування повітряних тривог, відключення електроосвітлення на тривалий час.
Скаржник зазначає, що нововиявлені ним обставини, є те, що з Апеляційного суду Хмельницької області постанови про надання дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів у його службовому кабінеті до СБУ в Хмельницькій області не направлялись, і відповідно до того із СБУ в Хмельницькій області до прокуратури Хмельницької області копії вказаних постанов не направлялись (копії відповідей керівництва Хмельницького апеляційного суду, керівництва УСБУ в Хмельницькій області, керівництва прокуратури Хмельницької області долучені до заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами).
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора, який заперечив проти доводів апеляційної скарги і просив залишити ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції з`ясував наступне.
Згідно ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Частиною 1 ст.461 КПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Частиною четвертою вказаної статті визначено, що за наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
З матеріалів справи та зі змісту апеляційної скарги (а.с.48) видно, що заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_7 в черговий раз подав до Борщівського районного суду 12 грудня 2022 року і ця заява була повернута йому ухвалою від 23 грудня 2022 року у зв`язку з тим, що відповідно до вимог ч.1 ст.461 КПК України таку заяву може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звернулась до суду, дізналась або могла була дізнатись про ці обставини.
Вказану ухвалу Борщівського районного суду від 23 грудня 2022 року про повернення заяви ОСОБА_7 в апеляційному порядку не оскаржував.
Навпаки, як зазначено в апеляційній скарзі, на виконання вказаної ухвали він подав нову заяву від 10 січня 2023 року про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, в якій не посилався на положення ч.4 ст.461 КПК і до якої додав клопотання про поновлення визначеного ч.1 ст.461 КПК строку, де вказав поважні на його думку причини його пропуску, а саме поганий стан здоров`я, оголошення військового стану і повітряних тривог, вимкнення електроенергії на тривалий час.
Саме такі доводи, тобто щодо поважності причин пропуску визначеного ч.1 ст.461 КПК України процесуального строку, були предметом судового розгляду і отримали відповідну оцінку в ухвалі суду від 17 січня 2023 року, яка є предметом апеляційного розгляду на даний час.
Так, в оскарженій ухвалі суд першої інстанції не визнав наведені ОСОБА_7 причини пропуску строку, визначеного ч.1 ст.461 КПК України, такими, які перешкоджали йому подати заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком, оскільки саме по собі оголошення воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Так, відповідно до позиції Верховного Суду щодо особливостей судового розгляду в умовах воєнного стану, сформованої в справах різної спеціалізації (наприклад, судові рішення у справах №376/2712/21 від 21 грудня 2022 року, №753/11023/13-к від 20 жовтня 2022 року), для визначення поважності причин пропуску процесуального строку суду слід урахувати, зокрема, місцезнаходження суду та режим його роботи, поточний хід бойових дій, місце перебування учасників справи або їхніх представників, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку й те, як конкретно обставини, пов`язані з воєнним станом, завадили вчинити указану процесуальну дію в межах строку.
На думку колегії суддів, в даному випадку ОСОБА_7 ні в клопотанні про поновлення строку, ні в апеляційній скарзі не навів жодного переконливого обґрунтування наявності в нього об`єктивної неможливості подати заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами після сплину процесуального строку в розумні, максимально стислі терміни, враховуючи те, що робота судів Тернопільської області, в тому числі Борщівського районного суду, під час воєнного стану не була зупинена. Також, на території Хмельницької області, де проживає апелянт, і Тернопільської області в період з травня по листопад 2022 року не було зафіксовано таких порушень роботи критичної інфраструктури, які позбавляли ОСОБА_7 можливості надіслати заяву до суду засобами поштового чи електронного зв`язку.
Додані до апеляційної скарги медичні документи щодо стану здоров`я апелянта, які суду першої інстанції не були надані, датовані 2008 і 2016 роками, а також стосуються його огляду кардіологом 18 листопада 2022 року і проведення лабораторних досліджень 24 листопада 2022 року, а тому не вказують на поважність причин пропуску тримісячного строку починаючи з травня 2022 року.
Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно оцінив наведені ОСОБА_7 відомості щодо причин пропуску строку, передбаченого ч.1 ст.461 КПК України, як такі що не є поважними, а тому обґрунтовано відмовив у поновленні пропущеного строку.
Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_7 крім того, що не погоджується з висновками про відсутність підстав для поновлення строку одночасно наполягає на тому, що за повідомлених ним обставин процесуальний строк взагалі не має застосовуватися на підставі ч.4 ст.461 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що перегляд вироку від 20 травня 2009 року за обставинами, які наведені в заяві ОСОБА_7 від 10 січня 2023 року, не обмежений процесуальними строками (ч.4 ст.461 КПК України) суперечать поданому ОСОБА_7 разом з цією заявою клопотанню про поновлення строку подачі заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами і виходять за межі предмету судового розгляду, за результатами якого було постановлено ухвалу суду від 17 січня 2023 року про відмову у поновленні процесуального строку, визначеного ч.1 ст.461 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів окремо оцінює посилання апеляційної скарги на те, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 461 КПК України, зазначені ОСОБА_7 обставини та додані до його заяви від 10 січня 2023 року документи підтверджують його невинуватість в скоєні злочину, за який його було засуджено, а тому строк на подачу ним заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є необмеженим.
На думку апеляційного суду, доводи засудженого про те, що до його заяви від 10 січня 2023 року про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами мають бути застосовані вимоги ч. 4 ст. 461 КПК України, є помилковими та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Апеляційним судом встановлено, що заява засудженого про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не містить тих обставин, які могли би вплинути на судові рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, а по суті полягає в незгоді з фактичними обставинами кримінальної справи відносно ОСОБА_7 , встановленими вироком Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року та ухвалою Верховного Суду України від 29 вересня 2009 року.
Встановлено, що вироком Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року ОСОБА_7 визнано винним та засуджено ч.1 ст.364, ч.1 ст.190, ч.2 ст.368 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Ухвалою Верховного Суду України від 29 вересня 2009 року вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року відносно ОСОБА_7 змінено, в частині засудження за ст.190 ч.1 КК України цей вирок скасовано, а справу в цій частині закрито на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України. На підставі ст.70 КК України вважати ОСОБА_7 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.364 та ч.2 ст.368 КК України, до остаточного покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах судової влади строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
20 грудня 2021 року Борщівським районним судом розглянуто заяву ОСОБА_7 про перегляд вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року в справі № 1-3/2009 за нововиявленими обставинами та залишено її без задоволення. Вказана заява була обґрунтована тим, що отримані на підставі постанов Апеляційного суду Хмельницької області від 21.06.2007, 19.09.2007 та від 21.01.2008, докази на які посилався суд у вироку і на підставі яких у його службовому кабінеті проводились оперативно-технічні заходи по зняттю інформації з каналів зв`язку та відео,-аудіоконтроль є недопустимими. Борщівський районний суд, залишаючи заяву без задоволення вказав, що як вбачається із матеріалів кримінальної справи № 1-3/2009, обставини, на які посилається ОСОБА_7 у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, були предметом дослідження як Апеляційного суду Тернопільської області, так і Верховного Суду України. Зокрема, викладені ОСОБА_7 обставини у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами щодо незаконності проведення оперативно-розшукових заходів у його службовому кабінеті аналогічні обставинам, на які він посилався у своїй касаційній скарзі, адресованій Верховному Суду України. Крім того, ОСОБА_7 у січні 2017 року з тих же підстав, які він навів у цій справі, звертався до суду із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2009 року за нововиявленими обставинами, яку ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2017 року залишено без задоволення. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року зазначену вище ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2017 року залишено без змін.
В новій заяві від 10 січня 2023 року про перегляд вироку ОСОБА_7 посилається на відомості, які викладені у письмовій інформації першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури від 30.05.2022 про те, що до прокуратури Хмельницької області не надходило повідомлення керівництва УСБУ в Хмельницькій області стосовно реєстрації постанов Апеляційного суду Хмельницької області від 21.06.2007, 19.09.2007 та від 21.01.2008. Згідно з відомостями книг обліку вхідної кореспонденції в прокуратурі Хмельницької області 19.02.2008 за вхідним № 3300вх-08 зареєстровано інформацію апеляційного суду Хмельницької області № 1.7б від 18.02.2008 та передано у відділ з розслідування особливо важливих справ прокуратури Хмельницької області. Старший слідчий прокуратури Хмельницької області ОСОБА_8 не мав допуску до державної таємниці у 2008 році.
Тобто, вказана інформація стосується доводів ОСОБА_7 про незаконність проведення оперативно-розшукових заходів у його службовому кабінеті, які він наводив у своїй касаційній скарзі, адресованій Верховному Суду України та вказував у попередній заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, які досліджувалися судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і їм дано оцінку при винесенні вироку, перегляді цієї справи Верховним Судом України та розгляді попередніх заяв ОСОБА_7 щодо нововиявлених обставин в порядку ст.ст.459-467 КПК України.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_7 в заяві від 10 січня 2023 року не містять в собі відомостей, які підтверджують невинуватість ОСОБА_7 або вчинення ним менш тяжкого злочину, а тому вони не дають підстав вважати ці обставини такими, які вказують на необмеженість строку на перегляд судового рішення, у відповідності до положень ч. 4 ст. 461 КПК України.
З огляду на викладене, ухвала Борщівського районного суду від 17 січня 2023 року, якою відмовлено у поновленні строку на подання заяви та повернуто подану ним заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 17 січня 2023 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2023 |
Оприлюднено | 27.03.2023 |
Номер документу | 109770369 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Король Володимир Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Король Володимир Володимирович
Кримінальне
Тернопільський апеляційний суд
Сарновський В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні