Постанова

від 22.03.2023 по справі 460/25721/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/25721/22 пров. № А/857/1809/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняХабазні Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року, прийняті суддею Борискіним С.А. об 11 годині 56 хвилині у м. Рівному, повний текст складений 01.12.2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_12 до Рівненської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 в інтересах малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_12 (надалі позивачі) звернулися з адміністративним позовом до Рівненської міської ради (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення Рівненської міської ради «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради» від 08.07.2022 №2124.

Рішенням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 відмовлено в задоволенні позову.

Суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено і позивачами не заперечується належне оприлюднення проекту спірного у справі рішення, його розгляд постійними комісіями ради та ухвалення на пленарному засіданні більшістю голосів.

Твердження позивачів про прийняття оскаржуваного рішення без урахування думки батьків, як членів територіальної громади, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що в силу вимог ст.32 Закону №463-IX, громадське обговорення проекту відповідного рішення засновника, як обов`язкова умова реорганізації і ліквідації закладів загальної середньої освіти, вимагається лише для сільської місцевості.

Судом досліджено колективні та індивідуальні звернення законних представників позивачів до державних органів та Списки з підписами батьків учнів ЗОШ №4 м.Рівне, які проти злиття з Рівненським академічним ліцеєм «Престиж», проте, незгода окремих жителів громади з відповідним рішенням не може свідчити про його незаконність.

Судом не встановлено саме тих процедурних порушень при прийнятті рішення, що оскаржується, які могли б вплинути на кінцевий результат.

Підставою прийняття рішення Рівненської міської ради «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради» від 08.07.2022 №2124 стала обставина того, що мережа Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради не є оптимальною.

Судом зазначено, що середня наповнюваність учнів у 5-11 класах даної школи становить 23,8 (розрахункова наповнюваність розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами - 27,5).

Платні освітні послуги Рівненського академічного ліцею «Престиж» імені Лілії Котовської Рівненської міської ради є додатковими і надаються на підставі письмової заяви батьків або осіб, які їх замінюють, тобто виключно на добровільних засадах.

Відтак, твердження позивачів про порушення рівності умов доступу дітей до освіти та дискримінацію за майновим станом, з огляду на платність освітніх послуг в ліцеї, є непідтвердженими та безпідставними.

Щодо територіальної доступності навчального закладу, то суд зазначив, що чинним законодавством встановлено обов`язковість загальної середньої освіти, однак не встановлено обов`язковості її здобуття лише у конкретному навчальному закладі, що узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 30.11.2021 у справі №290/791/16-а.

Пунктом 3 розділу І Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства здоров`я України від 25.09.2020 №2205, передбачено, що учні, які проживають на відстані від закладу освіти понад 2 км, забезпечуються підвезенням у порядку, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти відповідно до законодавства. Тобто, в даному випадку дотримана норма пішохідної доступності до 2 км.

За наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи не встановлено обставин, які б доводили, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення право учнів Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради на освіту було обмежено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку з приводу конституційних прав та свобод громадян, зокрема, права на освіту, та щодо розроблення та галізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.

За таких обставин, оскільки оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право жителів територіальної громади м. Рівне, як право на освіту, то це є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті відповідного рішення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 359/6814/17, від 13.05.2020 у справі № 324/1296/16-а та від 30.12.2020 у справі № 2140/1580/18, від 02.02.2021у справі № 620/3135/19.

У ході судового розгляду відповідачем не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження проведення електронних консультацій, так і дотримання вимог Порядку № 996.

Зазначене підтверджується і відсутністю в оскаржуваному рішенні №2124 від 08 липня 2022 «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської міської ради», контактних даних організатора громадського обговорення.

Вирішуючи питання реорганізації чи ліквідації навчального закладу, уповноважений на те орган безумовно повинен в першу чергу враховувати інтереси територіальної громади, питання щодо доцільності функціонування навчального закладу є таким, що становить суспільний інтерес.

Відтак, відповідачем було допущено суттєві процедурні порушення в частині порядку проведення голосування, оприлюднення проекту рішення.

У ході судового розгляду відповідач стверджував, що при прийнятті ним оскаржуваного рішення брався до уваги не лише аналіз динаміки народжуваності дітей на території обслуговування ЗОШ № 4 (який до речі не відповідає вимогам належності й допустимості, оскільки не затверджений жодною компетентною установою, відповідачем не вказано звідки надані данні отримано), а відповідна територія обслуговування ЗОШ № 4).

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради подало пояснення, де зазначає, що позивач не врахував, що сфера дії постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» не охоплює діяльність відповідача як органу місцевого самоврядування.

Покликання апелянта на неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду у справах №359/6814/17 від 14.08.2018, 324/1296/16-а від 13.05.2020, 2140/1508/18 від 30.12.2020 та №620/3135/19 від 02.02.2021 не заслуговує на увагу, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними предметом спору.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 є батьками малолітніх дітей, які навчалися у Рівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради або ж повинні при досягненні шкільного віку бути зараховані до 1 класу такого навчального закладу відповідно до закріпленої за закладом середньої освіти території обслуговування.

31.05.2022 на сайті Рівненської міської ради було опубліковано проект рішення «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради», в якому зазначалось про приєднання Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 22561762) до Рівненського академічного ліцею «Престиж» імені Лілії Котовської Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 33408716).

З витягу з протоколу засідання постійної комісії з питань науки, освіти, культури, туризму, духовного відродження, молоді, спорту, зв`язків з громадськими об`єднаннями, засобами масової інформації, захисту прав людини, законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності та етики Рівненської міської ради від 14.06.2022 №44 слідує, що профільна комісія розглянула проект рішення «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради». За результатами розгляду комісії проект не отримав необхідної кількості голосів на підтримку, тому вважався таким, що виноситься на розгляд сесії.

Витягом з Протоколу засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю Рівненської міської ради від 30.06.2022 №59 підтверджується, що за результатами голосування членів постійної комісії ( за - 5, проти - 0, утрималися - 1) ухвалено підтримати проект рішення «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради».

08.07.2022 Рівненська міська рада прийняла рішення «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради» №2124, яким, з метою оптимізації мережі закладів освіти Рівненської територіальної громади, зокрема, вирішила:

1) реорганізувати Рівненську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 22561762) шляхом приєднання до Рівненського академічного ліцею «Престиж» імені Лілії Котовської Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 33408716);

2) вважати Рівненський академічний ліцей «Престиж» імені Лілії Котовської Рівненської міської ради правонаступником майна, прав та обов`язків Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Рівненської міської ради.

Закон України від 13.05.1999 № 651-XIV «Про загальну середню освіту» (далі - Закон №651-XIV) визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону №651-XIV державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності необхідної кількості учнів (вихованців) відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів, необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 36 Закону України від 23.05.1991 № 1060-XII «Про освіту» та частини шостої статті 11 Закону №651-XIV реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників).

Абзацом 2 пункту 30 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР установлено, що реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Тобто, рішення про ліквідацію та реорганізацію навчального закладу комунальної форми власності приймає місцева (сільська, селищна, міська) рада, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Статтею 59 Закону №280/97-ВР установлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною п`ятою цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

На підставі системного аналізу наведених правових норм вбачається, що всі рішення (крім визначених законом випадків) місцева рада приймає на сесії, після обговорення, більшістю голосів у порядку визначеному законом та регламентом, прийнятим на першій сесії ради. Прийняті рішення набирають чинності лише після їх офіційної публікації або пізніше - з дати вказаної в рішенні.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №495/7147/16-а та від 17.10.2019 у справі №1640/3147/18.

В силу вимог частини першої та частини третьої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Згідно із положеннями статті 13 Закону №280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 996 консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Згідно із пунктом 12 цього Порядку в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.

Справи, предмет спору у яких виник у правовідносинах, подібних до справи, яка розглядається, вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 06.02.2019 (справа №720/1536/16-а) колегія суддів Касаційного адміністративного суду, посилаючись на раніше висловлену Верховним Судом правову позицію у постанові від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, дійшла таких висновків:

« 35. …рішення про ліквідацію та реорганізацію навчального закладу комунальної форми власності приймає місцева (сільська, селищна, міська) рада, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.

45. …консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.

46. Отже, оскаржувані рішення впливають на таке важливе конституційне право позивачів (їх дітей), як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень.

Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2023 у справі №359/6814/17 підтримав зазначену вище позицію.

Як зазначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 №44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.».

Питання щодо доцільності функціонування навчального закладу є питанням, що становить суспільний інтерес про що свідчать численні звернення батьків учнів даного навчального закладу з метою врегулювання спірного питання.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується відповідачем, перед прийняттям оскаржуваних рішень, Рівненська міська рада не проводила інформаційно-роз`яснювальну роботу серед громадськості щодо реорганізації школи І-ІІІ ступенів №4, що суперечить чинним вимогам законодавства.

Не проведення обговорень проектів цього рішення з батьками учнів, зокрема, і позивачами, свідчить про те, що спірне рішення не відповідає критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 КАС України, згідно з якими рішення суб`єкта владних повноважень має бути прийнято, у тому числі, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно і розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Колегія суддів також враховує, що спірне питання набрало соціального розголосу, враховуючи неодноразові звернення батьків до відповідача, депутата та прокурора.

Крім того, вказану школу заплановано було перетворити в ліцей, однак до ліцею є значно вищі вимоги.

З витягу з протоколу засідання від 14.06.2022 №44 вбачається, що профільна комісія з питань науки, освіти, культури, туризму, духовного відродження, молоді, спорту, зв`язків з громадськими об`єднаннями, засобами масової інформації, захисту прав людини, законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності та етики розглянула проект рішення «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради». Однак, проект не отримав необхідної кількості голосів на підтримку, тому вважався таким, що виноситься на розгляд сесії.

В подальшому такий проект рішення був уже переданий на розгляд іншої постійної комісії, а саме з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю Рівненської міської ради, яка його і підтримала, що у свою чергу складає додаткове обґрунтування про необхідність проведення з даного питання громадських обговорень.

Колегія суддів вважає помилковим покликання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №290/791/16-а, оскільки у зазначеному рішенні не надався аналіз Порядку №996, а досліджувалася ст.11 Закону України «Про загальну середню освіту», яка втратила чинність 01.01.2015, відтак правовідносини не є тотожними предмету спору у даній справі.

Зважаючи на викладене, колегія приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням встановленої процедури, що є підставою для його скасування.

Скаржник в апеляційній скарзі просить стягнути судові витрати з врахуванням витрат на стадії апеляційного розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, до позовної заяви додано Ордер про надання правничої допомоги Серії ВК №1036891, відповідно до якого адвокат Кисельова Мирослава Ігорівна надає правничу допомогу ОСОБА_1 ; договір про надання правничої (правової) допомоги та здійснення (представництва) захисту від 29.07.2022, відповідно до якого, за надання правової (правничої) допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду), розмір якого становить 20 850 грн.; квитанції №0.0.2624987630.1 від 29.07.2022 на суму 10425 грн. та №0.0.2645608442.1 від 18.08.2022 на суму 10425 грн.

До апеляційної скарги додано Ордер про надання правничої допомоги Серії ВК №1064893; договір про надання правничої (правової) допомоги та здійснення (представництва) захисту від 26.12.2022, відповідно до якого, за надання правової (правничої) допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду), розмір якого становить 10 425 грн.; квитанції №0.0.2797867705.1 від 29.12.2022 на суму 6000 грн. та №0.0.2818519918.1 від 16.01.2023 на суму 4425 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву підписано ОСОБА_1 , Т.М. Демянчук, О.Є. Телиця, Р.О. Одноберцева.

Апеляційну скаргу підписано ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу на користь апелянта.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на не в повній мірі правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи в частині, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі №460/25721/22 скасувати та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_12 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської міської ради «Про реорганізацію Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Рівненської міської ради» від 08.07.2022 року №2124.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 24.03.2023 року.