Постанова

від 22.03.2023 по справі 343/2289/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/2289/19

Провадження № 22-ц/4808/112/23

Головуючий у 1 інстанції Керніцкий І.І.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Луганської В.М.,

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.

за участю секретаря Мельник О.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області

на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року, ухвалене судом у складі судді Керніцкого І.І.,

за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами про стягнення матеріальної і моральної шкоди до Долинської центральної лікарні, правонаступником прав і обов`язків якої є Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради Івано-Франківської області, яке перейменовано рішенням Долинської міської ради від 25.05.2021 року №405-10/2021 в Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області. В обґрунтування яких вказала, що перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_2 , вона завагітніла та знаходилась на обліку у Долинській ЦРЛ.

У зв`язку із передродовим станом 24.09.2014 року вона перебувала на денному стаціонарі у пологовому відділенні Долинської ЦРЛ. 27.09.2014 року лікар ОСОБА_3 , визначивши, що настав час пологів, стала її стимулювати, однак це не допомогло і пологи не починались. Вона пробила водний міхур, але після цього пологи не почалися. Згодом вона сказала, що дитина задихається і треба робити кесаревий розтин. Згоди на таку операцію позивачка не давала. Згоду на операцію дала її мати ОСОБА_4 , яка була тоді у лікарні.

В період орвєнтовно з 01:30 год - 03:30 год 28 вересня їй проводили операцію кесаревий розтин. В ранці позивачку повідомили, що вона народилда здорову дівчинку.

29.09.2014 їй стало погано, з того часу почала підвищуватись температура, лікарі її оглядали щоденно, проводили різні діагностичні процедури, в тому числі робили УЗД матки, серця, нирок, печінки, але нічого не виявляли.

03.10.2014 завідувач пологового відділенням Р.Дрінь запросив лікарів Івано- Франківського перинатального центру, які після огляду призначили лікування, сказавши, що якщо не буде покращення, то заберуть до Івано-Франківська.

Близько 19:00 год 05.10.2014 року їй раптово стало погано: були постійні крововиділення, стан здоров`я був критичний. В такому стані її залишили до ранку у палаті.

06.10.2014 року позивачку було прооперовано, зробили операцію по видаленню матки. 07.10. 2014 року позивачку перевезли в Івано-Франківський перинатальний центр, де вона лікувалась до 15 жовтня 2014 року.

Позивачка посилається на те, що внаслідок неправильного виставленого діагнозу щодо плоду проведення операції кесеревий розтин в необхідності якої не було, лікарями пологового відділення Долинської ЦРЛ була вибрана неправильна тактика лікування, що призвело до запальної хвороби матки, як наслідок до гістерекстомії (видалення матки) та втрати позивачкою дітородної функції.

Факт неналежного надання медичної допомоги лікарями пологового відділення Долинської ЦРЛ підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи № 45/022 17-Д від 06.09.2019 року за матеріалами кримінального провадження №120140090160000644. Досудове розслідування не завершене, підозра нікому не висунута.

Згідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи вибір тактики пологорозрішення та післяпологового ведення перебуває в причинно- наслідковому звязку з винекненням запальної хвороби матки та пізньої гіпотанічної маткової кровотечі що могло стати причиною видалення матки.

Позивачка посилається на те, що всі рішення щодо проведення пологів шляхом кесаревого розтину та після полового лікування здійснювались колегіально, і ніхто персонально із лікарів пологового відділення Долинської ЦРЛ її не опікував, тому визначити конкретну особу, яка є відповідальною за неналежне післяродове лікування, що привело до видалення матки та спричинення тяжких тілесних ушкоджень, не представляється можливим. Саме по цій причині нікому із лікарів пологового відділення підозра не висунута.

Листом головного спеціаліста департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА з акушерства та гінекології від 31.12.2014 року зазначено, що її випадок розглядався на засіданні акушерської клініко-експертної комісії, на якій встановлено ряд недоліків, допущених у надані їй медичної допомоги при пологах, а саме: при вагітності високого рівня ризику слід було скерувати на рівень надання допомоги; при наявності зелених навколоплідних вод необхідно було постійне спостереження за станом плода;( згідно наказу №900 від 27.12.2006 року); не були обґрунтовані показання до операції; не призначені 2 антибіотика; при її відмові від подальшого лікування а ОПЦ не поставлено до відома адміністрацію Долинської ЦПЛ. З урахуванням виявлених недоліків комісія запропонувала лікаря Коляджина за неграмотне ведення вагітної і роділлі неадекватну терапію після операції кесаревого розтину направити на переатестацію.

Також зазначила, що за час лікування в Івано-Франківському перетанальному центрі після операції по видаленню матки у Долинській ЦРЛ нею були понесені витрати в розмірі 14646,40 грн.

Позивачка зазначила, що разом із матеріальною шкодою, їй була завдана і моральна шкода, яка полягає у неймовірних душевних стражданнях, пов`язаних із загрозою її і майбутньої дитини життя та здоров`я під час пологів «кесарів розтин» та в післяпологовий період, неправильним лікуванням й бездіяльністю лікарів, доведенням її до передсмертного стану, проведення операції по видаленню матки та пов`язаним з цією операцією і у післяопераційний період фізичним болем, систематичними стресами, страхами та безсонням і у зв`язку з цим зверненнями до невропатолога, що привело до непорозумінь у сім`ї та розірвання шлюбу, спричиненням їй тяжких тілесних ушкоджень і визнанням її особою з інвалідністю, усвідомленням того, що вона ніколи вже не буде мати інших дітей, а дочка ОСОБА_5 не буде мати братів чи сестер, довічною зміною звичного способу свого життя. З урахуванням тривалості, характеру та обсягу душевних страждань, визначає моральну шкоду в розмірі 1500000 грн.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь завдану лікарями Долинської ЦРЛ матеріальну шкоду в розмірі 14646,40 грн та моральну шкоду в розмірі 1500000 грн. Просила суд стягнути на її користь судові витрати за правничу допомогу.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року заявлені вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 14646, 40 грн, моральну шкоду у розмірі 1000000 грн, 12000 грн витрат за надання правничої допомоги.

Не погодившись вказаним рішенням, ОСОБА_1 , звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції змінити рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року в частині розміру моральної шкоди із 1000000 грн на 1500000 грн, в іншій частині просить суду рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення щодо розміру спричиненої їй моральної шкоди не врахував характер, тяжкість, пожиттєву тривалість душевних страждань, викликаних некомпетентністю лікарів КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» при пологах, що спричинило втрату функцію дітонародження.

Не погодившись з рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області, звернулося з апеляційною с каргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на час прийняття оспорюваного рішення суду, в зв`язку з ліквідацією Долинського району та Долинської районної ради, на підставі рішення Долинської міської ради від 25.05.2021 року №405-10/2021 «Про прийняття повноважень засновника комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської ради, відбулась чергова реорганізація комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради в комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області. Було затверджено новий статут комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської відповідно до якого «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області не несе відповідальність за борги та зобов`язання Долинської центральної районної лікарні. Крім того зазначило, що змінилась структура управління та фінансування лікарні, яке здійснюється національною службою здоров`я України. Вважає, що за змістом позову відповідачкою до справи мало б бути залучено Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області та Національна служба здоров`я України, як особа, що розпоряджається коштами, а також як засновники Долинська районна рада та Долинська міська рада, чого судом зроблено не було, що є підставою для відмови у задоволенні позову позиваки.

Скаржник зазначив, що судом не встановлено медичного працівника, чи групу працівників, які б несвоєчасно або некваліфіковано надавали медичну допомогу ОСОБА_1 , та їх зв`язок з Долинською ЦРЛ.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки як доказу інформації від 08.09.2022 року, наданій на запит адвоката Івашкіа В.М. від 30.08.2022 року начальником СВ Долинського ВП, відповідно до якої, досудове розслідування ще триває, винну особу не встановлено, підозра нікому не оголошена. На час прийняття судом рішення, слідством не встановлено медичних працівників (фізичну особу чи групу осіб), які заподіяли шкоду неналежним виконанням професйнпих обов`язків медичним працівником потерпілій. Також не встановлено чи працівниками Долинської ЦРЛ чи лікарями обласної ланки, які з 03.10.2014 року в приміщенні Долинської ЦРЛ надавали медичну допомогу потерпілій, а саме виявляли діагноз та призначали лікування, завдана шкода ОСОБА_1 .

Судом не досліджувалося питання чи правильно призначалося потерпілій лікування з 03.10.2014 року по 06.10.2014 року та чому лікарі ОПЦ не настояли на необхідності госпіталізації потерпілої в ОПЦ та чи можливо було уникнути при тому видалення матки.

Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що не було необхідності в пологах, шляхом проведення ОСОБА_1 операції «кесарів розтин» є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи, а саме показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Скаржник вважає неналежними та недопустимими доказами висновки комісійних судово-медичних експертиз, які призначались в межах кримінального провадження №12014090160000644 №45/022 7у-Д від 06.09.2019 року та додаткову комісійну судово-медичну експертизу №51/45/022-17-2Д.

Вважає неналежним та недопустимим доказом висновок комісійної судово-медичної експертизи за №2/51/45/022-17-3Д від 21.01.2022 року, яка викликає сумнів в об`єктивності.

Звертає увагу суду на те, що в ухвалі суду Долинського районного суду від 27.09.2021 року призначаючи експертизу та даючи в ухвалі вказівку експертам, що висновки комісійних судово-медичних експертиз, проведених в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженні не оспорються, проявив неупередженість та надав незаконні переваги стороні позивача.

Крім того, сумнів у об`єктивності як доказу вказаної експертизи у скаржника викликає порушення порядку надання на експертизу матеріалів, а саме 28.09.2021 року супровідним листом від 28.09.2021 року суд направив на експертизу копію ухвал від 27.09.2021 року, матеріали справи та перелічені медичні документи, перелік яких надрукований та лист завірений підписом судді. 02.11.2021 року Івано-Франківським обласним бюро судово-медичної експертизи (гістологічне відділення) комісією складено дефектий акт №1 за змістом якого відомо, що від ОСОБА_1 на комісійну експертизу присланий матеріал, а саме 9 шматочків внутрішніх органів в марлевому мішечку, які не залиті в парафін, та скельця 8 штук (одне скло розбите на рівні зрізів).

12.01.2022 року, ухвалою суду залучається як експерт ОСОБА_8 , та попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків експерта за ст. 384-385 КК України, однак участі у проведенні вказаної експертизи експерт ОСОБА_8 , не брав, за його заміною Обласне бюро судово-медичної експертизи не зверталось, та не повернуло без виконання матеріали, незважаючи на зауваження в упередженості, викладені на стор. 3 вказаної експертизи.

Скаржник посилається на те, що визначення розміру моральної шкоди, суд першої інсьтанції не врахував ступінь тяжкості вини відповідача, поведінку позивачки.

Просив суд по справі призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу, рішення Долинського районного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог позивачки.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 зазначив, що доводи апеляційної скарги відповідача не обґрунтовані, просить апеляційну скаргу відповідача відхилити.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області в призначені повторної комісійної судово-медичної експертизи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 апеляційну скаргу позивачки підтримав, просив її задовольнити, заперечував проти задоволення апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області.

В судовому засіданні представник Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області - апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди, та частково моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що лікарями Долинської центральної лікарні, правонаступником прав та обов`язків якої є Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня Долинської районної ради Івано-Франківської області, завдано позивачці матеріальної та моральної шкоди внаслідок надання неналежної медичної допомоги під час перебування позивачки у Долинській ЦРЛ, що призвело до операції по видаленню матки. Діями лікарів Долинської ЦРЛ спричинено моральну шкоду позивачці, остання зазнала моральних страждань, зумовлених видаленням матки, що сталося внаслідок вибору лікарями Долинської ЦРЛ тактики полого розрішення та після полового ведення позивачкиі і ці дії перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку і з виникненням запальної хвороби матки.

Колегія суддів погоджується частково з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 надавалась медична допомога лікарями полового відділення Долинської Центральної районної лікарні.

З 24 вересня 2014 року позивачка знаходилася на денному стаціонарі у пологовому відділенні Долинської ЦРЛ.

27 вересня 2014 року о 21:30 год розпочалися пологи, які 28 вересня 2014 року о 03:20 закінчено шляхом проведення операції кесерового розтину, в результаті якого позивачка народила дочку.

З моменту родової дії ОСОБА_1 перебувала під наглядом лікаря акушера-гінеколога Долинської ЦРЛ ОСОБА_6 , яка спільно з ургентним лікарем ОСОБА_7 провели огляд та вирішили завершити роди шляхом кесеревого розтину.

В післяпологовий період стан ОСОБА_1 погіршився, підвищилась температура тіла та було призначено лікування.

03.10.2014року за викликом адміністрації Долинської ЦРЛ було викликано лікарів з Обласного перенатального центру. ОСОБА_1 була оглянута професором кафедри ІФНМУ акушер-гінекологом ОПЦ ОСОБА_10 .

Після огляду лікарями ОПЦ було встановлено діагноз: післяпологовий, післяопераційний період, 6-та доба. Запальна хвороба матки. Гірсутний синдром.

В подальшому, призначено лікування та запропоновано позивачці госпіталізацію в ОПЦ, проте остання відмовилась, що підтверджується записами в історії хвороби.

06жовтня 2014року стан ОСОБА_1 погіршився,з`явилиськров`янистівиділення,у зв`язкуз чимбуло викликано обласного акушера-гінеколога ОСОБА_11 , спеціаліста ОСОБА_12 та встановлено діагноз: післяпологовий післяопераційний період, 9-та доба. Запальна хвороба матки. Пізня коагулопатична маткова гіпотонічна кровотеча. Постгеморагічна анемія важкого ступеня. Було проведено експерпацію матки без додатків за життєвими показниками зі сторони жінки.

07.10.2014 року позивачку було переведено в ОПЦ, де знаходилась до 22.10.2014.

Позивачкою понесені витрати на придбання ліків у розмірі 14646, 40 грн, які стороною відповідача не спростовані.

З даних Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014090160000644 встановлено , що 24.11.2014 року внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.1ст.140 КК України за заявою ОСОБА_4 , яка повідомила про те, що працівниками Долинської ЦРЛ не було належним чином надано медичну допомогу її дочці ОСОБА_1 , у звязку з чим 06.10.2014 року їй було проведено операцію по видаленню матки.

На час розгляду справи у суді, досудове розслідування триває.

Відповідно до висновку комісійної судово медичної експертизи, яка була проведена в кримінальному провадженні №1201409016000064, №45/022 7у-Д від 06.09.2019 року Обласного бюро судово-медичної експертизи встановлено:

Згідно з даних історії пологів №790 Долинської ЦРЛ від 24.09.2014 року , ОСОБА_1 поступила з діагнозом: вагітність II, 38 тижнів, передвісники пологів, тобто, на момент поступлення ніякої патології виявлено не було. Хоча згідно з даних УЗД від 23.09.2014 року можна було б вказати на ознаки плацентарної недостатності (кальциноз плаценти) та обтяжений акушерський анамнез (викидень-2013 в термін 3-4 тижні; вагітність II 30-31 тиждень загроза передчасних пологів, анемія легкого ступеня, гестаційний пієлонефрит).

У ОСОБА_1 були ознаки вагітності з ускладненням: згідно з даних УЗД від 23.09.2014 - ознаки плацентарної недостатності (кальциноз плаценти), в термін вагітності 30-31 тиждень загроза передчасних пологів, анемія легкого ступеня, гестаційний пієлонефрит.

Обстеження ОСОБА_1 проводилося у повному обсязі, за виключенням обстеження в зв`язку з виставленим діагнозом гірсутний синдром.

Згідно з даними наданих медичних документів виставлений діагноз: «Дистрес плоду», - не підтверджений об`єктивними клінічними даними, відтак, показів до проведення операції «Кесаревий розтин» не було. Згідно із записом партограми 28.09.2014 (запис о 02.36 год), ознаків дистресу немає, також немає чітких об`єктивних даних стосовно невдалої родостимуляції.

Зважаючи на запис консілярної бригади (28.09.2014 о 03.00 год), показом до операції висупали дистрес плода та слабість родової діяльності, що не піддається медикаментозній корекції, тобто, кесаревий розтин виконувався в ургентному порядку.

Зважаючи на відсутність об`єктивних показів (станом на 03.00 год 28.09.2014) до проведення ургентного кесаревого розтину, відмова від його проведення не загрожувала життю і здоров`ю майбутній дитині та ОСОБА_1 .

Згідно із записів історії пологів №790 Долинської ЦРЛ, дитина народилася здоровою та доношеною.

У історії пологів №790 Долинської ЦРЛ відсутній температурний лист, а вказана температура у щоденниках (чіткої хронології записів в історії пологів немає) за 29.09.14 08.00 год t 36,4°С, 30.09.2014, година не вказана t 36,7°С, ввечері 38,7 °С-дата не вказана, 01.10.2014 pаписи стосовно температури відсутні, 02.10.2014, година не вказана t 36,8°С, 02.10.2014 година не вказана t 38°С, 03.10.2014 08.00 год t до 38°С, озноб, 04.10.201408.30 год, t 36,6°С, 02.10.2014 година не вказана, під час консілярного огляду температура не вказана, 03.10.2014 під час консілярного огляду бригади, яка прибула по сан авіації - температура не вказана, 05.10.2014 година не вказана t 37,4°С, 04.10.2014 10.00 год, t 36,6°С, 05.10.2014 12.00 год t 36,4°С, 05.10.201420.30 год, t 37°С, 06.10.2014 05.50 год, t 37,5°С. Далі у висновку зазначено, що беручи до уваги вищевказане, експерьти дійшли до висновку, що підняття температури у ОСОБА_1 не булотривалим, а було періодичним. Даних за тривалу кровотечу у післяпологовому періоді у ОСОБА_1 згідно із записів в історії пологів №790 Долинської ЦРЛ немає (перший запис стосовно кровотечі 06.10.2014 о 05.50 год). Виникнення кровотечі в пізньому післяпологовому періоді пов`язане з вибором тактики лікування у післяпологовому періоді.

Під час стаціонарного лікування у Долинській ЦРЛ після пологів діагноз ОСОБА_1 встановлений правильно, однак, несвоєчасно. Лікування призначено не в повному обсязі (не призначено два антибіотики у ранньому післяопераційному періоді), що могло бути причиною виникнення запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі на фоні коагулопатії. В історії пологів №790 Долинської ЦРЛ відсутні записи стосовно активного спостереження за станом ОСОБА_1 в ранньому післяопераційному періоді. В подальшому щоденники не в повному обсязі відображали об`єктивний стан породіллі.

Причиною виникнення запальної хвороби матки могла бути неадекватна антибіотикотерапія. Запальна хвороба матки, у свою чергу, призвела до виникнення пізньої гіпотонічної маткової кровотечі на фоні коагулопатії.

Гістерекстомія та втрата ОСОБА_1 дітородної функції, згідно п.2.1.1 «б» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, «втрата будь- якого органа або органом його функції» є тяжким тілесним ушкодженням.

Вибір тактики пологорозрішення та післяпологового ведення ОСОБА_1 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з винекненням запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі, що могло стати причиною видалення матки.

Гістеректомія стала неминучою 06.10.2014 в 9.00 год, коли у ОСОБА_1 розвинулась пізня гіпотонічна маткова кровотеча на фоні коагулопатії, геморагічний шок ІІ ступеня.

Згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №51/45/022-17-2Д від 13 березня 2020 року, яка була проведена в рамках проведення досудового розслідування в кримінальній справі: Ранній післяпологовий післяопераційний період при патологічних пологах становить 4 години. У ранній післяпологовий післяопераційний період ОСОБА_1 слід було призначити комбінацію антибіотиків широкого спектру дії, наприклад амоксиклав та орнідазол з додаванням амікацину. Зважаючи на ступінь важкості стану ОСОБА_1 , рішення про призначення антибіотиків мало прийматись консілярно (адміністрація, завідувач відділення та лікуючі лікарі).

Згідно до висновоку комісійної судово-медичної експертизи №2-51/45/022-17-3Д від 21.01.2022 року, медичних показань до проведення кесаревого розтину (станом на 03:00 год 28.09.2014) не було, відмова від його проведення не загрожувала життю і здоров`ю майбутній дитині та ОСОБА_1 .

Під час стаціонарного лікування у Долинській ЦРЛ після пологів діагноз ОСОБА_1 встановлений правильно, однак несвоєчасно. Лікування призначено не в повному обсязі (не призначено два антибіотики у ранньому післяопераційному періоді), що могло бути причиною виникнення запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі на фоні коагулопатії.

Причина підвищеної температури та виникнення кровотечі в пізньому післяпологовому періоді пов`язана із запальною хворобою матки, яка могла розвинутися на фоні недостатньої і невчасно призначеної антибіотикотерапії. Гістеректомія стала неминучою 06.10.2014 о 09:00 год, коли у ОСОБА_1 розвинулась пізня гіпотонічна маткова кровотеча на фоні коагулопатії, геморагічний шок ІІ ступеня.

Вибір тактики пологорозрішення та післяпологового ведення ОСОБА_1 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі, що могло стати причиною видалення матки.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Згідно з пунктами «а», «д», «ї» частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Основи законодавства України про охорону здоров`я) кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Основ законодавства України про охорону здоров`я держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).

Тобто частина перша статті 1167 ЦК України визначає: по-перше, особу, відповідальну за моральну шкоду, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди, зокрема наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

Складовими длянастання відповідальності за завданнявідшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача; вина. Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14 (провадження № 61-21956св19) вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу.

У сфері надання медичної допомоги протиправниминеобхідно вважати дії (бездіяльність), які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я.

Згідно із частино 1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа, відшкодовує шкоду завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових )обов`язків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що медична допомога ОСОБА_1 надавалася лікарями Долинської ЦРЛ. Вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , письмовими доказами.

Медична допомога лікарями пологового відділення Долинської ЦРЛ надавалася неналежно, що призвело до тяжких наслідків у позивачки, а саме втрати органу. Вказані обставини підтверджуються протоколом клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації від 24 грудня 2014 року за результатамипроведення засідання акушерської клініко-експертної комісії, на якому розглядався випадок паталогічних пологів звернуто увагу на ряд недоліків, допущених в наданні акушерської допомоги ОСОБА_1 , за результатами якого департаментом охорони здоров`я запропоновано: лікаря Коляджин за неграмотне ведення вагітної породіллі, неадекватну терапію після операції кесарського розтину направити на переатестацію. Інформувати департамент охорони здоров`я про виконання запропонованих рекомендацій протягом 14 днів. Райакушер-гінекологу вказати на організаційні порушення в наданні допомоги вагітній ОСОБА_1 .

Висновок суду підтверджується висновком комісійної судово медичної експертизи №45/022 7у-Д від 06.09.2019 року Обласного бюро судово-медичної експертизи встановлено, згідно якого даними наданих медичних документів виставлений діагноз: «Дистрес плоду», - не підтверджений об`єктивними клінічними даними, відтак, показів до проведення операції «Кесаревий розтин» не було. Згідно із записом партограми 28.09.2014 (запис о 02.36 год), ознаків дистресу немає, також немає чітких об`єктивних даних стосовно невдалої родостимуляції. Зважаючи на запис консілярної бригади (28.09.2014 о 03.00 год), показом до операції висупали дистрес плода та слабість родової діяльності, що не піддається медикаментозній корекції, тобто, кесаревий розтин виконувався в ургентному порядку. Зважаючи на відсутність об`єктивних показів (станом на 03.00 год 28.09.2014) до проведення ургентного кесаревого розтину, відмова від його проведення не загрожувала життю і здоров`ю майбутній дитині та ОСОБА_1 . Згідно із записів історії пологів №790 Долинської ЦРЛ, дитина народилася здоровою та доношеною. Під час стаціонарного лікування у Долинській ЦРЛ після пологів діагноз ОСОБА_1 встановлений правильно, однак, несвоєчасно. Лікування призначено не в повному обсязі (не призначено два антибіотики у ранньому післяопераційному періоді), що могло бути причиною виникнення запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі на фоні коагулопатії. Причиною виникнення запальної хвороби матки могла бути неадекватна антибіотикотерапія. Запальна хвороба матки, у свою чергу, призвела до виникнення пізньої гіпотонічної маткової кровотечі на фоні коагулопатії. Гістерекстомія та втрата ОСОБА_1 дітородної функції, згідно п.2.1.1 «б» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, «втрата будь- якого органа або органом його функції» є тяжким тілесним ушкодженням. Вибір тактики пологорозрішення та післяпологового ведення ОСОБА_1 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з винекненням запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі, що могло стати причиною видалення матки.

Підтверджується висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи №51/45/022-17-2Д від 13 березня 2020 року згідно якого у ранній післяпологовий післяопераційний період ОСОБА_1 слід було призначити комбінацію антибіотиків широкого спектру дії, наприклад амоксиклав та орнідазол з додаванням амікацину. Зважаючи на ступінь важкості стану ОСОБА_1 , рішення про призначення антибіотиків мало прийматись консілярно (адміністрація, завідувач відділення та лікуючі лікарі).

Ненадання належної медичної допомоги позивачці лікарями пологового відділення Долинської РЦЛ підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи №2-51/45/022-17-3Д від 21.01.2022 року, згідно якого медичних показань до проведення кесаревого розтину (станом на 03:00 год 28.09.2014) не було, відмова від його проведення не загрожувала життю і здоров`ю майбутній дитині та ОСОБА_1 . Під час стаціонарного лікування у Долинській ЦРЛ після пологів діагноз ОСОБА_1 встановлений правильно, однак несвоєчасно. Лікування призначено не в повному обсязі (не призначено два антибіотики у ранньому післяопераційному періоді), що могло бути причиною виникнення запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі на фоні коагулопатії. Причина підвищеної температури та виникнення кровотечі в пізньому післяпологовому періоді пов`язана із запальною хворобою матки, яка могла розвинутися на фоні недостатньої і невчасно призначеної антибіотикотерапії. Гістеректомія стала неминучою 06.10.2014 о 09:00 год, коли у ОСОБА_1 розвинулась пізня гіпотонічна маткова кровотеча на фоні коагулопатії, геморагічний шок ІІ ступеня. Вибір тактики пологорозрішення та післяпологового ведення ОСОБА_1 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі, що могло стати причиною видалення матки.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що висновок комісійної судово-медичної експертизи №2-51/45/022-17-3Д від 21.01.2022 року є сумнівним з огляду на те, що було порушено порядок надання на експертизу матеріалів а саме: учн. Зошит пристос. Під лабораторну картку №1757, вклеєний виписний епікриз №7709, 8 склець і одне розбите, марлевий мішочок- 9 шматків внутрішніх органі, які досліджувалися експертами при проведені експертизи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2021 року судом було призначено по справі комісійну судово-медичну експертизу (.т.с.2 а.с.41-42). Згідно супровідного листа Долинського районного суду від 28.09.2021 року №343/2289/19/3407/2021 на адресу Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи направлено копію вказаної ухвли, матеріали цивільної справи, медичні документи: журнал реєстрації оперативних втручань з Долинської ЦРЛ за 2014 рік, рентгенограму №5135 від 01.10.2014 та опис, індивідуальну карту вагітної та породілл №9 Долинської ЦРЛ Мартиненко на 38 арк., історія пологів №790 ОСОБА_1 , на 32 арк., медична карта стаціонарного хворого №645 ОПЦ Івано-Франківська ОСОБА_1 на 70 арк., історія пологів №607, медична карта амбулаторного хворого № 1757, медична карта амбулаторного хворого на 3 арк., обмінна карта, протоколи переливання крові та її компонентів в кількості 19 шт ОСОБА_1 .

Даний суповідний лист не містить будя-яких рукописних дописів та застережень.

В матеріалах справи наявний дефектний акт №1 від 02.11.2021 року, складений лікарями судово-гістологічного відділення Івано-Франківського об\ласного бюро судово- медичної експе6ртизи про те, що присланий матеріал на комісійну експертизу в паперовому пакеті: 9 шматочків внутрішніх органів в марлевому мішечку, які не залиті в парафін, та скельця -8 шт. )1 скло розбите на рівні зрізів, до акту додано додаток та міститься супровідний лист з дописами. Як вбачається із тексту висновку комісійної судово-медичної експертизи №2-51/45/022-17-3Д від 21.01.2022 року, вказані матеріали не були об`єктом експертного дослідження, у звязку з неналежним пофарбуванням та невідповідним станом присланих шматочків, які не залиті в парафін, що не уможливлює їх подальше дослідження. Тому посилання представника скаржника, що вказані вище матеріали були об`єктом дослідження спростовується самим висновком. Щодо наявності на копії супровідного листа рукописних дописів, то колегія суддів зазначає, що представником скаржника не надано суду доказів, що саме така копія направлялась судом експертній установі, оскільки в матеріалах справи наявний оригінал супровідного листа на адресу експертної установи (тс. 2 а.с. 43), який не містить будя-яких дописів та рукописних тестів.

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу Обласного бюро судово-медичної експертизи (т.с.2 а.с.47) ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2022 року для проведення комісійної судово-медмчної експертизи, яка була призначена ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 1 27 вересня 2021 року , було залучено лікаря спеціаліста з професорського-викладацького складу кафедри ІФНМУ за фахом акушерство і гінекологія кандидата медичних наук ОСОБА_8 (т.с.1 а.с.49).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №2-51/45/022-17-3Д від 21.01.2022 року на час проведення експертизи ОСОБА_8 знаходився у відпустці. Наказом по мед університету №6-к від 17.01.2022 року в якості експерта для проведенення судово-комісійної експертизи було відряджено ОСОБА_15 професора закладу вищої освіти кафедри акушерства та гінекології. Згідно вказаного висновку всі експерти попереджені за кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покдадених на нього обов`язків згідно з ст.ст. 384, 385 КК України, що підтверджується їх підписами в тому числі і ОСОБА_15 .Тому доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.

При розгялді справи у суді першоїі нстанції експерт Коцюбинська Ю.З надала пояснення з приводу зазначення у висновку експертизи щодо «смерті дитини і недоношеності», що це було допущено описку. Колегія суддів вважає, що ця описка не впливає на висновки експертизи у самому висновку комісійної-судово-медичної експертизи, які зазначені у висновку.

Відповідно до ч.2 ст.113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (еаспертам).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 березня 2023 року представнику скаржника Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрфільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області відмовлено у задоволенні клопотання про призначення по справі повторної комісійної судово-медичної експертизи.

З урахуванням наданих судовим експертом пояснень, пояснень свідка ОСОБА_12 та наявних в матеріалах справи доказів, слід зазначити, що у суду відсутні сумніви у правильності висновку експертів наданого за результатами комісійної судово-медичної експертизи №2-51/45/022-17-3Д від 21.01.2022 року.

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі№ 686/23256/16-цта від 25 березня 2021 року у справі№ 752/21411/17(ЄДРСРУ № 95848812) зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано взято як докази висновок комісійної судово медичної експертизи №45/022 7у-Д від 06.09.2019 року, висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи №51/45/022-17-2Д від 13 березня 2020 року.

З урахуваннм викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, що діями лікарів Долинської центральної районної лікарні, правонаступником прав і обов`язків якої є Комунальне некомерційне підприємство Долинської районної ради Івано-Франківської області «Долинська багатопрофільна лікарня» при виконанні ними своїх трудових обов`язків позивачці було надано неналежну медичну допомогу, вибір тактики пологорозгішення та післяпологового ведення ОСОБА_1 лікарями пологового відділення перебуває у прямому причинно- наслідковому зв`язку з виникненням запальної хвороби матки та пізньої гіпотонічної маткової кровотечі, що могло стати причиною видалення матки та внаслідок таких дій позивачці спричинено матеріальну і моральну шкоду.

Вимоги позивачки щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 14646, 40 грн за лікування підтверджено чеками на придбання ліків, не спростовано відповідачем, а тому суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 14646, 40 грн.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст.23ЦК України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнали позивачка, їх тривалість, а також, з урахуванням глибини душевних страждань, неможливісті незалежно від часу та зусиль відновити попередній стан позивачки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з 100000,00 грн до 700000,00 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції при призначені комісійної судово-медичної експертизи проявив неупердженність та надав переваги стороні позивача, вказуючи в ухвалі про призначення експертизи від 27 вересня 2021 року, «що висновки комісійних судово-медичних експертиз в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню не оспорюються». Оскільки як вбачається із тексту ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2021 року, мотивувальна частина ухвали не містить висновку суду, «що висновки комісійних судово-медичних експертиз в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню не оспорюються».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд не врахував, що на час прийняття оспорюваного рішення суду, в зв`язку з ліквідацією Долинського району та Долинської районної ради, на підставі рішення Долинської міської ради від 25.05.2021 року №405-10/2021 «Про прийняття повноважень засновника комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської ради, відбулась чергова реорганізація комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради в комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області. Було затверджено новий статут комунального установи відповідно до якого «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області не несе відповідальність за борги та зобов`язання Долинської центральної районної лікарні. До справи не залучено належного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог позивачки, виходячи з наступного.

Позивачка звернулася з вимогами про відшкодування шкоди до Долинської центральної районної лікарні. Згідно рішення Долинської районної ради Івано-Франківської області від 31 жлвтня 2019 року №802-29/2019 створено некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради Івано-Франківської області, затверджено статут підприємства, згідно до якого підприємство є правонаступникоми усього майна, всіх прав та обов`язків Долинської центральної лікарні (т.с.1 а.с.51-60). Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2019 року судом за заявою позивачки замінено первісного відповідача Долинську центральну районну лікарню на Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради Івано-Франківської області ( т.с.1 а.с.66).

Згідно рішення Долинської міської ради Івано-Франківської області від 25 травня 2021 року №405-10/2021 Долинська міська рада увійшла до складу засновників Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» (ЄДРПОУ 01993457), та перейменовано Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» на Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківскої області. Вказаним рішенням було затверджено статут Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківскої області (т.с.2 а.с.201-210).

Верховний Суд у постановах від 18 вересня 2019 року у справі № 303/4128/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 192/309/18 зазначав, що сама лише зміна найменування юридичної особи (типу) не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 60 постанови від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 також зазначила, що зміна назви юридичної особи не є реорганізацією цієї юридичної особи, зокрема перетворенням, якщо не змінюється організаційно-правова форма цієї юридичної особи. Цю правову позицію підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 914/3587/14 .

Отже, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, оскільки не має наслідком появу нового учасника цивільних відносин.

За таких обставин помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що суд мав вирішити питання про залучення до участі у справі Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківскої області. Так само безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що до участі у справі суд мав залучити Національну службу здоровя України, як особу, що розпоряджається коштами й повинна гарантувати якість послуг підприємства, а також засновника підприємства, оскільки згідно Статуту Комунальне некомерційне підприємство «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківскої області підприємство є юридичною особою публічного права, є закладом охорони здоровя комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та статутом, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського порядку.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною четвертою статті 376 ЦПК України встановлено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної части та (або) резолютивної частини.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області задовольнити частково.Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди з Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 з 1000000 грн до 700000 грн.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка звільнена від сплати судового збору. За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 14445, 00 грн ( т.с. а.с.161, 181).

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторонни стягуються судові витрати не користь осіб, яу їх понесли, пропорційно до задоваоленої чи відхмленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням положень ч.1, 6 ст.141 ЦРК України слід компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленомк Кабінетом міністрів України Комунальному некомерційному підприємству «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської областісудовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4333, 50 грн.

Відповідно до ст.133 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом справи відносяться витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивачки судових витрат на правничу допомогу суд першоїі нстації дійшов вірного висновку, що розмір витрат позивачки на професійну правничу допомогу підтвердижиний належними доказами з урахуванням акту виконаних робіт вартості за надані послуги по договору станоить 12000, 00 грн. Апеляційні скарги не містять доводів щодо неогрунтованості висновку суду в цій частині.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат колегія суддів враховує положення ч.1 ст. 141 ЦПК україни, що при частковому задоволені позову судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивачки майнового характеру заявлено на загальну суму 1514646, 00 грн, а вимоги про стягнення моральної шкоди задоволено на 700000, 00 грн, що становить 46, 6 % від то, судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню з 12000, 00 грн до 5592, 00 грн.

Керуючись ст. ст.259,367,374,376,382,384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2022 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди з Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 з 1000000 грн до 700000 грн та зменшити суму судових витрат на правничу допомогу з 12000, 00 грн до 5592, 00 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Комунальному некомерційному підприємству «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради Івано-Франківської області, що знаходитьсязаадресою:м.Долина,вул.О.Грицей,15Івано-Франківськоїобласті,ЄДРПОУ01993457, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4333, 50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 березня 2023 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судіі: Л.В. Василишин

І.О. Максюта