Постанова

від 15.03.2023 по справі 909/121/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р. Справа №909/121/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» №01/07/02/23 від 07.02.2023 (вх.ЗАГС №01-05/440/23 від 13.02.2023)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 (повний текст складено 03.02.2023, суддя Фанда О.М.), постановлену за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» за вх. №809/23 від 17.01.2023 на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни

у справі №909/121/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемітурасіл»,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія»,

про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 1 078 792,52 грн., з них: 1 043 000,00 грн. - основний борг, 8744,05 грн. - 3% річних, 27 048,47 грн. - інфляційні

за участю представників:

від апелянта: Боровець В.Л. - адвокат

від стягувача: Кузь А.П. - адвокат

від Калуського ВДВС: не з`явився

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 у справі №909/121/22 відмовлено в задоволенні скарги ТзОВ «Нітроген Енергія» (вх. № 809/23 від 17.01.2023) на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, боржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 у справі №909/121/22 та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити скаргу ТзОВ «Нітроген Енергія», сплату судових витрат покласти на Калуський відділ Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 06.03.2023, призначено розгляд справи на 08.03.2023.

01.03.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на апеляційну скаргу, в якому орган державної виконавчої служби просив залишити оскаржену ухвалу без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 розгляд справи відкладено за клопотанням стягувача на 15.03.2023.

15.03.2023 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення ТзОВ «Кемітурасіл», в яких стягувач зазначає, що вважає оскаржувані дії державного виконавця та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 у справі №909/121/22 законними та такими, що жодним чином не порушують прав боржника, а скаргу ТзОВ «Нітроген Еергія» безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник апелянта надав суду пояснення щодо доводів апеляційної скарги, вимоги скарги підтримав, просив скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 у справі №909/121/22 та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити скаргу ТзОВ «Нітроген Енергія» на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни.

Представник стягувача щодо задоволення вимог скарги заперечив, наголосив, що дії боржника спрямовані на ухилення від сплати боргу, просив оскаржену ухвалу суду залишити без змін.

Калуський ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) явки уповноваженого представника не забезпечив.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників апелянта та стягувача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на наступне.

На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області 12.01.2023 надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» на дії Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни при виконанні наказу Господарського суду Івано-Франківської області, виданого 22.04.2022 у справі №909/121/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемітурасіл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» про стягнення 1 078 792,52 грн.

Скарга на дії органу виконавчої служби мотивована наступними порушеннями:

- орган державної виконавчої служби всупереч вимогам ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» призначив суб`єкта оціночної діяльності та провів оцінку майна скаржника не в межах відкритого зведеного виконавчого провадження - №69141801, а в окремому виконавчому провадженні - №68908681;

- всупереч вимогам ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про арешт та опис майна боржника (від 22.08.2022) внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження з порушеннями та зі значним пропуском строку (03.11.2022);

- орган виконавчої служби не подавав жодних запитів і не отримував відповідей щодо місця знаходження обладнання боржника, яке перебуває в користуванні орендаря і опис та арешт якого проведено 22.08.2022;

- всупереч вимогам ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» лист з висновком про вартість майна станом на 15.11.2022 сформовано лише 30.11.2022 та надіслано боржнику лише 15.12.2022;

- звіт про незалежну оцінку майна виконано з порушеннями, а саме: суб`єкт оціночної діяльності не проводив огляду обладнання з покликанням на неіснуючі карантинні заходи; не отримував протоколу технічного огляду майна; у звіті наведене безпідставне твердження щодо масовості та серійності обладнання, достатньої кількості достовірних даних по операціях купівлі-продажу або цінах пропозиції, та безпідставно застосовано порівняльний підхід оцінки; порівняння проводилось з майном, яке пропонувалось до продажу у 2014 році в Краматорську; в оцінці не враховано року виробництва обладнання; обладнання боржника в сукупності складає установку з виробництва кремнезему, а оцінку проведено щодо окремих елементів установки, що впливає на визначення реальної ринкової ціни; один з елементів установки реактор на 6,3 м.куб., оцінено в порівнянні із реактором на 5 м.куб., що відрізняється виробничими можливостями; обладнання виготовлене з титану оцінювалось у порівнянні з обладнанням з невизначеного матеріалу; з доданих до звіту фотографій неможливо встановити чи це саме належне боржнику обладнання, вбачається навмисне забруднення обладнання діоксидом кремнію, не вказано технологічних позицій чи інших маркувань, які б ідентифікували обладнання.

Скаржник просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості і оцінки арештованого та описаного майна, котра здійснена на підставі Звіту про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022 ТзОВ «Реноме Груп» та визнати такою, що не підлягає до застосування оцінку майна, здійснену ТзОВ «Реноме Груп» (звіт про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022) в межах виконавчого провадження.

Орган державної виконавчої служби у відзиві на скаргу заперечив проти її задоволення, навівши наступні аргументи:

- в Автоматизованій системі виконавчого провадження дії, які вчиняються у зведеному виконавчому провадженні технічно неможливо зареєструвати, тому такі дії вчиняються у відповідних відкритих виконавчих провадженнях;

- постанова про опис та арешт майна боржника від 22.08.2022 була 23.08.2022 зареєстрована відповідальною особою у Системі за вихідним номером 37771 та направлена сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте, лист від боржника повернувся за закінченням терміну зберігання;

- 16.08.2022 від стягувача до органу державної виконавчої служби надійшла заява про те, що майно ТзОВ «Нітроген енергія» перебуває в оренді ДП «калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України» разом з копією договору оренди обладнання;

- повідомлення про ознайомлення з вартістю описаного майна з вихідним номером 65640 зареєстровано в Системі 30.11.2023 та згідно зі списком відправки рекомендованих листів з повідомленням про вручення було подане до поштового відділення №4 30.11.2022, проте, поштовим відділенням надіслано тільки 15.12.2022;

- державний виконавець в межах своїх повноважень залучив суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна боржника і саме суб`єкт оціночної діяльності несе відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна у порядку, встановленому законом, а не державний виконавець.

Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу, встановив, що скаржником пропущено десятиденний термін на оскарження звіту про незалежну оцінку майна, що здійснена станом на 15.11.2022, а також те, що виконавчі дії вчинялись у рамках зведеного виконавчого провадження, проте відображались у системі у першому відкритому виконавчому провадженні, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що отримав звіт про оцінку майна 03.01.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (листом №68640 від 30.11.2022, копією конверту, відкритою інформацією з сайту Укрпошти, відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження) та поясненнями органу державної виконавчої служби, викладеними у відзиві на скаргу (у відзиві зазначено, що поштове відправлення було надіслано скаржнику саме 15.12.2022, а не 30.11.2023 як вказано в оскарженій ухвалі), відтак боржник не пропустив строку на оскарження звіту про оцінку майна.

Скаржник також звертає увагу на те, що у скарзі на дії органу державної служби було наведено аргументи щодо незаконності дій виконавця та звіту про оцінку майна, зокрема, те, що опис майна проведено з порушенням чинного законодавства, оцінку майна проведено без огляду, лише по фотографіях, хоча аналогічним майном володіє особа, якій воно було передано на зберігання, до порівняння бралось виробниче обладнання, виготовлене не із титану. Вказаних аргументів, ні виконавча служба, ні місцевий господарський суд не спростували.

Також апелянт зазначає, що під час розгляду справи 27.01.2023 суд першої інстанції не оглядав і не досліджував матеріали виконавчого провадження.

До апеляційної скарги додано скрін-шот Інформації про виконавче провадження №68908681 та копію повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 37730407072646.

У відзиві на апеляційну скаргу Калуський ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області зазначає, що державний виконавець має обов`язок повідомити про результати визначення ним вартості майна, однак, не має обов`язку з`ясовувати факт отримання стороною повідомлення. Отже, державний виконавець вчинив відповідно до законодавства та повідомив скаржника листом №65640 від 30.11.2022 про результатами визначення вартості оцінки майна, про що свідчить копія зазначеного листа та копія списку відправлень рекомендованих листів під №107, які були долучені до матеріалів справи та досліджені судом першої інстанції. Тобто, відділ надіслав лист 30.11.2022, а не 15.12.2022 як стверджує скаржник. Окрім того, всі документи виконавчого провадження складені за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження, реєструються у Системі відповідальною особою Відділу та скануються у виконавчому провадженні.

Відділ державної виконавчої служби зазначає, що скаржник не наводить достатніх аргументів про порушення державним виконавцем опису майна від 22.08.2022, а постанова про опис та арешт майна відповідає всім необхідним умовам, які передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Щодо доводів про незаконність звіту про оцінку майна Відділ державної виконавчої служби покликається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.07.2020 у справі №906/696/18, від 29.04.2020 у справі №826/6706/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/881/17, відповідно до яких звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Відтак встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних фактів чи визнанням недійсними правочинів.

У поясненнях від 15.03.2023 стягувач повідомив апеляційний суд про те, що ТзОВ «Кемітурасіл» є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України 21.06.2013 підприємством з іноземними інвестиціями, засновником і одноосібним власником частки в розмірі 100% статутного капіталу якого є Компанія «Кемітурасіл АПС», що зареєстрована за законодавством Королівства Данія. До 01.02.2021 директором ТзОВ «Кемітурасіл» був ОСОБА_1 , після звільнення з посади якого стало відомо, що 05.11.2020 між ТзОВ «Кемітурасіл» та ТзОВ «Нітроген Енергія» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №01/05/11/20 від 05.11.2020, відповідно до якого ТзОВ «Кемітурасіл» надало ТзОВ «Нітроген Енергія» поворотну фінансову допомогу на суму 1 137 500,00 грн., при цьому, що одноосібним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТзОВ «Нітроген Енергія» є ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що ТзОВ «Нітроген Енергія» не повернуло отримані кошти, ТзОВ «Кемітурасіл» звернулося з позовом до суду і рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2022 у справі №909/121/22 стягнуто з ТзОВ «Нітроген Енергія» на користь ТзОВ «Кемітурасіл» 1 078 792,52 грн заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, на виконання якого 22.04.2022 було видано наказ, що перебуває на примусовому виконанні (ВП №68908681). Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконував та не виконує, інформацію про наявність в нього майна, на яке може бути звернено стягнення державному виконавцю не надав, тому заявою від 15.08.2022 стягувач повідомив Калуський ВДВС, що у боржника наявне майно, на яке може бути звернено стягнення і таке майно перебуває в оренді ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України».

Про наявність вказаного майна стягувачу стало відомо за результатами розгляду справи №909/276/21 за позовом ТзОВ «Кемітурасіл» до відповідача ТзОВ «Нітроген Енергія», третя особа ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору №01/04/01/21 від 04.01.2021, відповідно до умов якого ОСОБА_1 через ТзОВ «Нітроген Енергія» намагався продати ТзОВ «Кемітурасіл» за 2 300 000,00 грн. обладнання, яке було предметом оскаржуваної оцінки у виконавчому провадженні. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2021 у справі №909/276/21, залишеним без змін судами апеляційної а касаційної інстанції, договір визнано недійсним, при цьому Верховний Суд зазначив, що укладаючи оспорюваний договір, директор позивача усвідомлював обмеження його повноважень, які встановлено в підписаному ним статуті, діяв недобросовісно, у власних інтересах та всупереч інтересам ТзОВ «Кемітурасіл».

Стягувач вважає, що фактично укладення договору №01/04/01/21 від 04.01.2021 було спрямоване на ухилення ТзОВ «Нітроген Енергія» від повернення суми отриманої ним поворотної фінансової допомоги згідно з договором №01/05/11/20 від 05.11.2020. За результатами розгляду справ №909/276/21 та №909/121/22 ТзОВ «Кемітурасіл» було подано заяву про вчинення злочину, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022090000000296 від 02.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України. Станом на даний час справа №345/940/23 про обвинувачення ОСОБА_1 у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми передано на розгляд Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Також стягувач звертає увагу на те, що боржник не замовляв рецензії складеного звіту про оцінку майна, пропустив строк подання скарги на дії державного виконавця та не клопотав про поновлення такого строку, натомість, власник боржника ОСОБА_1 через ТзОВ «Нітроген енергія» привласнив кошти ТзОВ «Кемітурасіл» в сумі 1 043 500,00 грн., передані ним боржнику за договором №01/05/11/20, та намагався завдати збитків ТзОВ «Кемітурасіл» шляхом продажу за 2300000,00 грн. майно, ринковою вартістю 460 394,00 грн., безпідставно оскаржуючи дії державного виконавця намагається ухилитися від виконання судового рішення та уникнути кримінальної відповідальності.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

За змістом положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами 1-2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статей 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з п.15 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Частинами 3, 4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває зведене виконавче провадження ВП№69141801, в межах якого здійснюються виконавчі дії щодо виконання наказу №909/121/22 від 22.04.2022 про стягнення з ТзОВ «Нітроген-Енергія» на користь ТзОВ «Кемітурасіл» 1 078 792,52 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги та 16 182,00 грн. судового збору (ВП №68908681).

Так, постановою старшого державного виконавця Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Р.Б. від 02.05.2022 відкрито виконавче провадження №68908681 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №909/121/22 від 22.04.2022 (а.с.56-57, том 2).

Постановою старшого державного виконавця Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Р.Б. від 01.06.2022 об`єднано виконавчі провадження №68908681, №68916871, №69037961, №69038040, №9124562 у зведене виконавче провадження №69141801.

Постановою старшого державного виконавця Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Р.Б. від 05.10.2022 №68908681 встановлено, що згідно з постановою про опис та арешт майна боржника від 22.08.2022 описано та арештовано майно боржника, а саме: реактор (Р-33) 6,3 м.куб., нержавіючий з паровою сорочкою, редуктором та електроприводом, обладнаний тенами нагрівання, зовнішньою термоізоляцією та комплектом приладів КВПіА для регулювання та контролю проведення процесу виробництва метилкремнезему; газодувку В-17 титан, сталь з електричним двигуном з потужністю 7,5 кВт, напір 800 мм.вод.ст.; апарат «киплячого шару» (КШ-13), алюміній, титан, висота 4,57 мм; циклон Х-7/3, титан, висота 1100 мм., висота конуса 1000 мм; прилади КВПіА, необхідні для регулювання та контролю процесу виробництва метилкремнезему (датчик Romecemaunt 1151, мікропроцесорний регулятор МІК-111, модуль рубильник з запобіжником, самописець PDv-44|4/JUMO, тиристорний регулятор Renap 3T-150) та призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТзОВ «Реноме Груп» для визначення ринкової вартості описаного майна, надання письмового висновку та звіту про оцінку майна (а.с.64-65, том 2).

21.11.2022 ТзОВ «Реноме Груп» виготовило звіт про незалежну оцінку майна (дата оцінки 15.11.2022), відповідно до якого вартість індивідуально визначеного майна реактора (З-33), газодувки (В-17), апарату «Киплячого шару» (КШ-13), циклону (Х-7/3), приладів КВПіА, становить 460 394 грн. (з ПДВ).

Листом №63640 від 30.11.2022 Калуський ВДВС повідомив стягувача та боржника про те, що оцінка описаного та арештованого майна становить 460 394 грн. з ПДВ (до листа додано висновок про вартість мана ТзОВ «Реноме Груп»).

До відзиву №3029 від 25.01.2023 (вх.№1385/23 від 25.01.2023) на скаргу ТзОВ «Нітроген Енергія» на дії та бездіяльність державного виконавця Калуський ВДВС додав копію листа №63640 від 30.11.2022 з доказами його надсилання - копією списку №107 (ф.103) листів рекомендованих, зданих Калуським ВДВС у Калуському районі ПЗ МУМЮ (м.Івано-Франківськ) до відділення поштового зв`язку №4 м.Калуш від 30.11.2022 та копією поштового фіскального чеку (а.с.157 та зворотня сторона вказаного аркуша, том 2).

Із вказаних доказів надсилання вбачається, що на адресу ТзОВ «Нітроген Енергія» рекомендований лист №7730407072646 було направлено 15.12.2022.

У відзиві Калуський ВДВС у Калуському районі ПЗ МУМЮ (м.Івано-Франківськ) зазначив, що повідомлення про ознайомлення з вартістю описаного майна з вихідним номером 65640 зареєстровано в системі 30.11.2022 та згідно зі списком відправки рекомендованих листів було подано до поштового відділення №4 30.11.2022, проте поштовим відділенням надіслано тільки 15.12.2022.

Як вбачається з відомостей, отриманих за результатами відстеження поштового відправлення №7730407072646 на офіційному сайті АТ «Укрпошта», вказане відправлення було прийняте до відділення поштового зв`язку 15.12.2022 та вручене за довіреністю 03.01.2023.

Відповідно до ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Скаргу на дії державного виконавця, з якою боржник звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області, вх.№809/23 від 17.01.2023, датовано та здано до відділення поштового зв`язку 12.01.2023.

Враховуючи те, що ТзОВ «Нітроген-Енергія» отримало повідомлення про результати оцінки майна 03.01.2023, останнім днем 10-денного строку на подання скарги є 13.01.2023. Відповідно до ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином, боржник звернувся до господарського суду в межах встановленого законом строку для оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна.

Проте, в оскарженій ухвалі суд першої інстанції взяв до уваги лише лист державного виконавця №65640 від 30.11.2022 та список відправлень рекомендованих листів під №107, не врахувавши фіскального чеку про відправлення листа поштою та пояснення державного виконавця у відзиві на скаргу (п.4, аркуш 5 відзиву, а.с.136, том 2), і дійшов помилкового висновку про те, що скаржник пропустив десятиденний строк на оскарження звіту про незалежну оцінку майна.

Також суд першої інстанції взяв до уваги, що скаржник не доводить суду факту неотримання ним зазначеного повідомлення, а лиш зазначає про його направлення поштовим відділенням 15.12.2022. Проте, зі змісту скарги вбачається, що боржник доводив саме факт отримання листа-повідомлення 03.01.2023 (п.1.2. скарги, а.с.39, том 1) та надав відповідні докази копію листа державного виконавця від 30.11.2022, копію поштового конверта з трекінговим номером №7730407072646 та інформацію про відстеження поштового відправлення №7730407072646 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (а.с.58-61, том 2).

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що із норми ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» не випливає обов`язку державного виконавця з`ясовувати факт отримання скаржником повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна, натомість сторона (в спірному випадку скаржник) вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, а в спірному випадку лист №65640 від 30.11.2022 направлено за адресою, зазначеною у виконавчому провадженні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що боржник (заявник скарги на дії державного виконавця) не доводив факту не отримання повідомлення державного виконавця, а стверджував про те, що отримав таке повідомлення лише 03.01.2023 та звернувся до суду протягом десяти днів з дня отримання відповідного повідомлення, як це і передбачено у ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів апеляційної інстанції, враховує усталену судову практику Верховного Суду, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а також презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, на які покликаються орган державної виконавчої служби та стягувач, разом з цим, у спірному випадку правова норма ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує початок перебігу десятиденного строку на оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, саме з днем отримання відповідного повідомлення, а не з днем коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, як це передбачено у п.а) ч.1 ст.341 ГПК України. Норми Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальними по відношенню до загальних норм процесуальних кодексів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець дотримався обов`язку надсилання сторонам виконавчого провадження повідомлення про результати оцінки майна.

Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Слід звернути увагу, що передумовою для розгляду скарги по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, встановленийзаконом, в цьому випадку в строк, передбачений ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».

У постанові від 12.01.2023 у справі №904/1169/17 (904/1486/20) Верховний Суд вказав, що з`ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії державного чи приватного виконавця, наявності клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності клопотання про його поновлення, а також поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду в порядку частини другої статті 118 ГПК України.

Так, частиною першою статті 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а в частині другій вказаної статті передбачені наслідки пропуску строку - заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Встановлення господарським судом факту пропуску процесуального строку на подання скарги на дії виконавця та відсутність клопотання про поновлення такого строку уже після прийняття до розгляду такої скарги також матиме правовим наслідком залишення скарги без розгляду з можливим роз`ясненням скаржнику його права на повторне звернення до суду із клопотанням про поновлення відповідного строку.

Натомість, обставини помилкового прийняття до розгляду скарги (за наявності підстав для залишення її без розгляду станом на час вирішення питання про прийняття цієї скарги) не можуть зумовити обов`язок суду щодо розгляду скарги по суті в порядку статті 343 ГПК України, оскільки нормами ГПК України імперативно визначено, що пропущений процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлено за відповідних обставин судом виключно за клопотанням особи, що подає скаргу. Протилежні дії суду порушуватимуть права інших учасників спору (зокрема виконавця, дії та/або рішення якого оскаржуються) та загальні засади господарського судочинства, а саме його диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін.

Зі змісту оскарженої ухвали вбачається, що господарський суд першої інстанції не розглядав по суті скаргу на дії державного виконавця в частині оскарження звіту про оцінку майна, оскільки дійшов висновку про пропуск заявником скарги строку, встановленого законом на таке оскарження, водночас, ухвалив відмовити в задоволенні скарги ТзОВ «Нітроген Енергія» (вх. №809/23 від 17.01.2023) на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, оскільки в разі пропуску строку на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, суд мав обов`язок залишити таку скаргу без розгляду, роз`яснивши скаржнику право на звернення до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.

Разом з цим, як було встановлено апеляційним судом, скарга ТзОВ «Нітроген Енергія» (вх. №809/23 від 17.01.2023) на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Р.Б. подана в межах строку, передбаченого ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», а отже, підлягала розгляду по суті.

Також суд першої інстанції не надав жодної оцінки іншим доводам скаржника, окрім аргументу про невчинення виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Взявши до уваги доводи апелянта про те, що боржник не пропустив строку на оскарження звіту про оцінку майна, які є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи, зважаючи на те, що суд першої інстанції не здійснив розгляду скарги на дії виконавця щодо визначення вартості майна боржника та інших доводів скаржника по суті, водночас, відмовив у задоволенні скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржена ухвала постановлена без з`ясування обставин, що мають значення для справи, та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

У скарзі на дії державного виконавця боржник вказує, що постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 05.10.2022 була винесена не в межах зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2022 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №68908681 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2022 №909/121/22 про стягнення з ТзОВ «Нітроген Енергія» на користь ТзОВ «Кемітурасіл» 1 072 792,52 грн боргу, а 01.06.2022 було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень, в тому числі ВП №68908681, у зведене виконавче провадження №69141801.

05.10.2022 державний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності згідно з постановою про опис та арешт майна боржника від 22.08.2022 ТзОВ «Реноме Груп». Вказана постанова містить номер виконавчого провадження №68908681.

У відзиві на скаргу боржника орган державної виконавчої служби пояснив, що в автоматизованій системі виконавчого провадження, у зведеному виконавчому провадженні є вкладки «склад ЗВП», «документи» та «кошти», але немає вкладки «зареєструвати виконавчу дію», тому вчиняти виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні технічно неможливо, відтак всі виконавчі дії в рамках зведеного виконавчого провадження, як правило, вчиняються у першому відкритому виконавчому провадженні, в цьому випадку у ВП №68908681.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані обставини не суперечать вимогам ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», а Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, та Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 в редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5, не містять вимог, про порушення яких свідчило б вчинення виконавчої дії у першому відкритому виконавчому провадженні в рамках зведеного виконавчого провадження.

Також у скарзі боржник зазначає, що постанову про арешт та опис майна від 22.08.2022 не було внесено до Автоматизованої системи виконавчих проваджень в день її винесення чи наступного дня, натомість така з`явилась у графі «Інші документи» 03.11.2022, після призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до наданої боржником Інформації про виконавче провадження №68908691 станом на 14.10.2022 не вбачається відомостей щодо виконавчої дії з опису та арешту майна після його виявлення, а з копії витягу з АСВП щодо виконавчого провадження №68908691, доданого боржником до скарги, у переліку виконавчих дій зазначено «про опис майна» - 03.11.2022, «повернення конверту з постановою про опис» - 03.11.2022.

У відзиві на скаргу орган державної виконавчої служби пояснює, що постанову від 22.08.2022 сформовано у відповідності до вимог законодавства та внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження 23.08.2022 за №37771.

З матеріалів справи вбачається, що до відзиву на скаргу орган державної виконавчої служби надав копію постанови про арешт та опис майна від 22.08.2022, яка відповідає вимогам щодо форми та змісту, встановленим у п.10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 в редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5 (у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: - назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки; - паспортні дані, місце проживання зберігача майна; - відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; - відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; - постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів)).

Відповідно до п.3 розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Відповідно до п.5 та п.6 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, вихідна кореспонденція органів державної виконавчої служби (приватного виконавця), в тому числі документи виконавчого провадження, підлягає реєстрації у Системі. Дата реєстрації та вихідний номер документа, що є номером за порядком у відповідному році, формуються Системою автоматично. За даними про зареєстрований вихідний документ Системою формується журнал реєстрації вихідної кореспонденції. За необхідності (у разі внесення відомостей до Системи) ці дані переносяться Системою до розносної книги для місцевої кореспонденції та списку згрупованих поштових відправлень.

Відповідно до витягу з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції Калуського ВДВС в Калуському районі Івано-Франківської області ПЗМУ МЮ з 22.08.2022 по 23.08.2023 постанову про опис та арешт майна ТзОВ «Нітроген Енергія» зареєстровано в Системі під №37771. Також орган державної виконавчої служби надав докази надсилання постанови боржникові поштовий конверт з відміткою відділення пошти про повернення адресату з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, відповідно до матеріалів справи, постанову про опис та арешт майна від 22.08.2023, винесену у відповідності до вимог закону, було надіслано 23.08.2023 боржнику після автоматичного присвоєння номера в АСВП, а обставини внесення інформації про опис та арешт майна боржника до відомостей про стан виконавчого провадження, як доводить скаржник, лише 03.11.2022, у спірному випадку не впливають на дотримання органом державної виконавчої служби вимог ч.5 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо надання копії постанови про опис та арешт майна (коштів) сторонам виконавчого провадження.

У скарзі боржник вказує, що державний виконавець не здійснював жодних запитів щодо інформації про місцезнаходження майна боржника, яке було описане та арештоване 22.08.2022 і яке було в користуванні орендаря.

Як вбачається з пояснень стягувача та державного виконавця, такі запити дійсно не вчинялись, натомість про наявність майна боржника (обладнання, що перебувало в оренді) орган державної виконавчої служби повідомив стягувач.

Так, згідно з матеріалами справи, 16.08.2022 стягувач звернувся до Калуського ВДВС із заявою про те, що в оренді Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України» перебуває майно боржника, а саме: реактор (Р-33) 6,3 м.куб., нержавіючий з паровою сорочкою, редуктором та електроприводом, обладнаний тенами нагрівання, зовнішньою термоізоляцією та комплектом приладів КВПіА для регулювання та контролю проведення процесу виробництва метилкремнезему; газодувку В-17 титан, сталь з електричним двигуном з потужністю 7,5 кВт, напір 800 мм.вод.ст.; апарат «киплячого шару» (КШ-13), алюміній, титан, висота 4,57 мм; циклон Х-7/3, титан, висота 1100 мм., висота конуса 1000 мм; прилади КВПіА, необхідні для регулювання та контролю процесу виробництва метилкремнезему (датчик Romecemaunt 1151, мікропроцесорний регулятор МІК-111, модуль рубильник з запобіжником, самописець PDv-44|4/JUMO, тиристорний регулятор Renap 3T-150).

Відповідно до договору №29/01/15 від 21.01.2015 ТзОВ «Нітроген Енергія» (орендодавець) передало Державному підприємству «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України» в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Згідно з атом прийому-передачі від 30.01.2015 до цього договору в оренду передано обладнання, яке в цілому іменується як установка виробництва метилкремнезему: реактор 6,3 м.куб. -1, газодувка В-17 -1, апарат КШ-13 -1, циклон Х-7/3 -1, прилади КВПіА 1 комплект.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб; після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку.

Таким чином, в діях державного виконавця щодо опису та арешту майна, виявленого на підставі заяви стягувача у орендаря обладнання, належного на праві власності боржнику, відсутні порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, боржник у скарзі повідомляє про те, що державний виконавець, в порушення норми права, передбаченої ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», оформив лист з повідомленням про вартість оцінки майна лише 30.11.2022 та направив його боржнику лише 15.12.2022.

Відповідно до ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022, виконаного ТзОВ «Реноме Груп» на замовлення Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), датою завершення складання звіту є 21.11.2022.

Згодом суб`єкт оціночної діяльності та орган державної виконавчої служби підписали акт приймання-передачі послуг по незалежній оцінці (а.с.159, том 2).

Як вже було встановлено апеляційним судом, 30.11.2022 Калуський ВДВС передав лист №63640 від 30.11.2022 з повідомленням про визначення вартості описаного та арештованого майна до відділення поштового зв`язку для надсилання боржнику, що підтверджується копією списку №107 (ф.103) листів рекомендованих, зданих Калуським ВДВС у Калуському районі ПЗ МУМЮ (м.Івано-Франківськ) до відділення поштового зв`язку №4 м.Калуш від 30.11.2023, однак, відповідно до копії поштового фіскального чеку, вказане поштове відправлення було надіслано оператором поштового зв`язку лише 15.12.2022.

Слід зазначити, що державний виконавець дотримався вимоги, встановленої у ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», а несвоєчасне надсилання поштового відправлення оператором поштового зв`язку є за межами компетенції та контролю виконавця.

Водночас, загальновідомими є обставини перебоїв з енергопостачанням на території України у жовтні-грудні 2022 року, спричинені ракетними обстрілами країною-агресором (рф) об`єктів енергетичної інфраструктури України.

Обґрунтовуючи вимоги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця щодо визначення вартості і оцінки арештованого та описаного майна, котра здійснена на підставі Звіту про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022 ТзОВ «Реноме Груп» та визнання такою, що не підлягає до застосування оцінки майна, здійсненої в межах виконавчого провадження, скаржник вказує на ряд порушень під час виконання звіту.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно із частиною 4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, відповідно до частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц, у постановах Верховного Cуду у справах №917/628/17 від 15.10.2020, №463/11863/20 від 14.02.2022.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи державного виконавця, викладені у відзиві на скаргу, про необхідність застосування правових висновків Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/881/17 щодо того, що учасники виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець лише залучає оцінювача, який є самостійним суб`єктом господарювання, оскільки відповідно до усталеної судової практики висновки Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду чи Касаційного цивільного суду, при застосуванні правових висновків судам слід брати до уваги саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

За умовами ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003, з наступними змінами.

Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Так, згідно з приписами п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

У звіті про незалежну оцінку майна (ректора (Р-33), газодувки (В-17), апарата «киплячого шару» (КШ-13), циклона (Х-7/3), приладів КВПіА арештованого майна) станом на 15.11.2022, зазначено, що вихідними даними для об`єкта оцінки служили наступні матеріали: копія постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 05.10.022 ВП№68908681, виданої Калуським ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), фотографії майна, специфікація на майно, також використовувались рішення суду, постанова про опис та арешт майна, законодавча та нормативна база України, інформація про вартість подібного майна як з паперових так і електронних джерел. Зовнішній вигляд оцінюваного майна відображено на фотознімках, наведених в додатках до звітів.

Згідно з висновком про вартість майна, загальна ринкова вартість обладнання становить 460 394 грн з ПДВ, в тому числі реактор (Р-33) 313 540, газодувка (В-17) - 20727, апарат «киплячого шару» (КШ-13) - 48815, циклон (Х-7/3) - 4564, приладів КВПіА 72748.

Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього, разом з цим, у разі неможливості особистого огляду у звіті мають бути наведені відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки.

Боржник наголошує на тому, що суб`єкт оціночної діяльності не проводив огляду обладнання з покликанням на неіснуючі карантинні заходи та не отримував протоколу технічного огляду майна.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного звіту, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ «Реноме Груп», про незалежну оцінку майна ректора (Р-33), газодувки (В-17), апарата «киплячого шару» (КШ-13), циклона (Х-7/3), приладів КВПіА, станом на 15.11.2022, виконавець у п.6 розділу «Виклад припущень, в межах яких проводиться оцінка» зазначив, що оскільки огляд об`єкта оцінки не здійснювався через запроваджені карантинні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Постанови КМУ №211 від 11.03.3030, №392 від 20.05.2020, інші нормативні акти) та оскільки протокол технічного огляду замовником оцінки не наданий, технічний стан оцінюваного майна, дефекти, які залежать від умов догляду, зберігання та експлуатації, інші механічні пошкодження визначались на підставі наданих замовником документів та фотографій об`єкта оцінки. Якщо при візуальному огляді майна, що оцінюється, будуть виявлені додаткові фактори (зокрема, дефекти) вартість об`єкта оцінки повинна бути перерахована.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 №928 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236» строк дії карантинних заходів на території України продовжено до 31.12.2022.

У п.2 цієї постанови встановлено, що залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки), крім періоду воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні». На період воєнного стану: фізичним особам і суб`єктам господарювання рекомендувати дотримуватися протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19.

Тобто, із врахуванням дії воєнного стану у листопаді 2022 року на усій території України та постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 №928, пояснення щодо причин нездійснення огляду із зазначенням припущень щодо використання результатів оцінки, не є порушенням вимог п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Окрім того, слід зазначити, що боржник не довів яким саме чином відсутність огляду майна вплинула на невідповідність визначеної вартості обладнання його дійсній вартості. У спірному випадку боржник не був позбавлений можливості здійснити рецензування звіту про оцінку майна для неупередженого критичного розгляду оцінки майна і, відповідно, підтвердження або спростування наявності порушень при проведенні оцінки.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, від 10.08.2021 по справі №461/4240/17, від 01.12.2021 у справі №921/38/16-г, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки стосуються оцінки нерухомого майна, яка здійснюється у відповідності до Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004.

Також скаржник вказує, що у звіті наведене безпідставне твердження щодо масовості та серійності обладнання, достатньої кількості достовірних даних по операціях купівлі-продажу або цінах пропозиції, та безпідставно застосовано порівняльний підхід оцінки; порівняння проводилось з майном, яке пропонувалось до продажу у 2014 році в Краматорську; в оцінці не враховано року виробництва обладнання; обладнання боржника в сукупності складає установку з виробництва кремнезему, а у оцінку проведено щодо окремих елементів установки, що впливає на визначення реальної ринкової ціни; один з елементів установки реактор на 6,3 м.куб., оцінено в порівнянні із реактором на 5 м.куб., що відрізняється виробничими можливостями; обладнання виготовлене з титану оцінювалось у порівнянні з обладнанням з невизначеного матеріалу; з доданих до звіту фотографій неможливо встановити чи це саме належне боржнику обладнання, вбачається навмисне забруднення обладнання діоксидом кремнію, не вказано технологічних позицій чи інших маркувань, які б ідентифікували обладнання.

Відповідно до п.15., п.16 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Відповідно до п.48-49 Національного стандарту №1 для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.

В оскаржуваному звіті про оцінку майна виконавець зазначив, що порівняльний підхід застосовується, як правило, для оцінки об`єктів масового і серійного виробництва при наявності достатньої кількості достовірної інформації по операціях купівлі-продажу або цінах пропозицій. Порівняльний підхід ґрунтується на проведенні маркетингу ринку пропозицій щодо продажу обладнання порівняного функціонального використання і аналізі отриманих даних, визначенні стану і розвитку технологій, ступеня ліквідності оцінюваних одиниць майна. Оскільки оцінювач мав можливість провести маркетинг ринку пропозицій щодо продажу обладнання порівняного функціонального використання із аналогічними характеристиками, то для визначення вартості об`єкта оцінки був використаний порівняльний підхід.

Оцінювач також зазначив у звіті критерії вибору об`єктів як аналогів: 1) має те саме функціональне призначення, що й оцінюваний об`єкт; 2) обоє порівнюваних об`єкта по техніко-експлуатаційних параметрах і характеристиках належать до одного класифікаційного виду; 3) у порівнюваних об`єктів є подібність у принципі дії конструкції.

Зі звіту вбачається, що при визначенні вартості реактора (Р-33) (6,3 куб.м., нержавіючий, з паровою сорочкою, редуктором та електроприводом, обладнаний нагрівальними тенами, з зовнішньою термоізоляцією та комплектом приладів КВПіА для регулювання та контролю проведення процесу виробництва метилкремнезему) після огляду ринку подібного майна обрані наступні об`єкти для порівняння: №1 - реактор 6,3 м.куб. 457108 грн, №2 - реактор 6,3 м.куб. 400 000 грн., №3 - реактор 5 м.куб. 304 000 грн., №4 реактор 6,3 м.куб. 250 000 грн.

Вартість реактора визначено в розмірі 313 540 грн. без ПДВ, при цьому враховано задовільний та робочий стан об`єкта оцінки, відсутність дефектів, а в об`єкті для порівняння №3 враховано поправку на об`єм, усі об`єкти - з нержавіючої сталі.

Таким чином, зауваження боржника про те, що один з елементів установки реактор на 6,3 м.куб., оцінено в порівнянні із реактором на 5 м.куб., що відрізняється виробничими можливостями, не відповідає дійсним відомостям звіту.

Зауваження про те, що обладнання, належне боржнику, виготовлене з титану, а до порівняння обрано об`єкти з невизначеного матеріалу, суд не бере до уваги, оскільки боржник не надав жодних підтверджуючих документів про те, що обладнання виготовлене саме з титану, а матеріали справи таких доказів не містять.

Апеляційний суд відхиляє зауваження боржника про те, що зі змісту звіту можна зрозуміти, що порівняння відбувається із майном, яке пропонувалось до продажу у м.Краматорську у 2014 році, оскільки боржник не вказує який саме об`єкт порівняння він має на увазі, а посилання на інтернет-ресурси, які використовував оцінювач, вказані у звіті є актуальними на дату виготовлення звіту (під час перевірки шляхом відкриття інтернет-сторінок за зазначеними посиланнями).

Також боржник вказує, що в орендаря у власності наявне обладнання, аналогічне тому, що було орендоване у боржника, і з наданих державним виконавцем фото не можливо встановити яке обладнання було сфотографоване. Апеляційний суд відхиляє вказане зауваження як таке, що не підтверджене жодними доказами, натомість, спростовується відомостями постанови про опис та арешт майна від 22.08.2022.

Окрім того, боржник не довів жодними доказами твердження про те, що вартість обладнання боржника в сукупності, яке складає установку з виробництва кремнезему, буде вищою у порівнянні із загальною вартістю окремих елементів установки, як це було визначено оцінювачем в оскаржуваному звіті.

Враховуючи те, що боржник не довів належними, допустимими та вірогідними доказами обставин, на які він покликався як на підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо визначення вартості і оцінки арештованого і описаного майна, а також підстав для визнання такою, що не підлягає до застосування оцінки майна, здійсненої ТзОВ «Реноме груп» (звіт про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022) в межах виконавчого провадження, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни слід відмовити.

Разом з цим, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги, скасування Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 у справі №909/121/22 з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» за вх.№809/23 від 17.01.2023 на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни відмовити.

В порядку положень ст.344 ГПК України, судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, за результатами вирішення справи по суті слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» №01/07/02/23 від 07.02.2023 (вх.ЗАГС №01-05/440/23 від 13.02.2023) задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 у справі №909/121/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» за вх.№809/23 від 17.01.2023 на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни відмовити.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 27.03.2023.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.