Постанова

від 19.06.2023 по справі 909/121/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/121/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» (далі - ТОВ «Нітроген Енергія», боржник, скаржник)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 (головуючий суддя - Желік М.Б., судді: Галушко Н.А., Орищин Г.В.)

за скаргою ТОВ «Нітроген Енергія» на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни (далі також - старший державний виконавець)

у справі №909/121/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемітурасіл» (далі - ТОВ «Кемітурасіл», стягувач)

до ТОВ «Нітроген Енергія»

про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 1 078 792, 52 грн, з них: 1 043 000, 00 грн - основний борг, 8 744, 05 грн - 3% річних, 27 048, 47 грн - інфляційні.

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для визнання неправомірними дії старшого державного виконавця щодо визначення вартості та оцінки арештованого та описаного майна, а також наявність/відсутність підстав для визнання оцінки майна такою, що не підлягає застосуванню.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених позовних вимог, рішення суду першої інстанції та скарги на дії старшого державного виконавця

1.1. ТОВ "Кемітурасіл" звернулося до суду із позовною заявою до ТОВ "Нітроген Енергія" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги у сумі 1 078 792,52 грн, з яких:

1 043 000,00 грн - основний борг,

8 744,05 грн - 3% річних,

27 048,47 грн - інфляційні.

1.2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2022 позов ТОВ "Кемітурасіл" до ТОВ "Нітроген Енергія" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Нітроген Енергія" на користь ТОВ "Кемітурасіл" 1 078 792,52 грн заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги.

1.3. Господарський суд Івано-Франківської області 22.04.2022 на виконання вказаного рішення суду від 29.03.2022 у справі №909/121/22 видав наказ про примусове виконання рішення суду.

1.4. ТОВ "Нітроген Енергія" 17.01.2023 подало до суду скаргу на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни у даній справі.

1.4.1. Скарга на дії старшого державного виконавця мотивована наступними порушеннями:

- орган державної виконавчої служби всупереч вимогам статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» призначив суб`єкта оціночної діяльності та провів оцінку майна скаржника не в межах відкритого зведеного виконавчого провадження - №69141801, а в окремому виконавчому провадженні - №68908681;

- всупереч вимогам статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про арешт та опис майна боржника (від 22.08.2022) внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження з порушеннями та зі значним пропуском строку (03.11.2022);

- орган виконавчої служби не подавав жодних запитів і не отримував відповідей щодо місця знаходження обладнання боржника, яке перебуває в користуванні орендаря і опис та арешт якого проведено 22.08.2022;

- всупереч вимогам статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» лист з висновком про вартість майна станом на 15.11.2022 сформовано лише 30.11.2022 та надіслано боржнику лише 15.12.2022;

- звіт про незалежну оцінку майна виконано з порушеннями, а саме: суб`єкт оціночної діяльності не проводив огляду обладнання з покликанням на неіснуючі карантинні заходи; не отримував протоколу технічного огляду майна; у звіті наведене безпідставне твердження щодо масовості та серійності обладнання, достатньої кількості достовірних даних по операціях купівлі-продажу або цінах пропозиції, та безпідставно застосовано порівняльний підхід оцінки; порівняння проводилось з майном, яке пропонувалось до продажу у 2014 році в Краматорську; в оцінці не враховано року виробництва обладнання; обладнання боржника в сукупності складає установку з виробництва кремнезему, а оцінку проведено щодо окремих елементів установки, що впливає на визначення реальної ринкової ціни; один з елементів установки реактор на 6,3 м.куб., оцінено в порівнянні із реактором на 5 м.куб., що відрізняється виробничими можливостями; обладнання виготовлене з титану оцінювалось у порівнянні з обладнанням з невизначеного матеріалу; з доданих до звіту фотографій неможливо встановити чи це саме належне боржнику обладнання, вбачається навмисне забруднення обладнання діоксидом кремнію, не вказано технологічних позицій чи інших маркувань, які б ідентифікували обладнання.

1.4.2. Скаржник просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості і оцінки арештованого та описаного майна та визнати оцінку майна, здійснену ТОВ «Реноме Груп» в межах виконавчого провадження, такою, що не підлягає до застосування.

2. Короткий зміст судових рішень за результатами розгляду скарги

2.1. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 у справі №909/121/22 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «Нітроген Енергія» на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №909/121/22 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 у справі №909/121/22 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги ТОВ «Нітроген Енергія» на дії старшого державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Роксолани Богданівни відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ «Нітроген Енергія», посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанцій оскаржуваного судового рішення з порушенням норм права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023, а справу направити до суду для нового розгляду скарги ТОВ «Нітроген Енергія».

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ «Нітроген Енергія» зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/585/19, від 24.02.2021 у справі №914/8/20, а саме щодо застосування:

- постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 із всіма змінами та доповненнями «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хворобиCOVID-19, спричиненої коронавірусом SASRS-Co V-2»;

- пунктів 50, 51, 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №144;

- статті 7, пункту 1 статті 75 ГПК України;

- підпункту «а» пункту 1 статті 341 ГПК України та пункту 5 статті 57 Закону України від 02.06.2016 №1404 «Про виконавче провадження».

4.1.1. Наведені підстави оскарження охоплюються абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ГПК України з огляду на предмет оскарження.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. ТОВ «Кемітурасіл» на електронну адресу Верховного Суду подало відзив на касаційну скаргу, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП) 05.06.2023. Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 06.06.2023. У поданому відзиві ТОВ «Кемітурасіл» просило у задоволенні касаційну скарги відмовити.

5.1.1. Аналогічний за змістом і формою відзив на касаційну скаргу ТОВ «Кемітурасіл» 05.06.2023 надіслало засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Постановою старшого державного виконавця Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Р.Б. від 02.05.2022 відкрито виконавче провадження №68908681 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №909/121/22 від 22.04.2022.

6.2. Постановою старшого державного виконавця Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Побуцької Р.Б. від 01.06.2022 об`єднано виконавчі провадження №68908681, №68916871, №69037961, №69038040, №9124562 у зведене виконавче провадження №69141801.

6.2.1. Відтак, на виконанні у Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває зведене виконавче провадження ВП№69141801, в межах якого здійснюються виконавчі дії щодо виконання наказу №909/121/22 від 22.04.2022 про стягнення з ТОВ «Нітроген-Енергія» на користь ТОВ «Кемітурасіл» 1 078 792,52 грн заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги (ВП №68908681).

6.3. Стягувач 16.08.2022 звернувся до Калуського ВДВС із заявою про те, що в оренді Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України» перебуває майно боржника, а саме: реактор (Р-33) 6,3 м.куб., нержавіючий з паровою сорочкою, редуктором та електроприводом, обладнаний тенами нагрівання, зовнішньою термоізоляцією та комплектом приладів КВПіА для регулювання та контролю проведення процесу виробництва метилкремнезему; газодувку В-17 титан, сталь з електричним двигуном з потужністю 7,5 кВт, напір 800 мм.вод.ст.; апарат «киплячого шару» (КШ-13), алюміній, титан, висота 4,57 мм; циклон Х-7/3, титан, висота 1100 мм., висота конуса 1000 мм; прилади КВПіА, необхідні для регулювання та контролю процесу виробництва метилкремнезему (датчик Romecemaunt 1151, мікропроцесорний регулятор МІК-111, модуль рубильник з запобіжником, самописець PDv-44|4/JUMO, тиристорний регулятор Renap 3T-150).

6.3.1. Вказане майно ТОВ «Нітроген Енергія» (яке є об`єктом власності орендодавця) відповідно до договору від 21.01.2015 №29/01/15 (орендодавець) передано Державному підприємству «Калуський дослідно-експериментальний завод інституту хімії поверхні Національної академії наук України» в тимчасове оплатне користування. Згідно з атом прийому-передачі від 30.01.2015 до цього договору в оренду передано обладнання, яке в цілому іменується як установка виробництва метилкремнезему: реактор 6,3 м.куб. -1, газодувка В-17 -1, апарат КШ-13 -1, циклон Х-7/3 -1, прилади КВПіА 1 комплект.

6.4. Згідно з постанови про опис та арешт майна боржника від 22.08.2022 описано та арештовано майно боржника, а саме:

- реактор (Р-33) 6,3 м.куб., нержавіючий з паровою сорочкою, редуктором та електроприводом, обладнаний тенами нагрівання, зовнішньою термоізоляцією та комплектом приладів КВПіА для регулювання та контролю проведення процесу виробництва метилкремнезему;

- газодувку В-17 титан, сталь з електричним двигуном з потужністю 7,5 кВт, напір 800 мм.вод.ст.;

- апарат «киплячого шару» (КШ-13), алюміній, титан, висота 4,57 мм; циклон Х-7/3, титан, висота 1100 мм., висота конуса 1000 мм;

- прилади КВПіА, необхідні для регулювання та контролю процесу виробництва метилкремнезему (датчик Romecemaunt 1151, мікропроцесорний регулятор МІК-111, модуль рубильник з запобіжником, самописець PDv-44|4/JUMO, тиристорний регулятор Renap 3T-150),

6.5. Постановою старшого державного виконавця від 05.10.2022 №68908681 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Реноме Груп» для визначення ринкової вартості описаного майна, надання письмового висновку та звіту про оцінку майна.

6.6. ТОВ «Реноме Груп» 21.11.2022 виготовило Звіт про незалежну оцінку майна (дата оцінки 15.11.2022), відповідно до якого вартість індивідуально визначеного майна реактора (З-33), газодувки (В-17), апарату «Киплячого шару» (КШ-13), циклону (Х-7/3), приладів КВПіА, становить 460 394 грн (з ПДВ).

6.6.1. Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна (ректора (Р-33), газодувки (В-17), апарата «киплячого шару» (КШ-13), циклона (Х-7/3), приладів КВПіА арештованого майна) станом на 15.11.2022, зазначено, що вихідними даними для об`єкта оцінки служили наступні матеріали: копія постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 05.10.022 ВП№68908681, виданої Калуським ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), фотографії майна, специфікація на майно, також використовувались рішення суду, постанова про опис та арешт майна, законодавча та нормативна база України, інформація про вартість подібного майна як з паперових так і електронних джерел. Зовнішній вигляд оцінюваного майна відображено на фотознімках, наведених в додатках до звітів.

6.6.2. Виконавець у пункті 6 розділу «Виклад припущень, в межах яких проводиться оцінка» зазначив, що оскільки огляд об`єкта оцінки не здійснювався через запроваджені карантинні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Постанови КМУ №211 від 11.03.2020, №392 від 20.05.2020, інші нормативні акти) та оскільки протокол технічного огляду замовником оцінки не наданий, технічний стан оцінюваного майна, дефекти, які залежать від умов догляду, зберігання та експлуатації, інші механічні пошкодження визначались на підставі наданих замовником документів та фотографій об`єкта оцінки. Якщо при візуальному огляді майна, що оцінюється, будуть виявлені додаткові фактори (зокрема, дефекти) вартість об`єкта оцінки повинна бути перерахована.

6.6.3. Також виконавець відзначив, що порівняльний підхід застосовується, як правило, для оцінки об`єктів масового і серійного виробництва при наявності достатньої кількості достовірної інформації по операціях купівлі-продажу або цінах пропозицій. Порівняльний підхід ґрунтується на проведенні маркетингу ринку пропозицій щодо продажу обладнання порівняного функціонального використання і аналізі отриманих даних, визначенні стану і розвитку технологій, ступеня ліквідності оцінюваних одиниць майна. Оскільки оцінювач мав можливість провести маркетинг ринку пропозицій щодо продажу обладнання порівняного функціонального використання із аналогічними характеристиками, то для визначення вартості об`єкта оцінки був використаний порівняльний підхід.

6.6.4. Оцінювач також зазначив, що критерії вибору об`єктів як аналогів: 1) має те саме функціональне призначення, що й оцінюваний об`єкт; 2) обоє порівнюваних об`єкта по техніко-експлуатаційних параметрах і характеристиках належать до одного класифікаційного виду; 3) у порівнюваних об`єктів є подібність у принципі дії конструкції.

6.6.5. При визначенні вартості реактора (Р-33) (6,3 куб.м., нержавіючий, з паровою сорочкою, редуктором та електроприводом, обладнаний нагрівальними тенами, з зовнішньою термоізоляцією та комплектом приладів КВПіА для регулювання та контролю проведення процесу виробництва метилкремнезему) після огляду ринку подібного майна обрані наступні об`єкти для порівняння: №1 - реактор 6,3 м.куб. 457 108 грн, №2 - реактор 6,3 м.куб. 400 000 грн, №3 - реактор 5 м.куб. 304 000 грн, №4 реактор 6,3 м.куб. 250 000 грн.

6.6.6. Вартість реактора визначено в розмірі 313 540 грн без ПДВ, при цьому враховано задовільний та робочий стан об`єкта оцінки, відсутність дефектів, а в об`єкті для порівняння №3 враховано поправку на об`єм, усі об`єкти - з нержавіючої сталі.

6.7. Листом від 30.11.2022 №63640 Калуський ВДВС повідомив стягувача та боржника про те, що оцінка описаного та арештованого майна становить 460 394,00 грн з ПДВ (до листа додано висновок про вартість мана ТОВ «Реноме Груп»).

6.8. Калуський ВДВС 30.11.2022 передав лист №63640 від 30.11.2022 з повідомленням про визначення вартості описаного та арештованого майна до відділення поштового зв`язку для надсилання боржнику, що підтверджується копією списку №107 (ф.103) листів рекомендованих, зданих Калуським ВДВС у Калуському районі ПЗ МУМЮ (м. Івано-Франківськ) до відділення поштового зв`язку №4 м. Калуш від 30.11.2023, однак, відповідно до копії поштового фіскального чеку, а також відомостей, отриманих за результатами відстеження поштового відправлення №7730407072646 на офіційному сайті АТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення було надіслано оператором поштового зв`язку лише 15.12.2022 та вручене за довіреністю 03.01.2023

6.9. Скаргу на дії державного виконавця, з якою боржник звернувся до суду датовано та здано до відділення поштового зв`язку 12.01.2023.

6.10. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, виходив з такого:

- господарський суд першої інстанції не розглядав по суті скаргу на дії державного виконавця в частині оскарження Звіту про оцінку майна, оскільки дійшов висновку про пропуск заявником скарги строку, встановленого законом на таке оскарження;

- колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, оскільки в разі пропуску строку на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, суд мав обов`язок залишити таку скаргу без розгляду, роз`яснивши скаржнику право на звернення до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що скаржник пропустив десятиденний строк на оскарження Звіту про незалежну оцінку майна, оскільки взяв до уваги лише лист державного виконавця від 30.11.2022 №65640 та список відправлень рекомендованих листів під №107, при цьому залишивши поза увагою фіскальний чек про відправлення листа поштою та пояснення державного виконавця;

- державний виконавець дотримався вимоги, встановленої у частині п`ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», а несвоєчасне надсилання поштового відправлення оператором поштового зв`язку є за межами компетенції та контролю виконавця. При цьому судом враховано обставини перебоїв з енергопостачанням на території України у жовтні-грудні 2022 року, що спричинені ракетними обстрілами країною-агресором (рф) об`єктів енергетичної інфраструктури України. Тобто державний виконавець дотримався обов`язку надсилання сторонам виконавчого провадження повідомлення про результати оцінки майна;

- враховуючи, що ТОВ «Нітроген-Енергія» отримало повідомлення про результати оцінки майна 03.01.2023, останнім днем 10-денного строку на подання скарги є 13.01.2023, скарга подана засобами поштового зв`язку 12.01.2023, а відтак, з урахуванням частини сьомої статті 116 ГПК України, строк не вважається пропущеним;

- боржник звернувся до господарського суду в межах встановленого законом строку для оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а, отже, скарга підлягає розгляду по суті;

- враховано, що скаржник не доводив факту не отримання повідомлення державного виконавця, а стверджував про те, що отримав таке повідомлення лише 03.01.2023 та звернувся до суду протягом десяти днів з дня отримання відповідного повідомлення, як це і передбачено у статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження»;

- щодо тверджень заявника, що постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності винесена не в межах зведеного виконавчого провадження, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані обставини не суперечать вимогам частини першої статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», а Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, та Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 в редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5, не містять вимог, про порушення яких свідчило б вчинення виконавчої дії у першому відкритому виконавчому провадженні в рамках зведеного виконавчого провадження. При цьому судом враховано пояснення органу державної виконавчої служби, що в автоматизованій системі виконавчого провадження, у зведеному виконавчому провадженні є вкладки «склад ЗВП», «документи» та «кошти», але немає вкладки «зареєструвати виконавчу дію», тому вчиняти виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні технічно неможливо, відтак всі виконавчі дії в рамках зведеного виконавчого провадження, як правило, вчиняються у першому відкритому виконавчому провадженні, в цьому випадку у ВП №68908681;

- щодо тверджень скаржника, що постанову про арешт та опис майна від 22.08.2022 не було внесено до Автоматизованої системи виконавчих проваджень в день її винесення чи наступного дня, натомість така з`явилась у графі «Інші документи» 03.11.2022, після призначення суб`єкта оціночної діяльності, господарський суд відзначає, що відповідно до Інформації про виконавче провадження №68908691 станом на 14.10.2022 не вбачається відомостей щодо виконавчої дії з опису та арешту майна після його виявлення, а з копії витягу з АСВП щодо виконавчого провадження №68908691, доданого боржником до скарги, у переліку виконавчих дій зазначено «про опис майна» - 03.11.2022, «повернення конверту з постановою про опис» - 03.11.2022. Натомість відповідно до витягу з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції Калуського ВДВС в Калуському районі Івано-Франківської області ПЗМУ МЮ з 22.08.2022 по 23.08.2023 постанову про опис та арешт майна ТОВ «Нітроген Енергія» зареєстровано в Системі під №37771. Також орган державної виконавчої служби надав докази надсилання постанови боржникові поштовий конверт з відміткою відділення пошти про повернення адресату з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання»;

- таким чином постанова про опис та арешт майна від 22.08.2023, яка винесена у відповідності до вимог закону, надіслана боржнику 23.08.2023 після автоматичного присвоєння номера в АСВП, а обставини внесення інформації про опис та арешт майна боржника до відомостей про стан виконавчого провадження, як доводить скаржник, лише 03.11.2022, у спірному випадку не впливають на дотримання органом державної виконавчої служби вимог частини п`ятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо надання копії постанови про опис та арешт майна (коштів) сторонам виконавчого провадження;

- визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців;

- із врахуванням дії воєнного стану у листопаді 2022 року на усій території України та постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 №928, пояснення щодо причин нездійснення огляду із зазначенням припущень щодо використання результатів оцінки, не є порушенням вимог пункту 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»;

- боржник не довів, яким саме чином відсутність огляду майна вплинула на невідповідність визначеної вартості обладнання його дійсній вартості. У спірному випадку боржник не був позбавлений можливості здійснити рецензування Звіту про оцінку майна для неупередженого критичного розгляду оцінки майна і, відповідно, підтвердження або спростування наявності порушень при проведенні оцінки;

- зауваження боржника про те, що один з елементів установки реактор на 6,3 м.куб. оцінено в порівнянні із реактором на 5 м.куб., що відрізняється виробничими можливостями, не відповідає дійсним відомостям Звіту;

- зауваження про те, що обладнання, належне боржнику, виготовлене з титану, а до порівняння обрано об`єкти з невизначеного матеріалу, суд не бере до уваги, оскільки боржник не надав жодних підтверджуючих документів про те, що обладнання виготовлене саме з титану, а матеріали справи таких доказів не містять;

- твердження боржника про те, що в орендаря у власності наявне обладнання, аналогічне тому, що було орендоване у боржника, апеляційний суд відхиляє як таке, що не підтверджене жодними доказами, натомість, спростовується відомостями постанови про опис та арешт майна від 22.08.2022;

- боржник не довів жодними доказами твердження про те, що вартість обладнання боржника в сукупності, яке складає установку з виробництва кремнезему, буде вищою у порівнянні із загальною вартістю окремих елементів установки, як це було визначено оцінювачем в оскаржуваному звіті;

- враховуючи те, що боржник не довів належними, допустимими та вірогідними доказами обставин, на які він покликався як на підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо визначення вартості і оцінки арештованого і описаного майна, а також підстав для визнання такою, що не підлягає до застосування оцінки майна, здійсненої ТОВ «Реноме груп» (що відображена у звіті про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022) в межах виконавчого провадження, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що в задоволенні скарги ТОВ «Нітроген Енергія» слід відмовити.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №909/121/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №922/1084/22 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Об`єктом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №909/121/22, якою відмовлено у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

7.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

7.6. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

8.2. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

8.3. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

8.4. Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

8.5. Відповідно до положень статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

8.6. Згідно з пунктом а) частини 1 статті 341 ГПК України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

8.7. Як встановлено судом апеляційної інстанції боржник у рамках здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання рішенням суду звернувся до господарського суду з вимогами:

1) визнати неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості і оцінки арештованого та описаного майна, котра здійснена на підставі Звіту про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022 ТОВ «Реноме Груп»;

2) визнати такою, що не підлягає до застосування оцінка майна, здійснена ТОВ «Реноме Груп» (що відображена у Звіті про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022) в межах виконавчого провадження.

8.8. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (такий правовий висновок викладений у постановах Велика Палата Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/10956/15).

8.9. При цьому можливість оскарження оцінки майна шляхом, зокрема скасування звіту про оцінку майна; визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанова від 24.07.2020 у справі №906/696/18, постанова від 15.10.2020 у справі №917/628/17 тощо).

8.10. Так, за змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

8.11. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

8.12. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

8.13. Отже, боржник вважається належним чином повідомленим, якщо йому документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

8.14. Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

8.15. Відповідно до частин першої - другої статті 53 Закону «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку.

8.16. Згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

8.17. Відповідно до положень частин першої - третьої та п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

8.18. Таким чином законодавством визначено порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а саме в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення шляхом звернення до суду.

8.18.1. При цьому аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

8.19. Крім того, зі змісту Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

8.20. Як встановлено судом апеляційної інстанції старшим державним виконавцем під час здійснення спірного виконавчого провадження дотримано вимоги статтей 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження» (див. розділ 6 даної Постанови), а відтак відсутні підстави для визнання неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості і оцінки арештованого та описаного майна, котра здійснена на підставі Звіту про незалежну оцінку майна ТОВ «Реноме Груп».

8.21. Колегія суддів звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г, де відзначено, що з порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, Суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). А тому стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді. У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі № 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г, від якої Суд не вбачає підстав для відступу.

8.22. Отже, ураховуючи вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин (у контексті оскарження дій державного виконавця), а також встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи (див. розділ 6 даної Постанови), зокрема, що дії старшого державного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», ураховуючи, що у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на законі висновку про відсутність підстав для задоволення скарги у частині оскарження дій старшого державного виконавця.

8.22.1. При цьому Верховний Суд враховує, що фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні скарги про визнання такою, що не підлягає до застосування оцінки майна, відображена у Звіті про незалежну оцінку майна станом на 15.11.2022, проведеної в межах спірного виконавчого провадження.

8.23. Відтак, відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення у цій частині.

8.24. Щодо доводів касаційної скарги у частині визнання оцінки майна такою, що не підлягає застосуванню.

8.25. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

8.26. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

8.27. Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

8.28. Таким нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема є Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, з наступними змінами (далі - Національний стандарт №1).

8.29. Відповідно до пункту 1 Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

8.30. Пункт 50 Національного стандарту № 1 передбачає, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється:

- ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка;

- визначення бази оцінки;

- подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору

на проведення оцінки.

8.31. Згідно з приписами пункту 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

- укладення договору на проведення оцінки;

- ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

- ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

- вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

- узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

- складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки;

- доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

8.32. Відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

8.33. Крім того, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

8.34. Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

8.34.1. До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі №753/3055/18, тощо.

8.35. Водночас як встановлено судами попередніх інстанцій виконавець у Звіті у пункті 6 розділу «Виклад припущень, в межах яких проводиться оцінка» зазначив, що оскільки огляд об`єкта оцінки не здійснювався через запроваджені карантинні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Постанови КМУ №211 від 11.03.2020, №392 від 20.05.2020, інші нормативні акти) та оскільки протокол технічного огляду замовником оцінки не наданий, технічний стан оцінюваного майна, дефекти, які залежать від умов догляду, зберігання та експлуатації, інші механічні пошкодження визначались на підставі наданих замовником документів та фотографій об`єкта оцінки. Якщо при візуальному огляді майна, що оцінюється, будуть виявлені додаткові фактори (зокрема, дефекти) вартість об`єкта оцінки повинна бути перерахована.

8.35.1. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що із врахуванням дії воєнного стану у листопаді 2022 року на усій території України та постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 №928, пояснення щодо причин нездійснення огляду із зазначенням припущень щодо використання результатів оцінки, не є порушенням вимог пункту 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

8.36. Водночас з такими висновками суду апеляційної інстанції Верховний Суд погодитись не може, вважає їх необґрунтованими та передчасними.

8.37. Так, Верховний Суд враховує, що у поданому Звіті виконавець не посилався на обставини запровадження воєнного стану на території України. Відтак, посилання суду апеляційної інстанції на такі обставини відхиляються Судом.

8.37.1. Разом з тим Суд враховує, що описане та арештоване майно знаходиться територіально у м. Івано-Франківськ, де жодного дня не відбувались активні бойові дії. Відтак запровадження воєнного стану не мотивує та не обґрунтовує як саме вказані обставини вплинули на виконання/невиконання обов`язку оцінювача зі здійснення особистого огляду об`єкта оцінки у відповідності до вимог чинного законодавства.

8.37.2. При цьому Верховний Суд звертається до релевантної правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22, де, зокрема вказано, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

8.38. Крім того, Верховний Суд відзначає, що станом на день проведення оцінки (15.11.2022) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами та доповненнями) з 17 червня 2021 року на території України встановлено "зелений" рівень епідемічної небезпеки.

8.38.1. Водночас, суд апеляційної інстанції, визнаючи обґрунтованим посилання оцінювача на дію в Україні обмежувальних протиепідемічних заходів, не встановив, яким чином введення цих заходів, з урахуванням встановлення на території України «зеленого» рівня епідемічної небезпеки, перешкодило оцінювачу безпосередньо здійснити особистий огляд об`єкта

оцінки у відповідності до вимог статтей 9, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пунктів 1, 50, 51, 56 Національного стандарту №1.

8.39. Верховний Суд, наголошує, що обов`язок оцінювача щодо здійснення особистого огляду об`єкта оцінки прямо передбачений чинним законодавством, при цьому обґрунтованих, вмотивованих та аргументованих міркувань щодо неможливості особистого огляду об`єкта оцінки судом апеляційної інстанції не встановлено.

8.40. Верховний Суд акцентує, що ознайомлення з об`єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних (кількісних, якісних показників) та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, що в кінцевому результаті безпосередньо може вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого майна за заниженою/завищеною ціною, а відтак і на достовірність та об`єктивність оцінки майна. У свою чергу замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

8.41. Колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 червня 2019 року у справі №308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), де Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.

8.42. Від встановлення конкретних обставини справи, з урахуванням доводів скаржника, а саме, дотримання суб`єктом оціночної діяльності при проведенні оцінки майна боржника, зокрема пунктів 51, 56 Національного стандарту № 1 залежить правильність вирішення спору.

8.43. Отже, суду апеляційної інстанції належить належно оцінити проведену незалежну оцінку майна (що відображена у Звіті про оцінку майна) на предмет дотримання/недотримання виконавцем вимог статтей 9, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пунктів 1, 50, 51, 56 Національного стандарту №1, тощо.

8.44. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції при поданні скарги боржник вказував на недоліки проведення оцінки, зокрема:

- безпідставно застосування порівняльного підходу оцінки майна;

- порівняння проводилось з майном, яке пропонувалось до продажу у 2014 році в Краматорську;

- в оцінці не враховано року виробництва обладнання;

- обладнання боржника в сукупності складає установку з виробництва кремнезему, а оцінку проведено щодо окремих елементів установки, що впливає на визначення реальної ринкової ціни;

- обладнання виготовлене з титану оцінювалось у порівнянні з обладнанням з невизначеного матеріалу, тощо.

8.44.1. Водночас зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом апеляційної інстанцій поза увагою дослідження залишилося питання щодо наявності/відсутності недоліків проведення оцінки, на які посилався скаржник, та не встановлювались, чи впливають такі недоліки на результат оцінки.

8.45. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачене право боржника на оскарження результатів незалежної оцінки майна безпосередньо до суду, а відтак подання позову до суду є проявом принципу диспозитивності.

8.45.1. Водночас, у разі незгоди з незалежною оцінкою майна, вказаний Закон не покладає імперативно безваріантну дію як то рецензування Звіту про незалежну оцінку майна.

8.46. Отже, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у частині вирішення вимоги скарги про визнання оцінки майна такою, що не підлягає застосуванню, частково знайшли своє підтвердження.

8.47. Суд також вважає прийнятним посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/585/19 (щодо застосування статті 341 ГПК України, статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»), оскільки остання ухвалена за схожого правового регулювання, схожого предмета та підстав оскарження.

8.47.1. Водночас Суд відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №914/8/20 (щодо застосування статті 75 ГПК України), оскільки остання є неревалентною до спірних правовідносин.

8.48. Верховний Суд частково не приймає до уваги доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на зазначене у цій Постанові.

8.49. Отже, з урахуванням вищевикладеного судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального права, а саме статтей 9, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пунктів 1, 50, 51, 56 Національного стандарту №1, а також процесуального права - статтей 73-74, 76-79, 86, 236-238 ГПК України щодо розгляду скарги (в частині вимог щодо визнання оцінки майна такою, що не підлягає застосуванню) на підставі статті 86 ГПК України з наданням оцінки обставинам, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та аргументам учасників справи, у зв`язку з чим апеляційний суд у цій частині дійшов передчасних висновків.

8.49.1. Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами перегляду скарги, підлягає скасуванню у частині вимоги про визнання оцінки майна такою, що не підлягає застосуванню, а справа в скасованій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8.50. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.50.1. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.51. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що Суд надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

9.2. Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

9.3. Ураховуючи мотиви цієї Постанови, а також з огляду на те, що суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що є визначальними і ключовими при розгляді скарги (в частині вимог щодо визнання оцінки майна такою, що не підлягає застосуванню), та доводи сторін, оскільки судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції, ухвалене за результатами перегляду скарги, підлягає частковому скасуванню, а справа у скасованій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

9.4. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 8 цієї Постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій Постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

10. Судові витрати

10.1. Розподіл судових витрат відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а частково скасовує оскаржуване судове рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроген Енергія» - задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №909/121/22 у частині вимог про визнання оцінки майна такою, що не підлягає застосуванню - скасувати, а справу в скасованій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. В іншій частині постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №909/121/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос