Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/11183/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/11183/22за позовом Комунального підприємства "Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 197 217,28 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення збитків за несвоєчасне включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у розмірі 197 217,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

26.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

09.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

16.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Комунальним підприємством "Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (споживач) було укладено договір №13-1142/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природній газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з ___ 2021 року по грудень 2022 року (включено), в кількості 32,5 тис. куб.м.

Згідно п. 2.3 договору, підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог кодексу ГТС.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог п. 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природній газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.

Відповідно до п. 4.1 договору, всього ціна газу за 1 000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн.

Згідно п. 6.2.3 договору, споживач зобов`язаний самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі невключення/виключення споживача до/з Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС.

Пунктом 6.4.2 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у Реєстрі при дотриманні споживачем умов цього договору.

У відповідності до п. 7.6 договору, збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов`язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Згідно п. 8.1 договору, споживач не має права вимагати від постачальника відшкодування збитків за невключення його до Реєстру внаслідок невиконання споживачем умов цього договору.

Даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2020 включено, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).

У період з 01.11.2021 по 30.11.2021 постачальником природного газу для потреб позивача було Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальник "останньої надії" відповідно до умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

11.12.2021 на виконання умов укладеного договору від 11.11.2021, відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №13-1142/21-БО-Т/12/21 за грудень 2021 року (попередня оплата за грудень 2021 року) на суму 66 215,98 грн.

Позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату згідно виставленого рахунку-фактури на загальну суму 66 215,98 грн. На підтвердження позивачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень №617 від 29.12.2021 на суму 45 637,64 грн та №616 від 29.12.2021 на суму 20 578,34 грн.

У подальшому, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" виставило позивачу рахунок на оплату (природній газ) №2078 за період з 02.12.2021 по 31.12.2021 на суму 131 793,00 грн.

Позивач звернувся до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" із листом №37 від 20.01.2022 у якому повідомив останнього, що постачання природного газу в грудні місяці здійснювалося ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за договором №13-1142/21-БО-Т постачання природного газу від 11.11.2021, та у зв`язку із цим позивач просив вважати виставлені рахунок на оплату №2078 та акт прийому-передачі природного газу за грудень 2021 року недійсними.

Окрім того, позивач звернувся до відповідача із листом №38 від 20.01.2022, у якому просив надати акт прийому-передачі природного газу за грудень 2021 року та акт звірки.

Пізніше, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" виставило позивачу рахунок на оплату (природний газ) №6252 за період з 01.01.2022 по 19.01.2022 на суму 70 936,07 грн, та з урахуванням боргу станом на 10.02.2022 всього на суму 192 729,07 грн.

15.04.2022 позивач направив на адресу відповідача акт-претензію №178 від 15.04.2022 про сплату збитків, завданих неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного включення до Реєстру споживачів постачальника, у розмірі 192 729,07 грн.

20.09.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" направило позивачу вимогу про сплату заборгованості за спожитий природній газ непобутовим споживачем "останньої надії", у якій товариство просило позивача сплатити наявну заборгованість у розмірі 192 729,07 грн у строк до 20.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в результаті порушення відповідачем своїх зобов`язань за укладеним договором щодо своєчасного включення споживача до Реєстру споживачів постачальна позивачу завдано збитків, розмір яких складається із суми коштів, які споживач має сплатити постачальнику "останньої надії" за поставлений природній газ у період з грудня 2021 року по 19.01.2022 та суми пені, яка буде нарахована постачальником "останньої надії" споживачу за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань щодо оплати отриманого природного газу.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає наступне. За ЕІС-кодом позивача зареєстровані ЕІС-коди окремих точок комерційного обліку. При укладенні договору позивачем не було зазначено ЕІС-коди точок обліку газу, за якими необхідно постачати природній газ, а лише надано власний ЕІС-код. Інформацію щодо ЕІС-кодів точок обліку по яких необхідно здійснювати постачання природного газу в рамках укладеного договору відповідач отримав лише 17.01.2022, та у цей же день подав запит на включення позивача до Реєстру споживачів постачальника. Відтак, відповідачем було своєчасно забезпечено реєстрацію позивача у Реєстрі споживачів. Окрім того, в діях відповідача відсутній склад правопорушення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного позову виступає майнова вимога споживача щодо стягнення з постачальника збитків за порушення останнім умов договору та Правил постачання природного газу в частині забезпечення своєчасної реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування в межах даної справи належить встановлення обставин щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині включення до Реєстру споживачів постачальника, а також обставини наявності підстав для стягнення збитків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" (тут і далі у редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 зазначеного закону, договір постачання повинен містити такі істотні умови: 1) обов`язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника; 2) обов`язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі; 3) обов`язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними; 4) обов`язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації; 5) обов`язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником; 6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (тут і далі у редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно п. 3 розділу І Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно п. 1 глави 5 Кодексу газотранспортної системи, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно п. 1 глави 2 Кодексу, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків. Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Правил, для укладення договору постачання природного газу споживач має надати постачальнику такі документи: заяву про укладення договору, в якій зазначити свій персональний ЕІС-код та очікувані об`єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору; належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт споживача; копії документів на право укладання договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах; довідку (акт звірки розрахунків) про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником за поставлений природний газ, підписану діючим постачальником (за його наявності).

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Правил, договір постачання природного газу повинен містити такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду договору: 1) місце і дата укладення договору, а також найменування/прізвища, імена, по батькові постачальника і споживача та їх EIC-коди як суб`єктів ринку природного газу; 2) предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об`ємах (обсягах); 3) ЕІС-код точки/точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу постачальником (за необхідності, якщо по інших точках комерційного обліку постачання газу здійснює інший постачальник); 4) найменування Оператора ГРМ/ГТС, з яким споживач уклав договір розподілу/транспортування природного газу; 5) річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення; 6) порядок перегляду та коригування підтверджених обсягів природного газу, у тому числі протягом розрахункового періоду; 7) режими постачання та споживання природного газу протягом розрахункового періоду; 8) ціна постачання природного газу за договором; 9) порядок та строки проведення розрахунків за поставлений природний газ; 10) порядок звіряння фактичного об`єму (обсягу) спожитого природного газу на певну дату чи протягом відповідного періоду; 11) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період, а також механізми компенсації і повернення, які застосовуються, якщо рівні якості послуг постачальника за договором не виконуються, зокрема за неточності в рахунку чи його затримці (норма вноситься в договір за згодою сторін); 12) перелік випадків, коли постачання природного газу може бути обмежено/припинено споживачу, та порядок обмеження/припинення, а по споживачу, що не є захищеним відповідно до Правил про безпеку постачання природного газу, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі, додаткові вимоги, визначені в зазначених Правилах; 13) порядок зміни постачальника; 14) строк дії договору та умови і порядок його продовження, припинення чи розірвання, у тому числі інформація щодо можливості його одностороннього розірвання; 15) місцезнаходження/місце проживання, банківські реквізити сторін; 16) інформація, що стосується прав споживачів, у тому числі щодо розгляду скарг (вирішення спорів) постачальником, і засоби спілкування та/або публічного оголошення інформації, що подається постачальником згідно з цими Правилами; 17) порядок вирішення спорів відповідно до пункту 9 розділу VII цих Правил; 18) право споживача на отримання інформації, визначеної Законом України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення». Усі умови поставки природного газу за договором мають бути справедливими та добре відомими заздалегідь. У будь-якому випадку вся відповідна інформація має бути надана споживачеві до укладення договору.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Правил, усі умови поставки природного газу за договором мають бути справедливими та добре відомими заздалегідь. У будь-якому випадку вся відповідна інформація має бути надана споживачеві до укладення договору.

ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (п. 5 Глави 5 Правил).

З аналізу зазначених вище положень можна дійти висновку, що на споживача покладений обов`язок надати заяву про укладення договору, в якій зазначити свій персональний ЕІС-код. Разом з тим, договір постачання природного газу повинен містити умови про ЕІС-код точки/точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу постачальником, у випадку, якщо по інших точках комерційного обліку постачання газу здійснює інший постачальник.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами укладено договір №13-1142/21-БО-Т постачання природного газу від 11.11.2021, що свідчить про досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору, у тому числі щодо ЕІС-коду споживача.

Зазначення ЕІС-кодів окремих точок комерційного обліку в договорі є правом сторін, яке зумовлено можливістю постачання природного газу різними постачальниками одному споживачу за різними точками комерційного обліку.

Відомостей про визначення сторонами у договорі ЕІС-кодів окремих точок комерційного обліку не міститься, що свідчить про погодження сторонами умов щодо постачання природного газу за ЕІС-кодом споживача (тобто, по всіх точках комерційного обліку споживача).

Таким чином, доводи відповідача щодо порушення позивачем договірних зобов`язань в частині надання достовірної інформації, не знайшли свого підтвердження.

Окрім того, дії відповідача по виставленню позивачу рахунку-фактури №13-1142/21-БО-Т/12/21 на суму 66 215,98 грн (за грудень 2021 року) є підтвердження того, що відповідач визнав укладення договору, між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (в т.ч. про ЕІС-код точки/точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу постачальником) та відповідач вчинив дії на виконання договору.

У відповідності до п. 6.4.2 договору, постачальник зобов`язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодекс ГТС своєчасну реєстрацію споживача у Реєстрі при дотриманні споживачем умов цього договору.

Більш того, відповідач визнав, що ним вчинялися дії щодо реєстрації споживача у Реєстрі, однак така реєстрація не була вчинена оскільки позивач зареєстрований в інформаційні платформі Оператора ГТС в розрізі окремих точок обліку газу, тобто за його ЕІС-кодом зареєстровані ЕІС-коди окремих точок комерційного обліку.

Тобто, відповідач був обізнаний про наявність у споживача окремих точок комерційного обліку, проте, відповідачем не доведено неможливість зареєструвати відомості у реєстрі за ЕІС-кодом споживача. Окрім того, відповідачем не вчинено жодних дій для реалізації обов`язку по внесенню споживача до реєстру, будь-які запити, листи, претензії споживачу не направлялися.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження реальної необхідності надання ЕІС-кодів окремих точок обліку у даному випадку (договори на поставку природного газу по окремим точкам комерційного обліку з іншим постачальником) та звернення постачальника до споживача із вимогою надання зазначеної інформації.

У відповідності до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності реєстрації споживача в Реєстрі споживачів закон покладає на постачальника.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині виконання зобов`язань за договором та своєчасного включення позивача до Реєстру споживачів постачальника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. Відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Аналогічні висновки містяться у постанові ВС від 25.08.2021 у справі №911/3215/20 та від 14.12.2021 №924/5/21.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до Правил постачання природного газу саме на постачальника природного газу покладено обов`язок забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник відшкодовує збитки споживачеві за несвоєчасне включення споживача до Реєстру споживачів постачальника за умови дотримання споживачем договору постачання природного газу відповідно до п. 4 розділу VII цих Правил.

Згідно п. 2 ч. 4 розділу 7 Правил, відшкодування збитків постачальником споживачу, що не є побутовим, здійснюється зокрема у разі якщо постачальник не забезпечив своєчасне включення споживача до власного Реєстру споживачів у погодженому зі споживачем періоді постачання (за умови, що споживачем не порушувались зобов`язання за договором постачання природного газу), що призвело до припинення розподілу/транспортування природного газу Оператором ГРМ/ГТС, споживач має право вимагати від постачальника відшкодування вартості або об`єму недовідпущеного природного газу, який обчислюється виходячи з підтвердженого обсягу природного газу, визначеного договором постачання природного газу на відповідний період, з урахуванням періоду припинення газопостачання та вартості робіт з припинення і повторного відновлення подачі природного газу після його безпідставного припинення.

Згідно ч. 5 розділу 7 Правил, для ініціювання процедури відшкодування збитків споживач складає в довільній формі акт-претензію, в якому зазначає підстави та розмір нарахованих збитків, та надсилає його постачальнику поштовим відправленням з позначкою про вручення, а постачальник зобов`язаний не пізніше двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування.

У випадку нереагування у встановлений строк на звернення або невідшкодування завданих збитків споживач має право звернутись до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача акт-претензію №178 від 15.04.2022 із вимогою про відшкодування збитків. Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем дотримано досудовий порядок врегулювання спору.

Розмір збитків визначений позивачем як загальна сума заборгованості позивача за поставлений природній газ постачальником "останньої надії" у період з грудня 2021 року по 19.01.2022 у розмірі 192 729,07 грн (згідно рахунку на оплату ТОВ "ГК "Нафтогаз України" №6252 на суму 192 729,07 грн) та пеня у розмірі 4 488,21 грн, яка буде нарахована позивачу постачальником "останньої надії" за неналежне виконання позивачем грошового зобов`язання.

Окрім того, позивач у позовній заяві, заяві про усунення недоліків та відповіді на відзив зазначає, що сума 192 729,07 грн (згідно виставленого рахунку) включає в себе суму попередньої оплати у розмірі 66 215,98 грн, яку позивач перерахував на рахунок відповідача.

Суд зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір, а кошти у сумі 66 215,98 грн були сплачені як попередня оплата за договором, такі кошти набуто відповідач за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками.

Близька правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17.

Заявлена як збитки пеня у розмірі 4 488,21 грн, яка нарахована позивачу постачальником останньої надії за порушення зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, не є збитками, оскільки є мірою відповідальності позивача за допущене ним порушення; позивачем не доведено належними та допустимими доказами вину та причинний зв`язок між діями відповідача щодо несвоєчасної реєстрації у реєстрі та діями позивача, щодо несвоєчасного виконання останнім своїх грошових зобов`язань перед своїм контрагентом.

Окрім того, доказів понесення позивачем збитків у розмірі 192 729,07 грн (як-то, доказів сплати виставленого рахунку) матеріали справи не містять. Окрім того, позивач у позовній заяві визнає, що грошові кошти лише мають бути сплачені, проте не сплачені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів понесення збитків, а наведене позивачем обґрунтування понесених збитків і подані докази на підтвердження їх виникнення, не можуть беззастережно підтвердити реальне понесення позивачем збитків, а отже є юридично неспроможними.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення 197 217,28 грн - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна