Ухвала
від 14.09.2023 по справі 910/11183/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/11183/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Зеленіна Н.І.)

від 27.03.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуюча - Сулім В.В., судді - Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.)

від 03.08.2023

у справі за позовом Комунального підприємства "Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 197 217,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2022 року Комунальне підприємство "Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - відповідач) про стягнення збитків за несвоєчасне включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у розмірі 197 217,28 грн.

2. Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним включенням відповідачем позивача (споживача) до реєстру споживачів постачальника, згідно статті 20 Господарського кодексу України та абзацу 4 пункту 9 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Суди виходили з того, що сторонами було укладено договір №13-1142/21-БО-Т постачання природного газу від 11.11.2021, що свідчить про досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору, у тому числі щодо ЕІС-коду споживача. Зазначення ЕІС-кодів окремих точок комерційного обліку в договорі є правом сторін, яке зумовлено можливістю постачання природного газу різними постачальниками одному споживачу за різними точками комерційного обліку. Відомостей про визначення сторонами у договорі ЕІС-кодів окремих точок комерційного обліку не міститься, що свідчить про погодження сторонами умов щодо постачання природного газу за ЕІС-кодом споживача (тобто, по всіх точках комерційного обліку споживача). Суди дійшли висновку, що зміну постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС відповідачем було проведено з порушенням підпункту 2 пункту 6.4. договору постачання природного газу № та частини третьої пункту 9 Правил постачання природного газу в частині виконання зобов`язань за договором та своєчасного включення позивача до Реєстру споживачів постачальника. Разом з тим, суди дійшли висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами вину та причинний зв`язок між діями відповідача щодо несвоєчасної реєстрації у реєстрі та діями позивача, щодо несвоєчасного виконання останнім своїх грошових зобов`язань перед своїм контрагентом, не надав доказів реального понесення збитків.

5. 25.08.2023 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції змінити шляхом виключення з мотивувальних частин висновки про порушення останнім зобов`язань щодо включення позивача до Реєстру споживачів постачальника. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

6. 29.08.2023 відповідач подав до Верховного Суду лист про долучення до касаційної скарги доказів сплати судового збору.

7. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

9. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

10. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

11. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.

12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

13. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 481,00 грн = 248 100,00 грн).

14. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

15. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що справа є малозначною, проте:

- стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судова практика щодо застосування пункту 3 глави 4 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 у подібних правовідносинах відсутня;

- відповідач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, оскільки згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, встановлено ці обставини;

- справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується опалювального сезону;

- справа має виняткове значення для відповідача, оскільки стосується висновків судів про начебто порушення ним норми чинного законодавства в частині виконання зобов`язань за договором, що впливає на його ділову репутацію, як контрагента.

16. Вивчивши доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судових рішень у справі за підпунктами "а", "б" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

17. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

18. Натомість у касаційній скарзі відсутні посилання на справи та їх кількісні показники, які би свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію щодо вирішення справ з аналогічними обставинами справи.

19. Верховний Суд зазначає, що посилання скаржника щодо застосування пункту 3 глави 4 розділу VI Кодексу газорозподільних систем не є питанням права, яке має суттєве значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цих правовідносин, оскільки зазначена норма регулює питання щодо присвоєння ЕІС-кодів, і не регулює правовідносини між постачальником та споживачем, у цій справі суди виходили з конкретних обставин справи стосовно виконання конкретних умов договору, тому справа не містить випадку, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

20. Верховний Суд зауважує, що норма права про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що скаржник до касаційної скарги має додати докази на підтвердження зазначених обставин, а саме наявності інших справ.

21. Твердження скаржника, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи є виключно його припущенням та не підтверджені жодними доказами, у якій саме справі такі обставини потребують спростування.

22. За оцінкою Суду касаційна скарга також не містить переконливих аргументів, які б свідчили про суспільний інтерес та виняткове значення для скаржника, оскільки незгода з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.

23. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

24. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

25. Отже, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення у розмірі 197 217,28 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

27. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

28. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Верховний Суд не розглядає клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/11183/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення14.09.2023
Оприлюднено18.09.2023
Номер документу113469750
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/11183/22

Ухвала від 03.10.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Ухвала від 14.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кондратова І.Д.

Постанова від 03.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Постанова від 03.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 30.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 26.04.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 26.04.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Рішення від 27.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Ухвала від 28.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Ухвала від 31.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні