Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/13199/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/13199/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерж-Сталь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтаун"

про стягнення 157 757,32 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерж-Сталь" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтаун" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №58 від 16.11.2020 у розмірі 158 757,32 грн, яка складається з 115 310 грн - суми основного боргу, 20 332,17 грн - інфляційних втрат, 2 154,00 грн - 3% річних, 20 961,15 грн - пені.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 05.12.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позивач повідомляє, що відповідач частково оплатив заборгованість на суму 10 000,00 грн.

21.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову.

26.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач повідомляє про часткову оплату відповідачем заборгованості, просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 157 757,32 грн, з яких 114 310 грн - сума основного боргу, 20 332,17 грн - інфляційні втрати, 2 154,00 грн - 3% річних, 20 961,15 грн - пеня.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, з огляду на що, спір вирішується по суті виходячи із ціни позову у розмірі 157 757,32 грн.

23.02.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерж-Сталь" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайтаун" (замовник) було укладено договір №58, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати роботи, визначені в п. 1.2 договору на об`єкті замовника, який знаходиться за адресою: "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва лабораторно-виробничого корпусу під готельно-житловий, офісний та банківський комплекс "Столиця" по вул. Костанайська, 13 в Голосіївському району м. Києва" (коригування проекту), а замовник зобов`язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, підрядник зобов`язується виготовити та встановити огородження та металоконструкції з нержавіючої сталі (згідно додатку №1 "договірна ціна").

Згідно п. 4.1 договору, ціна договору визначається як загальна вартість робіт по договору і складає 440 310 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 73 385 грн.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник здійснює розрахунки за цим договором наступним чином: проводить попередню оплату в розмірі 70% від суми вказаної в п. 4.1 цього договору протягом 5 банківських днів після підписання договірної ціни до цього договору та отримання рахунку підрядника; остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється після виконання робіт та узгодження (вимірювання) сторонами об`ємів фактично виконаних робіт, на протязі 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт; оплата здійснюється на розрахунковий рахунок зазначений у розділі 12 "юридичні адреси та реквізити сторін".

У відповідності до п. 6.1 договору, після завершення виконання робіт визначених у п. 1.2 цього договору, підрядник надає замовнику протягом 3 робочих днів з дня завершення робіт, акт виконаних робіт, а замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання зобов`язаний підписати вказані документи, або направити мотивовану відмову.

Договір набуває юридичної сили з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору підрядником були виконані, а замовником прийняті роботи по виготовленню та встановленню огородження та металоконструкцій з нержавіючої сталі на об`єкті на загальну суму 440 310 грн, що підтверджується актом №94 від 02.12.2021.

За твердженнями позивача, відповідачем частково оплачені виконані роботи на загальну суму 325 000,00 грн.

03.06.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію №1 за вих. №10 від 02.06.2022 із вимогою погасити наявну заборгованість за договором у загальному розмірі 127 084,81 грн у строк до 25.6.2022.

Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати виконаних робіт через що утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що під час виконання договору наставили форс-мажорні обставини, а саме: введення карантинних обмежень та введення воєнного стану на території України, які є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань та для продовження терміну виконання зобов`язань. Окрім того, відповідач зазначає про оплати, які не враховані відповідачем та надає власний контррозрахунок заборгованості.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Частини 1, 2 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що відповідно до акту №94 від 02.12.2021 підрядником були виконані, а замовником прийняті роботи по виготовленню та встановленню огородження та металоконструкцій з нержавіючої сталі на об`єкті на загальну суму 440 310 грн.

Відповідно до п. 4.2.2 договору, відповідач зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок не пізніше 09.12.2021.

Замовником були частково оплачені виконані роботи на загальну суму 343 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2395 від 18.12.2020 на суму 100 000,00 грн, №2471 від 28.12.2020 на суму 50 000,00 грн, №2478 від 29.12.2020 на суму 50 000,00 грн, №2711 від 11.03.2021 на суму 50 000,00 грн, №4082 від 29.12.2021 на суму 50 000,00 грн, №165 від 22.02.2022 на суму 25 000,00 грн, №731 від 21.10.2022 на суму 5 000,00 грн, №831 від 01.12.2022 на суму 10 000,00 грн, №963 від 12.01.2023 на суму 1 000,00 грн, №980 від 30.01.2023 на суму 1 000,00 грн, та №1056 від 23.02.2023 на суму 1 000,00 грн.

Отже, відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 343 000 грн (з яких 11 000 грн було сплачено після подачі позову та позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на 1 000 грн, сплачену згідно платіжного доручення №963 від 12.01.2023, а 2 000 грн - були сплачені після подачі заяви про зменшення розміру позовних вимог), внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 97 310,00 грн, на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких доказів.

При цьому, враховуючи оплату на суму 12 000,00 грн, згідно платіжного доручення №831 від 01.12.2022, №980 від 30.01.2023, та №1056 від 23.02.2023, які здійснена відповідачем після подачі позову, суд дійшов висновку про необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 12 000,00 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судом встановлено, що позивачем не враховано в рахунок погашення основного боргу оплачу згідно платіжного доручення №731 від 21.10.2022 на суму 5 000,00 грн (яка здійснена до подачі позову), що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву від 21.12.2022 сума заборгованості у 100 310 грн відповідачем визнається та не заперечується наявність заборгованості у зазначеному розмірі. Проте, після подачі позову відповідач здійснив часткові оплати, відповідно до наведених вище платіжних доручень.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату виконаних робіт у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 97 310,00 грн, факт існування якої підтверджений належним чином.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за загальний період з 03.12.2021 по 03.08.2022 у розмірі 20 961,15 грн.

Відповідно до п. 7.5 договору, за порушення замовником строків остаточного розрахунку (п. 4.2.2 договору) відповідно до умов договору, останній сплачує підряднику пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день затримки, з моменту підписання акту виконаних робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позивачем неправильно визначено період прострочення грошової зобов`язання, оскільки умовами договору передбачено обов`язок відповідача здійснити остаточні розрахунки за договором протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт, тобто до 09.12.2021 включно.

Окрім того, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж в ст. 232 ГК України, то строк нарахування пені обмежується піврічним терміном.

В той же час, сторони не можуть змінювати визначеної ч. 6 ст. 232 ГК України дати, з якої починається перебіг строку нарахування пені, - день, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Суд здійснив власний розрахунок пені (з урахуванням наведених вище положень та наданого позивачем розрахунку), відповідно до якого обґрунтованим розміром пені за період з 10.12.2021 по 10.06.2022, що підлягає стягненню є 12 055,42 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають часткового задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 154,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 20 332,17 грн за період з 01.01.2022 по 05.08. 2022.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що при обчисленні 3% річних та інфляційних втрат позивачем допущено арифметичні помилки, проте їх розмір не перевищує розміру, обчисленого судом, що має наслідком задоволення цих вимог в повному обсязі.

Заперечуючи проти вимог позивача відповідач зазначає, що не мав змоги провести своєчасно розрахунки із позивачем у зв`язку із введенням карантинних обмежень та воєнного стану на території України (виникненням обставин непереборної сили), внаслідок чого позивач з 24.02.2022 знаходився на простої, про що було повідомлено контрагентів відповідача.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на форс-мажорні обставини з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове, або повне невиконання обов`язків за даним договором, якщо вони викликані обставинами непереборної сили. При цьому термін виконання своїх обов`язків подовжується відповідно на термін дії таких обставин і термін їх усунення. Достатнім доказом настання форс-мажорних обставин є довідка ТПП України.

Сторона, яка не може виконати своїх обов`язків за даним договором, повинна негайно повідомити про це письмово другу сторону.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про початок дії обставин непереборної сили, які впливають на можливість відповідача виконувати свої зобов`язання за договором.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 вказано, що статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин саме для відповідача, які впливають на виконання зобов`язань за спірним договором.

Твердження відповідача про те, що неможливість здійснити оплату за договором зумовлено настанням форс-мажорних обставин, а саме військовою агресією Російської федерації проти України та введенням військового стану, які були відомі позивачу, є необґрунтованим, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості виконання зобов`язання за спірним договором внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Окрім того, як встановлено судом, прострочення відповідача мало місце до введення воєнного стану на території України, та позивач нараховує штрафні санкції за порушення, яке мало місце до введення воєнного стану на території України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог; у частині вимог, провадження за якими закрито, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 231, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 12 000,00 грн.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерж-Сталь" - задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтаун" (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корп. 4, код ЄДРПОУ - 38779085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерж-Сталь" (13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Корольова, буд. 10, корп. І, код ЄДРПОУ - 43155699) 97 310 (дев`яносто сім тисяч триста десять) грн - суми основного боргу, 12 055 (дванадцять тисяч п`ятдесят п`ять) грн 42 коп. - пені, 2 154 (дві тисячі сто п`ятдесят чотири) грн - 3% річних, 20 332 (двадцять тисяч триста тридцять дві) грн 17 коп. - інфляційних втрат та 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн 06 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна