Рішення

від 10.03.2023 по справі 911/1607/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2023 р.,

м. Київ

Справа № 911/1607/22

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Смоляк М.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" (61003, Харківська обл., місто Харків, вулиця Кооперативна, будинок 28, код ЄДРПОУ 35589385)

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, ЄДРПОУ 22927045)

про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором поставки,

та зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21"

про стягнення неустойки за договором поставки,

за участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Колмаков Вячеслав Валерійович;

відповідача (позивача за зустрічним позовом): Гавкалюк Віталій Володимирович.

ВСТАНОВИВ:

Процесуальний перебіг розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява від 01.09.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення заборгованості за договором поставки № 121/32 від 30.08.2021. Ухвалою суду від 14.09.2022 вказану позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позову.

На виконання вимог суду позивачем було подано заяву про усунення недоліків. Перевіривши її, суд ухвалою від 29.09.2022 констатував відсутність підстав повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Відкрито розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого судового засідання призначено на 24.10.2022. Суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

У першому судовому засіданні брав участь представник позивача у режимі відеоконференції. З огляду на ненадходження до суду відзиву на позовну заяву, суд відклав підготовче засідання на 14.11.2022.

До Господарського суду Київської області 24.10.2022 надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" про стягнення неустойки.

Ухвалою від 01.11.2022 зустрічну позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви надавши суду докази сплати судового збору за подання зустрічного позову. Публічним акціонерним товариством "Центренерго" 10.11.2022 подано заяву про усунення недоліків. Судом прийнято вказану заяву та об`єднано вимоги за первісним та зустрічним позовом в одне провадження.

Між тим, у судовому засіданні 14.11.2022, в якому брали участь представники сторін, суд відклав підготовче судове засідання у справі на 05.12.2022. Зважаючи на це, суд встановив відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву до судового засідання, яке відбудеться 05.12.2022.

До Господарського суду Київської області надійшли відзив на первісну позовну заяву (без доказів направлення іншій стороні спору) та відзив на зустрічну позовну заяву.

Судом не прийнято відзив на первісну позовну заяву до моменту надходження до суду доказів направлення відзиву іншій стороні спору. Водночас судом прийнято відзив на зустрічну позовну заяву та долучено його до матеріалів справи.

Також позивач за первісним позовом подав заяву про доповнення позовних вимог, а саме стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекс 21» заборгованості у розмірі 4 326 120,00 грн, пеню у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, втрати від інфляції у розмірі 1 025 120,41 грн.

Судом прийнято заяву про доповнення позовних вимог та змінено предмет спору первісного позову зі «стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 4 326 120,00 грн» на «стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 4 326 120,00 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат».

Суд відклав підготовче засідання на 20.12.2022 на 15:00.

У судовому засіданні 20.12.2022 були присутні представники позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача (позивача за зустрічним позовом). Під час судового засідання представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) надав суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Також суд встановив відповідачу за первісним позовом строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання. З цих підстав проведення підготовчого засідання відкладено на 16.01.2023 на 16:45.

До Господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив за первісним позовом, яка прийнята судом та долучена до матеріалів справи. Так, суд встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив за первісним позовом до наступного судового засідання.

Також до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом, які прийняті судом та долучені до матеріалів справи. Враховуючи вищевикладене суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.02.2023 на 14:00.

У судовому засіданні 21.02.2023 суд, заслухавши вступне слово учасників процесу запропонував позивачу за зустрічним позовом надати додаткові письмові пояснення в контексті заявленого ним позову до наступного судового засідання, яке з огляду на цю обставину вирішено провести 10.03.2023.

До суду 10.03.2023 надійшли письмові пояснення представника позивача за зустрічним позовом, які долучені до матеріалів справи. В цей же день суд, заслухавши заключні виступи представників позивача і відповідача за первісним та зустрічним позовами, прийняв рішення у справі.

Обставини спірних правовідносин, позиції сторін

ПАТ "Центренерго", як покупець, та ТОВ "Промекс 21", як постачальник, 30.08.2021 уклали договір № 121/32 про закупівлю (поставку) товарів. Копії примірників вказаного договору подано сторонами до матеріалів справи. Далі по тексту судового рішення вказаний договір іменується договором поставки.

Відповідно до розділу першого договору ("предмет договору") постачальник зобов`язується поставити покупцю товари /продукцію/ (пункт 1.1), а покупець прийняти і оплатити продукцію (пункт 1.2) згідно умов договору.

Пунктом 1.3 встановлено, що найменування (номенклатура, асортимент) ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатках до договору.

Відповідно до пункту 14.1 договору поставки невід`ємною його частиною є додаток № 1. У матеріалах справи наявна копія цього додатку до договору, який містить, зокрема, наступні узгоджені сторонами положення:

пункт 1 таблиця з найменуванням, асортиментом, кількістю та ціною товару;

пункт 3 умови розрахунків: протягом 45 календарних днів після підписання акту приймання-передачі продукції;

пункт 4 реквізити пунктів поставки вантажоодержувача;

пункт 5 строк поставки: протягом 60 днів з моменту отримання письмової заявки покупця з можливістю дострокової поставки до 30.04.2022.

Відповідно до пункту 3.3 договору поставки, фактичний об`єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця.

Пунктом 5.3 договору узгоджено, що датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції.

Пунктом 7.1.1 договору поставки на покупця покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію, а пунктом 7.3.1 на постачальника обов`язок забезпечити поставку у строки (графік) встановлені договором.

З наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі та видаткових накладних вбачається, що ТОВ "Промекс 21" 04.11.2021 поставило ПАТ "Центренерго" продукції на суму 1622280,00 грн, яка в силу узгоджених сторонами умов мала бути оплачена протягом 45 календарних днів, тобто не пізніше 20.12.2021.

Наступна партія поставки здійснена позивачем за первісним позовом 17.11.2022, та відповідно мала б бути оплаченою до 03.01.2023. В подальшому 17.01.2022 ТОВ "Промекс 21" поставило, а ПАТ "Центренерго" прийняло ще одну партію продукції. ТОВ "Промекс 21" вказало, що оплата за цими поставками здійснювалась ПАТ "Центренерго" з простроченнями та не у повному обсязі, тож виникла необхідність звернення до суду задля примусового стягнення з відповідача суми дебіторської заборгованості.

Крім основного боргу позивач заявив позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

ПАТ "Центренерго" в свою чергу звернулося до суду з зустрічною позовною заявою з огляду на недодержання ТОВ "Промекс 21" строків поставки продукції. ПАТ "Центренерго" зазначило, що ним на виконання умов договору засобами поштового зв`язку надіслано письмову заявку № 23/2752 на поставку продукції загальною вартістю 7056120,00 грн, яку постачальник отримав 23.09.2021. Водночас, частина продукції, яка мала бути поставлена в 60-денний строк, була поставлена з порушенням строку. З огляду на це ПАТ "Центренерго" нарахувало ТОВ "Промекс 21" неустойку передбачену положеннями договору за таке просторочення.

Висновки господарського суду за наслідками розгляду

вимог первісного та зустрічного позовів

Суд, розглянувши детально наявні у матеріалах справи документи та додатки, прийнявши до уваги позиції сторін, що висвітлені у заявах по суті спору та були детальніше обгрунтовані під час виступів представників сторін у судових засіданнях, оцінивши докази на які посилаються сторони у відповідності до положень закону та умов укладеного між ними договору, розглянувши всі аргументи та контраргументи сторін, вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перш за все, суд відхиляє наведені у відзиві на первісну позовну заяву аргументи ПАТ "Центренерго" в контексті частини 3 статті 538 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

ПАТ "Центренерго" сприймає несвоєчасну поставку продукції за договором за істотне порушення договору поставки, адже товариству було завдано шкоди та значною мірою позбавлено того, на що товариство розраховувало при укладенні господарського договору.

Суд звертає увагу відповідача за первісним позовом на строк який тривало порушення графіку поставки постачальником 10 днів, та прострочення щодо оплати поставленої продукції покупцем в загальному близько одного року.

Також слід зупинитися на частині 4 статті 538 ЦК України, на яку посилається ПАТ "Центренерго", де вказано, що якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Враховуючи фактичне здійснення ТОВ "Промекс 21" поставки хоч з деяким простроченням у ПАТ "Центренерго" все ж виник обов`язок за умовами договору оплатити вказану продукцію. Суд не вбачає передумов для звільнення ПАТ "Центренерго" від покладених за договором обов`язків та зазначає, що за порушення строків поставки договором узгоджено окремі наслідки відповідно до таких положень договору і заявлено зустрічну позовну заяву. Враховуючи проведення лише часткових оплат щодо поставлених товарів відповідно до актів приймання передачі датованих 05.11.2021, 17.11.2021 та 03.12.2021 суд вважає за можливе задовольнити вимогу ТОВ "Промекс 21" первісної позовної заяви про стягнення основної заборгованості. Судом встановлено правильність розрахованої суми, яка підлягає сплаті, тож ця вимога задовольняється в повному обсязі на суму 4326120,00.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

ТОВ "Промекс 21" нарахувало позивачу три відсотки річних та інфляційні за період з 20.12.2021 по 14.11.2022 щодо кожної партії поставки окремо. Судом перевірено та встановлено правильність визначення позивачем періодів за які можливе до нарахування кожне прострочення та сум, які можливі до стягнення. Суд приходить до висновку про можливість задоволення цих вимог у повному обсязі.

Разом з тим, у відповідності до пункту 9.2 договору поставки постачальник звернувся до суду з вимогою про стягнення пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ за загальний період з 27.01.2022 по 16.07.2022. Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що розмір пені, що підлягає до стягнення з покупця є дещо меншим ніж заявлений у позові за наведений позивачем період. Водночас, за наявності достатніх підстав для стягнення вказаних нарахувань з відповідача через порушення умов договору з приводу строків оплати, суд вважає за можливе задовольнити вказану вимогу у розмірі, що визначений судом на суму 337488,68 грн.

Судом також розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних, інфляційних втрат та пені на 99 %. Розглядаючи клопотання відповідача в частині зменшення розміру відсотків річних та інфляційних, суд в цій частині позбавлений можливості задовольнити його, оскільки не вбачає підстав для звільнення від цих визначених законом нарахувань, що є обов`язковими за наявності вимоги кредитора.

В той же час, переходячи до розгляду клопотання відповідача в частині зменшення розміру пені, суд вважає за можливе прийняти доводи відповідача та врахувати, що наведені обставини збройної агресії значно вплинули на потужності виробництва електричної енергії, призвели до збитків та є такими, що можуть реально слугувати підставами для задоволення цього клопотання.

Відповідно до положень статті 233 ГК України, відповідно до якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В силу частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків пов`язаних з простроченням оплати.

Суд також зауважує, що відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Водночас, зважаючи на те, що обов`язок щодо прострочення оплати поставок відбулося ще до настання обставин непереборної сили, які дійсно призвели до ускладнення фінансового становища відповідача, суд вважає за можливе задовольнити це клопотання лише частково. Тож задля запобігання покладення на відповідача надмірного грошового тягаря, беручи до уваги відсутність підстав стверджувати, що прострочення призвело до збитків позивача, суд вважає за можливе прийняти доводи та докази відповідача щодо прохання зменшити розмір штрафних санкцій та зменшити їх на 50 %. Таким чином розмір пені, що стягується з відповідача цим рішенням становить 168744,34 грн.

Далі суд переходить до розгляду вимог зустрічного позову.

Вбачається, що договором передбачено виконання ТОВ "Промекс 21" перед ПАТ "Центренерго" негрошового зобов`язання здійснити поставку у певний строк. Також пунктом договору поставки 9.2 передбачено: у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення.

В силу частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як наслідок, враховуючи ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, Суд вважає, що сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання.

Тож, на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій. Тлумачення положень ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов`язання.

Розглядаючи заперечення ТОВ "Промекс 21" щодо неможливості визначити реальну дату отримання постачальником заявки покупця, суд звертає увагу на долучений до заперечень на відповідь на відзив оригінал листа № 147 від 27.10.2021, де прямо вказано, що письмову заявку від 07.09.2021 № 23/2752 було отримано товариством 23.09.2021.

Судом констатовано дійсність пропущення ТОВ "Промекс 21" строків поставки частини продукції на десять днів. Таким чином до стягнення з відповідача дійсно підлягає пеня у розмірі 2% від вартості недопоставленої продукції за період, доки товар зрештою не було поставлено. Судом перевірено, що нарахована ПАТ "Центренерго" сума пені у розмірі 726732,00 грн є арифметично правильною, а тому підлягає стягненню з постачальника у повному обсязі.

Підсумки розгляду справи, розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд стягує з відповідача за первісним позовом суму судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а з відповідача за зустрічним позовом всю суму судового збору сплачену позивачем за подання зустрічного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем за первісним позовом подано до матеріалів справи докази на підтвердження фактичного розміру витрат на правову допомогу акт наданих послуг.

Відповідно до зазначеного акту, що містить єдину позицію до наданих адвокатом послуг входить: аналіз документів, складення позовної заяви про стягнення з ПАТ "Центренерго" (код 22927045) коштів за договором від 30.08.2021 № 121/32, заяви про доповнення позовних вимог, відзиву на зустрічний позов, відповіді на відзив інших заяв по суті справи за основним та зустрічним позовами, процесуальних документів по справі № 911/1607/22, участь у судових засіданнях. Вартість всіх цих послуг становить нерозподілена по категоріях сума в 60000,00 грн.

Зважаючи на те, що за підписом адвоката було подано позов у цій справі, адвокат належним чином представляв інтереси клієнта у цьому провадженні, готував необхідні заяви, брав активну участь у судових засіданнях суд вважає за можливе стягнути з відповідача за первісним позовом частину судових витрат в цій справі пов`язаних з правничою допомогою. В той же час, судом взято до уваги обставину задоволення зустрічного позову, що впливає також і на розподіл витрат на правову допомогу іншої сторони провадження.

Між тим, частинами 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тож відповідно до положень наведеної статті беручи до уваги невелику складність справи про стягнення грошових коштів за поставку продукції, але значну ціну первісного позову в цій справі суд вважає за співмірне стягнути з відповідача за первісним позовом лише дві третини заявлених до стягнення витрат на правову допомогу 40000,00 грн.

З огляду на часткове задоволення первісного та повне задоволення зустрічного позову, суд вважає за можливе задля ефективного та оперативного виконання рішення в подальшому застосувати положення частини 11 статті 238 ГПК України та провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути різницю між ними.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

Клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення штрафних санкцій задовольнити частково та зменшити розмір присудженої до стягнення пені на 50 %.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" 4326120,00 грн основного боргу, 125817,41 грн трьох відсотків річних, 1025120,41 грн інфляційних втрат, 168744,34 грн пені, 87218,20 грн судового збору та 40000 грн витрат на правову допомогу.

Зустрічний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 726732,00 грн пені та 10900,98 грн судового збору.

2. Провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути різницю між ними, а саме:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" (61003, Харківська обл., місто Харків, вулиця Кооперативна, будинок 28, код ЄДРПОУ 35589385) 4919070,16 грн заборгованості, 76317,22 грн судового збору та 40000 грн витрат на правову допомогу.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ буде видано на виконання пункту другого резолютивної частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз