Постанова

від 15.11.2023 по справі 911/1607/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1607/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Колмакова В.В.,

відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Гавкалюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023 (суддя Черногуз А.Ф.), постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 в частині задоволення первісного позову щодо стягнення 340 029,53 грн пені, 125 817,41 грн 3% річних, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 (головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.)

у справі №911/1607/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором поставки

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21"

про стягнення неустойки за договором поставки,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" (далі - ТОВ "Промекс 21") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") про стягнення заборгованості за договором поставки від 30.08.2021 №121/32 у розмірі 4 326 120 грн.

1.2.ПАТ "Центренерго" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ТОВ "Промекс 21" про стягнення неустойки.

1.3.Господарський суд Київської області ухвалою від 14.11.2022 прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

1.4.ТОВ "Промекс 21" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про доповнення позовних вимог, а саме про стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" заборгованості у розмірі 4 326 120 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, втрати від інфляції у розмірі 1 025 120,41 грн.

1.5.Господарський суд Київської області ухвалою від 05.12.2022 задовольнив заяву ТОВ "Промекс 21" про доповнення позовних вимог. Змінив предмет спору первісного позову зі "стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 4 326 120,00 грн" на "стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 4 326 120,00 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат".

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1.Господарський суд Київської області рішенням від 10.03.2023 у справі №911/1607/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023, первісний позов задовольнив частково. Клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення штрафних санкцій задовольнив частково та зменшив розмір присудженої до стягнення пені на 50 %. Стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" 4 326 120,00 грн основного боргу, 125 817,41 грн трьох відсотків річних, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат, 168 744,34 грн пені, 87 218,20 грн судового збору та 40 000 грн витрат на правову допомогу. Зустрічний позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ "Промекс 21" на користь ПАТ "Центренерго" 726 732,00 грн пені та 10 900,98 грн судового збору. Провів зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнув різницю між ними, а саме: стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" 4 919 070,16 грн заборгованості, 76 317,22 грн судового збору та 40 000 грн витрат на правову допомогу.

2.2.Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 12.07.2023 заяву представника ТОВ "Промекс 21" про стягнення витрат на правничу допомогу за апеляційною скаргою ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023 у справі №911/1607/22 - задовольнив частково. Стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

3.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

3.1.ПАТ "Центренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 частково і прийняти нове рішення у відповідній частині, яким відмовити частково у задоволенні первісного позову ТОВ "Промекс 21" про стягнення пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41, інфляційних втрат у розмірі 1 025 120,41 грн; (3) скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Промекс 21" про стягнення витрат на правничу допомогу.

3.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України Далі - ГПК), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 09.07.2020 у справі №922/404/19, від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, щодо застосування статей 42, 46, 162 ГПК, статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК); від 14.01.2019 у справі №927/26/18, щодо застосування статей 124, 126, 129 ГПК.

3.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог;

(2) доповнення майнового позову ще однією вимогою майнового характеру про стягнення похідних вимог (неустойка, 3 % річних та інфляційні втрати) у цій справі фактично необхідно розцінювати як збільшення розміру позовних вимог з іншими предметом та підставами, що має наслідком повернення такої заяви позивачу без розгляду, адже за такою заявою заявляються вимоги, які є новими, що не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог та суперечить положенням статті 46 ГПК;

(3) заява про доповнення позовних вимог, якою позивач фактично заявив нові додаткові (похідні) позовні вимоги, подана позивачем після початку підготовчого засідання, що свідчить про недотримання ним вимог статті 173 ГПК та є підставою для залишення таких вимог без розгляду в порядку, визначеному пунктом 8 частини першої статті 226 ГПК;

(4) позивач не заявив про компенсацію витрат за надану професійну правничу допомогу під час судового засідання 06.07.2023, під час розгляду судом апеляційної скарги, а також до закінчення судових дебатів при розгляді цієї справи, оскільки не приймав участь в судовому засіданні;

(5) оскільки позивач в порушення статті 129 ГПК не надав до суду доказів про понесення витрат до закінчення судових дебатів, а також не подав відповідної заяви про подання таких доказів після прийняття рішення, така заява повинна була бути залишена судом без розгляду;

(6) в порядку, визначеному статтею 129 ГПК, суд повинен був відмовити позивачу у здійсненні розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу.

3.4.ТОВ "Промекс 21" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

3.5.За твердженнями позивача:

(1) жоден з висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник, не спростовує правомірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК, а частина з них - прямо підтверджує висновки судів у цій справі. Більшість вказаних відповідачем рішень Верховного Суду (усі, окрім одного) винесено у справах, правовідносини у яких не є подібним до цієї справи та містять висновки щодо застосування інших правових норм;

(2) незважаючи на те, що позивач звертався до суду не із заявою про збільшення розміру позовних вимог, а із заявою про зміну предмету позову, усі заперечення відповідача проти прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви позивача зводяться до того, що збільшення розміру позовних вимог у цій справі (якого насправді не було) є неправомірним;

(3) заява позивача хоча й мала назву "про доповнення позовних вимог" задля пояснення обсягу зміни предмету позову - пред`явлення нових позовних вимог при збереженні первісних, проте з метою передачі дійсного процесуального волевиявлення позивача з точки зору господарського процесуального законодавства у цій заяві наявне пряме посилання на частину третю статті 46 ГПК, якою передбачено саме зміну предмету позову;

(4) доповнення вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості вимогами про стягнення штрафних санкцій здійснено позивачем саме у спосіб, на який вказує у своїх постановах Верховний Суд, а саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог;

(5) позивач не повною мірою погоджується із рішенням апеляційного суду про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з 20 000 грн до 10 000 грн, проте з міркувань економії ресурсів судової системи не оскаржував судові рішення у частині зменшення сум, які підлягають стягненню з відповідача в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу, однак просить врахувати наведені ним мотиви при вирішенні питання розподілу судових витрат позивача у суді касаційної інстанції;

(6) саме лише зауваження відповідача стосовно його незгоди з розміром витрат на правничу допомогу або його узагальнене абстрактне твердження про їх неспівмірність із обставинами справи не може розцінюватись як виконання ним обов`язку, передбаченого частиною шостою статті 126 ГПК, за відсутності належного обґрунтування та доказів;

(7) за відсутності виконання відповідачем передбаченого частиною шостою статті 126 ГПК обов`язку доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката критеріям, наведеним у частині четвертій статті 126 ГПК, зменшивши суму, яка підлягає відшкодуванню, суд вийшов за межі своїх повноважень.

3.6.У відзиві на касаційну скаргу позивач заявив, що попередній орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції складає 20 000 грн.

3.7.ТОВ "Промекс 21" подало клопотання про долучення доказів на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі, до якого долучило копію акта наданих послуг від 06.11.2023 №3-20220825 на суму 20 000 грн (складення відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Центренерго").

4.Позиція Верховного Суду

Щодо оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у цій справі №911/1607/22

4.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4 326 120 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, втрат від інфляції у розмірі 1 025 120,41 грн.

4.3.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода відповідача з рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у цій справі №911/1607/22, в частині задоволення первісного позову щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а саме в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41, інфляційних втрат у розмірі 1 025 120,41 грн.

4.4.Отже предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а саме вирішення питання правомірності прийняття судом першої інстанції заяви ТОВ "Промекс 21" (позивача) про доповнення позовних вимог, відповідно правомірність розгляду та часткового задоволення цих вимог. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК в касаційному порядку не переглядаються.

4.5.Відповідно до статті 162 ГПК у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

4.6.Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

4.7.Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

4.8.Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

4.9.Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/53/19).

4.10.Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

4.11.Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

4.12.Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

4.13.Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Аналогічні висновки щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.

4.14.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 177 ГПК завданням підготовчого засідання є остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

4.15.Як зазначалось, першочергово ТОВ "Промекс 21" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ "Центренерго" про стягнення заборгованості за договором поставки від 30.08.2021 №121/32 у розмірі 4 326 120 грн.

4.15.В подальшому ТОВ "Промекс 21" подало заяву про доповнення позовних вимог, а саме про стягнення ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" заборгованості у розмірі 4 326 120 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, втрат від інфляції у розмірі 1 025 120,41 грн.

4.15.Отже ТОВ "Промекс 21" доповнило позовні вимоги новими вимогами про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, тобто змінило предмет позову, що було цілком правильно враховано судом першої інстанції під час розгляду та задоволення відповідної заяви позивача.

4.16.У контексті наведеного апеляційний суд зважив, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

4.17.Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

4.18.Заява позивача хоч і має назву про доповнення позовних вимог, проте, виходячи з її змісту, зокрема посилання на частину третю статті 46 ГПК, відповідно до якої до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, суд першої інстанції цілком обґрунтовано розцінив цю заяву як заяву про зміну предмета позову, що в свою чергу спростовує доводи скаржника в цій частині, зокрема щодо неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, які наведені у пункті 4.17 цієї постанови та прямо вказують, що при надходженні таких заяв, суд повинен виходити як з її змісту, так й зі змісту позовної заяви та обставин справи. Задоволення судом першої інстанції заяви позивача із назвою "про доповнення позовних вимог" не суперечать наведеній Верховним Судом правової позиції.

4.19.Твердження скаржника про те, що доповнення майнового позову ще однією вимогою майнового характеру про стягнення похідних вимог (неустойка, 3 % річних та інфляційні втрати) у цій справі фактично необхідно розцінювати як збільшення розміру позовних вимог, є помилковими, адже як неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема у постановах від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 09.07.2020 у справі №922/404/19, на неврахування висновків у яких посилається скаржник, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

4.20.Доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права відносно недотримання строків об`єднання позовних вимог (основні та похідні) в одне провадження, Верховний Суд відхиляє, адже як зазначалось, подана позивачем заява про доповнення позовних вимог вірно розцінена судом першої інстанції як заява про зміну предмета позову, вона не є новим позовом, про що помилково зазначає скаржник, а тому у суду були відсутні підстав для застосування норм статті 173 ГПК, на які посилається скаржник, щодо об`єднання справ в одне провадження, яке допускається до початку підготовчого засідання.

4.21.Норми чинного ГПК не визначають можливість об`єднання основних та похідних вимог одного позову до початку підготовчого засідання, натомість, як зазначалось, змінити предмет позову шляхом подання письмової заяви згідно зі статтею 46 ГПК позивач має право до закінчення підготовчого засідання. Вказаних вимог закону позивач дотримався, адже як вбачається з матеріалів справи, із відповідною заявою до суду позивач звернувся 16.11.2022, а підготовче засіданні у справі суд закрив ухвалою від 16.01.2023.

4.22.З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ "Промекс 21" та зміну предмета спору первісного позову зі "стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 4 326 120,00 грн" на "стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 4 326 120,00 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат", відповідно й здійснення розгляду первісного позову стосовно цих вимог.

4.23.Вказаний висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.08.2021 у справі №910/19210/15.

4.24.Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду, правові висновки щодо застосування, зокрема, частини третьої статті 46 ГПК, в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, Суд встановив, що застосування судом першої інстанції норм процесуального права, в тому числі частини третьої статті 46 ГПК, не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції, на які, в тому числі, є посилання у цій постанові. У зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування вказаної норми процесуального права.

Щодо оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у справі №911/1607/22, якою здійснено розподіл судових витрат позивача на правову (правничу) допомогу в апеляційному суді

4.25.Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

4.26.Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

4.27.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

4.28.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

4.29.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

4.30.Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

4.31.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4.32.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

4.33.Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.196-201, т.2) позивач заявив, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суду складає 20 000 грн.

4.34.03.07.2023, в межах визначеного частиною восьмою статті 129 ГПК п`ятиденного строку після прийняття апеляційним судом постанови від 03.07.2023, позивач направив на адресу апеляційного суду лист з додатками (а.с.224-227, т.2) про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження фактичного розміру витрат позивача на правничу допомогу у цій справі в суді апеляційної інстанції.

4.35.Наведене спростовує доводи скаржника щодо недотримання позивачем вищенаведених норм ГПК щодо строків заявлення про компенсацію витрат на правничу допомогу та надання доказів на підтвердження цих витрат.

4.36.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

4.37.Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

4.38.За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

4.39.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

4.40.Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

4.41.Як встановив апеляційний суд, на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до матеріалів справи:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.08.2022;

- копію акта наданих послуг від 03.07.2023 №2-20220825.

4.42.Відповідно до зазначеного акта до наданих адвокатом послуг входить: аналіз документів, судової практики, складення відзиву на апеляційну скаргу ПАТ "Центренерго" по справі №911/1607/22. Загальна вартість наведених послуг становить нерозподілена по категоріях сума в розмірі 20 000 грн.

4.43.Апеляційний суд встановив, що у поданій до суду апеляційної інстанції заяві, окрім іншого, на виконання вимог частини третьої статті 126 ГПК, позивач надав детальний опис робіт.

4.44.Верховний Суд наголошує, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

4.45.Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

4.46.Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

4.47.За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.48.Оцінивши фактичні витрати позивача за первісним позовом з урахуванням всіх аспектів і складності справи, а також підстави оскарження рішення суду першої інстанції, беручи до уваги, зокрема, відсутність конкретно визначеного розміру відповідних витрат, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

4.49.В касаційні скарзі скаржник не наводить заперечень стосовно стягненої апеляційним судом суми витрат на правничу допомогу, його доводи зводяться до порушення позивачем вимог процесуального закону щодо строку заявлення цих витрат та подання доказів на їх підтвердження, що, як зазначалось вище, спростовується матеріалами справи.

4.50.Верховний Суд при касаційному перегляді додаткової постанови суду апеляційної інстанції, не виявив у діях суду порушень приписів статей 126, 129 ГПК, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.

Щодо судових витрат на правничу (правову) допомогу в суді касаційної інстанції

4.51.Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, Верховний Суд керується вищенаведеними нормами ГПК та виходить з такого.

4.52.Як зазначалось, у відзиві на касаційну скаргу позивач заявив, що попередній орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції складає 20 000 грн.

4.52.08.11.2023, тобто до початку судового розгляду касаційної скарги по суті, який було призначено на 15.11.2023, позивач подав клопотання про долучення доказів на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі, до якого долучив копію акта наданих послуг від 06.11.2023 №3-20220825.

4.53.Відповідно до зазначеного акта до наданих адвокатом послуг входить складення відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Центренерго" у справі №911/1607/22. Загальна вартість наданих послуг становить 20 000 грн.

4.54.В матеріалах справи наявний укладений позивачем та адвокатом договір про надання правової (правничої) допомоги від 25.08.2022.

4.55.Беручи до уваги наведене та враховуючи, що позивач дотримався норм процесуального законодавства, що регулює питання відшкодування витрат на правову допомогу - (1) у відзиві на касаційну скаргу заявив про відшкодування цих витрат, (2) у визначений нормами ГПК строк подав докази на їх підтвердження, Верховний Суд вважає, що ТОВ "Промекс 21" довело фактичне надання йому послуг на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції на суму 20 000 грн.

4.56.Як зазначалось, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.57.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

4.58.Водночас за приписами частини шостої статті 126 ГПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

4.59.Таких доказів або обґрунтувань, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат на правову допомогу, їх неспівмірність з критеріями, визначеними статтею 126 ГПК, або про неналежність послуг адвоката до справи, ПАТ "Центренерго" (скаржник) не надало.

4.60.Відповідно до статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.61.З огляду на наведене, виходячи із принципу змагальності сторін, а також загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи №911/1607/22, Суд вважає, що заявлені ТОВ "Промекс 21" витрати у розмірі 20 000 грн відповідають встановленим критеріям, відтак підлягають задоволенню у заявленому до стягненні розмірі.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат (судового збору)

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 в частині задоволення первісного позову щодо стягнення 340 029,53 грн пені, 125 817,41 грн 3% річних, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у справі №911/1607/22 залишити без змін.

3.Стягнути Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" (61003, Харківська область, місто Харків, вулиця Кооперативна, будинок 28, код ЄДРПОУ 35589385) 20 000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

4.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець