Рішення

від 27.03.2023 по справі 711/3988/21

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 711/3988/21

Провадження № 2/712/193/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого - судді Пироженко В.Д.

за участі секретаря - Супрун А.М.

за участі представника позивача адвоката Могилей С.В.

за участі представника відповідача адвоката Шестакова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.08.2014 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси, актовий запис № 206. За час перебування у шлюбі, спільного проживання з ОСОБА_2 , введення спільного господарства, за спільні кошти їх сім`ї, ними було набуто рухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , яке є об`єктом спільної сумісної власністті подружжя, та складається з наступного: автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску; автомобіль марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску. Між ними не досягнуто домовленості щодо поділу майна. Зазначає, що оскільки спірне рухоме майно є неподільним майном, спільне користування ним є неможливим, тому погоджується на сплату їй відповідачем компенсації за частину вартості вказаного майна, виходячи із визначеної суб`єктом оціночної діяльності ринкової вартості майна на підставі висновків про вартість об`єктів оцінки від 26.05.2021 року, що становить 887900 грн. На даний час рухомим майном розпоряджається виключно ОСОБА_2 .

Просить визнатиавтомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки«ПАЗ 3205-110»2002року випуску;автомобіль марки«VOLKSWAGENAMAROK»,2012року випуску;причіп марки«ПГМФ 8304»,2015року випуску;човен марки «KARAVANBAYLINER175BR»,2008року випускуоб`єктом праваспільної сумісноївласності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виділитита визнатиза неюта за ОСОБА_2 право власностіпо частині на: автомобільмарки «MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску; автомобіль марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску.

Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказане рухоме майно.

30.09.2021 ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна.

Свої вимоги за зустрічним позовом обгрунтовує тим, що автомобіль марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску, який зареєстровано на праві власності за ним 25.09.2012 року не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки шлюб між сторонами було укладено 07.08.2014 року. Причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску придбано юридичною особою ПП «Агро-Трест» ЄДРПОУ 32866554, що підтверджується рахунком фактури № СФ 0000077 від 23.03.2015 р. на сму 24470 грн., видатковою накладною № РН-0000089 від 24.04.2015 р. та платіжними дорученнями № 78 від 27.03.2015 р. та № 29 від 24.04.2015. Вважає, що оскільки причіп було придбано не за спільні кошти подружжя, то слід визнати право особистої приватної власності на даний транспортний засіб за ним. Автомобілі марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2012 року випуску та «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2011 року випуску, човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, були придбані за кошти, які йому подарувала його матір ОСОБА_3 . Зазначає, що вони із ОСОБА_1 припинили спільно проживати та вести спільний побут, як подружжя з січня 2021 року.

Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС від 11.08.2021 року за ОСОБА_1 , в період перебування у шлюбі з ним з 2014 по 2021 рік, було зареєстровано два транспортні засоби, а саме: Chevrole Volt 2015 року випуску, який 26.03.2019 року був перереєстрований на ОСОБА_4 , та Volkswagen Polo 2009 року випуску, який 06.06.2021 року перереєстрований на ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу укладеного в ТСЦ № 7141. Вважає, що дані транспортні засоби є спільною сумісною власністю подружжя, згоду на відчуження даних транспортних засобів він не надавав, оскільки про існування Chevrole Volt 2015 року випуску йому стало відомо лише з відомостей Головного сервісного центру МВС, а автомобіль Volkswagen Polo 2009 року випуску ОСОБА_1 продала після того, як вони перестали проживати спільно. Оскільки транспортні засоби були відчуженні ОСОБА_1 без його згоди, тому здійснити оцінку транспортних засобів не можливо, відтак визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями майна на час розгляду справи. Згідно довідки про оціночну вартість транспортних засобів іх вартість складає 530600 грн. Вартість визначених транспортних засобів складає 265300 грн.

Також вказує, що під час перебування у шлюбі ними було придбано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 , частка в розмірі якого була набута на підставі договору купівлі-продажу № 1271 від 01.12.2015 та частка в розмірі набута на підставі договору 1267 від 30.11.2015 року, є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу. Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості та вартість житлового будинку складає 853055,33 грн. Вартість вказаного нерухомого майна на момент подання позову складає 426527 грн.

ОСОБА_2 зазначає, що погоджується на сплату йому ОСОБА_1 компенсації за частину вартості транспортних засобів Chevrole Volt 2015 року випуску та Volkswagen Polo 2009 року випуску та житлового будинку за адресю АДРЕСА_3 , що належать до спільної сумісної власностіі подружжя, виходячи із відомостей про ринкову вартість таких транспортних засобів, вартість частки від загальної вартості зазначеного майна становить 691827 грн.

Просить визнатиавтомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску; автомобіль марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску об`єктом права його особистої приватної власності.

Припнити правоспільної сумісноївласності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на автомобільмарки «MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску; автомобіль марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску.

Визнати автомобілі марки Chevrole Volt 2015 року випуску, автомобіль Volkswagen Polo 2009 року випуску та житлового будинку за адресю АДРЕСА_3 , об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Визнати за ним та за ОСОБА_1 право власності по частини автомобілів марки Chevrole Volt 2015 року випуску, Volkswagen Polo 2009 року випуску та житлового будинку за адресю АДРЕСА_3 .

Припинити право власності на частини автомобілів марки Chevrole Volt 2015 року випуску, Volkswagen Polo 2009 року випуску та житлового будинку за адресю АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_6 частинивартості автомобілівмарки ChevroleVolt2015року випуску,VolkswagenPolo2009року випускута житловогобудинку заадресю АДРЕСА_3 в розмірі691827грн.Також проситьстягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Соснівськогорайонного судум.Черкаси від17.21.2021року справуприйнято до свогопроваження тапризначено дорозгляду у порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 скерував досуду відзивна позовнузаяву ОСОБА_1 ,в якомузазначає,що автомобіль марки «VOLKSWAGEN AMAROK», 2012 року випуску, який зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 25.09.2012 року не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки шлюб між сторонами було укладено 07.08.2014 року. Причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску придбано юридичною особою ПП «Агро-Трест» ЄДРПОУ 32866554, що підтверджується рахунком фактури № СФ 0000077 від 23.03.2015 р. на суму 24470 грн., видатковою накладною № РН-0000089 від 24.04.2015 р. та платіжними дорученнями № 78 від 27.03.2015 р. та № 29 від 24.04.2015, тому є особистою власністю ОСОБА_2 . Автомобілі марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2012 року випуску та «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2011 року випуску, човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, були придбані за кошти, які йому подарувала його матір ОСОБА_3 . Факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . З висновків оцінювача не зрозуміло, який саме метод порівняльного підходу використовував оцінювач та які саме ціни використовувались для порівняння, тому вважає, що висновки про вартість об`єктів оцінки здійснені ФОП ОСОБА_8 не є належним та допустимими доказами для визначення вартості спірного майна. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним фактичним витратам та обсягу виконаних робіт адвокатом.

В ходірозгляду справи ОСОБА_1 надала заявупро зменшенняпозовнх вимогта остаточнопросила визнатиавтомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки«ПАЗ 3205-110»2002року випуску;причіп марки«ПГМФ 8304»,2015року випуску;човен марки «KARAVANBAYLINER175BR»,2008року випуску,об`єктом праваспільної сумісноївласності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виділити тавизнати занею таза ОСОБА_2 право власностіпо частині на: автомобільмарки «MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску.

Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказане рухоме майно. Також просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати.

20.01.2022року ОСОБА_1 надала досуду відзивна зустрічнупозовну заяву ОСОБА_2 ,в якомузазначає,що останнімне наданожодних належнихта достовірнихдоказів напідтвердження йогопозовних вимог,щодо визнанняоб`єктом правайого особистоївласності наавтомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску, та причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску, оскільки зазначене рухоме майно було придбане за кошти, які нібито були подаровані ОСОБА_2 його матір`ю ОСОБА_3 . Також зазначає, що вона була номінальним власником транспортного засобів Chevrole Volt 2015 року випуску, з метою зменшення податкогового навантаження, його придбанням та відчуженням займався на той час її чоловік ОСОБА_2 та їх спільний друг ОСОБА_9 , автомобіль був придбаний у США для подальшого його перепродажу на території України. Після відчуження автомобіля отримані кошти були розподілені в інтересах їхньої сім`ї та ОСОБА_9 , отже ОСОБА_2 було відомо про обставини продажу автомобіля Chevrole Volt 2015 року випуску.

30.09.2016 року нею у власність було набуто Volkswagen Polo 2009 року випуску, однак, у зв`язку із незадовільним технічним станом двигуна та кузова автомобіля, його було відчужено, та отримано кошти з продажу 25000 грн, яких вона готова сплатити ОСОБА_2 . Жиловий будинок за адресою АДРЕСА_3 який належить їй на праві власності, придбаний за кошти, які належали їй особисто, про що ОСОБА_2 було відповідні заяви посвідчені нотаріусом.

В ходірозгляду справи ОСОБА_1 надала заявупро змінупредмету позовута остаточнопросила визнатиоб`єктами праваспільної їхсумісної власностііз ОСОБА_2 автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску.

Здіснити поділспільного сімейногомайна:автомобіля марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску по частини кожному з подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на їїкористь по частину вартостіавтомобіля марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випускуу розмірі209100грн;автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску,у розмірі 209100грн; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску, у розмірі 31050 грн.; причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску 19850 грн; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, у розмірі 187800 грн., залишивши вказане майно за ОСОБА_2 , та припинити право їх спільної сумісної власності подружжя на зазначене рухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати.

Ухвалою Соснівськогорайонного судум.Черкаси від31.08.2022року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, а відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Могилей С.В., позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив їх задоволити, позовні вимоги за зустрічним позовом визнав частково з посилань викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвокат Шестакова С.М., позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав та просив їх задоволити, позовні вимоги за первісним не визнав, просив в позові позивачу відмовити з посилань викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги позивачки не визнав, просив в позові відмовити. Зазначив, що автомобілі «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2012 року випуску; автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2011 року випуску придбані за кошти його матері, автомобіль марки «ПАЗ 3205-110» 2002 року випуску, причіп марки «ПГМФ 8304», 2015 року випуску, придбані юридичною особою ПП «Агро-Трест», човен згорів в березні 2021 року. Будинок був придбаний не за його кошти, але він допомагав у його придбанні, хоча в ньому проживає матір позивачки. Автомобілі марки Chevrole Volt 2015 року випуску, Volkswagen Polo 2009 року випуску придбали у 2019 році та були зареєстровані на дружину, а тому вважає, що це їх спільна сумісна власність.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши належну правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд приходить до висновку, що заявлений первісний та зустрічний позов підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом установлено, що з 07.08.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси, актовий запис № 206.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси 2021 року шлюб між сторонами розірвано. Шлюбні відносини сторонами припинено з січня 2021 року.

Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що за час спільного проживання, за спільні кошти сторони придбали майно, а саме: автомобіль марки «MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску,кузов № НОМЕР_3 ,д.н.з. НОМЕР_4 ; автомобіль марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску,кузов НОМЕР_5 ,д.н.з. НОМЕР_6 ; автомобіль марки«ПАЗ 3205-110»,2002року випуску,кузов НОМЕР_7 ,д.н.з. НОМЕР_8 ; човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску.

Відповідач ОСОБА_2 , заперечуючи факт придбання даного майна за спільні кошти пояснив, що дане майно було придбано за кошти подаровані його матір`ю, проте належних та допустимих доказів такого дарунку відповідач суду не надав.

При такихобставинах,суд вважає,що данемайно,а саме: автомобільмарки «MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску,кузов № НОМЕР_3 ,д.н.з. НОМЕР_4 ; автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2012 року випуску, які зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2 13.04.2016 року, що підтверджується наданою до суду довідкою, тобто в період шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Посилання відповідача на те, що автомобіль марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску був придбаний юридичною особою ПП «Агро-Трест» не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а відповідачем належних та допустимих доказів того суду не надано, а тому даний автомобіль, який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 16.04.2016 року, тобто в період шлюбу сторін, також є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 стосовно визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя причіпа марки «ПГМФ 8304», суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що причіп марки «ПГМФ 8304» придбаний відповідно до рахунку-фактури № СФ0000077 від 23.03.2015 року, видаткової накладної від 24.04.2016 року та платіжного доручення від 24.04.2015 року, у Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП-ПАЛИЧ» приватним підприємством «Агро-Трест», а тому не може бути власністю сторін. Тому вимоги позивачки в частині визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя причіпа не знайшли свого підтвердження в судовому заіданні, а тому не підлягають до задоволення.

Посилання відповідача на те, що човен «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску згорів в березні 2021 року, а тому просив відмовити позивачці в визнанні об`єктом спільної сумісної власності подружжя не можуть бути взяті судом до уваги. Судом встановлено, що сторони за період шлюбу придбали човен «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_2 29.06.2016 року. Даний факт підтверджено листом Державної служби морського та річкового транспорту України від 20.07.2021 року в якому зазначено, що у Державному судновому реєстрі зареєстровано прогулянкове судно за ОСОБА_2 . Сторони припинили шлюбні відносини в січні 2021 року, а тому човен є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Доказів того, що даний човен дійсно знищений, суду відповідач не надав.

При такихобставинах,суд вважає,що вимогипозивачки вчастині визнанняоб`єтом спільноїсумісної власностіподружжя,а самемайна: автомобілямарки «MERCEDESBENZSPRINTER»2012року випуску;автомобіля марки«MERCEDESBENZSPRINTER»2011року випуску; автомобіля марки«ПАЗ 3205-110»2002року випуску;човна марки «KARAVANBAYLINER175BR»,2008року випуску,визнавши за ними право власності по частині кожному, підлягають до задоволення.

Щодо зустрічних позовних вимог позивача ОСОБА_2 про визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: автомобіль марки «Chevrole Volt» 2015 року випуску, суд зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 була номінальним власником даного транспортного засобу, який був придбаний у лютому 2019 року. Автомобіль був придбаний ОСОБА_9 у США для подальшого перепродажу на території України та відчужений третім особам у березні 2019 року.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що вони з сином ОСОБА_9 займалися купівлею транспортних засобів за кордоном, точніше із США. Була проблема як їх зареєструвати і попросили ОСОБА_2 щоб він їм допоміг в їх реєстрації. Автомобіль «Chevrole Volt» купили в грудні 2019 року і зареєстрували на ОСОБА_11 . Потім даний автомобіль продали і коштами поділилися. Автомобіль, як прийшов в м. Одесу, так і не виїздив з міста. Там же його і продали.

Таким чином, судом з достовірнісю встановлено, що автомобіль «Chevrole Volt» був зареєстрований на ОСОБА_1 та проданий в 2019 році, тобто в період шлюбу, а тому в даній частині позов позивача щодо визнання його об`єктом права спільної сумісної власності подружя не підлягає до задоволення.

Щодо вимог позивача ОСОБА_2 про визнання автомобіля «Volkswagen Polo» 2009 року випуску спільною сумісною власністю подружжя,о в даній частині відповідач ОСОБА_1 позов визнала. Проте зазначила, що даний автомобіль, в зв`язку з його неналежним станом, був нею проданий відповідно до договору комісії № 03647 від 15.06.2021 року ТОВ «Центр комісійної торгівлі» за 25000 гривень, а тому відповідач ОСОБА_1 згідна сплатити відповідачу частину вартості даного автомобіля, як компенсацію.

Позивачем заперечень щодо вартості продажу даного автомобіля суду не надано, а тому суд виходить з вартості зазначеної в договорі комісії. Постільки даний автомобіль проданий, суд вважає стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину вартості даного автомобіля в сумі 12500 гривень.

Не знайшло свого підтвердження вимоги позивача в частині визнання права спільною сумісною власністю подружжя на житловий будинок в АДРЕСА_3 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 .

Як встановлено в судовому засідані, даний будинок був придбаний ОСОБА_1 у її рідних баби та дядька ОСОБА_12 , які проживають в Ізраїлі. Даний факт підтверджено копією договору купівлі-продажу частини від 30.11.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Плахою Т.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1267.

Згідно даного договору, п.1.6, для його укладення та набуття вказаного майна, була надана згода чоловіка ОСОБА_2 , який визнав, що нерухоме майно, яке є предметом даного договору буде належати його дружині ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, так як набуте майно за час шлюбу, але за кошти які належали особисто ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано особисто заяву, посвідчену 30.11.2015 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. за реєстраційним № 1266.

01.12.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу1/2 частини будинку по АДРЕСА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Плахою Т.І., де в п.1.7 даного договору ОСОБА_2 визнав, що нерухоме майно, яке є предметом даного договору буде належати його дружині ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, так як набуте майно за час шлюбу, але за кошти які належали особисто ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано особисто заяву, посвідчену 01.12.2015 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. за реєстраційним № 1270.

Факт подачі таких заяв підтвердив в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 .

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.368ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст.372ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1 та 2 ст.70СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Такий висновок суду кореспондується також з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21.11.2018 року в справі № 372/504/17.

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови ПленумуВСУ від21.12.2007р.№ 11«Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро правона шлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВС з аналогічних спорів, в яких ВС роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Відповідно до положень ст.ст. 76,77,78,80,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя майна: автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2011 року випуску; автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2012 року випуску, автомобіль марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску, човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, визнавши за сторонами право власності по частині кожному.

На даний час сторони не домовилися про порядок поділу спільного майна подружжя. Зокрема, позивачем ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя шляхом присудження їй грошової компенсації вартості частини майна.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 209/3085/20 від 08.02.2022 року зауважує, що у разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю.

Здійснення поділу спільного майна подружжя з виділенням ОСОБА_1 лише грошової компенсації за майно приводить суд до переконання, що він не відповідатиме ефективному способу захисту, що відповідає змісту відповідного права чи об`єктивного інтересу сторін.

У зв`язкуіз викладеним,встановивши фактичніобставини усправі,від якихзалежить правильневирішення спору,надавши належнуправову оцінкунаявним уматеріалах справидоказам,з метоюзахисту правкожного ізподружжя таз урахуваннямпринципу справедливостіта балансуінтересів сторін,суд вважає,виділити ОСОБА_1 автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2012 року випуску вартістю 464900 грн.

Відповідачу ОСОБА_2 , враховуючи його специфіку роботи, суд вважає виділити автомобіль марки автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2011 року випуску вартістю 418,200 грн ; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску, вартістю 62100 гривень та човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, вартістю 375600 грн.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Оскільки внаслідок поділуміж ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищевказаного майна подружжя,загальна вартістьмайна ОСОБА_2 більша,ніж вартістьмайна якувиділено ОСОБА_1 тому судвважає занеобхідне стягнутиз ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 різницю в вартості виділеного майна в сумі 195500 грн. Припинити право спільної сумісної власності подружжя на зазначене майно.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні сторони не просили призначити судову товарознавчу експертизі на визначення вартості майна, а тому суд виходив із сум зазначених сторонами в позовних заявах.

Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України, яка від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Враховуючи вище зазначене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що первісний та зустрічний позов підлягають до часткового задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства,традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст..6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України»).

Керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 263, 268 ЦПК України, ст.ст. 57, 59, 60, 63, 65, 69, 70, 71 СК України, ст. 372 ЦК України, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( адреса реєстрації АДРЕСА_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 проподіл спільногомайна подружжя задовольнити частково.

Визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 а саме на:

- автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2011 року випуску; автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2012 року випуску, автомобіль марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску, човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, визнавши за ними право власності по частині кожному.

Здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на :

- автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2012 року випуску вартістю 464900 грн;

Визнати за ОСОБА_2 право власності на :

- автомобіль марки «MERCEDES BENZ SPRINTER» 2011 року випуску вартістю 418,200 грн ; автомобіль марки «ПАЗ 3205-110», 2002 року випуску, вартістю 62100 гривень та човен марки «KARAVAN BAYLINER 175BR», 2008 року випуску, вартістю 375600 гривень.

Припинити право спільної власності подружжя на вищевказане майно.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю в вартості виділеного майна в сумі 195500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) частину вартості автомобіля в сумі 12500 гривень.

В іншій частині позову позивачам відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 27.03.2023

Головуючий :

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).