Ухвала

від 27.03.2023 по справі 466/7465/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 березня 2023 року

м. Київ

справа № 466/7465/17

провадження № 61-3814ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Брюховицької селищної ради, правонаступником якої є Львівська міська рада, ОСОБА_1 , треті особи: відділ Держгеокадастру у місті Львові, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРДО ПЛЮС», про визнання недійсними та скасування рішень; за позовом ОСОБА_3 до Брюховицької селищної ради, правонаступником якої є Львівська міська рада, ОСОБА_1 , треті особи: відділ Держгеокадастру у місті Львові, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРДО ПЛЮС», про визнання недійсним та скасування рішень та державного акта на право приватної власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Брюховицької селищної ради, правонаступником якої є Львівська міська рада, ОСОБА_1 , треті особи: відділ Держгеокадасту у місті Львові, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРДО ПЛЮС» (далі - ТОВ «ОРДО ПЛЮС»), про визнання недійсними та скасування рішень.

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Брюховицької селищної ради, правонаступником якої є Львівська міська рада, ОСОБА_1 , треті особи: відділ Держгеокадастру у місті Львові, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ТОВ «ОРДО ПЛЮС», про визнання недійсним та скасування рішень та державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.

Шевченківський районний суд міста Львова своїм рішенням від 10 липня 2019 року у задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовив.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції,

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку.

Львівській апеляційний суд своєю постановою від 07 лютого 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнив частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 10 липня

2019 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнив частково.

Визнав недійсним та скасував державний акт від 27 лютого 2007 року,

на право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданий ОСОБА_1 .

У задоволення решти позовних вимог відмовив.

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом

до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої

статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону, який зазначений в додатках, про що канцелярія Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду склала відповідний акт від 17 березня 2023 року № 337.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено на 2017 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року - 1 600 грн.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір, що становить

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн х 0,4 = 640 грн).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми (640 грн х 200 % =1 280 грн).

Згідно з частиною шостою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Отже, ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 2 560 грн, за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська