Ухвала

від 27.03.2023 по справі 263/3594/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 263/3594/13-ц

Провадження № 4-с/201/19/2023

УХВАЛА

27 березня 2023 року місто Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріалами скарги адвоката Лещенко Олени Дмитрівни, поданої в інтересах ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Маріупольського району Донецької області Сахова Є., -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2023 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана скарга, в якій заявник просить визнати дії начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Маріупольського району Донецької області Сахова Є. щодо надання до адвокатського запиту витягу з договору засвідченого підписами сторін договору відповідно ст. 16 ЗУ «Про виконавче провадження» які викладені у відповіді від 02 березня 2023 року протиправними та зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Маріупольського району Донецької області, у якого перебуває виконавче провадження № 43890321 надати відповідь на адвокатський запит № 2/02 від 21 лютого 2023 року з урахуванням вимог ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ознайомившись із матеріалами скарги, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 447 ЦПК України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами, права чи свободи яких порушено, до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 449 ЦПК України та ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» відповідну скаргу може бути подано протягом 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів; а також у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У свою чергу, згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки в даному випадку заявником оскаржується відповідь на запит, який було подано межах виконавчого провадження, а не виконавчі дії, щодо виконання судового рішення, слід дійти до висновку що такі дії підлягають оскарженню у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.

Зазначений порядок є універсальним і відповідає вимогам ефективного захисту сторін виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, суддя вважає, що скарга не підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України, а відтак у відкритті її провадження необхідно відмовити.

При цьому, роз`яснити заявнику його право на звернення до адміністративного суду із позовною заявою за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186, 353, 447 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою адвоката Лещенко Олени Дмитрівни, поданої в інтересах ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Маріупольського району Донецької області Сахова Є..

Роз`яснитизаявнику, що він маєправо на звернення до адміністративного суду із позовною заявою за правилами адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев