Ухвала

від 24.03.2023 по справі 308/4089/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4089/20

1-кс/308/905/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,його захисникаадвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 11.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000120, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч.2 ст.358 КК України, про застосування відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Ужгород, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, працюючого старшим науковим співробітником Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

Із клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 вбачається, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені прокурором відділу прокуратури Закарпатської області до ЄРДР за об`єднаним № 42020070000000120 від 11.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з грудня 2008 року по січень 2018 року, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду голови Правління Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Комінвестбанк») та маючи відповідні повноваження, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, розробив злочинний план, суть якого полягала у систематичному використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права (ПАТ «Комінвестбанк») своїх повноважень, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, шляхом погодження керівними посадовими особами банку рішень щодо укладення правочинів та подальшого укладенням правочинів із набуття у власність банку майна за завищеною вартістю, у тому числі в забезпечення кредитних зобов`язань фізичних та юридичних осіб, прийнятті рішень про погодження кредитування фізичних та юридичних осіб із подальшим оберненням на свою користь придбаного майна та кредитних коштів.

При цьому, усвідомлюючи, що успішна реалізація злочинного плану не можлива без участі інших службових осіб банку, та що прийняття рішень щодо укладення угод від імені юридичної особи приватного права, потребує колективного погодження службовими особами банку відповідно до їх посадових обов`язків, законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують їх діяльність, а також те, що без виконання певних дій кожним учасником та координації їх дій між собою неможлива реалізація злочинної схеми, ОСОБА_8 , відвівши собі роль організатора та керівника злочинної групи, до її складу залучив окремих посадових осіб ПАТ «Комінвестбанк», учасникам якої довів злочинний план та розподілив їх функції згідно розробленої злочинної схеми та відповідно до їх посадових обов`язків. Разом із тим, ОСОБА_8 , на виконання своїх функцій як організатор та керівник групи, підшуковував та залучав осіб, які виступали вдаваними власниками майна та вигодонабувачами за угодами із банком.

До складу злочинної групи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, увійшли заступник голови Правління банку та член кредитного комітету ОСОБА_9 , член Правління банку, начальник кредитного відділу та член кредитного комітету ОСОБА_7 , член Правління банку ОСОБА_10 , член Правління банку та головний бухгалтер ОСОБА_11 , начальник відділу платіжних карток ОСОБА_12 , а також в якості пособників до вчинення окремих епізодів кримінальних правопорушень оцінювачів майна.

Так, в період з грудня 2008 року по 30 жовтня 2017 року, колишніми посадовими особами Банку у період часу з грудня 2008 по грудень 2015 року, всупереч інтересам банку, зловживаючи своїми службовими обов`язками, за кредитними договорами № 02-3/3о-619/1 від 17.12.2008, № 02-3/3о-1100/1 від 30.01.2014 та № 02-3/3о-1262/2 від 29.12.2014року, без належного забезпечення, на ім`я фізичної особи ОСОБА_13 видано кредити на загальну суму 7750000,00 гривень, які були зняті готівкою в різний період часу після їх видачі. Кредитна заборгованість за цими договорами надалі була частково погашена виданими повторно на ім`я ОСОБА_13 кредитами за договорами № 02-1/3л-78-15 від 21.12.2015 та № 02-1/3л-80-15 від 28.12.2015року. При цьому, до зняття коштів із вказаних рахунків, управління ними, а також до формування кредитних справ за підписом ОСОБА_13 , посадовими особами ПАТ «Комінвестбанк» залучено ОСОБА_12 , який на час вчинення кримінального правопорушення займав посаду начальника відділу платіжних карток.

В подальшому, колишні посадові особи Банку, з метою повного погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_13 за вказаними договорами, залучивши до злочинної схеми ОСОБА_14 , що працював водієм банку та не був обізнаний у злочинних планах організованої групи, у складі Правління як керівного органу банківського управління, погодили рішення та уклали Договір іпотеки, а надалі Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.10.2017року, згідно якого прийняли у власність банку належну вдаваному власнику ОСОБА_14 , як майновому поручителю ОСОБА_13 , земельну ділянку, площею 2,0 га в урочищі «Замерки» в с. Худльово Ужгородського району, за завищеною оціночною вартістю у 6405780,00 грн., внаслідок чого кредитні зобов`язання ОСОБА_13 були погашені. При цьому, згідно висновку оціночно-земельної експертизи № 8603 від 31.08.2022 року, вартість цієї земельної ділянки станом становила 755119,00 гривень. Тобто за наслідком прийнятих вищевказаних рішень службовими особами ПАТ «Комінвестбанк» та укладення угод, в тому числі щодо задоволення вимог іпотекодержателя від 30.10.2017року, ПАТ «Комінвестбанк» спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 5650 661,00 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят одну) гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим зменшено регулятивний капітал банку на вказану суму, погіршено фінансовий стан банку.

Крім того, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк», діючи у складі організованої групи разом із заступником голови Правління ОСОБА_9 , членами Правління ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, будучи обізнаними із тим, що ТОВ «Супреміус» мало кредитні зобов`язання за кредитними угодами, а саме за договором № 02-1/3л-2-16 від 18.01.2016 на суму 3185000,00 грн, та договором № 02-1/3к-2-50 від 15.10.2015 на суму 498000,00 доларів США (по курсу НБУ 13246800,00 грн.), залучивши невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у грудні 2016 року прийняли на розгляд від імені ТОВ «Супреміус» та його нового директора ОСОБА_15 ряд документів, зокрема заяву про зміну предмета застави із камери для запікання «Strоj Fessmann Turbomat Ti3000» на холодильне обладнання - чилер CLINT CHA/K/WP/XT24012 CC/MN/AG/IS/NS, із оціночною вартістю 16170000,00 грн., право власності на яке оформлено за ТОВ «Спецтехзапчастина», майнового поручителя ТОВ «Супреміус».

Надалі, з метою повного погашення кредитних зобов`язань ТОВ «Супреміус», колишні посадові особи ПАТ «Комінвестбанк», зловживаючи своїми повноваженнями, внесли зміни до договору застави майна, згідно якого Банком прийнято в заставу чилер «CLINT» за завищеною вартістю від майнового поручителя ТОВ «Спецтехзапчастина» (директор ОСОБА_16 ). Після того, 18.07.2017 рішенням Правління посадові особи банку погодили прийняття на баланс банку вказаного майна, а заступником голови Правління банку ОСОБА_9 , від імені банку, 18.07.2017 укладено Договір про задоволення вимог заставодержателя із майновим поручителем ТОВ «Спецтехзапчастина», документи від імені якого підписані його директором ОСОБА_16 , хоча в дійсності угоди про придбання майна і внесення в заставу останній не підписував. Внаслідок укладення цих угод Банком прийнято у власність чилер «CLINT» за завищеною вартістю (16170 000,00 грн), а кредитні зобов`язання ТОВ «Супреміус» були погашені, хоча обладнання (чилер) фактично банку не передавалось. При цьому, згідно висновку товарознавчої експертизи № 2311/3 від 19.12.2022року, вартість чилера становила 4586538,00 гривень. Таким чином, внаслідок погодження рішень про укладення зазначених угод та подальшого укладення угод службовими особами ПАТ «Комінвестбанк», банку спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 11583462,00 гривень, тим самим зменшено регулятивний капітал банку на вказану суму, погіршено фінансовий стан банку.

Крім того, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк», діючи у складі організованої злочинної групи разом із заступником голови Правління і одночасно членом кредитного комітету ОСОБА_9 , членами Правління і одночасно членом кредитного комітету та начальником кредитного відділу ОСОБА_7 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, всупереч інтересам ПАТ «Комінвестбанк» та на користь інших осіб, а саме на користь ТОВ «Євро ліс трейд», код ЄДРПОУ 41526218, а в подальшому на користь ТОВ «Реал-Уж», код ЄДРПОУ 42633060, з метою одержання неправомірної вигоди для останніх, виведення коштів банку шляхом укладення правочинів, погодили видачу кредиту ТОВ «Євро ліс трейд» без належного забезпечення, а фактично для придбання об`єкта нерухомого майна за адресою: вул. О. Фединця, 7, м. Ужгород, та подальшого передання такого майна у власність ТОВ «Реал-Уж», засновником якого є ОСОБА_17 - донька ОСОБА_8 .

Так, згідно Договору кредитної лінії № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017року, ТОВ «Євро ліс трейд» видано кредит на суму 5500 000,00 гривень, з яких 5400000,00 гривень відразу 15.12.2017 перераховано ТОВ «Тутковський інтегровані рішення» в якості оплати вартості 3/4 частини нерухомого майна за адресою: вул. О. Фединця, 7, м. Ужгород.

Зокрема, за умовами вказаного договору від 15.12.2017року ТОВ «Євро ліс трейд» та фізична особа ОСОБА_18 придбали у спільну часткову власність адмінприміщення, загальною площею 1110,4 кв. м., із яких до ТОВ «Євро ліс трейд» перейшло право власності на 3/4 частки, площею 844,2 кв. м., а до ОСОБА_18 перейшло право власності на 1/4 частки, що складало приміщення четвертого поверху, площею 266,2 кв. м. Оціночна вартість вказаної будівлі, загальною площею 1110,4 кв. м., визначена на загальну суму 7200000,00 гривень суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_19 згідно Звіту про оцінку від 14.12.2017року.

У подальшому ТОВ «Євро ліс трейд» в якості забезпечення цієї кредитної лінії за договором № 02-1/3л-65-17 від 15.12.2017року передало земельну ділянку, площею 1,2210 га за адресою: АДРЕСА_3 , яку прийнято банком в іпотеку за Договором іпотеки від 31.01.2018року із оцінкою в сумі 8996328,00 грн. Відповідно, вказана ціна земельної ділянки є значно завищеною, оскільки її ціна згідно висновку оціночно-земельної експертизи № 8598 від 12.08.2022, становила 2837604,60 гривень (тобто із різницею у 6158 723,40 грн).

Надалі, у зв`язку із невиконанням кредитних зобов`язань ТОВ «Євро ліс трейд», ПАТ «Комінвестбанк» звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом про стягнення заборгованості та вжиття заходів забезпечення позову.

В подальшому, з метою виведення коштів банку, 17.11.2018року за ТОВ «Реал-Уж», код ЄДРПОУ 42633060, приватним нотаріусом ОСОБА_20 зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна (номер об`єкта 1655479421101) за адресою: м. Ужгород, вул. О. Фединця, 7, приміщення 1, загальною площею 844,2 кв. м.

Підставою до реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ТОВ «Реал-Уж» став Акт прийому-передачі від 17.11.2018року між ТОВ «Євро ліс Трейд» (директор ОСОБА_21 ) та ТОВ «Реал-Уж» (директор ОСОБА_22 ), а перехід права власності об`єкта нерухомого майна (м. Ужгород, вул. О. Фединця, 7, приміщення 1, загальною площею 844,2 кв. м.) оформлено як внесок одного із засновників (ТОВ «Євро ліс трейд») до статутного капіталу ТОВ «Реал-Уж», власником якого є ОСОБА_17 - донька ОСОБА_8 , а саме ТОВ «Реал-Уж» створено та зареєстровано за день до укладення правочину 16.11.2018 року.

Таким чином, внаслідок прийняття вказаних вище рішень службовими особами ПАТ «Комінвестбанк» та укладених угод, банку спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму2662 396,00 гривень, тим самим спричинено зменшення регулятивного капіталу банку на вказану суму, погіршено його фінансовий стан.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, у період з 14 грудня 2017 року по 26 грудня 2017 року, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду голови Правління ПАТ «Комінвестбанк» діючи у складі організованої злочинної групи разом із заступником голови Правління ОСОБА_9 , членами Правління ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , будучи керівниками банку та посадовими особами юридичної особи приватного права, умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, на виконання злочинної схеми з метою виведення коштів банку, залучивши фізичну особу ОСОБА_18 та приватного оцінювача ОСОБА_23 , 20.12.2017року на засіданні Правління, як колегіального виконавчого органу банку, погодили придбання банком у ОСОБА_18 належної йому 1/4 частки нежитлових приміщень 4-го поверху, площею 266,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 , за ціною у 38500000,00 гривень, будучи достовірно обізнаними із тим, що вказана частка нерухомого майна попередньо, менше тижня тому, 15.12.2017 придбана ОСОБА_18 за ціною у 1800000,00 гривень, після чого, за Договором купівлі-продажу від 26.12.2017року, ПАТ «Комінвестбанк», від імені якого договір підписано заступником голови Правління банку ОСОБА_9 , покупцю перераховано грошові кошти на загальну суму 38500000,00 гривень, внаслідок чого ПАТ «Комінвестбанк» спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на суму 30087 190,00 (тридцять мільйонів вісімдесят сім тисяч сто дев`яносто) гривень, тим самим спричинено зменшення регулятивного капіталу банку на вказану суму, погіршено його фінансовий стан.

За таких обставин, у ході досудового розслідування встановлено, що у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, на кожному етапі їх вчинення, приймали участь як посадові особи ПАТ «Комінвестбанк» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , так і оцінювачі майна, що підтверджується здобутими у ході розслідування доказами.

Слідчий ОСОБА_24 у клопотанні стверджує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

За результатами досудового розслідування, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.02.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Також, обґрунтовуючи доводи клопотання слідчий вказує на встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч.1 ст.177КПК України, а саме:

Запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочини, які інкримінуються ОСОБА_7 , є тяжкими і передбачають призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

В обґрунтування наявності вказаного ризику також зазначає, що завдана матеріальна шкода юридичній особі ПАТ «Комінвестбанк» внаслідок вчинення зазначених кримінальних правопорушень є значною та складає 49983709,00 гривень, а в разі доведення вини осіб у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, останні зобов`язані будуть її відшкодувати в повному обсязі.

Підтвердженням факту спричинення матеріальної шкоди може слугувати і поданий банком цивільний позов до підозрюваних осіб в рамках вказаного кримінального провадження.

Вищевказані обставини, а також те, що ОСОБА_7 , у зв`язку із його колишньою професійною діяльністю, підтримує широке коло зв`язків із особами, які проживають як на території України, так і поза її межами України, дають підстави вважати, що він, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу.

Згідно відомостей щодо перетину державного кордону, протягом періоду з 01.03.2020 року по 01.03.2023 року, зафіксовано 4 факти перетину ним державного кордону України авіаційним транспортом до Єгипту та Греції.

Слідчий стверджує, що зважаючи на такі обставини, підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, та перебуваючи на волі, матиме можливість покинути територію України або перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження.

Запобігання спробамнезаконно впливатина свідків, експерта, спеціаліста у кримінальномупровадженні.

Даний ризик обґрунтовано тим, що у даному кримінальному провадженні є необхідність у проведенні ряду первинних та додаткових судових експертиз; у допиті осіб в якості свідків із обставин, що мають значення для кримінального провадження щодо укладених угод із залученими для цього особами, які відомі підозрюваним, у тому числі тих, які не могли бути допитані з причин їх проживання за межами області, через введення на території України воєнного стану, та будуть допитані у ході подальшого досудового розслідування.

У зв`язку із цим, підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може вдатися до неправомірного впливу на таких осіб, що підлягають допиту як свідки, їх родичів, з метою дачі, зміни ними показань про обставини вчинення кримінальних правопорушень; перебуваючи на волі підозрюваний може вдатися до неправомірного впливу на експертів, які виконуватимуть експертизи у даному кримінальному провадженні.

Вказані обставини негативно вплинуть на повноту, всебічність та об`єктивність досудового розслідування, створюють загрозу тиску та підбурювання до дачі такими особами неправдивих показань, складання неправдивих висновків експертами, або відмови від надання таких.

Запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що підготовка та вчинення даних злочинів, за участі організованої групи осіб, проведена із залученням до вчинення злочинів ряду фізичних та юридичних осіб, супроводжувалася укладенням угод із пов`язаними особами. Зважаючи на ці обставини, а також те, що підозрюваний, якому можуть бути відомі місця зберігання таких документів та речей, що можуть бути використані як докази, може вдатися до їх знищення чи приховування, перебуваючи на волі.

Запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, зважаючи на те, що кримінальні правопорушення вчинені із залученням юридичних осіб (ТОВ «Євро ліс трейд», ТОВ «Реал-Уж», ТОВ «Супреміус», ТОВ «Ресурс А»), посадові особи яких обізнані так чи інакше із обставинами вчинених злочинів, та із якими можуть бути знайомі як підозрюваний ОСОБА_7 , так і інші підозрювані у даному кримінальному провадженні, що створює ризик перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.

Також слідчий зазначає, що при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , доцільно звернути увагу також на те, що протягом тривалого періоду часу він обіймав високооплачувані посади у ПАТ «Комінвестбанк», за період його перебування на посаді члена Правління, начальника кредитного відділу банку, розмір заробітної плати за останні три роки його роботи у банку складав: 2016 рік 681020 гривень, 2017 рік 1224449 гривень, 2018 рік 714186 гривень.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_7 права власності на нерухоме майно не зареєстровані. Разом із тим, ОСОБА_7 зареєстрований за місцем проживання адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відомостей ГУ ДПС в Закарпатській області на в період з 01.01.2022 року по 01.03.2023 року, ОСОБА_7 отримав доходи в розмірі 115484,0 гривень, працює старшим науковим співробітником Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України (м. Ужгород).

Відомості з реєстру юридичних осіб та ФОП: ОСОБА_7 є співзасновником, разом із колишньою дружиною ОСОБА_25 , ТОВ «Провіант» (код ЄДРПОУ 32270067, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Перемоги, 7), у якому має частку 60 % у розмірі 9900 гривень.

На даний час ОСОБА_7 є розлученим, на утриманні малолітніх дітей не має.

У зв`язкуз наведеним,слідчий уклопотанні проситьзастосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний західу виглядітримання підвартою,оскільки більшм`який запобіжнийзахід незможе забезпечитиналежне виконанняпідозрюваним покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків.При обранністосовно ОСОБА_7 альтернативного запобіжногозаходу увигляді заставипросить визначити її розмір не менший 3275 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримавта просивйого задовольнитиз підстав,наведених уклопотанні.При цьому,прокурор зазначив,що ОСОБА_7 органом досудовогорозслідування обґрунтованопідозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.28 ч.2ст.364-1 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді штрафу відчотирьох тисячдо шеститисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абоарешту настрок дошести місяців,або позбавленняволі настрок відтрьох дошести років,з позбавленнямправа обійматипевні посадичи займатисяпевною діяльністюна строкдо трьохроків, та наведені в клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а відтак, більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою не може їм запобігти.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що слідчим не було доведено факти, за яких маожна бути впевненим, що існують обставини, які б вказували на вчинення будь-якого злочину групою осіб та про наявність у діях ОСОБА_7 ознак будь-якого кримінально-карного діяння. Вказані висновки ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вказують про необґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Також вказав на відсутність ризиків наведених у клопотанні слідчого, оскільки ОСОБА_7 є особою призивного віку та виїхати за межі України не має можливості та наміру. Окрім цього, станом на грудень 2017 року, що є кінцевою датою у повідомленні про підозру, ст. 364-1 КК України передбачала альтернативне покарання у виді штрафу у розмірі до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 15300 грн., що повністю спростовує наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Щодо поданого банком позову, то такий жодним чином не підтверджує наявність такого ризику, а тільки вказує виключно на існування правовідносин між сторонами.

Щодо можливого впливу на свідків, експерта та спеціаліста у даному кримінальному провадженні, захисник зазначає, що наміру та можливості впливу на них у ОСОБА_7 немає. Підозрюваний не чинив та не чинитиме спроб знищити, сховати чи спотворити речі і документи, що мають значення для даного кримінального провадження, адже не має доступу до яких-небудь документів.

Також ОСОБА_7 не має наміру іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, на підтвердження чого захисник вказує на соціальний спосіб життя підозрюваного, його міцні соціальні зв`язки, поведінку в побуті, на роботі та соціумі, його неодноразову явку до слідчого за першим викликом, його безпосередню участь у проведенні слідчих дій у даному кримінальному провадженні.

Крім цього, захисник заперечив проти розміру застави, про який вказує слідчий у клопотанні, вважає такий необґрунтовано великим. Такий розмір визначений слідчим з урахуванням визначеної у повідомленні про підозру суми матеріальної шкоди. При цьому, з відомостей, отриманих з офіційного сайту Національного банку України, встановлено, що станом на липень 2017 року один з обвинувачених у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 був власником опосередкованої істотної участі у розмірі 100% статутного капіталу банку. В той же час, відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» власник опосередкованої істотної участі несе особисту відповідальність всім своїм майном.

Також просив врахувати, що у ОСОБА_7 на утриманні перебувають дружина ОСОБА_25 , у якої виявлені значні проблеми із здоров`ям, непрацюючі батьки пенсіонери, які також мають проблеми із здоров`ям.

У зв`язку з наведеним, адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав заперечення свого захисника, пояснив, що переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, впливати на свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наміру не має. Зазначив, що на даний час працює старшим науковимспівробітником Закарпатськогорегіонального центру соціально-економічнихі гуманітарнихдосліджень НАНУкраїни,має наутриманні дружину, якастраждає наряд захворювань,потребує лікування табатьків пенсіонерівпохилого віку,після інсульту ,що такожперебувають наого утриманні,є ранішене судимий та постійно з`являється за викликом слідчого, прокурора та суду. Пояснив , що звільнився з ПАТ «Комінвестбанк» ще у 2020 році та жодних рішень щодо розполрядження майном чи фінансами товариства одноособово будучи членом правління банку не приймав, оскільки, такі не входили до його компетенції .

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5 , дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 358 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000120 від 11.03.2020 року, в ході якого досліджуються обставини зловживання повноваженнями службовими особами ПАТ «Комінвестбанк», що спричинило тяжкінаслідки,а такожскладання чивидача оцінювачемзавідомо підробленихофіційних документів,які посвідчуютьпевні факти,що маютьюридичне значенняабо надаютьпевні правачи звільняютьвід обов`язків.

28.02.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття177КПК Українимістить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.194КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.194КПК України.

Згідно ст.178КПК Українипри вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вивчивши матеріали поданого клопотання , зокрема дослідивши долучені: копії заяви ПАТ «Комінвестбанк» від 11.03.2020 року про вчинення злочину; додаткового правочину № 2-2 до договору кредиту за овердрафтом № 02-3/30о-619/1 від 29.01.2010 року; договору кредиту за овердрафтом № 02-3/3о-1100/1 від 30.01.2014 року; додаткового правочину № 11 до договору кредиту за овердрафтом № 02-3/3о-1262/2 від 17.03.2015 року; додаткової угоди №1 до кредитного договору № 02-1/3л-78-15 від 21.12.2015 року; додаткової угоди №1 до кредитного договору № 02-1/3л-80-15 від 28.12.2015 року; договору про задоволення вимог іпотекодержавтеля № 6781; договору купівлі продажу земельної ділянки; протоколу № 03-17/76 засідання правління ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» від 30.10.2017 року; звіту про оцінку майна від 24.10.2017 року; пояснень свідка ОСОБА_12 від 07.12.2022 року; додаткової угоди №1 до договору кредиту № 02-1/3к-50 від 15.10.2015 року; договору застави майна № 02-4-4з-13 від 01.03.2016 року; протоколу засідання кредитного комітету ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» від 18.07.2017 року; договору про задоволення вимог заставодержателя від 18.07.2017 року; висновку судового експерта № 2311/3 від 19.12.2022 року; договору купівлі продажу нерухомого майна між ТОВ «Тутковський інтегровані рішення», ТОВ «Євро ліс трейд» та гр.. ОСОБА_18 ; протоколу № 03-17/91 засідання правління ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» від 20.12.2017 року; договору купівлі-продажу частки у праві власності на нерухоме майно № 1111 від 26.12.2017 року, висновку про вартість об`єкта оцінки ФОП ОСОБА_23 від 20.12.2017 року, а також додаткові матеріали до клопотання протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 12.10.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 08.07.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_26 від 13.10.2022 року; протоко допиту свідка ОСОБА_27 від 13.10.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_28 від 21.12.2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 28.06.2022 року; інші матеріали кримінального провадження, вважаю обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_7 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Відповідно п.3 абз.1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають нормКПК України, і його належної поведінки.

В п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003, тяжкість злочинузакономне визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Разом з тим, згідно з ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою євинятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначенихКПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч. 3ст. 176 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні пред`явлених кримінальних правопорушень за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбаченихКПК України, не є визначальною підставою для обрання йому найбільш суворого запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Доводи прокурора ОСОБА_3 про необхідність обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення уникнення можливості спробам переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду;знищити,сховати абоспотворити речіі документи,що маютьістотне значеннядля встановленнявсіх обставинвчинених кримінальнихправопорушень;та запобіганняспробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,слідчий суддя вважає не переконливими, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях слідчого та прокурора , а не на конкретних фактах та доказах .

Окрім цього, слід врахувати міцні соціальні зв`язки підозрюваного, зокрема те , що ОСОБА_7 має дружну ОСОБА_25 та сина ОСОБА_29 з якими спільно проживає з адресою АДРЕСА_2 ., на утриманні у нього також перебувають його батьки пенсіонери ОСОБА_30 1940 р.н. та ОСОБА_31 1945 р.н., які мають серцеві захворювання після інфаркту, та потребують постійного догляду, що підтверджується медичною документацією, долученою до матеріалів клопотання.

Також спростовуються доводи слідчого і про можливість ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування чи суду процесуальною поведінкою підозрюваного, який після вручення йому підозри нікуди не виїхав , спроб ухилятися чи переховуватися від слідства слдчим чи прокурором не зафіксовано та таких доказів в судовому засіданні не надано. Крім того, ОСОБА_7 постійно з`являється за викликом до слідчого, прокурора та суду.

Окрім цього, слідчим та прокурором у судовому засіданні не доведено можливість ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь яку з речей і документів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний вже не працює в ПАТ «Комінвестбанк» і доступу до цих документів не має.

Разом з цим, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику можливого впливу підозрюваного на свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи дачі показів та вчинення висновків вигідних для підозрюваного. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують цей ризик.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Натомість, у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Так, при вирішенні питання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених уст.177 КПКУкраїни суд враховує обставини, передбаченіст. 178 КПК України.

Згідно зіст. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також при обранні конкретного виду запобіжного заходу ОСОБА_7 , слідчим суддею враховуються й вимоги положення 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та Практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбаченихзакономвипадках за встановленою процедурою.

Згідно з висновком, викладеним ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, сторона обвинувачення повинна продемонструвати дані, які свідчать з достатнім ступенем переконливості, що арештованому необхідно знаходитися під вартою.

Більш того, слідчим та прокурором не вказано риси особистості або поведінки підозрюваного , які б виправдали висновок про наявність небезпеки, що ОСОБА_7 має намір сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів. Окрім цього, слідчим суддею береться до уваги й те, що підозрюваний має постійне місце проживання, є військовозбов`язаний, має на утриманні дружину та батьків похилого віку, які за станом здоров`я потребують медичного догляду, а також те, що ОСОБА_7 , не будучи затриманим, самостійно з`являється за викликом до слідчого та суду, для розгляду даного клопотання.

Також слідчим суддею береться до уваги стан здоров`я самого підозрюваного, а також його характеризуючі дані, зокрема, надану Закарпатським регіональним центром соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України характеристику на ОСОБА_7 , згідно якої підозрюваний за час роботи в Центрі із квітня 2022 року проявив себе як науковець-професіонал, який володіє високим професійними знаннями і навичками, вимогливий до себе, старанний, ініціативний дослідник. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно і відповідально, володіє стійкими патріотичними переконаннями, займає активну життєву позицію щодо актуальних питань розвитку держави і регіону.

Частиною 1статті 194 КПК Українипередбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4ст. 194 КПК Україниякщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи з встановлених у судовому засіданні слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, на утриманні підозрюваного перебувають дружина та батьки пенсіонери похилого віку, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_7 та потреби у встановлені істини у даному кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому, в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту слід відмовити.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним, у вчиненні кримінальних правопорушень,передбаченихч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби без застосування засобу електронного контролю, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для потреб досудового розслідування та зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначенихст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2ст. 181 КПК Українидомашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_7 слід покласти наступні обов`язки: прибувати дослідчого,прокурора тасуду закожною вимогою;незалишатимісце свогопостійногофактичногопроживання - АДРЕСА_2 ,в нічнийчас добиз 22год.00хв.до 06год.00хв.включно,без дозволуслідчого,прокурора та/абосуду;повідомляти слідчого,прокурора та/абосуд прозміну свогомісця проживання;здати назберігання доГоловного управлінняДержавної міграційноїслужби Україниу Закарпатськійобласті свійпаспорт (паспорти,якщо їхдекілька)для виїздуза кордон,інші документи,що надаютьправо навиїзд ізУкраїни тав`їздв Україну..

Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Керуючись ст. ст. 176, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 11.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000120, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1 , ч.2 ст.358 КК України, про застосування відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Ужгород, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, працюючого старшим науковим співробітником Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, раніше не судимого, підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3 ст.28 ч.2ст.364-1КК України,запобіжний західу видідомашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. включно без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

2)не залишатимісце свогопостійного фактичногопроживання - АДРЕСА_2 , в нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. включно, без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст.181КПКУкраїни працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під домашнім арештом до 26 квітня 2023 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено і проголошено 27.03.2023 року о 16 годині 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1