Ухвала

від 28.03.2023 по справі 646/2779/21

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

№ провадження 4-с/646/5/2023

Справа № 646/2779/21

У Х В А Л А

28 березня 2023 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Хілінського М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову при розгляді скарги ОСОБА_1 про визнання рішення державного виконавця незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

У січні 2023 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_1 про визнання рішення державного виконавця незаконним та зобов`язання вчинити певні дії.

27.03.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони державному виконавцю Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків, в провадженні якого перебуває виконавче провадження ВП №65361975, вчиняти певні дії, а саме: виносити постанову про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України та постанову про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом.

Вирішуючи вказану заяву, судом враховується наступне.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 подано до суду скаргу на дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків, в якій він просить визнати неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків Дудь А.А. при проведенні розрахунку заборгованості по аліментам від 22.12.2022 за №65361975/22, зобов`язати провести розрахунок заборгованості з урахуванням понесених ОСОБА_1 витрат на здійснення незалежної адвокатської діяльності, сум податку з доходів фізичних осіб та сум військового збору.

Зміст поданої заяви, зокрема, її нормативне обґрунтування вказує на те, що фактично заявник просить вжити заходи забезпечення вказаної скарги.

Встановлено також, що виконавче провадження №65361975 відкрито на підставі виконавчого документа, а саме: судового наказу №646/2779/21 від 29.04.2021, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не більше 10 ПМ на дитину відповідно віку, починаючи з 28.04.2021 та до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, заявником подано скаргу на дії державного виконавця у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Разом із тим, згідно зі статтею Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Отже, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Отже, аналіз вищевказаних положень законодавства вказує на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення скарги, оскільки відповідно до положень вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Повноваження судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, зокрема, повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

У ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваженняу порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця, у тому числі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.03.2021 у справі № 752/26606/18 (провадження № 61-21640 сво 19).

Таким чином, ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_1 захід забезпечення не може бути застосований під час оскарження дій державного виконавця, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення поданої заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 447-451 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову при розгляді скарги ОСОБА_1 про визнання рішення державного виконавця незаконним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Барабанова