Ухвала

від 21.03.2023 по справі 911/1707/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"21" березня 2023 р. Справа№ 911/1707/18 (911/2858/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Грека Б.М.

за участю секретаря судового засідання Гудько А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур», фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, осіб, що не брали участі у справі

на рішення Господарського Київської області від 15.02.2022

у справі № 911/1707/18 (911/2858/21) (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою ліквідатора ФГ «Кухарук» арбітражного керуючого Загороднього О.М.

до відповідача 1 ОСОБА_1

відповідача 2 ОСОБА_2

та відповідача 3 ОСОБА_3

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: приватного нотаріуса Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківської Л.М.

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: державного нотаріуса Ружинської ДНК Житомирської області Ставничого О.В.

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: Ружинської селищної ради

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Ружинської РДА Житомирської області Польової Л.Д.

про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 21.03.2023

ВСТАНОВИВ:

Рішення Господарського Київської області від 15.02.2022 у задоволенні заяви ліквідатора ФГ «Кухарук» арбітражного керуючого Загороднього О.М. від 27.09.2021 б/№ (вх. № 2844/21) про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням до Північного апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою звернулися ТОВ «Шакур», ФОП Волкодав Д.Е., особи, що не брати участі у справі, в якій просять скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення яким заяву ліквідатора ФГ «Кухарук» арбітражного керуючого Загороднього О.М. задовольнити повністю.

Також скаржники просять залучити третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шакур», фізичну особу-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, ОСОБА_4 , ГУ ДПС у Житомирській області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №911/1707/18 (911/2858/21) передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1707/18 (911/2858/21), відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 23.12.2022 з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/1707/18 (911/2858/21).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур», фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, осіб, які не брала участь у розгляді справи, на рішення Господарського Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1707/18 (911/2858/21), розгляд справи призначено на 21.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 розгляд справи №911/1707/18 (911/2858/21) відкладено на 21.03.2023. Визнано явку всіх учасників апеляційного провадження обов`язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, за спільною заявою та апеляційною скаргою ставляться вимоги визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину видані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про право оренди на частини земельної ділянки для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 1825255100:08:000:0022 належної померлому ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі № б/н від 16.04.2006р.

Як випливає із матеріалів справи ТОВ «Шакур» та ФОП Волкодав Дмитро Едуардович не мають правовідносин із відповідачами та не є суб`єктами спадкових правовідносин спадкового майна.

Колегія суддів зазначає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому, обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зауважено, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

06.10.2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 925/593/21 досліджував питання щодо права кредитора на оскарження правочинів банкрута в яких кредитор не є його стороною, однак останні впливають на зменшення ліквідаційної маси.

Судом досліджуючи спір при розгляді справи було зазначено, що питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання договору недійсним за позовом особи, яка не є стороною такого правочину, однак на її думку оспорюваний правочин порушує його права, як кредитора банкрута.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказувала в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761 /45721/16-ц.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та звернення про здійснення його захисту особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання стосовно захисту порушених прав за змістом якого підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд у першу чергу повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Відкриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції визначився із складом учасників судового провадження.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт посилається на втрату права боржника на нерухоме майно, за рахунок якого мають бути задоволені вимоги кредиторів, та які мали бути включені до ліквідаційної маси банкрута.

Верховний Суд у справі № 925/593/21 звернув увагу, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неспроможності. Передусім це спричинено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

У силу приписів ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства саме ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, саме ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу, тоді як кредитор відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства не наділений таким правом з метою повернення майна у ліквідаційну масу банкрута.

Схожі правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825 та у справі № 925/593/21. Кредитор боржника може мати похідний інтерес у поверненні майна до ліквідаційної маси банкрута, який може реалізовуватися в межах процедури банкрутства боржника, де ліквідація боржника здійснюється під контролем кредиторів, зокрема контролем за вжитими ліквідатором заходами у ліквідаційній процедурі.

Таке регулювання пояснюється тим, що повноваженнями звертатися з відповідним позовом має наділятися той, хто не тільки має похідний інтерес у позові, а й при цьому має можливість ефективно захищати права позивача. Таким суб`єктом в цьому разі є ліквідатор банкрута. Натомість відповідно до частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). Схожий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Водночас не підлягає судовому захисту похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, у цьому разі, боржника. Схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825.

Отже, апелянти не доводять порушення їх права чи безпосереднього законного інтересу, а тому вони є неналежними позивачами у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові. Схожі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19), від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19).

Таким чином, в процедурі банкрутства виключно ліквідатор вправі і зобов`язаний вчиняти дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу.

Між тим, в процедурах де ліквідація боржника здійснюється під контролем кредиторів, останні наділяються правом оскаржити дії (бездіяльність) ліквідатора до господарського суду та зобов`язати виконати вимоги Закону (ч. 6 ст. 61 КУзПБ).

В даній справі ліквідатор ФГ «Кухарук» є учасником справи (позивачем) з відповідними вимогами та був присутнім у судовому при розгляд справи по суті.

Колегія суддів повторно звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні судом не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржників, а від так, останні не мають жодних правових підстав для оскарження в апеляційному порядку оскаржуваного рішення.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси, та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки права, інтереси та (або) обов`язки скаржників оскаржуваним рішенням не вирішувалися, то відповідно вони не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема на оскарження рішення Господарського Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1707/18 (911/2858/21), а відтак апеляційне провадження підлягає закриттю.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про хід справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур», фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, осіб, що не брати участі у справі, на рішення Господарського Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1707/18 (911/2858/21) закрити.

2. Справу №911/1707/18 (911/2858/21) повернути до Господарського суду Київської області.

3. Дану ухвалу направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 27.03.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.В. Отрюх

Б.М. Грек