Рішення

від 24.03.2023 по справі 913/220/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року м. Харків Справа № 913/220/22

Провадження №1/913/220/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРБУД-ПРОЕКТ-РЕКОНСТРУКЦІЯ, м. Київ

до відповідача Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Северодонецьк Луганської області

про стягнення 13 817 065 грн. 10 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

За участю в режимі відеоконференції представників:

від позивача - адвоката Поцелова А.О. (згідно ордеру від 09.12.22 ВК № 1061961);

від відповідача адвоката Савченко Е.О. (згідно довіреності від 18.01.23 № 1-3011);

Суть спору: про стягнення 13 817 065 грн. 10 коп. боргу за договором підряду від 30.08.2021 № 23-2021.

Ухвалою від 07.11.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, - на 90 діб, до 20.05.2023.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Як відомо, Харківську міську територіальну громаду із центром у місті Харків, на території якої знаходиться Господарський суд Луганської області, було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затв. наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75.

Господарський суд Луганської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі відповідно до наказу голови суду від 04.04.2022 № 24 (у редакції наказу від 21.11.2022 № 41).

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

Також в пункті 1 рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 зазначено, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

Отже, загроза життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду і працівників обумовила неможливість розглянути справу у строк, передбачений ст. 177 ГПК України.

Враховуючи поточну обстановку у місті Харкові станом на 24.03.2023, а також з метою дотримання завдань, принципів господарського судочинства, суд призначив розгляд справи по суті та прийняв рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору.

Так, 30.08.2021 між Службою автомобільних доріг у Луганській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД-ПРОЕКТ-РЕКОНСТРУКЦІЯ" був укладений договір підряду № 23-2021 з додатковими угодами до нього №№ 1-6, за умовами яких позивач, як підрядник зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій виконати роботи: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ГБН Г.1-218-182:2011 "Капітальний ремонт мосту через річку Хорина на км 19+213 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове-Новопсков- Мілове у Луганській області" (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), згідно технічного завдання, викладеного в тендерній документації за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування, та в обумовлений цим договором строк.

Служба автомобільних доріг у Луганській області відповідач, як замовник за договором, зобов`язався прийняти належним чином роботи, виконані згідно із умовами договору та у відповідності до чинного законодавства України, після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість підряднику.

Як визначено в п.п. 2.2-2.3 договору відповідальність за якість виконаних робіт, випробування матеріалів, устаткування несе підрядник. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України та у порядку, передбаченому цим договором. Замовник має право контролювати якість і обсяг матеріальних ресурсів до моменту їх використання для виконання робіт та в процесі виконання робіт на об`єкті. Замовник призначає свого представника, який постійно контролює якість виконаних підрядником робіт.

Загальна договірна ціна, яка узгоджена сторонами в п. 3.1 договору складає: 48 824 444,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 470 740,67 грн. Ціна предмету договору визначається, виходячи з фактичного фінансування видатків замовника, на підставі договірної ціни (додаток № 1 до договору), розрахованої відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та складає: на 2021 рік - 60 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 10 000,00 грн.; на 2022 рік - 20 764 444,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3 460 740,67 грн. (п. 3.1 договору).

За умовами п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником за виконані роботи відповідно погодженого сторонами календарного плану фінансування послуг (додаток № 2 до договору).

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 договору передбачено, що замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Оплата робіт проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані обсяги робіт згідно форми № КБ-2в та форми № КБ-3 (п. 4.5 договору).

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та/або із інших джерел фінансування (п. 4.7 договору).

Бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, а в разі зміни бюджетного фінансування замовник письмово повідомляє про це підрядника. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами форми № КБ-2в і форми № КБ-3 (п. 4.8 договору).

Пункт 8.1 договору встановлює, що термін виконання робіт - до 31.12.2022.

Обов`язку підрядника забезпечити виконання робіт в порядку та у терміни (строки), встановлені цим договором (п.п. 9.3.1 договору), кореспондується обов`язок замовника прийняти виконані роботи згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) за умови дотримання підрядником п. 2.1 договору (п.п. 9.1.2).

Сторони визначили в п. 15.1, що договір набирає чинності з 30.08.2021 і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також сторонами укладено додаткові угоди до договору № 1 від 28.09.2021, № 2 від 28.10.2021, № 3 від 23.12.2021, № 4 від 29.12.2021, № 5 від 21.02.2022, № 6 від 06.05.2022 (т. 1, арк. справи 41-50), якими вони, зокрема, змінювали загальну ціну, термін виконання робіт, строк дії договору, викладали в нових редакціях Графік виконання робіт, Графік фінансування робіт. З урахуванням цих угод загальна договірна ціна, узгоджена сторонами в останній редакції, склала: 20 824 444,00 грн. В свою чергу, ціна предмету договору становить: на 2021 рік - 4920550,79 грн.; на 2022 рік - 4849853,16 грн.; на 2023 рік - 11054040,05 грн., термін виконання робіт - 31.12.2023, строк дії договору до 31.12.2023.

Як зазначає позивач, за договором підряду № 23-2021 від 30.08.2021 ним були виконані роботи на загальну суму 18 737 615 грн. 89 коп., з яких відповідач не прийняв та не оплатив на суму 13 817 065 грн. 10 коп. за грудень 2021 року, у т.ч. 13 682 019 грн 02 коп. за актом здачі-приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та 135 046 грн 08 коп. за актом вартості устаткування.

Позивач звертався до відповідача з листом від 29.12.2021 № 291221-2 щодо прийняття виконаних підрядних робіт та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та здійснення розрахунків за виконані роботи (т. № 1, арк. справи 70).

Оскільки відповідачем обов`язок щодо оплати за виконані підрядником роботи не виконано, останній звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13 817 065,10 грн.

У відзиві на позовну заяву від 14.11.2022 № 1-230/1 відповідач посилається на відсутність бюджетних коштів для оплати робіт, проте, факт їх виконання не заперечує.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Правове регулювання правовідносин підряду здійснюється главою 61 Цивільного кодексу України.

Укладений сторонами у справі договір від 30.08.2021 № 23-2021 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

При розгляді справи встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач виконав роботи з капітального ремонту мосту через річку Хорина на км 19+213 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове-Новопсков-Мілове у Луганській області" (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) на суму 13 682 019 грн 02 коп.

Однак, відповідач вказані роботи не прийняв та не оплатив станом на час звернення позивача з позовом та до цього часу.

Факт виконання позивачем робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на суму 13 682 019 грн 02 коп., а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) на суму 13 682 019 грн 02 коп.

Крім цього, до стягнення заявлена вартість устаткування, що придбавається виконавцем робіт у розмірі 135 046 грн 08 коп. за відповідним актом форми ПД-КБ2в (сепаратор нафтопродуктів у кількості 2 шт). Як зазначив позивач у поясненнях від 23.03.2023, це обладнання використовується для очищення стічних вод, його встановлення під час капітального ремонту мосту обумовлено чинними нормами з охорони навколишнього природного середовища та необхідне для затримки нафтопродуктів і завислих речовин із дощових та талих вод, що потрапляють до системи водовідведення, де є вірогідність такого забруднення.

В обґрунтування фактів належного виконання будівельних робіт позивач додав до справи й інші докази, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021 року, за грудень 2021 року, акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2021 року, № 2 та № 3 за грудень 2021 року, розрахунки за які проведені, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на капітальний ремонт, № 8-1-1 на влаштування тимчасового проїзду, № 8-1-3 на майданчик для складування матеріалів, № 8-1-4 на СДС і П при спорудженні ростверку, № 9-1-1 на статичне випробування паль, підсумкові відомості ресурсів по об`єкту: Міст через річку Хорина, по об`єкту: Тимчасові споруди, по об`єкту: Випробування, численні акти на закриття прихованих робіт, розрахунки на перевезення працівників, журнал виконання бетонних робіт, загальний журнал робіт, технічні паспорти на вироби та суміші, паспорти/сертифікати якості, видаткові накладні на придбання матеріалів та обладнання, акти надання послуг перевезення та оренди обладнання, товарно-транспортні накладні тощо.

Заяви свідків ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який працює у позивача на посаді виконавця робіт (арк. справи 214-215, т. 2) та Бондаренко Е.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка працює головним інженером, також підтверджують факти виконання робіт по спірному будівельному об`єкту Капітальний ремонт мосту через річку Хорина на км 19+213 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове-Новопсков-Мілове у Луганській області.

У ході розгляду справи позивач звернувся до Українського центру судових експертиз за проведенням будівельно-технічної експертизи з питанням, чи відповідають обсяг, вартість та перелік будівельних робіт, що зазначені в актах виконаних робіт (за жовтень 2021 року без номеру, за грудень 2021 року № 2, за грудень 2021 року № 3, без номеру та дати), обсягам, вартості та переліку будівельних робіт, що внесені до кошторисної документації до договору від 30.08.2021 № 23-2021.

У висновку експерта № 1-10/03 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 10.03.2023 судовим експертом Лісніченком С.В. зазначено, що вартість будівельних робіт, що вказані в актах виконаних робіт по договору від 30.08.2021 № 23-2021 (за жовтень 2021 року без номеру, за грудень 2021 року № 2, за грудень 2021 року № 3, без номеру та дати), менше вартості згідно Договірної ціни до договору на 2221874,19 грн. Обсяги та перелік будівельних робіт, що зазначені в актах виконаних робіт (за жовтень 2021 року без номеру, за грудень 2021 року № 2, за грудень 2021 року № 3, без номеру та дати) частково не відповідають обсягам та переліку відповідних будівельних робіт згідно наданих на дослідження Локальних кошторисів на будівельні роботи Капітальний ремонт мосту через річку Хорина на км 19+213 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-07 Сватове-Новопсков-Мілове у Луганській області (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.

При дослідженні судом кількісних показників невідповідності в Додатку до висновку експерта встановлено, що вони складають різницю кількості зі знаком -, тобто знаходяться в межах кошторисів на будівельні роботи, які узгоджені сторонами.

Як свідчать матеріали справи, після ознайомлення з цими документами відповідач зазначив, що не може надати технічно обґрунтовані пояснення, оскільки з відповідним представником технічного контролю відсутня можливість спілкування, а з рештою працівників відділу якості та технічного контролю призупинені трудові відносини. Разом з тим, жодних заперечень щодо виконаних робіт від відповідача не надходило.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, позивач первісно звертався до відповідача у грудні 2021 року з листом № 291221 з проханням про підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) на суму 13 682 019 грн 02 коп., акту вартості устаткування та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) на загальну суму 13 817 065 грн 10 коп. Проте, отримавши вказаний лист, відповідач не приступив до прийняття робіт, вказані документи не підписав.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За змістом ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно, розпочати їх прийняття.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідач не виконав вимог зазначених норм, від підписання актів у встановленому порядку не відмовився.

Акт приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписані позивачем в односторонньому порядку, проте, у відповідності до чинного законодавства вони є первинними документами.

Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, згідно з положеннями ст.ст. 853, 882 ЦК України якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Відповідно до ч. 4 ст. 875 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник, який в порушення вимог статті 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.

Відповідно до п. 4.4. укладеного договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник за участю представника підрядника перевіряє виконання робіт згідно представленого акту (форма № КБ-2в) і підписує його в частині фактично виконаних робіт в межах виділених бюджетних асигнувань, або обґрунтовує причини відмови від його підписання протягом 5 днів з дня одержання.

Виходячи зі змісту вказаного договірного регулювання спірних правовідносин, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. З цього можливо зробити висновок, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими. При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

Подібні за змістом правові висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19:

- п. 52. Колегія суддів зазначає, що, враховуючи положення 853, 882 Цивільного кодексу України, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте відповідач свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконав, акти та довідки залишив непідписаними без належних пояснень. Подібний правовий висновок щодо застосування вказаних норм права, якими унормовуються спірні правовідносини в цій справі, викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18 та від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, правовідносини в яких є подібними з правовідносинами у справі, судові рішення в якій переглядаються в касаційному порядку.

Підтвердженням усталеної правової позиції Верховного Суду по таких справах є також результати їх розгляду згідно постанов від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18.

Зміст цих судових актів свідчить, що для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття-передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у справі.

Суд зазначає, що акт виконаних підрядних робіт, підписаний однією стороною, не має доказової сили за умов встановлення обґрунтованості мотивів відмови замовника від підписання акту, і, відповідно, має доказову силу (є дійсним) у разі встановлення необґрунтованості відмови замовника від підписання акту та прийняття робіт.

Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акту приймання-передачі робіт, а відтак обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинен оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.

У відзиві на позов відповідач - Служба автомобільних доріг у Луганській області відмову від оплати робіт мотивує відсутністю бюджетного фінансування, передбаченого на оплату цих робіт за договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно із ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Також, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність на його рахунку бюджетних коштів для оплати робіт з поточного середнього ремонту, як на підставу для відмови від підписання актів та прийняття робіт, є необґрунтованим та не приймається судом до уваги, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт за відповідним правочином.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування вірогідності доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі, безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (в разі наявності таких), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 13 817 065 грн 10 коп. є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову повністю покладається на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД-ПРОЕКТ-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення 13 817 065 грн 10 коп. боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 70, ідент. код 25903424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД-ПРОЕКТ-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4, ідент. код 34252469) заборгованість в сумі 13817065 грн 10 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 207255 грн 98 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 28.03.2023.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА