Ухвала

від 28.03.2023 по справі 160/6620/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 березня 2023 рокуСправа №160/6620/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та заміну відповідача у справі №160/6620/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Чейн", Черкаська міська рада про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/6620/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Чейн", Черкаська міська рада про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії.

27.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить:

- замінити відповідача у справі №160/6620/20 з Головного управління ДПС в Черкаській області (код за ЄДРПОУ 43142920) на його правонаступника Головне управління ДПС у Черкаській області (код за ЄДРПОУ 44131663);

- встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №160/6620/20;

- зобов`язати відповідача у 10-денний строк з моменту отримання ухвали суду, постановленої за результатами розгляду цієї заяви, подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №160/6620/20.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду від 16.11.2020 у справі №160/6620/20 в частині зобов`язання ГУ ДПС у Черкаській області у відповідності до Поряду інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені подати відповідні документи до органів казначейства для оформлення повернення сплачених грошових коштів у розмірі 9 378,33 грн. (сплачений податковий борг) та 392,51 грн. (сплачена пеня) на користь ОСОБА_1 згідно платіжних доручень №0.0.1664253774.1 від 31.03.2020 року. та від 02.04.2020 року відповідно, - не виконано. Головне управління ДПС в Черкаській області (код за ЄДРПОУ 43142920) припинено. Згідно з наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643 його правонаступником є Головне управління ДПС в Черкаській області (код за ЄДРПОУ 44131663).

Дослідивши матеріали заяви, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення заяви по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у справі №160/6620/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Чейн", Черкаська міська рада про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправним нарахування ГУ ДПС у Черкаській області податку з орендної плати з фізичних осіб за користування частиною нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за 2019 рік.

Зобов`язано ГУ ДПС у Черкаській області у відповідності до Поряду інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені подати відповідні документи до органів казначейства для оформлення повернення сплачених грошових коштів у розмірі 9 378,33 грн. (сплачений податковий борг) та 392,51 грн. (сплачена пеня) на користь ОСОБА_1 згідно платіжних доручень №0.0.1664253774.1 від 31.03.2020 року. та від 02.04.2020 року відповідно.

В іншій частині вимог позову відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Черкаській області.

17.02.2021 позивачем отримані виконавчі листи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зазначає, що на виконання рішення суду від 16.11.2020 у справі №160/6620/20 боржником не подані відповідні документи до органів казначейства для оформлення повернення сплачених грошових коштів у розмірі 9 378,33 грн. (сплачений податковий борг) та 392,51 грн. (сплачена пеня) на користь ОСОБА_1 згідно платіжних доручень №0.0.1664253774.1 від 31.03.2020 року. та від 02.04.2020 року відповідно.

Не погоджуючись діями відповідача щодо невиконання рішення суду в повному обсязі, позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Згідно з ч. 2ст. 14Кодексу адміністративного судочинства Українисудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов`язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановленийст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2статті 63Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Судом оглянуто надані документи до заяви про встановлення судового контролю та не встановлено, що позивач зверталась до органів Державної виконавчої служби із заявою та виконавчим листом про примусове виконання судового рішення.

На думку суду, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є можливим та доцільним щодо того боржника, який є стороною виконавчого провадження, та після того, як вжиті органом Державної виконавчої служби заходи не призвели до виконання судового рішення.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення, в тому числі і в примусовому порядку, не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством можливості для належного та повного виконання рішення суду.

З огляду на викладене, заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є передчасною, а тому в заяві про встановлення судового контролю належить відмовити.

Стосовно вимоги про заміну відповідача у справі, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 5, 6 Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам (п. 8 Порядку).

Таким чином, процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб`єкта владних повноважень), прав і обов`язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.

Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони - суб`єкта владних повноважень, можуть бути припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" за №1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) створено як юридичну особу, про що 17.05.2019 внесено запис за №10741350000085321.

Наказом Державної податкової служби України №36 від 28.08.2019, у зв`язку із розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" за №682-р від 21.08.2019, керуючись Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №227 від 06.03.2019, встановлено розпочати виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано які юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби зі переліком згідно з додатком.

Поряд із цим установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій (пункт 2 Постанови № 893).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком (зокрема, ГУ ДПС у Черкаській області, як відокремлений підрозділ).

Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до положеньстатті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Отже, з 01.01.2021 року відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого ГУ ДПС у Черкаській області як юридичної особи публічного права до ГУ ДПС у Черкаській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Таким чином, ГУ ДПС у Черкаській області як юридична особа публічного права втратило адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики.

Вищенаведене узгоджується з висновком, зробленим Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду (постанова від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а, адміністративне провадження № К/9901/23524/20).

Таким чином, для встановлення факту публічного правонаступництва суб`єкта владних повноважень визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта або перехід повністю чи частково його функцій (адміністративної компетенції).

Враховуючи викладене, з метою належного виконання рішення суду, суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідача у справі на правонаступника, а саме на Головне управління ДПС у Черкаській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44131663).

На підставі викладеного та керуючись ст.52, 243,248,382 КАС Українисуд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та заміну відповідача у справі №160/6620/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Чейн", Черкаська міська рада про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Замінити відповідача у справі №160/6620/20 з Головного управління ДПС в Черкаській області (код за ЄДРПОУ 43142920) на його правонаступника Головне управління ДПС у Черкаській області (код за ЄДРПОУ 44131663).

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно достатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями295та297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С.Парненко