Постанова

від 27.03.2023 по справі 600/1543/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1543/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

27 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Чернівецькій області, що виразилась у не виконанні обов`язку скасувати (відкликати) податкове повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018 та зобов`язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області виконати обов`язок скасувати (відкликати) податкове повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2022 позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Чернівецькій області щодо здійснення перерахунку суми штрафу TOB «Будмонтаж-2001», визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0079785401 від 25.06.2018, з урахуванням положень абзацу 3 пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Чернівецькій області скасувати (відкликати) податкове повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018 та надіслати (вручити) TOB «Будмонтаж-2001» нове податкове повідомлення-рішення, з урахуванням положень абзацу 3 пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж-2001» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжного доручення №780 від 09.02.2022 судового збору у розмірі 2481 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи зміни в податковому законодавстві, а саме, право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що сам факт наявності рішення суду апеляційної інстанції від 27.02.2019 і набрання цим рішенням законної сили саме 27.02.2019, дає підстави для висновку, що рішення податкового органу від 25.06.2018 № 0079785401 вважається узгодженим саме з 27.02.2019.

Тобто судом апеляційної інстанції підтверджено те, що у зв`язку з встановленими порушеннями граничних термінів реєстрації податкових накладних відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів.

Також вказано, що позивачем подано позов лише 05.04.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку, який розпочався з набранням чинності Законом України №466-ІХ 23.05.2020, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів, та завершився 22.11.2020.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 21.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0079785401 від 25.06.2018, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж-2001» застосований штраф в сумі 497 440,65 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з яких за затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів 13169,83 грн., за затримку реєстрації від 61 і більше календарних днів 467280,67 грн.

В подальшому, за наслідком оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі №824/936/18-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 0079785401 від 25.06.2018 в частині застосування до ТОВ «Будмонтаж-2001» штрафу у сумі 467280,67 грн.

Однак, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №824/936/18-а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Будмонтаж-2001» відмовлено.

У свою чергу, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №824/936/18-а відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж-2001».

При цьому, станом на час подання позову у цій справі №600/1543/22-а та на час її розгляду у суді судове рішення Верховним Судом у справі №824/936/18-а не ухвалено.

Поряд з цим, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області сформовано вимогу від 25.01.2022 за №0000333-1303-2412, згідно якої станом на 24.01.2022 за TOB «Будмонтаж-2001» рахується податковий борг на суму 497440,65 грн. щодо сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт (послуг).

Як стверджує представник позивача зазначену вимогу отримано TOB «Будмонтаж-2001» 01.02.2022.

Згідно матеріалів справи судом також встановлено, що TOB «Будмонтаж-2001» подано до Головного управління ДПС у Чернівецькій області заяву від 21.01.2022 №1 про відкликання податкового повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018, яка обґрунтована тим, що грошові зобов`язанням за податковим повідомленням-рішенням №0079785401 від 25.06.2018 не були сплачені; зазначене податкове повідомлення було винесено протягом періоду з 01.01.2017 по 31.12.2019 і до цього часу знаходиться в процедурі судового розгляду, то в силу Закону України від 16.01.2020 №466-IX податкове повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018 вважається відкликаним та скасованим.

Однак, листом від 04.02.2022 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області відмовлено TOB «Будмонтаж-2001» у задоволенні такої заяви, а тому податкове повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018 залишено без змін.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Щодо заперечення відповідача на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.05.2022 про відмову в залишенні позову без розгляду колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що повивачем подано позов лише 05.04.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України, який розпочався з набранням чинності Законом України №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон №466-ІХ), - 23.05.2020 коли особа дізналася або повинна була дізнаюся про порушення своїх прав, свобод та інтересів, та завершився 22.11.2020.

Так, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно ч. 2 ст. 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

23.05.2020 набрав чинності Закон України №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким на податкові органи був покладений обов`язок за місцем реєстрації платника податку здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення.

Проте у вказаному Законі не був встановлений термін виконання податковим органом цього обов`язку.

При цьому загальний строк давності, який має матеріально-правову природу, визначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Тобто, не визначення Закон України №466-ІХ часових меж для контролюючого органу про вчинення дій щодо здійснення перерахунок суми штрафу і надіслання (вручити) платнику нового податкового повідомлення-рішення, свідчить про те, що оскарження таких дій не може пов`язуватися з фактом набрання зазначеним Законом чинності (23.05.2020).

Згідно матеріалів справи предметом цього позову не є оскарження самого податкового повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018, а бездіяльності Головного управління ДПС в Чернівецькій області, що виразилась у не виконанні обов`язку скасувати (відкликати) податкове повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018.

Враховуючи, що листом від 04.02.2022 № 1312/6/24-13-18-10 Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж-2001» про те, що податкове повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018 залишено без змін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про залишення без розгляду позовної заяви, з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо суті спору за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції чинній на час винесення податкового повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 4 цього ж пункту статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2017) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Водночас, 23.05.2020 набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (далі - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Пізніше, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14.07.2020 №786-IX (далі також - Закон №786-IX; який набрав чинності 08.08.2020) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр «відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу» доповнено словами «та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної», а слова і цифри «до 31 грудня 2019 року» замінено словами «до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або»; в абзаці першому цифри і слова « 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень» замінено цифрами і словами « 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень»; в абзаці другому цифри і слова « 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень» замінено цифрами і словами « 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень».

Виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведених вище норм права, слідує правовий висновок, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями пункту 1201.2 статті 120 ПК України, у випадках та за відповідності умовам, наведеним у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

При цьому слід врахувати, що Законом №466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» за наведених у цій же нормі умов. У такий спосіб законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, звільнив від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов.

Так, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розряду цієї справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» за наведених у цій же нормі умов.

Крім того положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

Судом першої інстанції вірно враховано, що згідно встановлених у цій справі обставин видно, що за наслідком постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №824/936/18-а визначені у спірному податковому повідомленні-рішенні №0079785401 від 25.06.2018 суми грошового зобов`язання слід вважати узгодженими.

Однак, в Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, законодавцем не передбачена.

Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Разом з тим, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Водночас, право ж на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.

Наведений підхід сформульовано в постановах Верховного Суду від 17.11.2020 у справі № 640/5138/19; від 05.08.2020 у справі № 580/1424/19; від 10.08.2020 у справі № 640/6528/19; від 10.09.2020 у справі № 520/3188/19; від 21.10.2020 у справі № 1.380.2019.001225; від 06.08.2020 у справі № 200/7002/19-а, від 11.01.2021 у справі №480/3000/19, від 21.04.2022 у справі № 580/5563/20, а також в постанові від 11.11.2020 у справі № 160/1553/19, від 10.06.2021 у справі №640/19407/19, від 09.11.2022 у справі № 640/10130/19.

В подальшому вказані висновки застосовані Верховним Судом у постанові від 22.02.2023 у справі №640/13531/19.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомленні-рішенні №0079785401 від 25.06.2018 варто вважати скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Стосовно доводів апелянта про те, що податкове повідомленні-рішенні є чинним в силу наявності постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №824/936/18-а слід вказати наступне.

Положення пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Абзацом 3 пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України вказано, що контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

За таких обставин, з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, з урахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Чернівецькій області щодо здійснення перерахунку суми штрафу TOB «Будмонтаж-2001», визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0079785401 від 25.06.2018, з урахуванням положень абзацу 3 пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України; а також зобов`язання Головного управління ДПС в Чернівецькій області скасувати (відкликати) податкове повідомлення-рішення №0079785401 від 25.06.2018 та надіслати (вручити) TOB «Будмонтаж-2001» нове податкове повідомлення-рішення, з урахуванням положень абзацом 3 пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.