Ухвала
від 27.03.2023 по справі 369/9375/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2023 року

м. Київ

справа №369/9375/17

адміністративне провадження №К/990/8321/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі № 369/9375/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоекономія» до Боярської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоекономія» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_1 , в якому просило скасувати рішення Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про затвердження проекту детального планування території по АДРЕСА_1 » від 22.12.2016 № 9.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.12.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.12.2019 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоекономія» до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_1 , про скасування рішення - задоволено. Скасовано рішення Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 9 від 22.12.2016 «Про затвердження проекту детального планування території по АДРЕСА_1 ».

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі (без змін) рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 скасовано, а справу №369/9375/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 січня 2022 замінено відповідача у справі Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04358796) на її правонаступника - Боярську міську раду (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. М. Грушевського, буд. 39, ідентифікаційний код юридичної особи 04054636).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2022, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023, адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 9 від 22.12.2016 «Про затвердження проекту детального планування території по вул. Шкільна».

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 у цій справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно послатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі належно не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Натомість, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить детальний виклад фактичних обставин справи та посилання на підстави непогодження з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів, що у розумінні приписів КАС України не є належним викладом підстав касаційного оскарження.

Доводи, наведені скаржником у її касаційній скарзі, зводяться до перерахування фактичних обставин справи, цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками судів щодо їхньої оцінки. Саме лише посилання на не врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. як це зазначає скаржниця не є належним обґрунтуванням підстави, відповідно до вимог положень пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, ухвалених у справі незначної складності, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Таким чином, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:

- норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Водночас скаржник не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на його думку, наявний у постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою та частиною п`ятою статті 328 КАС України.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху з установленням скаржникові строку для усунення її недоліків.

Згідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Керуючись ст. 169, 328, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі № 369/9375/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоекономія» до Боярської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про скасування рішення - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій ,

Т.Г. Стрелець

Судді Верховного Суду

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення27.03.2023
Оприлюднено30.03.2023
Номер документу109856883
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Судовий реєстр по справі —369/9375/17

Постанова від 27.09.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стеценко С.Г.

Ухвала від 26.09.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стеценко С.Г.

Ухвала від 22.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стеценко С.Г.

Ухвала від 27.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стеценко С.Г.

Постанова від 02.02.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Постанова від 02.02.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 07.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 12.09.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні