Ухвала

від 29.03.2023 по справі 910/825/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.03.2023Справа № 910/825/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Добро» (04212, м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», буд. 6-Б; ідентифікаційний код: 38663293)

до Фізичної особи-підприємця Дюдіної Антоніни Кирилівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про стягнення 176417,86 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

16.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Добро» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Дюдіної Антоніни Кирилівни про стягнення 176417,86 грн, з яких 75000,00 грн основного боргу, 30000,00 грн неустойки, 67425,00 грн пені, 1108,36 грн 3% річних та 2884,50 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 не сплатив позивачу орендну плату за період з лютого по червень 2022 року (включно), у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 75000,00 грн. Крім того, за прострочення виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 67425,00 грн, 3% річних у розмірі 1108,36 грн та інфляційні втрати у розмірі 2884,50 грн. Також, оскільки відповідач після припинення строку оренди (з 05.07.2022) не повернув позивачу орендоване приміщення та продовжує ним користуватись, позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку у сумі 30000,00 грн (на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 відкрито провадження у справі №910/825/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

23.03.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для надання відзиву, заяв, клопотань та інших документів у справі; заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; відзив на позовну заяву; клопотання про витребування доказів; клопотання про призначення у справі судової комплексної експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2019 між Повним товариством «Ломбард «Добро» Кушакова І.І. і компанія» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дюдіною Антоніною Кирилівною (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування належне орендодавцю на праві власності нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 15-17, приміщення №19, літера А, загальною площею 80 кв.м.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Добро» є правонаступником Повного товариства «Ломбард «Добро» Кушакова І.І. і компанія».

Відповідно до п. 2.2 Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 строк оренди складає 35 місяців з дня підписання цього договору. Термін дії договору вважається продовженим на 12 місяців у випадку, якщо ні одна із сторін письмово не повідомила про бажання припинення договору.

Об`єкт, що орендується, вважається переданим в оренду після підписання даного договору, акту прийому-передачі орендованого приміщення та майна (п. 2.3 Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019).

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 орендна плата за місяць користування орендованим приміщенням складає 18000,00 грн.

Додатковою угодою №4 від 01.09.2020 сторони погодили, що з 01.09.2020 орендна плата становить 15000,00 грн за місяць користування.

Згідно з п. 3.3 Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 орендна плата сплачується за 1 місяць авансом до 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 орендодавець має право вимагати дострокового припинення терміну оренди у разі порушення орендарем умов цього договору, включаючи несплату орендної плати в термін, встановлений у п. 3.2 договору, затримку орендної плати більш ніж на 15 днів від встановлених строків розрахунків, використання орендованого приміщення не за призначенням.

У п. 4.4.7 Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 встановлено, що строк дії договору може бути достроково припинений, зокрема, у разі відмови орендодавця від договору, за умови повідомленням про це орендаря за 60 днів до дати припинення договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 у випадку несвоєчасної оплати орендної плати за договором орендар сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.

У п. 6.4 Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 сторонами погоджено, що всі повідомлення мають надсилатися у письмовій формі. Повідомлення вважається відправленим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим листом поштою, факсом або електронною поштою з дотриманням міжнародних правил електронного документообігу.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного Договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2019 не сплатив позивачу орендну плату за період з лютого по червень 2022 року (включно), у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 75000,00 грн. Крім того, за прострочення виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 67425,00 грн, 3% річних у розмірі 1108,36 грн та інфляційні втрати у розмірі 2884,50 грн. Також, оскільки відповідач після припинення строку оренди (з 05.07.2022) не повернув позивачу орендоване приміщення та продовжує ним користуватись, позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку у сумі 30000,00 грн (на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Однак, відповідач заперечує проти заявлених позивачем позовних вимог, зокрема, вказуючи про закінчення строку дії договору оренди у січні 2022 року (так як його було укладено строком на 35 місяців) та повернення орендованого приміщення позивачу.

Зважаючи на викладені обставини та з огляду на докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин даної справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

Керуючись приписами ст.ст. 2, 3, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи №910/825/23 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 19.04.23 о 15:45 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13 .

3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

4. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя О.М. Спичак