Ухвала

від 29.03.2023 по справі 911/794/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2023 року

м. Київ

Справа № 911/794/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"

до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області

про стягнення 37 725,34 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2023 Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/794/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплені і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Предметом позову у цій справі є стягнення 37 725,34 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022 - 248 100,00 грн).

На думку Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки, як зазначає скаржник, наявне неоднакове застосування судоми першої та апеляційної інстанцій одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

Також Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" вважає, що подає касаційну скаргу, як особа, яка відповідно до Господарського процесуального кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших 77 справ.

Крім того, скаржник зазначає, що ця справа має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес для широкого кола осіб, які мають пільги на послуги зв`язку, оскільки, на його думку, стосується дотримання конституційних прав 95 397 громадян, яким Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" як оператор телекомунікацій надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на всій території України на суму 4 362 515,67 грн щомісячно.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" щодо необхідності відкриття касаційного провадження у малозначній справі не є належним чином обґрунтованими, тому відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу скаржника, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини як відсутність сталої судової практики, невизначеність правових питань на нормативному рівні, необхідність застосування аналогії закону чи права, вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Однак скаржник належним чином не обґрунтував існування зазначених якісних та кількісних показників щодо наявності виключної правової проблеми, вирішення якої має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що положення про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших справ, означає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Проте скаржник належним чином не довів, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням у цій справі, при розгляді іншої справи, оскільки скаржник, посилаючись на інші справи, не наводить які саме обставини не зможе спростувати, та не надає належних доказів на підтвердження наведених доводів щодо необхідності відкриття касаційного провадження.

Зазначення у касаційній скарзі загальної вказівки на те, що прийняті у справі рішення позбавляють скаржника можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді інших справ без зазначення цих обставин та належного їх обґрунтування, є недостатнім для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, посилання скаржника на те, що справа № 911/794/22 має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес також належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власними припущеннями скаржника, не підтвердженими жодними доказами.

За таких обставин вказана касаційна скарга Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" не містить належного та достатнього обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/794/22, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № 911/794/22.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжну інструкцію від 24.02.2023 № 2292 на суму 4 962,00 грн, повернути Акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак