Постанова

від 23.03.2023 по справі 913/296/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року м. Харків Справа № 913/296/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Галамага Д.А. на підставі ордера серії АР №1111404 від 23.01.2023;

від відповідача: адвокат Рачок Н.М. на підставі ордера серії АІ №1364818 від 16.03.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 , м.Київ,

на рішення Господарського суду Луганської області від 04.08.2021 (суддя Голенко І.П.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Луганської області в м. Харкові об 11:36год, повний текст якого складений 09.08.2021,

у справі №913/296/21

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Кадіївка Луганської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства "Піраміда-Бест", м. Кадіївка Луганської області,

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Луганської області з позовною заявою звернулося АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про:

- звернення стягнення на майно, передане в іпотеку відповідно до Іпотечного договору № 90/21 від 02.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Стахановського міського нотаріального округу Кондратовою О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2921, а саме: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , що є власністю Іпотекодавця; нерухоме майно належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ), на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612) в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 90 від 02.10.2012, укладеним з ПП "Піраміда-Бест", в розмірі 360187,54грн, у тому числі: прострочений борг по кредиту в сумі 146760,19грн, прострочені проценти за кредитом в сумі 32375,72грн, прострочена комісія за резервування коштів в сумі 115,24грн, пеня за несвоєчасну сплату комісії в сумі 4,35грн, 3% річних за простроченим кредитом в сумі 22017,47грн, 3% річних за простроченими процентами в сумі 354,96грн, інфляційні нарахування за простроченим кредитом в сумі 138725,91грн, інфляційні нарахування за простроченими процентами в сумі 19833,70грн;

- встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем як іпотекодавцем свого обов`язку перед банком за Іпотечним договором від 02.10.2012 №90/21, укладеним на забезпечення виконання зобов`язання за Договором відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012 між ПП "Піраміда-Бест" та позивачем.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.08.2021 у справі №913/296/21 позов задоволено повністю.

Звернуто стягнення на майно, передане в іпотеку відповідно до Іпотечного договору № 90/21 від 02.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Стахановського міського нотаріального округу Кондратовою О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2921, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка є власністю Іпотекодавця; нерухоме майно належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ) на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 90 від 02.10.2012, укладеним з ПП "Піраміда-Бест", в розмірі 360187,54грн, у тому числі: прострочений борг по кредиту в сумі 146760,19 грн, прострочені проценти за кредитом в сумі 32375,72грн, прострочена комісія за резервування коштів в сумі 115,24грн, пеня за несвоєчасну сплату комісії в сумі 4,35грн, 3% річних за простроченим кредитом в сумі 22017,47грн, 3% річних за простроченими процентами в сумі 354,96грн, інфляційні нарахування за простроченим кредитом в сумі 138725,91грн, інфляційні нарахування за простроченими процентами в сумі 19833,70грн.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" судовий збір у розмірі 3840,00грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що рішеннями господарського суду Луганської області від 23.11.2015 у справі №913/849/15 та від 20.08.2020 у справі №913/1/20 встановлено факти видачі банком кредиту ПП "Піраміда-Бест" та тривалого невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, тобто мають доведений характер та не підлягають доказуванню позивачем у справі. Матеріали справи підтверджують факт порушення відповідачем умов іпотечного договору щодо усунення порушень зобов`язань за договором кредитної лінії. Станом на час розгляду даної справи відповідачем та/або третьою особою доказів погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 90 від 02.10.2012, стягнутої за рішеннями суду, до матеріалів справи не додано. За таких обставин, суд дійшов висновку задовольнити вимоги позивача та звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу в рахунок погашення заборгованості позичальника перед позивачем за договором відновлюваної кредитної лінії № 90 від 02.10.2012.

ОСОБА_1 з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та 09.02.2022 звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 04.08.2021 у справі №913/296/21 і ухвалити нове рішення, яким застосувати наслідки спливу позовної давності та у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на форс-мажорні обставини, а саме: проведення на території Луганської області антитерористичної операції, діяльність незаконних збройних формувань, знищення системи органів правопорядку, постійні обстріли, та, як наслідок, зупинення діяльності ПП "Піраміда-Брест" та звільнення ОСОБА_1 з посади директора позичальника. Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, оскільки розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином, що відповідно до п.3 ч.3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового. Наголошує, оскільки вона не була повідомлена про розгляд справи, то була позбавлена можливості заявити клопотання про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення. За твердженням скаржника, банком не направлено іпотекодавцю вимогу про дострокове погашення заборгованості на момент звернення до суду до позичальника з позовною заявою про дострокове стягнення заборгованості. На думку апелянта, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що позивачем порушено вимоги законодавства та умови іпотечного договору щодо порядку звернення стягнення на майно, а саме п. 6.1 договору іпотеки. Також, апелянт посилається на положення ст. 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщеної особи" та зазначає, що вважає визначену судом першої інстанції заборгованість надмірною та такою, що не підлягає стягненню з відповідача як з внутрішньо переміщеної особи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язань; неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання самого зобов`язання в цілому. Позивач заперечує проти доводів апелянта щодо пропуску позовної давності, оскільки умовами п. 8.4 іпотечного договору сторони погодили, що строк позовної давності за будь-якими вимогами іпотекодержателя, що випливають із договору, встановлюється тривалістю 10 років. Позивач наголошує, що розмір заборгованості ПП "Піраміда-Брест" перед банком підтверджено судовими рішеннями, які набрали чинності, заборгованість за кредитним договором не погашена. За доводами позивача застосування ст. 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщеної особи" розповсюджується безпосередньо на фізичних осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та мають зобов`язання за кредитними договорами та/або договорами позики. Для здійснення перерахунку заборгованості за кредитом внутрішньо перемішеної особи, в частині нарахованих процентів, скасування штрафів, пені та нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, останній повинен звернутися на адресу кредитора із заявою про вчинення таких дій, при цьому додавши відповідні докази, які підтверджують його статус внутрішньо переміщеної особи. 3 огляду на те, що позичальником за кредитом у даній справі є юридична особа, а відповідач є майновим поручителем, який відповідає за зобов`язаннями перед кредитором своїм майном, норми даного Закону не можуть бути застосовані до майнового поручителя.

Крім того, позивач просить поновити строк для подання відзиву. В обґрунтування підстав пропуску строку посилається на той факт, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Луганської області від 04.08.2021 у справі №913/296/21 залишилася в офісі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" у місті Сєвєродонецьку Луганської області, доступ до якого відсутній у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Через постійні обстріли території м. Харкова та усієї України з боку РФ, позивач ознайомився з копією апеляційної скарги ОСОБА_1 лише 30.01.2023 за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Враховуючи викладені позивачем обставини щодо пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія дійшла висновку, що строк пропущений ним з поважних причин та підлягає поновленню.

23.03.2023 у судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду був присутній представник апелянта, яка наполягала на доводах апеляційної скарги, крім того зазначила, що справа розглянута судом першої інстанції з порушенням територіальної підсудності у зв`язку з тим, що відповідач на час розгляду справи у суді першої інстанції була зареєстрована у м.Києві.

У судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконферецзв`язку поза межами приміщення суду був присутній представник позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наголошував на її необґрунтованості та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

02.10.2012 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (далі банк, кредитор) та ПП "Піраміда-Бест" (далі позичальник, боржник) укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 90 (далі кредитний договір), за умовами п. 2.1 якого банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 01.10.2015.

Згідно з п. 2.3 кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 170000,00 грн.

В підпункті 2.3.2 п.2.3 договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування. З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період. У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором.

Згідно із пп. 2.3.3 п.2.3 договору позичальник зобов`язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Пунктом 2.4 кредитного договору визначено, що кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі: поповнення обігових коштів та придбання основних фондів.

Відповідно до п. 2.7 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:

- проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 22 % річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (пп. 2.7.1 кредитного договору);

- проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (пп. 2.7.2 кредитного договору);

- нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше п`ятого числа місяця наступного за звітним, а в разі дострокового та/або повного погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05.11.2012 (пп. 2.7.3 договору);

- у випадку порушення зобов`язань позичальника, встановлених п. 5.3.6 цього договору банк встановлює процентну ставку в розмірі 24 процентів річних, починаючи з першого дня місяця, що слідує за кварталом, в якому відбулось порушення зобов`язань позичальника, та закінчуючи останнім днем кварталу, в якому таке зобов`язання буде виконано/дотримане. Сторони домовились, що встановлення процентної ставки за користування кредитом відповідно до цього пункту договору не є зміною в односторонньому порядку умов цього договору (пп. 2.7.4 кредитного договору).

Згідно з п. 2.10 кредитного договору за надання банківських послуг позичальник сплачує банку, зокрема, комісійну винагороду за резервування коштів на невикористану частину кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється у розмірі 1 відсотка річних від суми невикористаної частини кредиту щомісячно в строк до п`ятого числа місяця, наступного за звітним.

Положеннями пп. 3.1.1 п.3.1 кредитного договору передбачено, що банк відкриває позичальнику кредитний рахунок (рахунки) для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у банку, та згідно з чинним законодавством. Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту, визначеним п. 2.4 цього договору.

За п. 4.1 кредитного договору виконання позичальником зобов`язання за цим договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується:

- іпотекою (трикімнатна квартира загальною площею 72,6 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (пп. 4.1.1 договору);

- порукою ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , пп. 4.1.2 договору);

- заставою (іпотекою) іншого рухомого і нерухомого майна (активів), порукою та іншими видами забезпечення на підставі правочинів, що можуть бути укладені в майбутньому між сторонами та/або між Банком та третіми особами відповідно до умов цього договору та чинного законодавства (документи забезпечення) (пп. 4.1.3 договору).

За умовами пп. 7.2.1 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, передбачених положеннями цього договору банк має право застосувати до позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з повернення суми кредиту та/або від суми несвоєчасно сплачених комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору сторони домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 10 років для всіх грошових зобов`язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.

Договір підписаний представниками та скріплений печатками. Від позичальника кредитний договір підписаний директором ПП "Піраміда-Бест" ОСОБА_1 .

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором між Банком (іпотекодержателем) та громадянкою ОСОБА_1 (іпотекодавцем) 02.10.2012 укладений іпотечний договір № 90/21, посвідчений приватним нотаріусом Стахановського міського нотаріального округу Кондратовою О.М., зареєстрований в реєстрі за № 2921, за умовами п. 1.1 якого іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності. Також іпотекою, встановленою цим договором, забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування будь-яких витрат та збитків іпотекодержателя, пов`язаних з порушенням (неналежним виконанням) іпотекодавцем умов цього договору, а також вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат іпотекодержателя, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим договором, а також витрат на утримання і збереження предмета іпотеки.

Відповідно до пп. 1.1.1 п.1.1 іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий КП "Стахановське бюро технічної інвентаризації" 28.09.2012 за № 35657923, зазначена квартира (реєстраційний номер 29723935, номер запису 8910 в книзі 145) має загальну площу 72,6 кв.м, житлову площу 46,6 кв.м та складається з кімнат: І балкон, 1 коридор, 2 кухня, 3 житлова - 15,1 кв.м, 4 житлова -7,6 кв.м, 5 санвузол, 7 комора, 8 житлова - 23,9 кв.м.

Згідно з п. 1.2 іпотечного договору право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується виданим державним нотаріусом Стахановської державної нотаріальної контори Пожидаєвою Л.О. 04.07.1996 за реєстровим № 1-1996 дублікатом договору купівлі-продажу, що посвідчений державним нотаріусом Стахановської державної нотаріальної контори Пожидаєвою Л.О. 06.07.1994 за реєстровим № 2-3399, та зареєстрований Стахановським місцевим бюро технічної інвентаризації 04.07.1996 в реєстровій книзі № 145 за реєстровим № 8910 і в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.02.2010.

Пунктом 1.3 іпотечного договору визначено, що згідно Звіту про оцінку нерухомого майна, що виконаний 30.06.2012, оцінщиком Приватного підприємства "ІСТІМ" Кришталь Є.І. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 11875/11 від 20.05.2011, виданий Фондом державного майна України), ринкова вартість квартири, що є предметом іпотеки, станом на 30.06.2012 складає 256000,00грн.

За п. 1.4 іпотечного договору за взаємною згодою сторін вартість предмету іпотеки становить 256000,00грн.

При частковому виконанні позичальником зобов`язання іпотека, встановлена цим договором, зберігається у повному обсязі (п. 1.9 іпотечного договору).

Підпунктом 3.1.4 п. 3.1 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором та/або іпотекодавцем умов цього договору, а також в інших випадках, передбачених цим договором, законодавством, кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи: основну суму боргу - кредитні кошти відповідно до умов зобов`язання, проценти за користування кредитними коштами, комісії, неустойки (пені, штрафи) та інші платежі і санкції, що передбачені та/або які випливають із зобов`язання, а також витрати, пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору та/або іпотекодавцем умов цього договору, витрати іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за кредитним договором та зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим договором (в тому числі витрати, пов`язані з реалізацією предмета іпотеки та вартість послуг незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження предмета іпотеки.

Відповідно до п.п. 3.1.13 п.3.1 іпотечного договору іпотекодержатель має право надіслати позичальнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушених зобов`язань за кредитним договором та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, та у порядку, передбаченому цим договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцятиденного строку вказана письмова вимога залишена без задоволення або задоволена не в повному обсязі.

Згідно з п. 4.2 іпотечного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, та/або у випадках невиконання іпотекодавцем обов`язків за цим договором, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.

Положеннями п. 4.3 іпотечного договору передбачено, що право іпотеки припиняється виконанням у повному обсязі зобов`язання; в інших випадках передбачених законодавством.

Відповідно до п. 6.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов зобов`язання (повністю або частково), зокрема, але не виключно, якщо в строки, встановлені кредитним договором, позичальник не поверне (повністю або частково) іпотекодержателю суму кредитних коштів, та/або не сплатить проценти за користування кредитними коштами, та/або не сплатить комісії та/або іншу заборгованість, платежі, неустойки (пені, штрафи), що передбачені та/або випливають із зобов`язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій/запевнень або будь-який документ, надані іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявляться (стануть) недійсними.

При настанні зазначених у першому абзаці цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання та/або зобов`язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом зазначеного тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання або вчинення виконавчого напису відповідно до умов цього договору.

Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений у другому абзаці цього пункту договору тридцятиденний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанціях, які надаються іпотекодержателю відділенням поштового зв`язку при відправленні іпотекодавцю та позичальнику листів з вимогою про усунення порушення зобов`язання з повідомленням про вручення, або, при отриманні представниками іпотекодавця та позичальника зазначених листів особисто, з дати, зазначеної на таких листах іпотекодавцем та позичальником. При цьому, тридцятиденний строк відліковується з більш пізньої дати, зазначеної на вказаних документах.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 іпотечного договору передбачено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, за рішенням суду.

За умовами п. 8.4 іпотечного договору сторони, керуючись положеннями законодавства за взаємною згодою встановили, що строк позовної давності за будь-якими вимогами іпотекодержателя, що випливають з цього договору, встановлюються тривалістю 10 років.

Договір підписаний представниками та скріплений печатками.

До державного реєстру іпотек 02.12.2012 внесено реєстраційний запис про реєстрацію обтяження за номером 13067750, а також реєстраційний запис до єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 13067679.

На виконання кредитного договору позивач перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується випискою з банківського рахунку, а також не заперечується відповідачем.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, починаючи з серпня 2014 року ПП "Піраміда-Бест" порушувало умови кредитного договору в частині строків повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом та комісії за резервування коштів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Доказів виконання умов кредитного договору ПП "Піраміда-Бест" щодо погашення позичальником заборгованості з основної заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та комісії за резервування коштів до матеріалів справи не надано.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником свого обов`язку за кредитним договором ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до ПП "Піраміда-Бест" про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії від 02.10.2012 № 90 в сумі 314626,72грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.11.2015 у справі №913/849/15 позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління до ПП "Піраміда-Бест" про стягнення 314626,72грн задоволено частково. Стягнуто з ПП "Піраміда-Бест" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління прострочений борг по кредиту в сумі 146760,19грн, прострочені відсотки по кредиту в сумі 28660,46грн, прострочену комісію за резервування в сумі 115,24грн, пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 4,35грн, 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 3537,74грн, 3% річних по прострочених відсотках в сумі 342,14грн, інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 67810,86грн, інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 5594,65грн, судовий збір в сумі 3792,37грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення набрало законної сили 07.12.2015.

В подальшому, рішенням Господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі № 913/1/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020, позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ПП "Піраміда-Бест" про стягнення 284594,45грн задоволено частково. Стягнуто з ПП "Піраміда-Бест" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" 3715,26грн процентів за користування кредитом, 18479,73грн 3% річних за прострочення сплати кредиту, 12,82грн 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом, 70915,05грн інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 14239,05грн інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 1610,42грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 26.10.2020.

Матеріали справи не містять доказів виконання ПП "Піраміда-Бест" рішення Господарського суду Луганської області від 23.11.2015 у справі №913/849/15 та рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2020 у справі № 913/1/20.

З матеріалів справи судом встановлено, що банк в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" направив іпотекодавцю вимогу від 13.04.2021 № 110.20-10/1820/25078/2021-12/вих про усунення порушення зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії від 02.10.2012 №90, в якій вимагав сплатити протягом 30 днів прострочену заборгованість за кредитом в сумі 503949,47грн, а також повідомлено, що у разі непогашення простроченої заборгованості банком буде розпочато процедуру звернення стягнення на майно, що є предметом за іпотечним договором № 90/21 від 02.10.2012.

У зв`язку з тим, що заборгованість за кредитом не погашена, вищезазначені рішення Господарського суду Луганської області не виконано, АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.08.2021 у справі №913/296/21 позов задоволено у повному обсязі з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, відповідач посилається на неналежне повідомлення його про розгляд справи.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України визначено порядок вручення судових рішень. Так, ч. 11 зазначеної статті передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки від 11.04.2018 № 0000511812 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; адресою фактичного проживання зазначено: АДРЕСА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Частинами 6, 7, 8, 10 зазначеної статті передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

З матеріалів справи судом встановлено, що Господарським судом Луганської області направлено до Управління Держаної міграційної служби у Луганській області запит про надання інформації від 20.05.2021 №913/296/21 щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді на вказаний вище запит Управління Держаної міграційної служби у Луганській області повідомило, що наявні обліки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання (відділ адресно-довідкової роботи) УДМС України в Луганській області залишились на тимчасово окупованій території України (м. Луганськ), доступ до них відсутній. За наявними обліками УДМС в Луганській області та його територіальних підрозділів, які розташовані на підконтрольній українській владі території України і працюють у штатному режимі, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання/перебування не значиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Пунктом 21 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України визначено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом на веб-сайті "Судова влада України" розміщено оголошення з текстом ухвал Господарського суду Луганської області від 02.06.2021 про відкриття провадження у справі, від 23.06.2021, від 22.07.2021.

Згідно з ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи судом встановлено, що копії ухвал Господарського суду Луганської області від 02.06.2021 про відкриття провадження у справі, від 23.06.2021, від 22.07.2021 надсилалися судом першої інстанції за останньою відомою суду адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 , які повернулися до суду неврученими у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Враховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності, судова колегія зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, ч. 3 ст. 30 ГПК України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи те, що предметом даного позову є звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору, до даного спору має бути застосоване правило виключної підсудності, передбачене ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Оскільки, нерухоме майно знаходиться на території Луганської області, судова колегія не вбачає порушень судом першої інстанції правил територіальної підсудності.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Положеннями ч. 3 ст. 346 ГК України передбачено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Факт видачі банком кредиту ПП "Піраміда-Бест" підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання позичальником свого обов`язку за кредитним договором в частині своєчасного повернення отриманого кредиту, оплати процентів за користування кредитом та комісії за резервування коштів, внаслідок чого у позичальника утворилася заборгованість перед банком: прострочений борг по кредиту в сумі 146760,19грн, прострочені проценти за кредитом в сумі 32375,72грн, прострочена комісія за резервування коштів в сумі 115,24грн.

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх обов`язків за кредитним договором банком нараховано пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 4,35грн, 3% річних за простроченим кредитом в сумі 22017,47грн, 3% річних за простроченими процентами в сумі 354,96грн, інфляційні нарахування за простроченим кредитом в сумі 138725,91грн, інфляційні нарахування за простроченими процентами в сумі 19833,70грн.

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Луганської області від 23.11.2015 у справі №913/849/15 та рішенням Господарського суду Луганської області від 20.08.2020 №913/1/20.

Щодо заперечень апелянта в частині суми заборгованості третьої особи перед позивачем судова колегія зазначає про таке.

Як вбачається зі змісту матеріалів апеляційної скарги, ОСОБА_1 не заперечує факт отримання кредитних коштів за договором, а також факт неналежного виконання ПП "Піраміда-Бест" (директором якого відповідно до відомостей з ЄДР є ОСОБА_1 ) з 2014 року своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, на яку посилається апелянт, зазначено, що при розгляді справи про звернення кредитором стягнення на майно заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) останній може заперечувати проти суми заборгованості за основним зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до боржника та/або поручителя, зокрема, доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі. Рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням і за загальним правилом не може бути оскаржено в апеляційному порядку такою особою у разі її не залучення до участі у справі.

Таким чином, рішення Господарського суду Луганської області від 23.11.2015 у справі №913/849/15 та від 20.08.2020 у справі №913/1/20 не мають преюдиційного характеру для відповідача, та оцінюються судом у відповідності до ст. 86 ГПК України як доказ, який позивач надає на підтвердження своїх вимог.

Отже, ОСОБА_1 як особа, яка не була залучена до участі у справах №913/849/15 та №913/1/20, має право спростовувати обставини, які були встановлені у вказаних справах у загальному порядку, зокрема, доводити що сума боргу є меншою або відсутня взагалі.

В той же час, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається виключно на обставини її незалучення до участі у вказаних справах, проте не надає жодних контррозрахунків заборгованості позичальника перед банком, не наводить обґрунтувань невідповідності сум заборгованості, які встановлені судовими рішеннями, не надає жодних доказів на спростування встановленої у судових рішеннях заборгованості ПП "Піраміда-Бест".

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, на підтвердження існування заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором до матеріалів позовної заяви АТ " Ощадбанк" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" надано виписки по рахункам з ПП "Піраміда-Бест".

Враховуючи, що відповідачем жодними належними доказами не спростовано існування заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором та її розміру, судова колегія заперечення апелянта щодо розміру заборгованості за кредитним договором вважає необґрунтованими.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Положеннями ч. 1 ст. 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 574 ЦК України визначено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За статтею 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з пунктом 6.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов зобов`язання (повністю або частково), зокрема, але не виключно, якщо в строки, встановлені кредитним договором, позичальник не поверне (повністю або частково) іпотекодержателю суму кредитних коштів, та/або не сплатить проценти за користування кредитними коштами, та/або не сплатить комісії та/або іншу заборгованість, платежі, неустойки (пені, штрафи), що передбачені та/або випливають із зобов`язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій/запевнень або будь-який документ, надані іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявляться (стануть) недійсними. При настанні зазначених у першому абзаці цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання та/або зобов`язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом зазначеного тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання або вчинення виконавчого напису відповідно до умов цього договору. Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений у другому абзаці цього пункту договору тридцятиденний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанціях, які надаються іпотекодержателю відділенням поштового зв`язку при відправленні іпотекодавцю та позичальнику листів з вимогою про усунення порушення зобов`язання з повідомленням про вручення, або, при отриманні представниками іпотекодавця та позичальника зазначених листів особисто, з дати, зазначеної на таких листах іпотекодавцем та позичальником. При цьому, тридцятиденний строк відліковується з більш пізньої дати, зазначеної на вказаних документах.

Як встановлено судом, банк в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" направив іпотекодавцю вимогу від 13.04.2021 № 110.20-10/1820/25078/2021-12/вих про усунення порушення зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії від 02.10.2012 №90, в якій вимагав сплатити протягом 30 днів прострочену заборгованість за кредитом в сумі 503949,47грн, а також було повідомлено, що у разі непогашення простроченої заборгованості банком буде розпочато процедуру звернення стягнення на майно, що є предметом за іпотечним договором № 90/21 від 02.10.2012.

Зазначена вимога направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_6 , відповідно до адреси фактичного місця проживання, що зазначена у довідці від 11.04.2018 № 0000511812 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, проте повернулася відправнику неврученою.

Відповідно до копії фіскального чеку АТ "Укрпошта", що додана до позовної заяви, поштові послуги з пересилання поштового відправлення вимоги надавалися організацією поштового зв`язку 14.04.2021.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання ОСОБА_1 умов іпотечного договору щодо усунення порушень зобов`язань за договором кредитної лінії, доказів погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 90 від 02.10.2012, стягнутої за рішеннями суду, до матеріалів справи ні відповідачем, ні третьою особою не додано.

Доводи скаржника, що вимога банку надсилалася не за адресою місцезнаходження відповідача, судова колегія до уваги не приймає, оскільки до матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 надано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.04.2018 №0000511812 (адреса фактичного місця проживання/перебування відповідача: АДРЕСА_5 ) та від 12.05.2021 №3009-5000357841 (адреса фактичного місця проживання/перебування відповідача: АДРЕСА_7 ), що свідчать про те, що станом на дату надіслання банком відповідачу вимоги 13.04.2021 № 110.20-10/1820/25078/2021-12/вих (передано до пересилання 14.04.2021) ОСОБА_1 мала зареєстроване фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , за якої і направлялася зазначена вимога.

Окрім того, за підпунктом 3.3.9 п.3.3 іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний протягом 5 банківських днів з дня настання відповідних змін письмово повідомити іпотекодержателя про зміну адреси місцезнаходження, банківських реквізитів, номерів телефонів, телефаксів та телексу, та про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію цього Договору та належне виконання сторонами зобов`язань за ним. Зобов`язання іпотекодавця, передбачене цим підпунктом договору, вважається належним чином виконаним в день отримання іпотекодержателем відповідного повідомлення іпотекодавця (про зміну даних) з наданням підтверджуючих документів. У разі невиконання/неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань, передбачених цим підпунктом цього договору, іпотекодавець самостійно несе ризик настання для себе несприятливих наслідків (в т.ч. неотримання повідомлень іпотекодержателя).

Разом з тим, до матеріалів справи відповідачем не надано доказів повідомлення ним позивача про зміну своєї адреси місця проживання/перебування у відповідності до вимог пп. 3.3.9 п.3.3 іпотечного договору.

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Отже, зазначена норма не встановлює будь-яких обмежень для іпотекодержателя звернутися до суду за захистом свого порушеного права без попереднього надіслання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення, передбаченої ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу, в рахунок погашення заборгованості позичальника перед позивачем за договором відновлюваної кредитної лінії № 90 від 02.10.2012.

Щодо посилань скаржника на дію форс-мажорних обставин, судова колегія зазначає про таке.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частина друга статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.10.2022 у справі №927/25/21, у пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Отже, наявність форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності, проте не звільняє від виконання самого зобов`язання.

В той же час, іпотека є видом забезпечення основного зобов`язання, а не штрафною санкцією за невиконання зобов`язання.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на положення ст. 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", якою передбачено, що загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після 20 лютого 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором. За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов`язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру. Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов`язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права. Положення частин першої - п`ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:

до 20 лютого 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Положення частин першої - п`ятої цієї статті не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:

залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та станом на 20 лютого 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;

залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.

Тобто, положення зазначеної статті стосуються позичальників внутрішньо переміщених осіб.

Разом з тим, відповідно до умов договору відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012 позичальником є ПП "Піраміда-Бест", а не фізична особа Маліч Т.А.

А тому положення ст. 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" не можуть бути застосовані відносно ПП "Піраміда-Бест" щодо договору відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012.

З матеріалів апеляційної скарги судом встановлено, що відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

За доводами апелянта відлік строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки розпочався 16.06.2015, тобто з дати коли банк направив позичальнику 16.06.2015 вимогу про дострокове погашення заборгованості. А тому строки позовної давності для звернення до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки пропущено 16.06.2018.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною 1 ст. 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно п. 8.4 іпотечного договору сторони, керуючись положеннями законодавства, за взаємною згодою встановили, що строк позовної давності за будь-якими вимогами іпотекодержателя, що випливають з цього договору, встановлюються тривалістю 10 років.

З даним позовом банк звернувся до суду 14.05.2021, що підтверджується штемпелем організації поштового зв`язку.

Оскільки позивачем та відповідачем погоджено строк позовної давності за будь-якими вимогами іпотекодержателя тривалістю 10 років, АТ "Ощадбанк" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Луганської області від 04.08.2021 у справі №913/296/21 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, п. 1 ч. 1 статті 275, статтями 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 04.08.2021 у справі №913/296/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 30.03.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов