Рішення

від 31.03.2023 по справі 905/1977/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.03.2023 Справа №905/1977/21 (905/239/22)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галакс-Плюс" (код ЄДРПОУ 37255918; юридична адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд, 32; email: galax@optima.com.ua)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 37014600, адреса: 85004, Донецька обл., м.Добропілля, вул.Франка Івана, буд. 19, кім.103; email: ІНФОРМАЦІЯ_1)

про стягнення 230.743,63 грн.

в межах справи № 905/1977/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"

ліквідатор - арбітражний керуючий Курбанов Назім Вахід-Огли, -

Суддя Н.В. Величко

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галакс-Плюс" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 17.01.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" боргу у розмірі 230.743,63 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 201.282,35 грн., пеня у сумі 10.064,12 грн., 3% річних у сумі 5.095,48 грн., інфляційні втрати у сумі 14.301,68 грн., крім того, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3461,16 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019.

На підтвердження вимог надано суду: договір поставки № 7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019 з додатками та додатковими угодами, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, наряди на отримання ТМЦ, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, рахунки-фактури, статутні документи позивача, договір про надання правової допомоги від 03.12.2021 з додатковою угодою, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 17.01.2022 до договору про надання правової допомоги, платіжне доручення № 559 від 15.12.2021 на суму 5000,00 грн. - оплата адвокатських послуг, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

ХІД СПРАВИ:

Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/1977/21 (905/239/22). З дотриманням приписів ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1977/21 (905/239/22) визначено суддю Величко Н.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Галакс-Плюс" б/н від 17.01.2022 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до канцелярії суду прошитий та засвідчений нотаріально офіційний переклад на українську мову договору поставки та специфікації до нього (складені на іноземній мові). Роз'яснено позивачу, що у разі усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

18.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 15.02.2022 про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами (прошитий та засвідчений нотаріально офіційний переклад на українську мову договору поставки №7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019 та специфікації до нього).

З огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, від 22.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023 затверджених відповідними Законами України, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, та згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022р. Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, запроваджено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області відповідно до розпорядчих актів керівництва суду (наказ від 28.02.2022 № 20, розпорядження від 15.04.2022 № 9-р та рішення зборів суддів Господарського суду Донецької області №2 від 13.06.2022).

Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1977/21 (905/239/22); справу вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до пʼяти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності).

Вищезазначену ухвалу було направлено електронною поштою на відомі електронні адреси всіх учасників справи (журнал обліку вихідної електронної пошти міститься у матеріалах справи), а також засобами поштового звʼязку на юридичні адреси сторін.

Також для учасників справи розміщено відповідне оголошення про відкриття провадження у справі № 905/1977/21 (905/239/22) на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет за посиланням:https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1371446/.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трекінгом 6102271053508 ухвала суду від 16.11.2022 отримана ліквідатором ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" арбітражним керуючим Курбановим Назімом Вахід-Огли. За відомостями офіційного сайту АТ «Укрпошта» за наслідками відстеження поштового відправлення судом встановлено, що відправлення з трекінгом 6102271053516 відповідачем - ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" - не отримано, відправлення повернуто за зворотньою адресою 02.03.2023 за закінченням встановленого терміну зберігання; відправлення з трекінгом 6102271053494 позивачем - ТОВ "Галакс-Плюс" - не отримано, відправлення повернуто за зворотньою адресою 26.02.2023 за закінченням встановленого терміну зберігання.

Учасники даної справи не повідомляли суд про зміну свого місцезнаходження та інших даних, як це визначено ст. 120 ГПК України.

Всі процесуальні акти суду по справі №905/1977/21 (905/239/22) оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є офіційними та відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, а тому сторони мали можливість ознайомитися з нею у вказаному реєстрі.

Отже, судом вжиті всі можливі заходи для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та надано учасникам справи достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів.

Станом на 31.03.2023 відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя в умовах воєнного стану, враховує, що згідно зі ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи й установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України й законами України.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галакс-Плюс» (постачальник) укладено договір поставки № 7800-ДУ-УМТС-Т.

У порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та за якісними характеристиками, погодженими сторонами цього договору та специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

Покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність відповідно до умов цього договору (п. 1.2 договору).

Продукція приймається покупцем на підставі даних:

- за кількістю - відповідно до фактичної кількості продукції, поставленої у погоджене місце призначення поставки;

- за якістю - відповідно до якісних показників, зазначених у сертифікаті якості заводу-виробника, паспорті, а також відповідно до технічних характеристик та інших додаткових вимог до цієї продукції, обумовлених сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору (п. 2.6 договору).

Постачання продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, за якісними характеристиками та у строки, погоджені сторонами у специфікаціях до цього договору (п. 4.1 договору).

Умови поставки продукції - DDP, згідно з «Інкотермс-2010», з урахуванням умов та застережень, що містяться у цьому договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, повʼязані з постачанням продукції, до моменту її поставки до узгодженого місця призначення поставки. У випадках, коли сторони у специфікаціях обумовлюють інші умови поставки, взаємини сторін регулюватимуться положеннями, погодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п. 4.2 договору).

Постачальник зобовʼязаний надати покупцю такі документи: рахунок, податкову накладну, видаткову накладну, відповідно товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну), сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт, сертифікат відповідності (у разі, якщо продукція підлягає обовʼязковій сертифікації), дозвіл Держпраці/чинний дозвіл Держміськпромнагляду (у разі, якщо отримання цього документа є обовʼязковим згідно з нормами чинного законодавства), інструкцію (посібник) з експлуатації (у разі, якщо цей документ передбачено), технічну документацію, передбачену п. 2.4 справжньої угоди.

Документи (крім податкових накладних), постачальник зобов'язується надати покупцю разом з поставленою продукцією (п. 4.3 договору).

Датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При постачанні автомобільним транспортом датою постачання вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній (п. 4.7 договору).

Зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження покупця у погоджене місце призначення поставки у належній якості, комплектності, асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях до договору. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з оплати поставленої продукції (п. 4.8 договору).

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої до поставки кількості загальна вартість договору змінюється пропорційно до кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення за кількістю) постачання продукції становить 15%, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до договору. У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 3.000.000.000 без ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу відповідного уповноваженого органу управління покупця (п. 5.1 договору).

Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п. 5.2 договору).

Розрахунки з постачальником за продукцію, що поставляється за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 (девʼяностий) календарний день з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання податковим документом, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання коштів із поточного рахунку покупця (п. 5.4 договору).

Покупець при перерахуванні коштів на розрахунковий рахунок постачальника у призначенні платежу платіжного доручення в обов'язковому порядку вказує реквізити цього договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі не зазначення у призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, зроблена за таким платіжним дорученням, оплата за продукцію за цим договором, зачитується у хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов'язань з оплати (п. 5.9 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання будь-якої із сторін прийнятих на себе за цим договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, у тому числі відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), понесені на виконання цього договору, стягуються з винної сторони у повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 6 цього договору. Підписанням цього договору постачальник підтверджує, що має передбачене законами України право здійснювати постачання продукції на умовах, обумовлених договором, при цьому таким постачанням не порушуються права та/або законні інтереси третіх осіб, у тому числі майнові та/або немайнові права інтелектуальної власності. Постачальник несе відповідальність, передбачену законодавством України, у тому числі зобовʼязаний відшкодувати за свій рахунок збитки, заподіяні покупцю та/або третім особам, якщо поставкою продукції за цим договором порушуються права та/або законні інтереси третіх осіб, у тому числі майнові та/або немайнові права інтелектуальної власності (п. 6.1 договору).

У разі несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, проте не більше 5% від вартості своєчасно не сплаченої продукції (п. 6.8 договору).

Якщо останній день терміну оплати, встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день (п. 6.14 договору).

Цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разу належного виконання обома сторонами своїх зобовʼязань термін дії договору встановлюється до 31.12.2020 включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовʼязань за цим договором термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобовʼязань (п. 8.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень та виправлень.

До зазначеного договору сторони уклали специфікації:

- б/н від 15.07.2020 на суму 265.750,09 грн.,

- б/н від 07.08.2020 на суму 4.973,20 грн.;

- б/н від 31.08.2020 на суму 46.290,55 грн.;

- б/н від 01.09.2020 на суму 43.192,08 грн.;

- б/н від 14.09.2020 на суму 4.424,06 грн.;

- б/н від 18.09.2020 на суму 2.729,15 грн.

В наведених вище специфікаціях сторони погодили найменування продукції, що поставляється, їх одиниці виміру, кількість, вартість та строк поставки, умови поставки, місце призначення поставки; кількість продукції, що поставляється, може бути змінена в межах (толеранс): згідно умов договору; гарантійний строк на продукцію складає: згідно умов договору; розрахунки за продукцію, що поставляється за специфікацією, здійснюється у порядку та строки, передбачені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки № 7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019 позивачем поставлено відповідачу, а останнім в свою чергу прийнято продукцію на загальну суму 166.407,33 грн., що підтверджується наступними документами:

Видатковими накладними:

№ РН-0001453 від 16.09.2020 на суму 520,68 грн.;

№ РН-0001545 від 05.11.2020 на суму 2552,06 грн.;

№ РН-0001546 від 05.11.2020 на суму 197,68 грн.;

№ РН-0001548 від 05.11.2020 на суму 4934,26 грн.;

№ РН-0001549 від 05.11.2020 на суму 992,40 грн.;

№ РН-0001551 від 05.11.2020 на суму 7958,02 грн.;

№ РН-0001558 від 05.11.2020 на суму 32895,29 грн.;

№ РН-0001560 від 05.11.2020 на суму 3638,47 грн.;

№ РН-0001572 від 19.11.2020 на суму 9768,97 грн.;

№ РН-0001580 від 25.11.2020 на суму 14440,90 грн.;

№ РН-0001581 від 25.11.2020 на суму 6418,18 грн.;

№ РН-0001582 від 25.11.2020 на суму 21411,00 грн.;

№ РН-0001594 від 25.11.2020 на суму 130,20 грн.;

№ РН-0001602 від 01.12.2020 на суму 42010,38 грн.;

№ РН-0001613 від 10.12.2020 на суму 5187,60 грн.;

№ РН-0001614 від 10.12.2020 на суму 9787,74 грн.;

№ РН-0001626 від 10.12.2020 на суму 1681,70 грн.;

№ РН-0001627 від 10.12.2020 на суму 346,86 грн.;

№ РН-0001628 від 10.12.2020 на суму 365,40 грн.;

№ РН-0001629 від 10.12.2020 на суму 204,98 грн.;

№ РН-0001631 від 10.12.2020 на суму 964,56 грн.

Товарно-транспортними накладними:

№ 000000970 від 16.09.2020 (за видатковою накладною РН-0001453 від 16.09.2020 на суму 520,68 грн);

№ 000001134 від 05.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001545 від 05.11.2020 на суму 2552,06 грн.);

№ 000001139 від 05.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001546 від 05.11.2020 на суму 197,68 грн.);

№ 000001136 від 05.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001548 від 05.11.2020 на суму 4934,26 грн.);

№ 000001142 від 05.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001549 від 05.11.2020 на суму 992,40 грн.);

№ 000001144 від 05.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001551 від 05.11.2020 на суму 7958,02 грн.);

№ 000001152 від 05.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001558 від 05.11.2020 на суму 32895,29 грн.);

№ 000001154 від 05.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001560 від 05.11.2020 на суму 3638,47 грн.);

№ 000001181 від 19.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001572 від 19.11.2020 на суму 9768,97 грн);

№ 000001193 від 25.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001580 від 25.11.2020 на суму 14440,90 грн);

№ 000001194 від 25.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001581 від 25.11.2020 на суму 6418,18 грн.);

№ 000001195 від 25.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001582 від 25.11.2020 на суму 21411,00 грн.);

№ 000001208 від 25.11.2020 (за видатковою накладною РН-0001594 від 25.11.2020 на суму 130,20 грн.);

№ 000001222 від 01.12.2020 (за видатковою накладною РН-0001602 від 01.12.2020 на суму 42010,38 грн);

№ 000001243 від 10.12.2020 (за видатковою накладною РН-0001613 від 10.12.2020 на суму 5187,60 грн.);

№ 000001244 від 10.12.2020 (за видатковою накладною РН-0001614 від 10.12.2020 на суму 9787,74 грн.);

№ 000001256 від 10.12.2020 (за видатковою накладною РН-0001626 від 10.12.2020 на суму 1681,70 грн.);

№ 000001257 від 10.12.2020 (за видатковою накладною РН-0001627 від 10.12.2020 на суму 346,86 грн.);

№ 000001258 від 10.12.2020 (за видатковою накладною РН-0001628 від 10.12.2020 на суму 365,40 грн.);

№ 000001259 від 10.12.2020 (за видатковою накладною РН-0001629 від 10.12.2020 на суму 204,98 грн.).

Експрес-накладною № 59000618466076 від 10.12.2020 (поставка за видатковою накладною РН-0001631 від 10.12.2020 на суму 964,56 грн. здійснена оператором «Нова Пошта»).

Приймання поставленого позивачем товару здійснювалось уповноваженими на це особами відповідача, а саме: майстром ОСОБА_4. (діяла на підставі наряду на отримання ТМЦ №544 від 02.11.2020), провідним фахівцем ОСОБА_3. (діяла на підставі нарядів на отримання ТМЦ № 538 від 02.11.2020, №631 від 07.12.2020), в.о. завідуючої складом ТМЦ Косарига М.Х. (діяла на підставі наряду на отримання ТМЦ № 425 від 04.11.2020), комірник ОСОБА_5. (діяла на підставі наряду на отримання ТМЦ № 601 від 20.11.2020), завідуюча складом Петрова Н.О. (діяла на підставі нарядів на отримання ТМЦ № 581 від 16.11.2020, № 618 від 01.12.2020), зав.мат.складом ВСП ШУ «Добропільське» шахта «Алмазна» Нагиленко О.В. (діяла на підставі нарядів на отримання ТМЦ № 269 від 14.09.2020, № 408 від 23.11.2020), зав. складом Міх Л.В. (діяла на підставі наряду на отримання ТМЦ № 270 від 04.11.2020), комірник складу № 2 ВСП ШУ «Добропільське» шахта «Добропільська» ОСОБА_1. (діяла на підставі нарядів на отримання ТМЦ № 510 від 20.11.2020, № 465 від 02.11.2020, № 545 від 07.12.2020), зав. мат. складом Сапельникова Л.І. (діяла на підставі нарядів на отримання ТМЦ № 304 від 10.12.2020, № 286 від 23.11.2020, № 303 від 10.12.2020), прийомоздавальник вантажу ОСОБА_2. (діяла на підставі наряду на отримання ТМЦ № 635 від 08.12.2020), зав. складом Литвинюк І.В. (діяла на підставі наряду на отримання ТМЦ № 499 від 09.12.2020).

Всі зазначені наряди на отримання ТМЦ наявні в матеріалах справи.

Підписи вищезазначених осіб та печатка підприємства наявні на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, що свідчить про отримання поставленого позивачем товару, як то передбачено умовами договору № 7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019 та специфікаціями до нього.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем повних чи часткових розрахунків за договором поставки №7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019 та специфікацій до нього.

Не подано й доказів пред'явлення покупцем продавцю будь-яких претензій з приводу кількості, якості продукції чи комплектності товаросупровідних документів.

Вважаючи свої права порушеними, позивач стверджує про наявність заборгованості у ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" перед ним за договором поставки №7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019 за отриману продукцію у сумі 201.282,35 грн., що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ:

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження недійсності договору поставки №7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019 повністю чи частково у встановленому порядку, у зв'язку з чим суд виходить з принципу правомірності цього правочину.

Даний договір за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З огляду на норми чинного законодавства, подані докази та умови п. 5.4 договору (перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 (дев'яностий) календарний день з дати поставки відповідної продукції) строк виконання грошових зобов'язань у покупця (відповідача) наступив:

за поставкою від 16.09.2020 ( ТТН № 000000970 від 16.09.2020 та видаткова накладна № РН-0001453 від 16.09.2020) - 15.12.2020;

за поставкою від 05.11.2020 (ТТН № 000001134 від 05.11.2020 та видаткова накладна РН-0001545 від 05.11.2020, ТТН № 000001139 від 05.11.2020 та видаткова накладна РН-0001546 від 05.11.2020, ТТН № 000001136 від 05.11.2020 та видаткова накладна РН-0001548 від 05.11.2020, ТТН № 000001142 від 05.11.2020 та видаткова накладна РН-0001549 від 05.11.2020, ТТН № 000001144 від 05.11.2020 та видаткова накладна РН-0001551 від 05.11.2020, ТТН № 000001152 від 05.11.2020 та видаткова накладна РН-0001558 від 05.11.2020, ТТН № 000001154 від 05.11.2020 та видаткова накладна № РН-0001560 від 05.11.2020) - 03.02.2021;

за поставкою від 19.11.2020 (ТТН № 000001181 від 19.11.2020 та видаткова накладна № РН-0001572 від 19.11.2020) - 17.02.2021;

за поставкою від 25.11.2020 (ТТН № 000001193 від 25.11.2020 та видаткова накладна РН-0001580 від 25.11.2020, ТТН № 000001194 від 25.11.2020 та видаткова накладна РН-0001581 від 25.11.2020, ТТН № 000001195 від 25.11.2020 та видаткова накладна РН-0001582 від 25.11.2020, ТТН № 000001208 від 25.11.2020 та видаткова накладна РН-0001594 від 25.11.2020) - 23.02.2021;

за поставкою від 01.12.2020 (ТТН № 000001222 від 01.12.2020 та видаткова накладна РН-0001602 від 01.12.2020) - 01.03.2021;

за поставкою від 10.12.2020 (ТТН № 000001243 від 10.12.2020 та видаткова накладна РН-0001613 від 10.12.2020, ТТН № 000001244 від 10.12.2020 та видаткова накладна РН-0001614 від 10.12.2020, ТТН № 000001256 від 10.12.2020 та видаткова накладна РН-0001626 від 10.12.2020, ТТН № 000001257 від 10.12.2020 та видаткова накладна РН-0001627 від 10.12.2020, ТТН № 000001258 від 10.12.2020 та видаткова накладна РН-0001628 від 10.12.2020, ТТН № 000001259 від 10.12.2020 та видаткова накладна РН-0001629 від 10.12.2020) - 10.03.2021.

За видатковою накладною № РН-0001631 від 10.12.2020 строк поставки настав 10.03.2021.

Як вже було встановлено судом, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем повних або часткових розрахунків за договором поставки №7800-ДУ-УМТС-Т від 28.02.2019 та специфікацій до нього.

За змістом позовної заяви, позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість в розмірі 201.282,35 грн. При цьому у тексті позовної заяви позивачем наводиться таблиця з переліком проведених поставок (вказано номери видаткових накладних) та оплачених відповідачем поставок. Позивач зазначає, що поставок виконано на загальну суму 1.074.304,61 грн., з них сплачено відповідачем 873.022,26 грн., тому загальна сума заборгованості складає 201.282,35 грн.

З наведеного переліку вбачається, що позивач робив поставки в період з 31.07.2019 по 10.12.2020, але матеріалами справи підтверджуються не всі зазначені позивачем поставки.

Також зі змісту таблиці вбачається, що в періоди 31.01.2020, 12.02.2020, 30.04.2020, 04.06.2020-10.08.2020, 31.08.2020, 18.09.2020, 16.10.2020, 20.10.2020-03.11.2020, 05.11.2020-13.11.2020, 03.12.2020, 24.12.2020-18.03.2021 відповідачем проводились оплати за поставлений йому товар.

Суд зазначає, що в наведеній позивачем таблиці за текстом позовної заяви не міститься посилань на реквізити проведеної оплати, а саме номер платіжного документа, за яку видаткову накладну проведено оплату або в рахунок якої саме поставки була зарахована така оплата. Так само матеріали справи не містять відповідних первинних документів, зокрема платіжних документів та/або банківських виписок про рух коштів по рахунку, які б підтверджували відповідні аргументи позивача.

Позивач заявляє до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 201.282,35 грн., але як свідчать матеріали справи, поданими доказами підтверджується факт поставки продукції відповідачу на загальну суму 166.407,33 грн.

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.

В той же час, надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, належить суду.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні і позивачем не подавались взагалі будь-які докази здійснення відповідачем розрахунків за спірним договором.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. (ст.ст. 73 - 80 ГПК України).

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпункти 2.1. та 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Положення) визначають, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд зазначає, що наведений позивачем у позовній заяві розгорнутий розрахунок боргу не є ані первинним документом, ані зведеним обліковим документом.

Виходячи з того, що позивач в своїй позовній заяві зазначив, що відповідачем здійснювались оплати, а відповідними доказами цей факт не підтверджений, суд не має змоги встановити за якими саме видатковими накладними були здійснені оплати, а тому і відсутня можливість дійти правильного висновку про суму існуючої заборгованості відповідача перед позивачем.

Отже, позивачем не доведено наявності заборгованості за договором у пред'явленому до стягнення розмірі, а також період виникнення та розмір боргу за кожною поставкою окремо, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

При цьому сама по собі обставина неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не підтверджує наявність заборгованості перед позивачем у пред'явленому розмірі. Обов'язок доведення в суді пред'явлених до стягнення з відповідача сум боргу чинне процесуальне законодавство покладає на позивача. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Правила щодо оцінки доказів закріплено у ст. 86 ГПК України, згідно з частиною 1 якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ч. 2 ст. 86 ГПК України). Зазначене є запорукою ухвалення судом справедливого рішення, яке відповідатиме принципу верховенства права.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і окремо кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі (ч. 3 ст. 86 ГПК України). Зазначене положення кореспондується з приписами ч. 5 ст. 236 ГПК України, у якій визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст. 76 ГПК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі належними і допустимими доказами не підтверджено наявності заборгованості покупця за поставлений позивачем товар у розмірі 201.282,35 грн., заявленої до стягнення з відповідача, у зв`язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Окрім того, позивачем також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 вказаного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимога про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідною від вимоги про стягнення заборгованості з оплати за товар, в задоволенні якої судом відмовлено, суд дійшов висновку, що похідна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 10.064,12 грн., 3% річних в розмірі 5.095,48 грн. та інфляційних втрат в розмірі 14.301,68 грн. також не підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги у даній справі є недоведеними та необґрунтованими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАКС-ПЛЮС», м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля про стягнення 230.743,63 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 201.282,35 грн., пеня у сумі 10.064,12 грн., 3% річних у сумі 5.095,48 грн., інфляційні втрати у сумі 14.301,68 грн. - відмовити.

Судові витрати за розгляд справи покласти на позивача.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 31.03.2023.

Суддя Н.В. Величко