Постанова

від 22.03.2023 по справі 916/553/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/553/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 (колегія суддів: Діброва Г. І. - головуючий, Принцевська Н. М., Савицький Я. Ф.)

за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлон»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

3. ОСОБА_3 ;

4. ОСОБА_4 ;

5. Приватне підприємство «Готельний комплекс «Авокадо»;

6. ОСОБА_5 ;

7. ОСОБА_6 ,

про витребування земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію, припинення права власності

за участю:

відповідача: Бороденко М.С. (адвокат)

прокурора: Голуб Є.В. (посвідчення)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області, звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Кароліно-Бугазька сільська рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлон»</a> (далі - ТОВ «Котлон»), просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): витребувати на користь Кароліно-Бугазької сільської ради з незаконного володіння ТОВ «Котлон» земельну ділянку площею 0,0459 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:012:0248); скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) державну реєстрацію права власності за № 61887311 від 26.11.2021 з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:012:0248 (реєстраційний номер 2517779351040, номер запису про право власності 45308642) за ТОВ «Котлон»; витребувати на користь Кароліно-Бугазької сільської ради з незаконного володіння ТОВ «Котлон» земельну ділянку площею 0,1401 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:012:0249); скасувати у Реєстрі державну реєстрацію права власності за № 61887230 від 26.11.2021 з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:012:0249 (реєстраційний номер 2517777051040, номер запису про право власності 45308561) за ТОВ «Котлон».

1.2 Позов обґрунтовано тим, що вказані земельні ділянки набуто з порушенням вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим ці ділянки підлягають витребуванню на користь Кароліно-Бугазької сільської ради з незаконного володіння ТОВ «Котлон», а державна реєстрація права власності відповідача на них в Реєстрі підлягає скасуванню.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 (суддя Рога Н.В.) позов задоволено повністю.

2.2 Судове рішення мотивоване тим, що прокурор належними та допустимими доказами у справі довів наявність підстав для задоволення позовної вимоги про витребування майна - земельних ділянок, оскільки ТОВ «Котлон» не могло не знати про незаконність продажу спірних ділянок, внаслідок чого вони вибули з володіння власника поза його волею. Також, за висновком суду першої інстанції, наявні підстави і для задоволення похідних позовних вимог прокурора щодо скасування у Реєстрі державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки з одночасним припиненням такого права.

2.3 Оскаржуваною постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

2.4 Суд апеляційної інстанції виходив з того, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, що має процесуальним наслідком відмову в задоволенні позову.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пунктів 1-5 розділу 61 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Заявник касаційної скарги вважає, що висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній (щодо переходу прав і обов`язків Затоківської селищної ради до Кароліно-Бугазької об`єднаної територіальної громади, представницьким органом якої є Кароліно-Бугазька сільська рада).

3.3 У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує її доводи і просить залишити скаргу прокурора без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін. Як стверджує ТОВ «Котлон», преюдиційний факт відсутності у Кароліно-Бугазької сільської ради правонаступництва прав та обов`язків Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради встановлений судовими рішеннями, зокрема, у справі № 420/3132/19.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 23.10.2017 у справі № 495/9130/16-ц, яке набрало чинності 03.04.2019, визнано незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.12.2014 № 2685 «Про передачу гр. ОСОБА_7 у власність земельної ділянки площею 0,0930 га (кадастровий номер 5110300000:02:012:0177) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 » (далі - земельна ділянка 1); визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії, індексний номер 32216710 щодо вказаної земельної ділянки.

4.2 На виконання зазначеного рішення суду рішенням державного реєстратора в Реєстрі скасовано право власності за ОСОБА_7 та зареєстровано право комунальної власності за Затоківською селищною радою на земельну ділянку 1.

4.3 Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 23.10.2017 у справі № 495/9132/16-ц, яке набрало чинності 03.04.2019, визнано незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.12.2014 № 2685 «Про передачу гр. ОСОБА_8 у власність земельної ділянки площею 0,0930 га (кадастровий номер 5110300000:02:012:0178) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - земельна ділянка 2) та визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії, індексний номер 32219352 щодо вказаної земельної ділянки.

4.4 На виконання зазначеного рішення суду рішенням державного реєстратора в Реєстрі скасовано право власності за ОСОБА_8 та зареєстровано право комунальної власності за Затоківською селищною радою на вказану земельну ділянку.

4.5 На підставі рішення Затоківської селищної ради від 20.02.2019 № 1042 про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки 1 для індивідуального дачного будівництва державним реєстратором внесено запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку 1 до Реєстру: 31076222 від 05.04.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 549298251103.

4.6 Також на підставі рішення Затоківської селищної ради від 20.02.2019 № 1043 про передачу гр. ОСОБА_2 у власність земельної ділянки 2 для індивідуального дачного будівництва державним реєстратором внесено запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку 1 до Реєстру: 31075730 від 05.04.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 549344951103.

4.7 ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку 1 передав на користь ОСОБА_3 згідно з договором купівлі-продажу від 17.04.2019, серія та номер: 345, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Кушнір І. В. (номер запису про право власності 31218432).

4.8 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку 2 передано на користь ОСОБА_3 згідно з договором купівлі-продажу від 23.04.2019, серія та номер: 359, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Кушнір І. В., (номер запису про право власності 31318417).

4.9 Приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Кушнір І.В. на підставі заяви ОСОБА_3 від 23.04.2019 та технічної документації на спірні земельні ділянки здійснено об`єднання земельних ділянок 1 і 2, внаслідок чого утворено нову земельну ділянку площею 0,1860 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5 110300000:02:012:0226, далі - земельна ділянка 3).

4.10 Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Кушнір І.В., ОСОБА_3 передала право власності на земельну ділянку 3 на користь ОСОБА_4 (номер запису про право власності 31411316).

4.11 ОСОБА_4 згідно з договором купівлі-продажу від 07.08.2019, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В., право власності на земельну ділянку 3 передано на користь Приватного підприємства «Готельний комплекс «Авокадо» (номер запису про право власності 33385876).

4.12 Приватне підприємство «Готельний комплекс «Авокадо» та ОСОБА_5 уклали іпотечний договір від 07.12.2019, відповідно до якого за рахунок предмета іпотеки - земельної ділянки 3, забезпечено виконання зобов`язання, передбаченого договором позики від 27.12.2019 за № 2390, укладеним між вказаними особами.

4.13 Також суди встановили, що за результатами проведення електронних торгів від 19.05.2020, на підставі заяви ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та обтяжень від 02.07.2021, за реєстраційним номером 46542000 державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотним О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - земельної ділянки 3 за № 59068591 від 02.07.2021.

4.14 Державним реєстратором - нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Садановим О.В. видано свідоцтво ОСОБА_6 про реалізацію на електронних торгах предмета іпотеки, серія та номер 1091 від 07.07.2021 щодо земельної ділянки 3, яке зареєстровано згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.07.2021 № 59157385 (номер запису про право власності 42870857).

4.15 На підставі акта приймання-передачі нерухомого майна серія та номер: 1285, 1286, виданого 08.11.2021, що був складений ОСОБА_6 та ТОВ «Котлон» (посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М.), державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотним О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки 3 за № 61455533 від 09.11.2021 (номер запису про право власності 44926908).

4.16 З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотним О.О., на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-5117464292021, виданого 26.11.2021 відділом у м. Білгород-Дністровському міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, та заяви ТОВ «Котлон» про поділ земельної ділянки 3 та присвоєння окремих кадастрових номерів, серія та номер:1355 від 23.11.2021, засвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М., внесено запис про право власності ТОВ «Котлон» на земельні ділянки площею 0,0459 га з кадастровим номером 5110300000:02:012:0248 та площею 0,1401 га з кадастровим номером 5110300000:02:012:0249, що розташовані за тією ж адресою.

4.17 Прокурор, вважаючи набуття зазначеними фізичними і юридичними особами права власності на спірні земельні ділянки незаконним, у зв`язку з чим останні підлягають витребуванню з незаконного володіння, звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради, визначивши її як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які виникли у сфері набуття прав на спірні земельні ділянки, які, як вказано прокурором, належать до комунальної власності Затоківської селищної ради, правонаступником якої, на переконання прокурора, є Кароліно-Бугазька сільська рада.

4.18 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав

4.19 Відповідно до частин 1 та 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

4.20 Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

4.21 Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.22 Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

4.23 Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

4.24 У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

4.25 Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

4.26 Звернувшись із позовом у даній справі, прокурор крім іншого просив: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) державну реєстрацію права власності за № 61887311 від 26.11.2021 з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:012:0248 (реєстраційний номер 2517779351040, номер запису про право власності 45308642) за ТОВ «Котлон»; скасувати у Реєстрі державну реєстрацію права власності за № 61887230 від 26.11.2021 з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:012:0249 (реєстраційний номер 2517777051040, номер запису про право власності 45308561) за ТОВ «Котлон».

4.27 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц також звернула увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача.

4.28 Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду під час апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції враховані не були.

Щодо позовних вимог про витребування із незаконного володіння земельних ділянок

4.29 Приймаючи оскаржувану постанову, якою скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даному випадку прокурором визначено неналежну особу позивача, права якої порушено неправомірним відчуженням земельних ділянок комунальної власності, оскільки у даному випадку, власником таких ділянок є громада Затоківської селищної ради Одеської області, діяльність якої та реєстрація на час розгляду справи не припинена в установленому законом порядку.

4.30 У касаційній скарзі скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд неправильно застосував норми матеріального права щодо переходу прав і обов`язків Затоківської селищної ради до Кароліно-Бугазької об`єднаної територіальної громади, представницьким органом якої є Кароліно-Бугазька сільська рада, тоді як висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній.

4.31 Як встановили суди попередніх інстанцій, спірні земельні ділянки були зареєстровані на праві комунальної власності за Затоківською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області.

4.32 Водночас прокурор у справі, що розглядається, вимогу про витребування вказаних ділянок з незаконного володіння відповідача заявив на користь Кароліно-Бугазької сільської ради, яка, як стверджує прокурор, є правонаступником Затоківської селищної ради.

4.33 При цьому прокурор посилається на те, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» затверджено склад новоутворених громад, зокрема до Кароліно-Бугазької територіальної громади увійшли території Кароліно-Бугазької і Затоківської (Білгород-Дністровський район) громад.

4.34 Верховна Рада України постановою від 15.07.2020 «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї постанови) на неділю 25.10.2020, однак станом як на час звернення до суду із позовом у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, так і на час розгляду судами спору орган місцевого самоврядування новоствореної Кароліно-Бугазької територіальної громади сформовано не було.

4.35 Також слід зазначити, що згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 07.10.2021 зі справи № 495/8567/16-ц наказом Міністерства юстиції України від 19.04.2021 № 1433/5 «Про задоволення скарги» реєстраційну дію від 29.12.2020 № 1005521270051000227 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань скасовано. 16.08.2021 на підставі вказаного наказу державним реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А. Г. внесено до ЄДР запис про скасування реєстраційної дії від 29.12.2020 № 1005521270051000227 та вилучено відомості про те, що: 1) Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міськради перебуває у стані припинення; 2) головою комісії з припинення є Апанасенко Андрій Володимирович.

У зв`язку із наведеним вказаний суд ухвалив клопотання представника Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про залучення до участі правонаступника відповідача залишити без задоволення.

4.36 Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

4.37 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на справедливий розгляд справи судом нерозривно пов`язане з правом доступу до суду. Так, у справі «Bellet проти Франції» (рішення від 04 грудня 1995 року, заява №23805/94) Суд зазначив, що для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

4.38 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2018 у справі №372/2592/15-ц зазначила, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна.

4.39 Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

4.40 Верховний Суд України у своїй постанові від 16.12.2015 у справі № 6-2510ц15 зазначив, що «суспільним», «публічним» інтересом звернення заступника прокурора Київської області до суду з вимогою витребування спірної земельної ділянки з володіння Кіргана В. У. є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання зміни цільового призначення земель лісового фонду та безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок і лісів із державної та комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та ліси, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі та лісів, що незаконно вибули з такої власності.

4.41 Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

4.42 Відповідно до пункту 3 статті 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

4.43 У Рішенні № 3-рп/99 від 8.04.1999, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», Конституційний Суд України у процесі дослідження встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

4.44 Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави.

4.45 Відповідно до положень частини 4 статті 56 ГПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

4.46 Із спірних правовідносин не вбачається, що припинялися відповідні функції держави, разом з тим вбачається, що такі функції передаються від одного органу до іншого, а також те, що як на час звернення до суду із позовом у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, так і на час розгляду судами спору орган місцевого самоврядування новоствореної Кароліно-Бугазької територіальної громади сформовано не було.

4.47 За вказаних обставин суд касаційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах неясність, нечіткість законодавства щодо представницького органу новоствореної Кароліно-Бугазької територіальної громади, чи відсутність такого органу не може бути підставою для відмови у вирішенні питання захисту суспільного, публічного інтересу, такі обставини не можуть бути підставою для відмови у захисті прав новоствореної Кароліно-Бугазької територіальної громади.

4.48 Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2).

4.49 В апеляційній скарзі ТОВ «Котлон» також вказувало на незаконність вилучення у нього земельних ділянок рішенням місцевого господарського суду, однак ці доводи судом апеляційної інстанції не розглянуто.

4.50 Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

4.51 Оскільки скасовуючи рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 та приймаючи нове рішення, яким у позові відмовлено, суд апеляційної інстанції мотивував його тим, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, однак вказані вище інші доводи апеляційної скарги на предмет перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції судом не розглянуто, оскаржену у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.52 З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі та наведеного вище, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

4.53 Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

4.54 Відповідно до приписів частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі № 916/553/22 скасувати повністю, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Ю. Я. Чумак