Постанова

від 30.03.2023 по справі 726/529/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 726/529/21

провадження № 61-10545св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Садгірського районного суду

м. Чернівців від 22 липня 2022 року у складі судді Байцар Л. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Перепелюк І. Б., Кулянди М. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення завданих збитків у зв`язку з відчуженням товару в покупця.

Позов мотивований тим, що 19 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки

з кадастровим номером 7310136900:41:004:0023, площею 0,6465 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу

Шкляр М. М., реєстровий номер 10096. Продаж земельної ділянки було вчинено за 347 400,00 грн, які відповідач отримав перед підписанням договору купівлі-продажу.

На підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від

02 травня 2018 року у справі № 718/2250/17 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, витребувано її у ОСОБА_1 та повернено ОСОБА_4 .

Позивач вказував, що, оскільки з його володіння як добросовісного набувача за рішенням суду було витребувано нерухоме майно, продавець такого майна зобов`язаний відшкодувати завдані збитки у зв`язку з відсудженням такого майна.

Вказував, що, вирішуючи питання про грошове стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суд має виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а в разі його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в цьому населеному пункті чи місцевості.

За таких обставин позивач вважав, що з відповідача слід стягнути дійсну вартість земельної ділянки, вилученої у нього за рішенням суду на користь третіх осіб, з підстав, що виникли до її продажу. Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на момент подання позову становить 4 139 798,00 грн.

ОСОБА_1 просив стягнути із ОСОБА_2 на свою користь завдані збитки

в сумі 4 139 798,00 грн та понесені судові витрати.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівців від 22 липня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 347 400,00 грн.

Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 135,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з володіння ОСОБА_1 за рішенням суду було витребувано нерухоме майно, а продавець такого майна ОСОБА_2 зобов`язаний відшкодувати завдані позивачу збитки у зв`язку з відсудженням такого майна. При цьому суд першої інстанції звіт про експерту грошову оцінку земельної ділянки, яким визначена вартість земельної ділянки, визнав неналежним та недопустимим доказом вартості земельної ділянки, тому стягнув суму збитків, яка зазначена

в договорі купівлі-продажу вказаної земельної ділянки і яку позивач сплатив відповідачу у справі при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Додатковим рішенням Садгірського районного суду міста Чернівців від

08 серпня 2022 року із ОСОБА_2 стягнено на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4 699,20 грн.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Садгірського районного суду міста Чернівців від 22 липня 2022 року та додаткове рішення Садгірського районного суду міста Чернівців від 08 серпня 2022 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційні скарги ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

21 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 22 липня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що, вирішуючи питання про грошове стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суд має виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а в разі його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в цьому населеному пункті чи місцевості (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 640/14719/15-ц). Саме тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з продавця ОСОБА_2 збитків у розмірі дійсної вартості земельної ділянки, вилученої у позивача за рішенням суду. Крім того, заявник посилається на постанову Верховного Суду України від 29 червня 2016 року у справі № 6-1376цс16, де зазначено, що покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що в разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Аргументи інших учасників справи

22 лютого 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 22 липня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її із Садгірського районного суду міста Чернівців.

28 грудня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 травня

2018 року у справі № 718/2250/17, яке набрало законної сили, встановлено, що 07 жовтня 2008 року між ЗАТ АКБ «Форум» і ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 0001/08/25-KLMf, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 850 000,00 доларів США.

15 березня 2010 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ПАТ «Форум» укладено договір про заміну боржника у зобов`язанні, відповідно до якого ОСОБА_4 прийняла на себе обов`язки боржника за кредитним договором

№ 0001/08/25-KLMf.

15 березня 2010 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель за адресою:

АДРЕСА_2 , за умовами якого ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_4 зазначений комплекс будівель.

15 березня 2010 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,43 га за адресою: с. Стрілецький Кут, Кіцманський район, Чернівецька область.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 15 березня 2010 року між ЗАТ АКБ «Форум» і ПАТ «Авто-Форвард» укладено договір поруки, відповідно до якого товариство поручилося за виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 15 березня 2010 року із ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого є комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 і земельні ділянки площею 0,43 га та 0,6456 га.

24 березня 2017 року між ПАТ «Банк Форум» і ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ «Банк Форум» відступає, а ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» набуває право вимоги кредитора до боржників за договором кредиту, іпотечним договором та договором поруки .

24 березня 2017 року між ПАТ «Банк Форум» і ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» також укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором

№ 0001/08/25-KLMf/S-l, за умовами яких первісний іпотекодержатель ПАТ «Банк Форум» відступає, а новий іпотекодержатель ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» набуває права первісного іпотекодержателя.

24 березня 2017 року між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» і ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» відступає, а ОСОБА_2 набуває всі права вимоги кредитора до боржників за договором кредиту, іпотечним договором та договором поруки.

25 березня 2017 року між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» і ОСОБА_2 також укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором

№ 0001/08/25-KLMf/S-l, за умовами якого іпотекодержатель ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» відступає, а новий іпотекодержатель ОСОБА_2 набуває права первісного іпотекодержателя.

Таким чином, ОСОБА_2 набув права вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором № 0001/08/25-KLMf та іпотечним договором № 0001/08/25-KLMf/Sl.

19 червня 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Шкляр М. М.

Відповідно до умов цього договору ОСОБА_2 продав позивачу земельну ділянку площею 0,6465 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136900:41:004:0023, за 347 400,00 грн.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 травня

2018 року у справі № 718/2250/17 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , звернувши стягнення на предмет іпотеки, не дотримав умов договору іпотеки,

а тому майно, що є предметом іпотеки, повернено попередньому власнику - ОСОБА_4 .

Також цим рішенням скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35625660 від 12 червня 2017 року, щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1272077073101, кадастровий номер 7310136900:41:004:0023, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію. Витребувано

у ОСОБА_1 та повернено ОСОБА_4 зазначену земельну ділянку.

Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, судом скасовано реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 та витребувано її із володіння ОСОБА_1 .

Укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_1 , як добросовісний набувач, не знав і не міг знати про неможливість відчуження спірної земельної ділянки відповідачем.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків

у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною першою статті 661 ЦК України передбачено, що в разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 08 липня 1986 року у справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації. Тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України. У разі якщо позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено, покупець цього майна має право відповідно до статті 661 ЦК України звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до його продажу.

Разом з тим, вирішуючи питання про грошове стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суд має виходити з того, що вартість спірного майна визначається погодженням сторін, а за його відсутності дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в цьому населеному пункті чи місцевості.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від

29 червня 2016 року у справі № 6-1376цс16 та у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 640/14719/15-ц (провадження № 61-18323св18).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 122 постанови від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 звернула увагу на те, що в разі повернення земельної ділянки від кінцевого набувача законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжної набувачки, в якої придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Таку саму вимогу може заявити і проміжна набувачка до первинного набувача. Вказане відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 16 грудня 2015 року у справі

№ 6-2510цс15 (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від

07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 93), від 29 травня

2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 63), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 125.6.3)).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала, що законодавство України гарантує право заявити до власника позов про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна набувачеві земельної ділянки внаслідок прийняття оскаржених рішень, а також у разі повернення цієї ділянки власникові. Таке відшкодування має бути надане на підставі норм матеріального права згідно з належною юридичною процедурою та за вимогою, що підтверджена доказами (пункт 126 постанови від 15 вересня 2020 року).

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли парвильного висновку про те, що покупець ОСОБА_1 на час укладення договору купівлі-продажу указаної земельної ділянки не знав і не міг знати про наявність підстав, що виникли до її продажу, для вилучення у нього

в подальшому придбаної земельної ділянки за рішенням суду на користь третіх осіб. За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано стягнув з продавця ОСОБА_2 на користь покупця ОСОБА_1 завдані збитки у сумі вартості спірного майна, визначеній сторонами договору купівлі-пролажу.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстав для скасування судових рішень немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 22 липня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська