Постанова

від 29.03.2023 по справі 643/6805/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 643/6805/20

провадження № 61-8915св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Приватне багатопрофільне підприємство «Спектр»,

відповідачі: державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспарян Гамлет Аветікович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника Приватного багатопрофільного підприємства «Спектр» - Волочнюка Михайла Олександровича на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від

28 вересня 2021 року у складі судді Сугачової О. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Лобова О. А., Пилипчук Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року Приватне багатопрофільне підприємство «Спектр» (далі - ПБП «Спектр») звернулось до суду із позовом до державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області

Гаспаряна Г. А., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г. І., ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , у якому просило визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області

Гаспаряна Г. А., індексний номер 49930542 від 29 листопада 2019 року, яким скасовано право власності ПБП «Спектр» на нежитлову будівлю літ. «Г-4» загальною площею 547,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати неправомірним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51359333 від 27 лютого 2020 року, та дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу

Малахової Г. І. щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю

літ. «Г-4» загальною площею 474,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 за

ОСОБА_1 .

У липні 2020 року адвокат Ткаченко Ю. О., яка діє в інтересах

ОСОБА_1 , надіслала клопотання про закриття провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України, обґрунтовуючи його тим, що у вказаній справі відсутній предмет спору, оскільки позивач ПБП «Спектр» на момент проведення електронних торгів не було власником спірного майна.

Представник позивача - адвокат Волочнюк М. О. заявив усне клопотання про витребування доказів із Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області - матеріалів двох кримінальних проваджень, відкритих за заявами

ПБП «Спектр».

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 28 вересня

2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року, клопотання представника позивача - адвоката Волочнюка М. О. залишено без задоволення.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката

Ткаченко Ю. О. задоволено.

Закрито провадження у цивільній справі за позовом ПБП «Спектр» до державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Г. А., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г. І., ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання неправомірними та скасування рішень державних реєстраторів, з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Задовольняючи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Ю. О. про закриття провадження у справі, місцевий суд,

з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент проведення електронних торгів ПБП «Спектр» не було власником спірних нежитлових приміщень, оскільки право власності на них поновлено за ОСОБА_2 .

Оскільки ПБП « Спектр» не є власником спірного майна, то не може бути позивачем у справі про скасування реєстраційних дій щодо майна, що

є предметом вказаного позову.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

08 вересня 2022 року представник ПБП «Спектр» - адвокат Волочнюк М. О. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій просить скасувати ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 28 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від

09 серпня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що неправильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ПБП «Спектр» не може бути позивачем

у цій справі, у зв?язку з чим безпідставно закрив провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки між сторонами залишилися неврегульовані питання.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Октябрського районного суду міста Полтави.

15 грудня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Закриваючи провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент проведення електронних торгів ПБП «Спектр» не було власником спірних нежитлових приміщень, тому що право власності на них поновлено за

ОСОБА_2 . Оскільки ПБП « Спектр» не є власником спірного майна, то не може бути позивачем у справі про скасування реєстраційних дій щодо майна, яке є предметом вказаного позову.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи

з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного,

а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі

№ 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Проте зі змісту оскаржуваних судових рішень встановлено, що підставою для закриття провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суди вказали те, що ПБП «Спектр» не є належним позивачем у справі, що, як наслідок, свідчить про відсутність предмета спору у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Водночас не підлягає судовому захисту похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право позивача. Такий захист за участю позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи,

а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17) та від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19, пункт 8.9)), зроблено висновок про те, що неналежний позивач є самостійною підставою для відмови в позові.

При цьому колегія суддів зазначає, що встановлення факту, належний чи неналежний позивач (наявності або відсутності порушеного права або інтересу у позивача), здійснюється під час розгляду справи по суті.

Стаття 255 ЦПК України не містить вказівки про закриття провадження

у справі у зв?язку з неналежним позивачем у справі.

Ураховуючи викладене, немає підстав для закриття провадження у справі

з підстав, зазначених судами першої та апеляційної інстанцій, а саме

у зв?язку із тим, що ПБП «Спектр» є неналежним позивачем у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника Приватного багатопрофільного підприємства «Спектр» - Волочнюка Михайла Олександровичазадовольнити.

Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 28 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року

скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов