Ухвала

від 29.03.2023 по справі 822/1329/16

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1329/16

УХВАЛА

іменем України

29 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Старокостянтинівської районної державної адміністрації , Хмельницької районної державної адміністрації , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Капустинська сільська рада, Управління Держгеокадастру в Старокостянтинівському районі, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Старокостянтинівська районна державна адміністрація, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Капустинська сільська рада, Управління Держгеокадастру в Старокостянтинівському районі, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 07.10.2022 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі №822/1329/16 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Старокостянтинівської районної державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача Капустинська сільська рада, Управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі Хмельницької області, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 31.10.2022 суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №822/1329/16 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Старокостянтинівської районної державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача Капустинська сільська рада, Управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі Хмельницької області, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії. Розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 суд перейшов до розгляду справи №822/1329/16 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Копії ухвали направлена позивачам на їх поштові адреси, зазначені у позовній заяві.

В підготовче судове засідання призначене на 27.02.2023 о 10:00 год позивачі не прибули, причини неприбуття до суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду.

Також від позивачів та їх представника не надійшло жодних доказів на підтвердження поважності причин неприбуття у підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 27.02.2023 у зв`язку із неявкою у судове засідання позивачів без повідомлення про причини неявки, та у зв`язку з тим, що така неявка перешкоджає розгляду справи, відкладено підготовче засідання на 15.03.2023 о 10:00 год.

Позивачам повістки про виклик судом направлені рекомендованим листом на їх поштові адреси, зазначені у позовній заяві.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2023 суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Хмельницьку районну державну адміністрацію.

У підготовче судове засідання, що відбулось 15.03.2023, позивачі до суду не з`явилися, явку уповноваженого представника не забезпечили.

Позивачі належним чином завчасно повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, які містяться в матеріалах справи.

15.03.2023 суд відклав підготовче засідання у справі на 10:00 год. 29.03.2023, про що повідомлено сторін шляхом надсилання повістки про виклик на поштові адреси, зазначені у позовній заяві.

17.03.2023 на адресу суду від представника Хмельницької районної державної адміністрації надійшов відзив на позов, в якому останній проти позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні.

В підготовче засідання 29.03.2023 позивачі не з`явилися, участі представника не забезпечили з невідомих причин повторно, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду.

Таким чином, позивачі належним чином завчасно повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, однак тричі поспіль не з`являлися у підготовчі судові засідання, явку уповноваженого представника у підготовчі судові засідання не забезпечили. При цьому про причини неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі чи про наявність поважних причин, що перешкоджають прибути до суду не надали.

29.03.2023 на електронну адресу суду від представника Хмельницької районної державної адміністрації надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника Хмельницької районної державної адміністрації.

Зважаючи на неявку представників сторін у підготовче судове засідання 29.03.2023, суд вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залишення позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Наведеними нормами окреслено характер процесуальної поведінки, яка зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.

З конструкції п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України слідує, що правило про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки має застосовуватися до позивачів, які не є суб`єктами владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі №160/4719/19.

Відповідно до положень, передбачених ч.1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що крім наявних прав учасники справи наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому, процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов`язки другої особи, яка бере участь у справі.

Право особи на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи кореспондує обов`язок суду повідомити чи викликати її.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Остаточно поважність причин неприбуття оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає з`явитися до суду, відрядження тощо.

Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняне до неприбуття в судове засідання без поважних причин.

Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу.

До поважних причин можуть бути віднесені такі обставини, дії, явища, які не залежать від волі особи, відносно якої вони виникли. Внаслідок таких обставин, особа не має змоги належним чином виконувати покладені на неї обов`язки.

Неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли позивач вдруге не прибув на розгляд справи і в суду є достовірні (докази) про те, що обидва рази його було належним чином повідомлено.

Згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обов`язки.

Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об`єктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб`єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.

З урахуванням визначених правових аспектів, суд вважає, що позивачами по справі допущені неодноразові зловживання правом, що знайшло своє підтвердження у матеріалах справи та суперечить принципам адміністративного судочинства України, а отже, повинно бути припинено законодавчо встановленими інструментами.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України).

Крім того, слід враховувати, що засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Принцип рівності перед судом є основою сучасної концепції справедливого правосуддя. Для кожної людини у правовій державі насамперед важливо мати доступ до правосуддя і можливість вільно, швидко, безперешкодно реалізувати право на судовий захист незалежно від належності до певної соціальної групи або інших персональних характеристик особи.

Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивачів належним чином про дату час і місце проведення судових засідань за їх участю для реалізації ними права судового захисту їх прав та інтересів.

При цьому, враховуючи предмет розгляду справи та характер доказів у справі, суд вважає неможливим здійснювати розгляд даної справи за відсутності позивачів, що є перешкодою для розгляду справи в цілому.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки має місце неявка позивачів у підготовчі судові засідання без поважних причин, без повідомлення ними про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за їх відсутності.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом Суддя І.І. Тарновецький