Постанова

від 22.03.2023 по справі 756/10549/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року м. Київ

Справа №756/10549/21

Провадження № 22-ц/824/2159/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 22 березня 2023 року

Повний текст постанови складено 24 березня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Карпенка В.Р.

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій Маяк»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Інкорпорейшин»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Марченком Віталієм Олександровичем, до якої приєдналося Акціонерне товариство «Завод Маяк» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року, ухваленого у складі судді Шролик І. С., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Маяк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Естейт Інкорпорейшин» про скасування державної реєстрації та припинення права власності,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ТОВ «Санаторій Маяк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин»

про скасування державної реєстрації та припинення права власності.

Позов мотивовано тим, що рішенням Виконавчого комітету Киі?вськоі? міськоі? ради від 06 березня 1978 року №311/11 додатково відведено Киі?вському науково-виробничому об`єднанню «Маяк» земельну ділянку площею близько 1,3 га за рахунок територіі? міськоі? забудови, на якій розташовані садиби, що належать громадянам на правах особистоі? власності, зокрема, по АДРЕСА_1 та зобов`язано забудовника відселити жильців та знести будинки. Довідкою Киі?вського міського БТІ від 04 січня

1985 року встановлений фізичнии? знос будівлі по АДРЕСА_1 , який складає 69,1 %, технічнии? стан є ветхим.

В порушення вимог діючого законодавства, 06 грудня 2018 року державний реєстратор Прошкін О.В. зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08 липня 1993 року, який не укладався та нотаріально не посвідчувався.

В свою чергу ОСОБА_1 10 травня 2019 року відповідно до рішення засновника створює ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» із статутним капіталом

1606331,00 грн, що на 100 % складається з вартості нерухомого маи?на, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» реєструється 20 травня 2019 року та 30 травня 2019 року ОСОБА_1 передає нерухоме маи?но до статутного капіталу Актом прии?мання-передачі й відбувається реєстрація маи?на за ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн».

Надалі 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 передає 100 % корпоративних прав ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» громадянину ОСОБА_2 , якии? стає єдиним учасником та директором товариства.

Протоколом зборів ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» від 23 липня 2020 року прии?мається рішення про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників з виплатою частки нерухомим маи?ном - житловим будинком загальною площею 178,5 кв.м за адресою:

АДРЕСА_1 укладається договір безоплатноі? передачі маи?на, у зв`язку з виходом зі складу учасників Товариства.

24 липня 2020 року приватним нотаріусом Киі?вського міського нотаріального округу Коновою Н.А. посвідчується і реєструється Акт прии?ому-передачі часток

ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» у статутному капіталі ОСОБА_2 , а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 606331,00 грн.

В подальшому, 27 липня 2020 року приватним нотаріусом Коновою Н.А. зареєстровано право власності на житловии? будинок загальною площею 178,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2

23 вересня 2020 року приватним нотаріусом Киі?вського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. зареєстровано право власності громадянина ОСОБА_2 на житловии? будинок в літ. «Б» загальною площею 35,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 2179486280000) та житловии? будинок в літ. «А» загальною площею 142,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач вказував, що технічна документація на об`єкти нерухомого майна є підробною, ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза» їх не виготовляла та технічна інвентаризація не проводилась; громадянин ОСОБА_2 до підприємства не звертався, документи створені на об`єкти нерухомого майна які фактично не існували, що доводиться актом огляду земельної ділянки.

ТОВ «Санаторіи? «Маяк» є належним користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , платником земельного податку. Реєстрація права власності на об`єкт нерухомого маи?на за цією адресою, порушує права позивача щодо належного користування земельною ділянкою, проведена із порушенням вимог законодавства, через фактичну відсутність об`єкту нерухомого маи?на, щодо якого внесено запис про державну реєстрацію, та підробкою договору купівлі-продажу

від 08 липня 1993 року на підставі якого вперше право власності зареєстровано державним реєстратором Прошкіним О.В. 06 грудня 2018 року за ОСОБА_1 , що зумовлює необхідність припинення права власності на об`єкт нерухомого майна та скасування його державної реєстрації.

ТОВ «Санаторій Маяк» просило:

- скасувати державну реєстрацію права власності за номером 29309255

від 06 грудня 2018 року, здійснену державним реєстратором Прошкіним О. В.;

- скасувати державну реєстрацію права власності за номером 31895913

від 30 травня 2019 року, здійснену приватним нотаріусом Ісаєнко О. В.;

- скасувати державну реєстрацію права власності за номером 37592605 від 27 липня 2020 року, здійснену приватним нотаріусом Коновою Н. А.;

- скасувати державну реєстрацію об?єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2179486280000, припинити право власності, у зв?язку зі знищенням об?єкту;

- скасувати державну реєстрацію об?єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2179510380000, припинити право власності, у зв?язку зі знищенням об?єкту.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в цивільній справі за позовом ТОВ «Санаторій Маяк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» про скасування державної реєстрації та припинення права власності.

Призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року накладено арешт та встановлено заборону вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження земельної ділянки рекреаційного призначення, обліковий код 85:062:0001, площею

21 787,15 кв.м, що обмежена

АДРЕСА_3 , яка входить до переліку земельних ділянок, що перебувають у користуванні ТОВ «Санаторій Маяк».

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12 травня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом

ТОВ «Санаторій Маяк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» про скасування державної реєстрації та припинення права власності до розгляду по суті.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Костріца С. Ю. подав відзив на позовну заяву.

Відзив мотивовано тим, що представником позивача в позовній заяві не зазначено про дату, коли позивач довідався про порушене право. З огляду на дату укладання оспорюваного правочину в 1993 році, просив застосувати до позовних вимог наслідки пропуску позивачем строку позовної давності, передбачені частиною третьою статті 267 ЦК України. Окрім того, посилається, що державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_2 відбулась згідно вимог діючого законодавства. Була виготовлена технічна документація, також висновок про можливість розподілу об`єкта нерухомості, проведено оцінку та складено звіти, виготовлено технічну документацію із землеустрою та встановлено межі земельної ділянки, проведено розподіл на два окремі об`єкти нерухомого майна НОМЕР_1 та НОМЕР_2; під кожний об`єкт виділено окремі земельні ділянки 8000000000:85:062:0001 та 8000000000:85:062:0002. Зазначав, що 01 лютого 2021 року ОСОБА_2 прибувши на місце розташування об`єктів нерухомого майна виявив їх пошкодження та улаштування паркану, на його думку це здійснено працівниками

ТОВ «Санаторіи? «Маяк». З приводу чого, 17 березня 2021 року він звернувся до правоохоронних органів. В межах кримінального провадження на земельні ділянки 8000000000:85:062:0001 та 8000000000:85:062:0002 накладено арешт. Зазначав, що технічна документація є справжньою у відповідача є оригінали, які може надати на вимогу суду. Посилаюсь на положення статей 330, 388 ЦК України вважає, що відповідач є добросовісним набувачем, тому майно не може бути в нього витребувано. Також зазначав, що оскільки ОСОБА_2 набув право власності на об`єкти нерухомості, то на підставі положення статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України до нього переходить право користування земельними ділянками. В підтвердження обґрунтованості поданого відзиву відповідачем надано до нього акт прийому-передачі частини часток у статутному капіталі; копії технічної документації на будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості.

Представником позивача надано відповідь на відзив.

Відповідь на відзив мотивована тим, що ТОВ «Санаторій Маяк» є платником податку на землю рекреаційного призначення, що виділена у довгострокове користування. За даними міського земельного кадастру земельна ділянка 85:062:0001 площею

21787,15 кв.м по АДРЕСА_4 обліковується за ТОВ «Санаторій Маяк». Даний факт доводиться технічним звітом та планом зовнішніх меж земельної ділянки 8000000000:85:062:0001 від 2003 року, що включає земельну ділянку, на якій розташований буд. АДРЕСА_2 . Вказував, що в березні 2021 року ТОВ «Санаторій Маяк» стало відомо про намагання рейдерського захоплення частини земельної ділянки, якою впродовж тривалого часу користується позивач. Реєстрація за відповідачем ОСОБА_2 права власності на не існуючи об`єкти нерухомості, що надало йому можливості виділити під неіснуючі об`єкти земельну ділянку, порушують права позивача, як належного користувача цією землею.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року позовні вимоги ТОВ «Санаторій Маяк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» про скасування державної реєстрації та припинення права власності задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності за номером 29309255

від 06 грудня 2018 року, здійснену державним реєстратором Прошкіним О. В.

Скасовано державну реєстрацію право власності за номером 31895913

від 30 травня 2019 року, здійснену приватним нотаріусом Ісаєнко О. В.

Скасовано державну реєстрацію права власності за номером 37592605 від 27 липня 2020 року, здійснену приватним нотаріусом Коновою Н. А.

Скасовано державну реєстрацію об?єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2179486280000 та припинено право власності ОСОБА_2 , у зв?язку із знищенням об?єкту.

Скасовано державну реєстрацію об?єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2179510380000 та припинено право власності ОСОБА_2 , у зв?язку із знищенням об?єкту.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» на користь ТОВ «Санаторій Маяк» судові витрати в рівних частинах з кожного по

3 783,33 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки державна реєстрація права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 під номером 29309255 від 06 грудня

2018 року, здійснена державним реєстратором Прошкіним О. В. на підставі нікчемного правочину, тому така підлягає скасуванню. ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 1993 року не набула права власності на нерухоме майно, тобто не є власником (володільцем) майна, тому вона не мала правових підстав для його передачі (розпорядження). Акт прийому-передачі цього майна до статутного капіталу ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» 10 травня 2019 року є правочином, що суперечить імперативним вимогам закону та є недійсним, що тягне за собою скасування державної реєстрації права власності за номером 31895913 від 30 травня 2019 року. Аналогічною підставою недійсності Акта прийому-передачі часток (частин часток) у статутному капіталі

ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» від 24 липня 2020 року є відсутність у останнього права власності, зумовлена нікчемністю (недійсністю) попередніх правочинів і, як наслідок, відсутність права на його реалізацію, що зумовлює необхідність скасування державної реєстрації реєстрацію права власності за номером 37592605 від 27 липня 2020 року, здійснену приватним нотаріусом Коновою Н. А. за власником ОСОБА_2 , який набув у власність нерухомість за договором безоплатної передачі майна статутного капіталу, у зв`язку із виходом зі складу учасників. При цьому суд вказав, що скасування попередніх реєстрацій права власності не призводить до відновлення порушеного права позивача, що не є ефективним способом захисту, але на думку суду є необхідним, з метою, належного впорядкування записів державного реєстру прав власності щодо об`єкту нерухомого майна.

Що стосується правових підстав для скасування державної реєстрації об?єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 2179486280000 та за номером 2179510380000 приватним нотаріусом Сазоновою О. М. пов`язано з технічною можливістю поділу об`єкта нерухомого майна на будинок АДРЕСА_1 та будинок

АДРЕСА_2 та припинення на нього право власності ОСОБА_2 , суд першої інстанції зазначив про те, що така реєстрація проведена на підставі підробленої технічної документації, яка видавником не виготовлялась, паспорти серії 10567-д/20 та 1057-д/20 на неіснуючі (знищені) об`єкти нерухомого майна, що є підставою для їх скасування та припинення право власності ОСОБА_2 .

Оформлення землевпорядних справ, та присвоєння кадастрових номерів саме по собі не доводить правомірність користування земельними ділянками 8000000000:85:062:0001, 8000000000:85:062:0002 ОСОБА_2 за відсутності документального підтвердження про їх виділ у володіння та (або) користування та зміни їх цільового призначення.

При цьому суд зазначив, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки реєстрація оскаржуваного договору купівлі-продажу від 08 липня 1993 року вперше проведена 06 грудня 2018 року, а цей позов подано до суду в липні 2021 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності. Про існування даного договору з об`єктивних підстав позивач не міг бути обізнаний, зворотного відповідачем не доведено.

17 вересня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Марченко В.О. через засоби поштового зв?язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Санаторій Маяк» є неналежним позивачем у справі, оскільки не має права власності на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_4 . Позивачем не обґрунтовано в чому полягає порушення його прав та інтересів та не обґрунтовано спосіб захисту. Обраний позивачем спосіб захисту є протизаконним.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 22 вересня 2022 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2022 року витребувано з Оболонського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 756/10549/21 за позовом ТОВ «Санаторій Маяк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» про скасування державної реєстрації та припинення права власності.

18 жовтня 2022 року матеріали цивільної справи № 756/10549/21 за позовом

ТОВ «Санаторій Маяк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» про скасування державної реєстрації та припинення права власності надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Марченка В. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року задоволено та поновлено його.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Марченком В. О., на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Заявнику необхідно було надати докази сплати судового збору.

10 листопада 2022 року на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надано квитанцію від 08 листопада 2022 року № 63662232 про сплату судового збору в розмірі, встановленому судом.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Марченком В. О., на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня

2022 року у справі за позовом ТОВ «Санаторій Маяк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» про скасування державної реєстрації та припинення права власності.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.

14 лютого 2023 року до Київського апеляційного суду до початку розгляду справи надійшла заява Акціонерного товариства «Завод Маяк» про приєднання до апеляційної скарги.

Представником ТОВ «Санаторій Маяк» адвокатом Коваленко Н.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою.

Відзив мотивовано тим, що ТОВ «Санаторій «Маяк» з 2006 року є власником комплексу будівель (санаторію-профілакторію), що розташовані у АДРЕСА_4 , а також користувачем земельної ділянки рекреаційного призначені (обліковий код 85:062:0001, площа 21 787,15 кв.м, обмежена АДРЕСА_3 .

За даними реєстрових книг КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» об`єкт нерухомого майна за адресою но АДРЕСА_4 на праві приватної власності зареєстрований за ТОВ «Санаторій «Маяк» на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва 01.03.2006, згідно наказу від| 01.03.2006 № 225-В на будівлю загальною площею 4880,9 кв.м. Згідно з даними міського земельного кадастру станом на 16.05.2018 у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) земельна ділянка код 85:062:0001 площею 21787,15 кв.м. на АДРЕСА_4 обліковується за ТОВ «Санаторій «Маяк».

08.07.1993 року, між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 (продавці), укладено договори купівлі-продажу з ОСОБА_1 (покупець Договір зареєстровано державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Биковим за реєстраційним номером 7к 1889 від 08.07.1993 року.

Разом з тим, за даними реєстрових книг КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрований за: ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Згідно матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 площа приватного будинку складає 178,5 кв.м. Водночас, Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради від 06.03.1978 №311/11 відведено Київському науково - виробничому об`єднанню «Маяк» земельну ділянку площею близько 1,3 га за рахунок території міської забудови, на якій розташовані садиби, що належать громадянам на правах особистої власності, зокрема, по АДРЕСА_1 та зобов`язано забудовника відселити жильців та знести будинки.

Відповідно до Довідки від 04.01.1985, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації, фізичний знос будівлі по АДРЕСА_1 складає 69,1 %, технічний стан є ветхим (стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих - дуже ветхий, обмежене виконання елементами будинку своїх функцій).

У 1992 році проведена паспортизація території, приміщень та будівель профілакторію заводу «Маяк», в ході якої встановлено, що на території профілакторію відсутні будь-які житлові споруди, однак, на території знаходиться домоволодіння, яке використовується як складське приміщення для інвентаря.

20.04.2007 року Київським міським бюро технічної інвентаризації виготовлений Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_5 (інвентаризаційна справа 74525, реєстровий №4716). Технічний паспорт підписано начальником ОСОБА_17 . ОСОБА_18 (значиться як особа, що виконала інвентаризацію).

Водночас, згідно відповіді №062/14-5176 від 27.04.2021 на адвокатський запит за даними КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» технічний паспорт об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 у 2007 році не замовлявся та не виготовлявся.

10.05.2019 року гр. ОСОБА_1 відповідно до рішення засновника №1 створює ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» із статутним капіталом 1606331,00 грн, який на 100% складається з частки ОСОБА_1 , що вноситься нерухомим майном - житловим будинком загальною площею 178,5 кв. м (літ. «А» -142,7 кв. м, літ. «Б» - 35,8 кв. м) розташованого за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 1 606 331,00 грн. Директором Товариства ОСОБА_1 призначає себе.

Однак, відповідно до відповіді Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради від 29.03.2021 № 055-6286, наданої на адвокатський запит АО «Менюк та партнери», у реєстрі адрес відсутні відомості про документи щодо присвоєння поштових адрес АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 будь-яким об`єктам нерухомості. 20.05.2019 року ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» реєструється у ЄДРПОУ за номером 43009766 за адресою: 03039, м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, буд.119, офіс 32, стає на облік до податкового органу на спрощеній системі оподаткування (3 група, 5%).

30.05.2019 року ОСОБА_1 передає зазначене нерухоме майно до статутного капіталу ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин»за Актом приймання - передачі. В подальшому відбулася реєстрація майна за ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин».

02.12.2019 року ОСОБА_1 продає/передає 100% корпоративних прав ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин»громадянину ОСОБА_2 , який стає єдиним учасником, а з 03.12.2019 - директором Товариства.

23.07.2020 року протоколом зборів ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин»приймається рішення про вихід ОСОБА_2 із складу учасників із виплатою частки нерухомим майном - житловим будинком загальною площею 178,5 кв. адресою АДРЕСА_1 ; укладається договір безоплатної передачі майна у зв`язку з виходом зі складу учасників Товариства від 23.07.2020 б/н.

24.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального ок Коновою Н.А. посвідчується і реєструється за №№ 202, 203 Акт прийому-передачі часток (частин часток) у статутному капіталі ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» (код СДРПОУ 43009766), відповідно до якого ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшин» в особі уповноваженого представника Волошина А.Ю., що діяв на підставі доручення, в порядку та на умовах договору безоплатної передачі майна у зв`язку з виходом зі складу учасників Товариства від 23.07.2020 б/н передав ОСОБА_2 частку у розмірі 99,94% Статутного капіталу Товариства, що була внесена майном, а саме житловим будинком загальною площею 178,5 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 1 606 331,00 грн (згідно бухгалтерської довідки).

27.07.2020 року приватним нотаріусом Коновою H.A. відповідно. заяви ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності громадянина ОСОБА_2 на житловий будиш загальною площею 178,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2179510380000). Підставою для державної реєстрації нотаріусом вказано наступні документи: акт прийманню передачі нерухомого майна (оригінал та його нотаріальна копія №№ 202, 203 від_ 24.07.2020), видані нотаріусом Кононовою H.A. Підставою для внесення запису до ДРРП стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.08.2020 з індексним номером 53425605, винесене державним реєстратором - нотаріусом Кононовою H.A.

22.09.2020 року ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза складено Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна №l056/1057 від 22.09.2020 та технічні паспорти від 22.09.2020 № 1056-д/20 (будинок НОМЕР_1 площею 142,7 кв. м), №l057-д/20 (будинок НОМЕР_3 площею 35,8 кв. м).

Однак, відповідно до відповіді ТОВ «Технічний центр «Будівельно- інвентарна експертиза» від 24.03.2021, наданої на адвокатський запит АО «Менюк та партнери», технічні паспорти за адресами АДРЕСА_7 , серія та номер 1057-Д/20 від 22.09.2020 підприємством не виготовлялись, технічна інвентаризація не проводилась, громадянин ОСОБА_2 до ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза» не звертався.

23.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності громадянина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на житловий будинок в літ. «Б» ; загальною площею 35,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2179486280000).

Підставою для державної реєстрації нотаріусом вказано наступні документи:

технічний паспорт №1057-д/20 від 22.09.2020 та Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна № 1056/1057 від 22.09.2020, складений ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза». Підставою для внесення запису до ДРРП стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.09.2020 з індексним номером 54292148, винесене державним реєстратором - нотаріусом Сазоновою О.М.

23.09.2020 року приватним нотаріусом Сазоновою О.М. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності громадянина ОСОБА_2 на житловий будинок в літ. «А» загальною площею 142,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2179510380000). Підставою для державної реєстрації нотаріусом вказано наступні документи: технічний паспорт №1056-д/20 від 22.09.2020 та Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна № 1056/1057 від 22.09.2020, складений ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза». Підставою для внесення запису до ДРРП стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.09.2020 з індексним номером 54292714, винесене державним реєстратором - нотаріусом Сазоновою О.М.

Станом на день звернення із цією позовною заявою, об`єкт нерухомого майна, внесений до ДРРП за номером 2179486280000 - фактично не існує, оскільки був знищений, у відповідності до Рішення Виконавчого комітету Київської міської ради від 06.03.1978 № 311/11, яким зобов`язано підприємство, правонаступником якого є Позивач, об`єкт знести. Додатковим доказом відсутності вказаного об`єкту нерухомості є довідка про показання об`єктів нерухомого майна, видана ТОВ «Прогрес ЖКГ» від 23.06.2021 року, відповідно до якої на земельній ділянці ТОВ «Санаторій Маяк» за обліковим номером 85:62:001 - відсутній об`єкт житлової чи нежитлової забудови, що зареєстрований за Відповідачами.

Факт знесення цього об`єкту ще на виконання рішення 1978 року зумовлює необхідність скасування всіх проведених державних реєстрацій по об`єкту, оскільки первинна реєстрація права власності за Відповідачем-1 була здійснена вже за умов відсутності самого об`єкту права власності.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Марченко В.О. та представник АТ «Завод Маяк», адвокат Рукін В.В. підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Санаторій Маяк» адвокат Невмержицький С.І. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Встановлено, що рішенням Київської міської ради народних депутатів від 25 квітня 1967 року № 635 та № 311/11 від 06 березня 1978 року виведено в користування Киі?вському науково-виробничому об`єднанню «Маяк» під будівництво профілакторію земельну ділянку загальною площею 23986 кв.м.

Рішенням Виконавчого комітету Киі?вськоі? міськоі? ради від 06 березня 1978 року

№ 311/11 додатково відведено Киі?вському науково-виробничому об`єднанню «Маяк» земельну ділянку площею близько 1,3 га за рахунок територіі? міськоі? забудови, на якій розташовані садиби, що належать громадянам на правах особистоі? власності по АДРЕСА_8 , АДРЕСА_12, АДРЕСА_9 та зобов`язано забудовника відселити жильців та знести будинки (т. 1, а.с. 17-18).

Наказом голови правління ВАТ «Завод Маяк» від 28 березня 2005 року №30 передано безкоштовно з балансу заводу на баланс ТОВ «Санаторій Маяк» основні засоби товарно-матеріальні цінності, зокрема серед іншого, земельну ділянку площею 2,3 га, яка належить ТОВ «Санаторій Маяк» (т. 1, а.с. 23-24).

На запит Київського НВО «Маяк» з метою вирішення житлового питання мешканця будинку по АДРЕСА_1 щодо фізичного стану будинку, Киі?вське міське БТІ надало довідку від 04 січня 1985 року, про фізичнии? знос будівлі по АДРЕСА_1 , який складає 69,1 %, технічнии? стан є ветхим (стан несучих конструктивних елементів аваріи?нии?, а не несучих - дуже ветхии? (т. 1, а. с. 25-27).

АДРЕСА_10 було змінено на АДРЕСА_2 .

Згідно плану земельної ділянки сформованого 20 жовтня 1978 року на підставі рішення Київської міської ради народних депутатів від 25 квітня 1967 року № 635 та від 06 березня 1978 року № 311/11 за проектом Головного архітектурно-планувального управління м.Києва виведено в користування КНВО «Маяк» під будівництво профілакторію земельну ділянку площею 23986 кв.м зі схематичним зображенням

(т. 1, а.с. 28).

Згідно свідоцтва про право власності виданого Головним управлінням комунальноі? власності м. Києва 01 березня 2006 року, будівля (профілакторій) загальною площею 4880,9 кв.м розташований по АДРЕСА_4 на праві приватноі? власності зареєстровано за ТОВ «Санаторіи? Маяк» (т. 1, а.с .22,31).

За даними Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Киі?вськоі? міськоі? ради (КМДА) станом на 16 травня 2018 року земельна ділянка код 85:062:0001 площею 21787,15 кв.м. на АДРЕСА_4 обліковується за ТОВ «Санаторіи? Маяк».

Згідно договору купівлі-продажу від 08 липня 1993 року укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 (продавці), та з ОСОБА_1 (покупець), встановлено що даний договір посвідчено та зареєстровано державним нотаріусом Шістнадцятою Киі?вськоі? державноі? нотаріальноі? контори Биковим О.М. за реєстраціи?ним номером 7к 1889 від 08 липня 1993 року (т. 1, а.с. 39-41).

За даними реєстрових книг КП Киі?вськоі? міськоі? ради «Киі?вське міське бюро технічноі? інвентаризаціі?» від 27 квітня 2021 року об`єкт нерухомого маи?на за адресою:

АДРЕСА_1 на праві приватноі? власності зареєстровании? за: ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 .

Згідно матеріалів інвентаризаціи?ноі? справи на об`єкт нерухомого маи?на за адресою: АДРЕСА_2 площа приватного будинку складає 178,5 кв.м (т. 1, а.с. 32).

На виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів від завідувача Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори 27 квітня 2022 року надійшла відповідь про відсутність в архіві договору купівлі-продажу від 08 липня

1993 року. Під реєстровим номером 1к-1889 посвідчено іншу нотаріальну дію, а саме довіреність. Під індексом 7к працював інший державний нотаріус. Биков О.М. здійснював нотаріальні дії та реєстрував у реєстрі під № 1к (т. 1, а.с. 30, т. 2, а.с. 201).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, судом встановлено, що 06 грудня 2018 року державний реєстратор Прошкін О.В. зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_11 на підставі договору купівлі-продажу від 08 липня 1993 року (т. 1, а.с. 11-16).

Ухвалою суду першої інстанції у державного реєстратора Прошкіна О.В. витребовувалась копія реєстраційної справи та документи на підставі яких проведено державну реєстрацію за номером 29309255 від 06 грудня 2018 року, проте ухвала суду залишилася без виконання. За адресою місця розташування в Єдиному реєстрі юридичних осіб КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» відсутній.

Як встановлено з Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 10 травня 2019 року ОСОБА_1 відповідно до рішення засновника створює ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» зі статутним капіталом 1606331,00 грн, що на 100 % складається з вартості нерухомого маи?на, розташованого за адресою

АДРЕСА_1 .

ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» реєструється 20 травня 2019 року та 30 травня 2019 року ОСОБА_1 передає нерухоме маи?но до статутного капіталу Актом прии?мання-передачі й відбувається реєстрація маи?на за ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн».

02 грудня 2019 року ОСОБА_1 продає/передає 100% корпоративних прав ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» громадянину ОСОБА_2 , якии? стає єдиним учасником та директоом товариства (т. 1, а.с. 11-16).

23 липня 2020 року протоколом зборів ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» прии?мається рішення про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників з виплатою частки нерухомим маи?ном-житловим будинком загальною площею 178,5 кв.м за адресою:

АДРЕСА_1 ; укладається договір безоплатноі? передачі маи?на у зв`язку з виходом зі складу учасників Товариства.

24 липня 2020 року приватним нотаріусом Киі?вського міського нотаріального округу Коновою Н.А. посвідчується і реєструється за №№ 202, 203 Акт прии?ому-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» ОСОБА_2 , житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 606 331,00 грн (т. 1, а. с. 199-200).

27 липня 2020 року приватним нотаріусом Коновою Н.А. зареєстровано право власності на житловии? будинок загальною площею 178,5 кв.м за адресою:

АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 14).

23 вересня 2020 року приватним нотаріусом Киі?вського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. зареєстровано право власності громадянина ОСОБА_2 на житловии? будинок в літ. «Б» загальною площею 35,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 2179486280000) та житловии? будинок в літ. «А» загальною площею 142,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 15).

Судом досліджені технічні паспорти (інвентаризаційні справи № 1056-д/20,

№ 1057-д/20) на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 від 22 вересня 2020 року, які складено ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза», підписано керівником ОСОБА_27 та виконавцем Горбуновим В.М. (т. 1, а.с. 201-212, т. 2,

а.с. 11-15).

З відповіді на адвокатський запит ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза» 24 березня 2021 року повідомляє, що технічні паспорти за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_13 від 22 вересня 2020 року підприємством не виготовлялись, технічна інвентаризація не проводилась. Громадянин ОСОБА_2 до підприємства не звертався (т. 1, а. с. 20).

Також судом досліджено виготовлені на замовлення ОСОБА_2

ФОП ОСОБА_21 технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею по 0,1 га, для експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 (т. 1, а.с. 217-246, т. 2 а.с. 18-31).

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за

№ НВ-6813769392021 від 06 травня 2021 року встановлено, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:062:0001 площею 0,1 гектар, розташованої в АДРЕСА_2 ; категорія земель - житлової та громадської забудови; інформація про зареєстроване право власності в Державному земельному кадастрі відсутня; проведено відділом Держгеокадастру у Волочинському районі Хмельницької області (т. 1, а.с. 246).

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за

№НВ-5609572312021 від 15 червня 2021 року встановлено, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:062:0002 площею 0,1 га, розташованої в

АДРЕСА_2 ; категорія земель - житлової та громадської забудови; інформація про зареєстроване право власності в Державному земельному кадастрі відсутня; проведено районним відділом Держгеокадастру у Дубенському районі Рівненської області (т. 2, а.с. 31).

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року в межах кримінального провадження № 12021100000000372 від 05 травня

2021 року накладено арешт на земельну ділянку 8000000000:85:062:0002.

Із заяви ОСОБА_2 про злочин поданої до правоохоронних органів та зареєстрованої 05 лютого 2021 року Оболонським УП встановлено, що заявник звернувся з приводу зруйнування невідомими особами належних йому на праві власності двох житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Із протоколу огляду складеного старшим слідчим СУ ГУ НП в м.Києві

від 28 серпня 2021 року земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:85:062:0001, що зафіксований на безперервну відео зйомку встановлено, що на території, яка оглядалась росте чагарник та сім сосен. Вздовж бетонного паркану знаходяться будівельні блоки та будівельне сміття. В правій частині земельної ділянки проведені підготовчі будівельні роботи у вигляді вкладання в ґрунт бетонних блоків (фундаменту). Також розташована металева битовка. При огляді присутні: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (т. 2, а.с.185-189).

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Спір між сторонами виник з приводу наявності правових підстав для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що вперше зареєстровано за ОСОБА_1 06 грудня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу від 08 липня 1993 року, який не укладався. Подальша перереєстрація відбулась шляхом введення нерухомого майна в статутний капітал підприємства та перехід права власності на підстав безоплатної передачі майна у зв`язку із виходом зі складу учасників товариства; скасування реєстрації поділу об`єкту нерухомості, у зв`язку із фізичним знищенням об`єкту нерухомості; неправомірна реєстрація на неіснуючий (зруйнований) об`єкт нерухомості порушує право позивача на користування виділеною йому земельною ділянкою.

З матеріалів справи встановлено, що за даними Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Киі?вськоі? міськоі? ради (КМДА) станом на 16 травня 2018 року земельна ділянка код 85:062:0001 площею 21787,15 кв.м на АДРЕСА_4 обліковується за ТОВ «Санаторіи? Маяк».

Тобто, ТОВ «Санаторіи? Маяк» є власником вказаної земельної ділянки.

Щодо способу захисту порушеного права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Санаторій Маяк» просило скасувати державну реєстрацію права власності за номером 29309255 від 06 грудня 2018 року, здійснену державним реєстратором Прошкіним О. В.; скасувати державну реєстрацію права власності за номером 31895913 від 30 травня 2019 року, здійснену приватним нотаріусом Ісаєнко О. В.; скасувати державну реєстрацію права власності за номером 37592605 від 27 липня 2020 року, здійснену приватним нотаріусом Коновою Н. А.; скасувати державну реєстрацію об?єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2179486280000, припинити право власності, у зв?язку зі знищенням об?єкту; скасувати державну реєстрацію об?єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2179510380000, припинити право власності, у зв?язку зі знищенням об?єкту.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону № 1952-IV).

В абзаці третьому частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

При розгляді справи цієї категорії суд визначає: (а) неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цих відомостей); (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини).

Положення Закону № 1952-IV регламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону № 1952-IV, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у чинній нині редакції) передбачено, що якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Чинна нині редакція абзацу другого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV встановлює, що у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Чинне нині положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону

№ 1952-IV.

Отже, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону

№ 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Обов`язок суду скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав (обтяжень) слід розуміти як обов`язок суду вирішити наявний спір про право.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань, аби убезпечити особу повторно звертатись до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).

До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах: від 23 січня

2023 року у справі № 656/242/19 (провадження № 61-1420св21) та від 25 січня 2023 року у справі № 641/201/20 (провадження № 61-16625св21).

За наведених обставин, Київський апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги відповідають належному способу захисту порушеного права, оскільки за обставин цієї справи, при задоволенні заявлених позовних вимог, буде вирішено спір про право, наявний між сторонами.

Що суті заявлених позовних вимог

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 15 ЦК Украі?ни передбачає право кожноі? особи на захист свого цивільного права у разі и?ого порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, якии? не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК Украі?ни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немаи?нового або маи?нового права та інтересу.

Згідно положення статті 13 Земельного кодексу Української РСР від 08 липня 1970 року, земля в Українській РСР надається в користування: колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; - промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; громадянам.

Стаття 16, зазначеного кодексу передбачала, що відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Рішенням Київської міської ради народних депутатів від 25 квітня 1967 року № 635 та № 311/11 від 06 березня 1978 року виведено в користування КНВО «Маяк» під будівництво профілакторію земельну ділянку загальною площею 23986 кв.м, що доводить факт належного землекористування ТОВ «Санаторій Маяк» спірною земельною ділянкою.

Згідно із положеннями статті 328 ЦК Украі?ни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 41 Конституціі? Украі?ни та статті 1 Першого протоколу до Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своі?м маи?ном; право приватноі? власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлении? права власності.

Відповідно до частини першоі? статті 317 ЦК Украі?ни власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своі?м маи?ном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своі?м маи?ном на власнии? розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого маи?на будь-які діі?, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК Украі?ни).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК Украі?ни право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлении? цього права чи обмежении? у и?ого здіи?сненні.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

З огляду на положення статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 209 ЦК України передбачає, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

З огляду на те, що первинною реєстрацією проведеною 06 грудня 2018 року права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 є договір купівлі - продажу від 08 липня 1993 року, посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятою Киі?вськоі? державноі? нотаріальноі? контори Биковим О. М. за реєстраціи?ним номером 7к 1889 від 08 липня

1993 року, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ЦК Української РСР.

Статтею 47 ЦК Української РСР, передбачено що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Договір купівлі - продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів (стаття 227 ЦК Української РСР).

У відповіді на виконання ухвали суду про витребування доказів, завідувач Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори повідомила про відсутність в архіві договору купівлі-продажу від 08 липня 1993 року, який би посвідчував нотаріус Биков О. М . Під реєстровим номером 1к-1889 посвідчено іншу нотаріальну дію, а саме довіреність.

Окрім того, як встановлено з відповіді КП «Київське міське БТІ» від 27 квітня

2021 року об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 зареєстрований за ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 .

Отже, відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу

від 08 липня 1993 року та відсутність його державної реєстрації є підставою для недійсності правочину (оспорюваний правочин) купівлі- продажу від 08 липня 1993 року.

З огляду на те, що положення ЦК Української РСР взагалі не містили конструкції нікчемності правочину, проте відносили договори, які нотаріально не посвідчені до оспорюваних. Про що міститься висновок в Пленумі Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі

№ 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зроблено висновок про те, що цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

З огляду на те, що саме по собі встановлення недійсним договору купівлі-продажу від 08 липня 1993 року не призведе до відновлення порушеного права позивача, тому це буде не ефективним способом захисту.

Недійсний правочин це дії фізичних та юридичних осіб, які не створюють юридичних наслідків через недотримання умов дійсності правочину.

Нікчемний правочин - це правочин недійсність якого прямо встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки державна реєстрація права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 під номером 29309255 від 06 грудня 2018 року, здійснена державним реєстратором Прошкіним О.В. на підставі нікчемного правочину, тому підлягає скасуванню. Позовні вимоги

ТОВ «Санаторій маяк» в цій частині є доведеними й підлягають задоволенню.

Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необгрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частина восьма статті 30 ЦПК України передбачає, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Акти прийому-передачі спірного майна ОСОБА_1 до статутного капіталу

ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» 30 травня 2019 року та в свою чергу акт прийому-передачі часток ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» ОСОБА_2 від 27 липня 2020 року є правочинами, оскільки підпадають під визначення правочину, наведене у статті 202 ЦК України.

З огляду на те, що ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 1993 року не набула права власності на нерухоме майно, тобто не є власником (володільцем ) майна, тому вона не мала правових підстав для його передачі (розпорядження).

Акт прийому-передачі цього майна до статутного капіталу ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» 10 травня 2019 року є правочином, що суперечить імперативним вимогам закону та є недійсним, що тягне за собою скасування державної реєстрації права власності за номером 31895913 від 30 травня 2019 року.

Аналогічною підставою недійсності Акта прийому-передачі часток (частин часток) у статутному капіталі ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» від 24 липня 2020 року є відсутність у останнього права власності, зумовлена нікчемністю (недійсністю)попередніх правочинів.

За актом прийому-передачі від 24 липня 2020 року ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн» передав ОСОБА_2 на підставі договору безоплатної передачі майна у зв`язку з виходом з товариства, житловий будинок АДРЕСА_2 .

Невідповідність Акта прийому-передачі від 24 липня 2020 року вимогам закону, з огляду на відсутність права володіння ТОВ «Ріал Естейт Інкорпорейшн», а як наслідок, відсутність права на його реалізацію, що зумовлює необхідність скасування державної реєстрації реєстрацію права власності за номером 37592605 від 27 липня 2020 року, здійснену приватним нотаріусом Коновою Н. А.за власником ОСОБА_2 , який набув у власність нерухомість за договором безоплатної передачі майна статутного капіталу, у зв`язку із виходом зі складу учасників.

Положенням статті 346 ЦК Украі?ни передбачені підстави припинення права власності на маи?но, у разі: відчуження власником свого маи?на; відмови власника від права власності; припинення права власності на маи?но, яке за законом не може належати ціи? особі; знищення маи?на; викупу пам`яток культурноі? спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватноі? власності, інших об`єктів нерухомого маи?на, що на них розміщені, з мотивів суспільноі? необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на маи?но за зобов`язаннями власника; реквізиціі?; конфіскаціі?; припинення юридичноі? особи чи смерті власника.

Згідно з положеннями статті 349 ЦК Украі?ни, в редакції чинній на час розгляду справи, право власності на маи?но припиняється в разі и?ого знищення.

Частину другу статті 349 виключено на підставі Кодексу № 2597-VIII від 18 жовтня 2018 року відтак, закон більше не пов`язує припинення права власності на маи?но із зверненням власника такого маи?на із відповідною заявою.

Відповідно до позиціі? Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 листопада 2020 року у справі №640/11739/15-ц та у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 04/5026/803/2012 знищення як підстава для припинення права власності не залежить від волі титульного власника такого маи?на.

Аналіз зазначених норми дає підстави діи?ти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме маи?но згідно вимог статті 349 ЦК України, є наявність встановленого факту знищення маи?на під яким слід розуміти такий вплив на нього, в результаті якого об`єкт права власності припиняє своє існування.

Документами, які підтверджують знищення маи?на, можуть бути матеріали технічноі? інвентаризаціі?, що засвідчують факт знищення маи?на, довідки органів внутрішніх справ Украі?ни, акт про пожежу, офіціи?ні висновки інших установ або організаціи?, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення маи?на.

Наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами в сукупності підтверджений факт відсутності на земельній ділянці, по АДРЕСА_2 будь-якого нерухомого майна.

Зокрема, це підтверджується довідкою про показники об`єктів нерухомого майна ТОВ «Прогрес ЖКГ» № 54/21 від 23 червня 2021 року згідно якої проведено обстеження об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_4 загальною площею 2,1 га, що обліковується за ТОВ «Санаторій Маяк» на якій розміщені будівлі А- будівля профілакторію, Б та В - нежитлові будівлі реконструкції, що належать позивачу. Інші об`єкти нерухомого майна відсутні.

Актом обстеження земельної ділянки № 21-0710-05 від 06 жовтня 2021 року посадовими особами Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради в результаті якого не виявлено будь яких будівель та споруд на земельних ділянках за кадастровими номерами 8000000000:85:062:0001, 8000000000:85:062:0002.

Також факт відсутності на спірній земельній ділянці будь-якого нерухомого майна, зокрема домоволодінь НОМЕР_1 та НОМЕР_3 доводиться оглядом правоохоронними органами земельної ділянки від 28 серпня 2021 року та заявою ОСОБА_2 .

Що в сукупності із дослідженими фотознімками з гугл-карти, на яких зафіксовано в різні проміжки часу з 2005 року по 2020 рік свідчить про наявність лише зелених насаджень та відсутність будь яких будівель та (або ) споруджень на спірній земельній ділянці.

Відомостями Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого комітету Київської міської ради 29 березня 2021 року відсутні відомості щодо присвоєння поштових адрес по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 будь-яким об`єктам нерухомості.

Відповідь ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза» від 24 березня 2021 року № 240321-2 на адвокатський запит про не виготовлення підприємством технічних паспортів 1057-д/20 від 22 вересня 2020 року за адресами : АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 (а.с. 20 том 1).

Усі вищезазначені та досліджені судом докази в своїй сукупності спростовують достовірність відомостей викладених у технічних паспортах, серії 10567-д/20 та 1057-д/20 від 22 вересня 2020 року видавник ТОВ «Технічний центр «Будівельно-інвентарна експертиза» й висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта, які стали підставою для проведення реєстрації на окремі об`єкти нерухомості - домоволодіння, розташовані АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 .

Отже, державна реєстрація об?єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 2179486280000 та за номером 2179510380000, проведена приватним нотаріусом Сазоновою О.М. пов`язано з технічною можливістю поділу об`єкта нерухомого майна на будинок АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2 та підставі підробленої технічної документації, яка видавником не виготовлялась, паспорти серії 10567-д/20 та 1057-д/20 на неіснуючі (знищені) об`єкти нерухомого майна, що є підставою для їх скасування та припинення право власності ОСОБА_2 .

Оформлення землевпорядних справ, та присвоєння кадастрових номерів саме по собі не доводить правомірність користування земельними ділянками 8000000000:85:062:0001, 8000000000:85:062:0002 ОСОБА_2 за відсутності документального підтвердження про їх виділ у володіння та (або) користування та зміни їх цільового призначення.

У пункті 123 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 14-83гс21) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що положення статті 26 Закону № 1952-IV обумовлено тим, що суд вирішує спір про право; скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме право, яке реєструється. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права, а є офіційним засвідченням державою факту набуття особою такого права.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права на спірне майно на підставі нікчемних, недійсних правочинів та неіснуючих документацій, заявлені ТОВ «Санаторій Маяк» позовні вимоги про скасування державної реєстрації права на спірне майно опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Стосовно заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Костріци С.Ю. про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на дату реєстрації оскаржуваного договору купівлі-продажу від 08 липня 1993 року вперше 06 грудня 2018 року та дату звернення позивача до суду за захистом порушених прав в липні 2021 року трирічний строк позовної давності не пропущений. Про існування даного договору з об`єктивних підстав позивач не міг бути обізнаний, зворотного відповідачем не доведено.

На підставі викладеного суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Санаторій Маяк» знайшли своє документальне підтвердження належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.

Аргументи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Марченка В. О., без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Марченка В. О., до якої приєдналося АТ «Завод Маяк» без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Марченком Віталієм Олександровичем, до якої приєдналося Акціонерне Товариство «Завод Маяк» залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна