Постанова

від 28.03.2023 по справі 640/902/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/902/19

адміністративне провадження № К/9901/3811/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Дочірнього підприємства іноземного інвестора «Фірма «Інва-К» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді: Земляна Г.В., Ісаєнко Ю.А.) у справі №640/902/19.

встановив:

Дочірнє підприємство іноземного інвестора «Фірма «Інва-К» (далі - ДПІІ «Фірма «Інва-К») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 05.10.2018 №00012521402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 в позові відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у м. Києві оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

У доводах касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваною господарською операцією шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, порушення контрагентом позивача податкової дисципліни, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірного постачальника та його подальше використання в господарській діяльності. Також відповідач посилається на вирок Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2017 у справі № 757/33900/17-к щодо ОСОБА_1 та пояснення ОСОБА_2 про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Калісто Інтел».

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПІІ «Фірма «Інва-К» зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДПІІ «Фірма «Інва-К» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Калісто Інтел» за січень 2017 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.09.2018 №639/26-15-14-02-02/23732409, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення ДПІІ «Фірма «Інва-К» підпункту 14.1.365 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, п. 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 №85/4306, пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 47060,00 грн. в тому числі за 2017 рік в сумі 47060,00 грн.

На підставі висновків названого акту перевірки від 18.09.2018 №639/26-15-14-02-02/23732409 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 №00012531402, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 58825 грн., з яких 47060 грн. за податковим зобов`язанням та 11765 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств стало те, що враховуючи наявний протокол допиту директора ТОВ «Калісто Інтел» ОСОБА_2 , який повідомив про непричетність до фінансово-господарської діяльності даного підприємства, вирок Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2017 у справі №757/33900/17-к, відсутність необхідних трудових, матеріальних та технічних ресурсів для придбання товарів, дефектність первинних документів, перевіркою не підтверджено надання товарів (послуг) на адресу ДПІІ «Фірма «Інва-К» від ТОВ «Калісто Інтел», що свідчить про те, що сторонами угоди оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій, наслідком чого є отримання ДПІІ «Фірма «Інва-К» необґрунтованої податкової вигоди.

Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином товарно-матеріальні цінності та послуги надані саме цим контрагентом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що складені між позивачем та ТОВ «Калісто Інтел» первинні документи, які долучені до матеріалів справи містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача. У подальшому придбана у ТОВ «Калісто Інтел» продукція була реалізована позивачем ТОВ «Укрстандарт-Груп», що підтверджується відповідними первинними фінансово-розрахунковими документами, що свідчить про реальну фінансово-господарську діяльність ДПІІ «Фірма «ІНВА-К».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судами встановлено, між ТОВ «Калісто Інтел» (продавець) в особі директора ОСОБА_2 , діючого на підставі модельного статуту, з однієї сторони та ДПІІ «Фірма «Інва-К» (покупець) в особі директора ОСОБА_3 , який діє на основі статуту, з другої сторони, укладено договір від 03.01.2017 № №03/01-17, відповідно до умов якого продавець постачає покупцеві автозапчастини (товар).

Позивачем до матеріалів справи надано копії рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних та податкових накладних.

У подальшому придбана у ТОВ «Калісто Інтел» продукція була реалізована позивачем ТОВ «Укрстандарт-Груп», що підтверджується відповідними первинними фінансово- розрахунковими документами.

Разом з тим, в обґрунтування своєї позиції про правомірність нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яка підтримана судом першої інстанції, відповідач посилається на те, що співробітниками ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві відібрані пояснення від засновника, керівника та головного бухгалтера в одній особі - ОСОБА_2 , який повідомив, що жодного відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Калісто Інтел» він не має.

Крім того, вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2017 у справі №757/33900/17-к ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, та призначено їй узгоджене покарання у виді 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 грн.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

У матеріалах розглядуваної адміністративної справи міститься протокол допиту свідка - директора ТОВ «Калісто Інтел» ОСОБА_2 щодо його непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання.

У даному випадку суд касаційної інстанції наголошує на тому, що наявний в матеріалах справи протокол допиту свідка надавав суду обґрунтовані підстави для перевірки зазначених у ньому фактів із застосуванням процесуальних заходів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Однак, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи не перевірив дані щодо участі ОСОБА_2 в діяльності очолюваної ним юридичної особи, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Також, судом апеляційної інстанції не з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між ДПІІ «Фірма «Інва-К» та ТОВ «Калісто Інтел», хто персонально брав у цьому участь, не допитано відповідних осіб, задіяних у такому процесі, як свідків з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій.

Крім того, суду необхідно було дослідити технічну можливість постачальника позивача здійснити поставку товарно-матеріальних цінностей з урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції не встановлено в повному обсязі фактичні обставини по справі для правильного вирішення справи, не надано оцінку доводам та доказам податкового органу, а тому висновок про задоволення позову є передчасним.

Виходячи з положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на наведене, суд касаційної інстанції на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв`язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного, достовірного з`ясування та правильного вирішення цього спору.

При новому розгляді справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №640/902/19 скасувати.

Справу №640/902/19 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова