Постанова

від 30.03.2023 по справі 629/6339/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 629/6339/19 Номер провадження 22-ц/814/492/23Головуючий у 1-й інстанції Попов О.Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Хіль Л.М.,

секретар Боштенко В.Ю.,

з участю представника позивача адвоката Мартиненко А.С. та представника відповідача адвоката Соколик І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроБізнес-2010»

на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 жовтня 2020 року, постановлене суддею Поповою О.Г.,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроБізнес-2010» про визнання додаткових угод до договору оренди землі недійсними, визнання договорів оренди землі припиненими,

в с т а н о в и в:

19.12.2019 ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом до ТОВ «АгроБізнес-2010»,у якомупросить визнати недійсними додаткові угоди (серія та номер: б/н, виданий 19.02.2018) до договорів оренди землі №299,1 та 299,2 від 21.10.2012, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «АгроБізнес-2010»; та припиненими такі договори оренди із 02.04.2019.

В обґрунтування вимог позову зазначає, що є власником земельної ділянки загальною площею 6,0950 га, яка складається із двох частин та знаходиться на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населених пунктів, з кадастровими номерами: 6323985000:02:000:0233 (загальною площею 3,4188 га) та 6323985000:02:000:0244 (загальною площею 2,6763 га); цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.10.2012 між нею, ОСОБА_1 , та ТОВ «АгроБізнес-2010» укладено договори оренди зазначеної землі за №299,1 та №299,2, строк дії яких закінчився 02.04.2019 та відповідно до п.п.8,36 договору є підставою для їх припинення. Однак, відповідач протиправно продовжує використовувати її земельну ділянку, засіявши її насінням соняшника. 23.04.2019 за її повторним зверненням працівники Центру надання адміністративних послуг Лозівської міської ради повідомили її про неможливість розірвання договорів оренди, оскільки їх дія була продовжена до 31.12.2025 додатковими угодами від 19.02.2018. Зазначає, що ці угоди вона не підписувала, про їх існування дізналась лише 23.04.2019. Таким чином, діями відповідача у справі порушуються її права, як власника землі, які просить захистити в межах заявленого спору.

Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.10.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними:

- додаткову угоду б/н від 19.02.2018 до договору оренди землі №299,1 від 21.10.2012, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-2010»;

- додаткову угоду б/н від 19.02.2018 до договору оренди землі №299,2 від 21.10.2012, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-2010».

Визнати припиненими:

- договір оренди землі №299,1 від 21.10.2012, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-2010», з 02.04.2019;

- договір оренди землі №299,2 від 21.10.2012, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-2010», з 02.04.2019.

Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3073,60 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено факт відсутності її волевиявлення на укладення спірних додаткових угод, а також погодження їх істотних умов, що згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі» є підставою для визнання їх недійсними, а договорів оренди припиненими в порядку ст.31 цього Закону, із 02.04.2019.

Ухвалою цього ж суду від 29.07.2021 поновлено ТОВ «АгроБізнес-2010» строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву представника ТОВ «АгроБізнес-2010» про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.10.2020 у справі №629/6339/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АгроБізнес-2010» про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними, визнання договорів оренди землі припиненими залишено без задоволення.

Із рішенням міськрайонного суду не погодився відповідач ТОВ «АгроБізнес-2010» та оскаржив його в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, просить рішення районного суду скасувати й ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Зазначає, що 21.12.2012 між сторонами укладено договори оренди земельних ділянок №299,1 та №299,2 строком на 5 років, з дати реєстрації, з правом пролонгації. Відповідне право оренди зареєстровано 31.03.2014. Оскільки між сторонами склалися міцні та сталі позитивні орендні відносини, у період дії таких договорів, 19.02.2018 укладено додаткові угоди, якими погоджено строк дії оренди до 31.12.2025.

Договори та додаткові угоди до них укладені в письмовій формі, власноручно підписані позивачем, містять усі істотні умови, передбачені Законом України «Про оренду землі».

На підставі указаного договору та додаткової угоди до нього за ТОВ «АгроБізнес-2010» зареєстровано право оренди земельних ділянок, що відповідає ч.5 ст.6 Закону України «Про оренду землі», ст.126 ЗК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Наголошує, що позивач особисто виконувала умови таких договорів оренди землі та додаткових угод до них, шляхом отримання орендної плати; не втручалася у господарську діяльність орендаря протягом всього строку існування відносин.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення судом не з`ясовано обставин щодо волевиявлення позивачки при укладенні оскаржуваних угод, чи підписувалися вони нею, а тому висновки суду про його відсутність є передчасними.

Посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у справі №145/2047/16-ц від 16.06.2020, вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту права. Так, за змістом наведеної правової позиції, у випадку оспорення самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Як на підставу порушення норм процесуального закону, вказує на відсутність у справі належних доказів на підтвердження належного повідомлення про день та час розгляду справи судом. Зокрема, у справі наявні судові повістки поверненні без вручення відповідачу з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання», що не є доказом належної обізнаності. Також зазначає, що відповідач не надавав письмової згоди щодо направлення йому смс-повідомлень про виклик до суду, тоді як розгляд справи провадився в період карантинних обмежень.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.10.2021 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ТОВ «АгроБізнес-2010» на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.10.2020; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 01.11.2021.

29.10.2021 до Харківського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому просить залишити його без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22.08.2022 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням сторін.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечила, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 6,0950 га, яка складається з двох частин: земельної ділянки з кадастровим номером 6323985000:02:000:0233 загальною площею 3,4188 га, та земельної ділянки з кадастровим номером 6323985000:02:000:0244 загальною площею 2,6763 га, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; підстава набуття державний акт на право приватної власності на землю, серія Р2 №743524./а.с.25 т.1/

21.10.2012 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Агробізнес-2010» (орендар) укладено договори оренди землі №299,1 щодо об`єкту оренди: земельної ділянки кадастровий номер 6323985000:02:000:0233; та №299,2 - щодо об`єкту оренди: земельна ділянка кадастровий номер 6323985000:02:000:0244.

Згідно п.8 таких договорів оренди договір укладено на 5 років (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, починаючи з дати реєстрації).

Після закінченнястроку договоруоренди орендармає переважнеправо поновленняйого нановий строк.Якщо орендарпродовжує користуватисяземельною ділянкоюпісля закінченнястроку договоруоренди,то при відсутності письмових заперечень орендодавця впродовж одного місяця після закінчення строку договору оренди він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди./а.с.29-30, 33-34 т.1/

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №19876430 та №19881233 від 02.04.2014, державну реєстрацію права оренди зазначених земельних ділянок здійснено 02.04.2014./а.с.28, 32 т.1/

03.05.2019 ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_2 , звернулася до ТОВ «Агробізнес-2010» із заявою про надання екземплярів договору оренди землі та додаткову угоду до договору оренди землі земельних ділянок із кадастровими номерами: 6323985000:02:000:0244, 6323985000:02:000:0233./а.с.36,37 т.1/

10.04.2019 та 11.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Агробізнес-2010», голови Перемозької сільської ради, міськрайонного управління Держгеокадастру у Лозівському районі та м.Лозовій, відділу реєстрації Лозівської міської ради із листами-повідомленнями про те, що вона не бажає поновлювати дію договорів оренди та має намір самостійно обробляти земельні ділянки./а.с.38-41,42-44 т.1/

На виконання ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.03.2020, Лозівською міською радою Харківської області надано копії таких документів.

19.02.2018 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ «Агробізнес-2010» (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі №299,1 21.10.2012, зареєстрованого в Реєстраційній службі Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області 02.04.2014 за №5197787; об`єкт оренди: земельна ділянка кадастровий номер 6323985000:02:000:0233, строком дії до 31.12.2025, починаючи із дня набрання чинності цим договором (з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством), з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою./а.с.143-144 т.1/

19.02.2018 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ «Агробізнес-2010» (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі №299,2 21.10.2012, зареєстрованого в Реєстраційній службі Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області 02.04.2014 за №5196633; об`єкт оренди: земельна ділянка кадастровий номер 6323985000:02:000:0244, строком дії до 31.12.2025, починаючи із дня набрання чинності цим договором (з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством), з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою./а.с.148-149 т.1/

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2020 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, яка не була проведена через відсутність необхідних для проведення експертизи матеріалів./а.с.194 т.1/

Судом враховано, що у даному випадку настають наслідки ухилення від участі в експертизі за ст.109 ЦПК України, про які сторона відповідача попереджалася, згідно яких суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив із підстав доведеності відсутності волевиявлення позивача на укладення спірних додаткових угод, оскільки всі її дії як до звернення до суду (направлення відповідачу листа-повідомлення про відсутність наміру продовжувати дію договорів оренди землі), так і під час розгляду справи (заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи) свідчили про те, що вона вказані угоди не укладала.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що під час укладання додаткових угод їх було підписано від імені позивачки сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії, а тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов угод, що є підставою для визнання їх недійсними згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі», а договорів оренди припиненими в порядку ст.31 цього Закону.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У зв`язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частини друга, четверта та п`ята статті 128ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 130ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Із матеріалів справи убачається, що судові повістки про виклик ТОВ «АгроБізнес-2010» до суду на 12-30 год. 19.02.2020, 12-30 год. 10.03.2020, 14-30 год. 26.03.2020 надсилалася рекомендованим листом та повернуті без вручення адресату із відміткою поштового відділення «за закінчення встановленого строку зберігання»/а.с.107,133,136 т.1/ Оскільки фіксація отримання адресатом кореспонденції відсутня, зазначене не є належним повідомленням особи про дату судового засідання, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц.

Також апеляційним судом установлено, що виклик відповідача ТОВ «АгроБізнес-2010» в судові засідання, що призначалися на: 12-30 год. 10.03.2020; 14-30 год. 13.05.2020; 15-00 год. 17.06.2020; 10-00 год. 01.07.2020; 12-00 год. 16.07.2020; 11-00 год. 04.08.2020 здійснювався в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. /а.с.114, 155,163,168,171,177 т.1/ Проте положення наведеної норми ЦПК України застосуванню не підлягають, оскільки місцезнадження відповідача було встановленим.

Тоді як наявні у справі довідки про доставку SMS не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2013 №73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздрукування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

У матеріалах справи відсутня заява ТОВ «АгроБізнес-2010» про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що районний суд належним чином повідомив відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Отже, як убачається із матеріалів справи, доказів про належне повідомлення ТОВ «АгроБізнес-2010» про дату, час і місце судового засідання відсутні. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановленні рішення допустив порушення норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.

Щодо вирішення по суті вимог позову, колегія суддів враховує наступне.

За змістом статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

За змістом частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 ЦК України.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, коли йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Більш того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

У ційсправі установлено,що позивачпов`язує порушенеправо ізвідсутністю їїволевиявлення наукладення оскаржуванихправочинів,які неюне підписувалися.Судом установлено,що як до звернення в суд із цим позовом (направлення відповідачу листа-повідомлення про відсутність наміру продовжувати дію договорів оренди землі), так і під час розгляду справи (заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи) позивачем вчинялися дії, які свідчили про те, що вона вказані угоди не укладала.

Доказів повного чи часткового виконання сторонами такого зобов`язання, які б свідчили про їх фактичне укладення, зокрема, отримання орендодавцем орендної плати, матеріали справи не містять, а тому в цій частині доводи апеляційної скарги відповідача колегією суддів відхиляються, як припущення.

Разом із цим, апеляційний суд приймає до уваги позицію Верховного Суду по справі №551/1010/17 від 27.01.2021 згідно якої, ефективним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах є звернення до суду з позовом про повернення земельної ділянки, яка є предметом оскаржуваних угод, а не визнання їх недійсним та припинення дії договорів оренди.

Із підстав викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання додаткових угод до договору оренди землі недійсними, визнання договорів оренди землі припиненими необхідно відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

Відмова в задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту своїх прав не позбавляє позивача можливості в подальшому заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроБізнес-2010» - задовольнити частково.

Заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 жовтня 2020 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроБізнес-2010» про визнання додаткових угод до договору оренди землі недійсними, визнання договорів оренди землі припиненими.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31.03.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

Л.М. Хіль