Ухвала

від 15.03.2023 по справі 752/16213/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16213/22

Провадження № 1-кс/752/1753/23

У Х В А Л А

про арешт майна

15.03.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 та захисників - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022 року, -

в с т а н о в и в:

02 березня 2023 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся у суд з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022 року.

В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, під час якого встановлено, що умисними діями службових осіб ДП "Укрвугілля" в період виконання постанови "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов"язків на оператора системи передачі для забезпечення загальнодоступних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" з 22.07.2022 року по 04.11.2022 року під час здійснення реалізації ТМЦ за нижчою ціною в адресу ТОВ "Інтербіс" (ЄДРПОУ 20335263) та вищою ціною в адресу ТЕС, відповідно до суми перевищених витрат на її закупівлю, забезпечено порушення графіку накопичення вугілля на промислових майданчиках виробників електричної енергії, що складає понад 200 тис. тонн товарної вугільної продукції, вартістю 700 млн. грн.

01 березня 2023 року у даному кримінальному провадженні проведено ряд обшуків за фактичними місцями здійснення господарської діяльності та місцями проживання фігурантів кримінального провадження, за результатами яких вилучено речі та документи, зокрема за місцезнаходженням ДП "Укрвугілля" за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська. 11, офіс 19, за місцезнаходженням ТОВ "Інтербіс" за адресою: м. Київ, вул. Омеляновича - Павленка Михайла, буд. 4/6, поверх 12, за місцезнаходженням ТОВ "КУА "Реді - Інвест" за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15-Б, за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 800000000:90:371:0003, за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_5 , за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6 , за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_7 , за місцем проживання ОСОБА_12 за адресами: АДРЕСА_8 , та земельна ділянка з кадастровим номером 3221884000:33:016:6411 (житловий будинок АДРЕСА_9 , у службових кабінетах ОСОБА_12 у приміщенні Міністерства енергетики України за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, кабінети № 154, 154 - А та 156.

За результатамивилучення вказаниху клопотанніречей уході проведенняобшуків встанволено,що речіта документимають беззаперечнезначення длядосудового розслідування,так якмістять інформаціющоо фінансово-господарськоїдіяльності,пов"язаної ізнезаконною діяльністюДП "Укрвугілля", ТОВ «КУА «Реді-Інвест», ТОВ «Інтербіс», ТОВ «Подільськінвест», ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 .

Прокурор зазначає, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном, у зв"язку з чим постановвою від 01.03.2023 року у кримінальному провадженні визнано речовим доказом.

На вилучених мобільних телефонах, ноутбуках, планшетах, флеш накопичувачах міститься інформація щодо листування між вказаними особами з приводу оставин кримінального провадження та господарських взаємовідносин між вказаними особами та суб"єктами господарювання.

Вилучені грошові кошти можуть бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, до яких відповідно до ст. 96-2 КК України може бути застосована процедура спеціальної конфіскації.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив накласти арешт на вилучені речі та документи.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно, вилученого у ОСОБА_12 . Зазначив, що належні ОСОБА_12 грошові кошти мають законне походження. Вилучена в ході обшуків техніка не має ознак речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, не містить на собі будь-яких слідів злочину. В ході обшуку слідчому та оперативним працівникам був наданий повний доступ до змісту ноутбуків, планетів, комп"ютерів та телефонів, які фізично знаходились в приміщенні в момент проведення слідчої дії. Вилучене майно не було предметом та метою обшуку. ОСОБА_12 не має статусу підозрюваного в кримінальному провадженні, а тому вилучення особистих його речей є безпідставним.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно, вилученого за місцем проживання ОСОБА_13 .

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу має зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону прокурор, на думку суду, не дотримався у повній мірі.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами ДП «Укрвугілля» за попередньою змовою з ТОВ «Інтербіс»(ЄДРПОУ20335263)та іншиминевстановленими особами, протиправного механізму розтрати грошових коштів, виділених на створення стратегічного запасу вугілля для сталого проходження опалювального сезону 2022/2023 років у рамках реалізації постанови Кабінету міністрів України №838 від 22.07.202 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на оператора системи передачі для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії».

Так, 22.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №838 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на оператора системи передачі для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії».

У відповідності до вище вказаної постанови на НЕК «Укренерго» (далі- оператор систем передачі) тимчасово покладено спеціальні обов`язки із забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а саме надання цільової безвідсоткової поворотної допомоги ДП «Укрвугілля» на суму, яка необхідна для придбання вугільної продукції в обсязі до 1 млн тонн за ринковою ціною, але не більше як 2,5 млрд гривень, для потреб виробників електричної енергії, які у своєму складі мають теплоелектростанції та теплоелектроцентралі, з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

Проте, відповідно до п.1 Положення створення т.зв. «державного резерву вугілля» необхідне для забезпечення безпеки постачання електричної енергії протягом осінньо-зимового періоду 2022-2023 років.

Так, Міністерством енергетики України визначено перелік об`єктів енергогенеруючих компаній задіяних в забезпечені стратегічного запасу.

Таким чином, службові особи ДП«Укрвугілля», використовуючи ресурс цільової безвідсоткової поворотної допомоги, здійснили придбання вугілля, його переробку, збагачення та накопичення, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави та забезпечення безпеки постачання електричної енергії протягом осінньо-зимового періоду 2022/2023 року, забезпечення сталої роботи електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки, діючи всупереч інтересам держави.

Разом з тим ДП «Укрвугілля» заключило договір поставки вугілля

№ 02/2022-ЕН від 19.04.2022 з ТОВ «Інтербіс» (ЄДРПОУ 20335263, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, буд. 4/6, поверх 12, основний вид діяльності оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, директор ОСОБА_8 , кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_11 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), відповідно до якого державне підприємство реалізовує вугілля на адресу суб`єкта господарської діяльності, який у своєму складі не має теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей, а лише виконує функції посередників.

Починаючи з червня 2022 року ДП«Укрвугілля» на виконання вказаного договору здійснило реалізацію132,1 тис. тон (3502,6 грн/тонна) вугілля марок Г(Г2)/ГЖ (0-100) загальною вартістю близько 553,7 млн грн в адресу ТОВ «Інтербіс».

Встановлено, що ДП «Укрвугілля» забезпечено порушення графіку накопичення вугілля на промислових майданчиках виробників електричної та теплової енергії.

Окрім того, реалізація вугілля в адресу ТОВ «Інтербіс» здійснюється за ціною нижчою ніж ринкова, що призводить до завдання збитків державному підприємству.

В подальшому придбану вугільну продукцію ТОВ «Інтербіс» реалізовує в адресу наступних підприємств:

-ТОВ «Подільськінвест» (ЄДРПОУ 31226834, контракт на поставку вугілля № 01-05/22п від 10.05.2022) 76,16 тис. тон (4643,8 грн/тонна) загальною вартістю 423,7 млн грн (в подальшому було реалізовано в адресу АТ «Подільський цемент» (ЄДРПОУ 00293091, контракт на поставку вугілля № CW2319028 від 12.05.2022) за ціною 4727,5 грн/тонна;

-ПрАТ «Івано-Франківськцемент» (ЄДРПОУ 0029298) 53,297 тис. тон (4633,02 грн/тонна) загальною вартістю 295,016 млн грн.

При цьому, в схемі постачання вугільної продукції ТОВ «Інтербіс» використовує підконтрольну фірму «транзитер» ТОВ «Подільськінвест» (ЄДРПОУ 31226834) для завищення ціни, формування схемного податкового кредиту та подальшого виведення грошових коштів в тіньовий сектор економіки (Відповідно до залізничної накладної відправником продукції зазначено ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 32323256), а отримувачем ПАТ «Подільський Цемент»).

Таким чином встановлено, що контроль за фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Інтербіс» та інших підконтрольних підприємств здійснює ОСОБА_6 , який використовуючи корупційні зв`язки з директором ДП «Укрвугілля» ОСОБА_13 (діючий директор на момент укладення договорів) домовився з останнім щодо реалізації вугільної продукції в адресу підконтрольної компанії.

Крім цього встановлено, що контроль за фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Інтербіс» та інших підконтрольних підприємств здійснює ОСОБА_6 , використовуючи корупційні зв`язки з директором ДП «Укрвугілля» ОСОБА_13 , домовився з останнім щодо реалізації вугільної продукції в адресу підконтрольної компанії.

Ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року та 21 лютого 2023 року надано дозвіл на проведення обшуків, зокрема

- за місцезнаходженням ДП "Укрвугілля" за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська. 11, офіс 19,

- за місцезнаходженням ТОВ "Інтербіс" за адресою: м. Київ, вул. Омеляновича - Павленка Михайла, буд. 4/6, поверх 12,

- за місцезнаходженням ТОВ "КУА "Реді - Інвест" за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15-Б,

- за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 800000000:90:371:0003,

- за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 ,

- за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 ,

- за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_5 ,

- за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6 ,

- за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_7 ,

- за місцем проживання ОСОБА_12 за адресами: АДРЕСА_8 , та земельна ділянка з кадастровим номером 3221884000:33:016:6411 (житловий будинок АДРЕСА_9 ,

- у службових кабінетах ОСОБА_12 у приміщенні Міністерства енергетики України за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, кабінети № 154, 154 - А та 156,

з метою виявлення тавідшукання документальних матеріалів, що підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності між ДП«Укрвугілля» (код ЄДРПОУ 43474633) та ТОВ «КУА «Реді-Інвест» (ЄДРПОУ 37450981), ТОВ «Інтербіс» (ЄДРПОУ 20335263), ТОВ «Подільськінвест» (ЄДРПОУ 31226834), АТ «Подільський цемент», (ЄДРПОУ 00293091), ПрАТ «Івано-Франківськцемент» (ЄДРПОУ 00292988), ПП «Європейський Транспортно-Логістичний Центр» (ЄДРПОУ 33422416), ППО ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 34987067),ТОВ «Хімтехпром»(ЄДРПОУ38715634),Асоціація «РозвиткуРинку ФінансовихПослуг» (ЄДРПОУ39968979),ТОВ «Альпіко»(ЄДРПОУ38684470),ТОВ «МедФарм Груп»(ЄДРПОУ43214984),ТОВ «АдриаЦентр» (ЄДРПОУ40961437),ТОВ «ІзіФінанс» (ЄДРПОУ40224607),ТОВ «НВП«Хімфарм» (ЄДРПОУ39328956),ТОВ «РедіКонсалт» (ЄДРПОУ38518427),ТОВ «ВостокАнтрацит» (ЄДРПОУ35301396),ТОВ «Азовплодторг»(ЄДРПОУ37482772),ТОВ «Імпекссервіс-04»(ЄДРПОУ33006182),ТОВ «Збагачувальнафабрика «Лідієвська»(ЄДРПОУ36012623) (договори (контракти) купівлі-продажу, податкові, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення, інші документи, підтверджуючі оплату за проведені операції, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, документи, які підтверджують походження продукції, а також інші документи, підтверджуючі фінансово-господарську діяльність між вищезазначеними підприємствами.

01 березня 2023 року у даному кримінальному провадженні проведено ряд обшуків, в тому числі за вказаними адресами, за результатами яких вилучено речі та документи,

Постановою від 01 березня 2023 року старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. києві ОСОБА_16 вилучені речі та документи визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

02 березня 2023 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 поштою надіслав до Голосївського районного суду м. Києва клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022 року, з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації як виду покарання, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також, як регламентує ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, прокурор вказаних норм закону не дотримався, оскільки підстав, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 170 КПК України за матеріалами судового провадження не вбачається.

Окрім цього, посилання прокурора на ту обставину, що арешт слід накласти з метою забезпечення спеціальної конфіскації як виду покарання, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, не містить під собою правового підгрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що твердження прокурора про наявність правових підстав для накладення арешту на майно є передчасними, оскільки ст. 170 КПК України містить вичерпний перелік підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як встановлено судом, надані матеріали клопотання не містять процесуальних документів, що підтверджують навність підстав для накладення арешту на вказане майно, як тимчасово вилучене, оскільки обшуки були проведені на підставі ухвал слідчого судді.

Вилучена в ході обшуків техніка також не має ознак речових доказів, визначених ст. 98 КПК України. Вона не має на собі будь-яких слідів злочину. Електронні засоби чи комп"ютерні системи не є такими, що отримані в результаті вчинення кримінального правопуоршення, не є засобом та/або знаряддям його вчинення. У зв"язку з наданням доступу до змісту ноутбуків, планшетів, комп"ютерів та телефонів, органи досудового розслідування мали можливість дослідити зміст вказаних електронних засобів, скопіювати будь-яку необхідну інформацію, документи,тощо.

Разом з тим, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Пуктами 1 та 3 частини 1 статті 96-2 КК України визначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна та/або були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначених в клопотанні прокурора грошових коштів, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання, що належні ОСОБА_12 грошові кошти визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Крім того, прокурором доведено існування реальних ризиків приховування та використання вказаного майна, передбачені п.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Доводи захисника щодо безпідставності накладення арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_12 , через відсутність оголошеної підозри, а відповідно і відсутність підстав для застосування конфіскації такого майна, не заслуговують на увагу, оскільки прокурором зроблено правильний висновок про необхідність накладення арешту на вказані у ньому кошти з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна, з урахуванням положень ст.ст.96-1, 96-2 КК України.

При цьому слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, судом не встановлено.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022 року - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти в розмірі 62 420 доларів США (шістдесят дві тисячі чотириста двадцять доларів США), 26 150 Євро (двадцять шість сто п"ятдесят Євро) та 138 600 гривень (сто тридцять вісім тисяч шістсот гривень), що належать ОСОБА_12 .

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя