Ухвала

від 30.03.2023 по справі 755/10572/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10572/22

Провадження №: 1-кс/755/801/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022100040001759 від 08.07.2022 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тетіїв, Київської області, громадянки України, не одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва - ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100040001759 від 08.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 06.04.2021 року створив товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН ФУД ГРУП» ( міжнародна назва LIMITED LIABILITY COMPANY "UKRAINIAN FOOD GROUP" скорочено LLC "UFC") ідентифікаційний код №44263278, де засновником та директором виступив особисто. На посаді менеджера у вказаній компанії працювала ОСОБА_5 , яка одночасно була засновником та директором компанії, що мала співзвучну назву, а саме ТОВ «ЮКРЕІНІАН ФУДС ГРУП» зареєстрований за тією ж адресою, а саме: АДРЕСА_3 .

Загальний план злочинної діяльності полягав у заволодінні чужими грошовими коштами, отриманими в якост попередньої оплати за товар, під виглядом господарсько-правових відносин, без намірів на виконання відповідних угод, шляхом обману та зловживання довірою із використанням підконтрольних ОСОБА_8 та ОСОБА_5 підприємств.

Таким чином ОСОБА_8 діючі у співучасті з ОСОБА_5 та невстановленою особою не маючи можливості та намірів виконувати взяті на себе зобов`язання, шляхом обману заволоділи грошовими коштами в сумі 80 000 євро, які належать IMARTI NATURKOST GmbHCo.KG, що станом на день вчинення злочину , відповідно до офіційного курсу НБУ становить 2 520 000, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так, 04.11.2022 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрювана періодично змінює місце свого проживання, за місцем реєстрації не проживає, крім того існують ризики переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість незаконно впливати на свідків, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити з тих підстав, що клопотання слідчого не обґрунтоване, ризики наведені прокурором нічим не підтверджуються, підозрювана має постійне місце проживання в м. Києві. В підтвердження даного факту надав заяву засвідчену приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 від матері ОСОБА_5 , про те що ОСОБА_10 надає згоду своїй донці на постійне проживання в належній їй квартирі. Крім того просив врахувату те, що у підозрюваної відповідно до виписки №22270 встановлений діагноз травматичний вивих акроміально-ключичного суглобу лівої ключиці, і вона потребую амбулаторного лікування та спостереження у травматолога, за місцем проживання. З огляду на що просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрювана підтримала свого захисника, просила застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом, 08.07.2022 року відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100040001759.

04.11.2022 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, свідчать про наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені в клопотанні та містяться у долучених до клопотання документах.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваної, міцність її соціальних зв`язків, стан здоров`я, має постійне місце проживання в м. Києві, що було підтверджено прокурором та слідчим в судовому засіданні, її вік.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна (Панченко проти Росії (Panchenko v. Russia) від 08 лютого 2005 року № 45100/98, п. 106). Крім цього, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova), від 04 жовтня 2005 № 9190/03 п. 59).

Проте, прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_5 знищить або спотворить речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинить інші кримінальні правопорушення.

Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02 , щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачений ст. 177 КПК України, а саме можливість знищити або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинить інші кримінальні правопорушення, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 1, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України). Така обставина дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.

За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов`язаних із знищенням або спотворенням речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення інших кримінальних правопорушень, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки такий запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених процесуальних обов`язків.

Керуючись, ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_11 - відмовити.

Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, за адресою: АДРЕСА_2 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 28.05.2023 включно.

Зобов`язати ОСОБА_5 , прибувати за кожною вимогою до слідчого в межах строку дії заходу забезпечення кримінального провадження та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням строком до 28.05.2023 наступних обов`язків:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу, слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 та прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя