Ухвала

від 24.03.2023 по справі 372/1224/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1224/23

Провадження 2-696/23

ухвала

24 березня 2023 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ВІКОН «ЕСКО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява в якій позивач просить розірвати договір купівлі-продажу метало пластикових конструкцій №100111480 від 28.09.2021 року укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду; та стягнути солідарно з відповідачі на користь позивача моральну шкоду а також понесені судові витрати.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява крім іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява, крім іншого повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява, крім іншого повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не сплатив суму судового збору за подання вказаного позову до суду, посилаючись на те, що правовідносини, які склалися між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки він є споживачем фінансових послуг. З цих підстав позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. А споживачем, права якого захищаються цим законом, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об`єктів справляння судового збору.

Відповідно до п. 22 ч. 1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вони обґрунтовують вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Посилання позивача на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» про звільнення від сплати судового збору, не стосується правовідносин, що виникли між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами, оскільки позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на ст.ст.638,639,655,693,656,526,626,629,671,672,673,678,23,11267, ЦК Українищодо наявності договірних відносин між сторонами, та неналежне їх виконання, та стягнення шкоди.

Крім того, системний аналіз положень ЗУ «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених ЗУ «Про захист прав споживачів».

Застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами.

Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подачу позовної заяви представником позивача не наведено.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною собою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2023 році складає 1073,60 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так позивачем заявлено дві вимоги немайнові вимоги, та одну вимогу майнового характеру, отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір в сумі 3220 грн.80 коп..

Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177,185, 353 ЦПК України суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ВІКОН «ЕСКО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без руху, надавши позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя