Рішення

від 03.04.2023 по справі 242/4611/20

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/4611/20

Провадження № 2/242/222/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гречка К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку заочного спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Холдінг» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевкова Оксана Вікторівна, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 липня 2013 року між ТОВ «Естейт Холдінг» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №0807, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти у розмірі 208000,00 грн. з кінцевим строком повернення суми позики 08.11.2013 року. 11.08.2014 року між ТОВ «Естейт Холдінг» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до договору позики №0807, відповідно до умов якого позикодавець видав додатково позикові гроші. 05.11.2016 року між ТОВ «Естейт Холдінг» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору позики №0807, відповідно до умов якого сторони погодили, що станом на момент укладення даного договору заборгованість позичальника перед позикодавцем з врахуванням положень договору позики №0807 від 08 липня 2013 року та договору про внесення змін від 11.08.2014 року становила 454000,00 грн. з кінцевим строком повернення позики 05.11.2017 року. Враховуючи те, що відповідачем, взяті на себе зобов`язання відповідно до договору позики №0807 від 08 липня 2013 року не виконані, не здійснено жодного повернення коштів та відповідно до умов договору позики №0807 від 08 липня 2013 року, включаючи договір про внесення змін від 11.08.2014 року, додатковий договір від 05.11.2016 року, сума заборгованості становить 454000,00 грн. Приймаючи до уваги п.4.2 договору позики загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 2973700,00 грн., з яких: 454000,00 грн.(сума боргу) період прострочення грошового зобов`язання 1090 днів; 45400,00 грн.(штраф 10% від суми договору) період прострочення грошового зобов`язання 06.11.2017 року; 2474 300,00(пеня 0,5 % за кожен день прострочення) період прострочення грошового зобов`язання 1090 днів. 08 липня 2013 року між ТОВ «Естейт Холдінг» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах визначених договором іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку об`єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 147,3 кв.м, житловою площею 65,1 кв.м, в якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором позики №0807 від 08 липня 2013 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому, щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за договором позики та будь якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами договору позики. 18.05.2020 року, з метою позасудового врегулювання спору, було направлено на адресу відповідача звернення з пропозицією продовжити дію договору позики № 0807 від 08 липня 2013 року. 21.09.2020 року позивачем, на виконання вимог ст..35 ЗУ «Про іпотеку» була пред`явлена відповідачу вимога про усунення порушення зобов`язання позики та про попередження звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання основного зобов`язання. Проте, жодних відповідей чи/або вжиття заходів по погашенню заборгованості від відповідача так і не отримано. Отже, відповідачем взяті на себе зобов`язання не виконано жодним чином, ані в повному обсязі, ані частково, іпотека є чинною. У зв`язку з чим, просить звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08.07.2013 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 2 973 700,00 грн. перед ТОВ «Естейт Холдінг» за договором позики від 08.07.2013 року зі змінами від 11 серпня 2014 року, змінами від 05.11.2016 року та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: трикімнатну квартиру, загальною площею 147,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 шляхом продажу на електронних торгах за ринковою вартістю, визначеною суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Естейт Холдінг» судові витрати у розмірі 2895,00 грн.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області Переясловської Ю.А. від 03.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області Переясловської Ю.А. від 30.03.2021 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевкову О.В.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області Владимирської І.М. від 30.08.2021 року прийнято до провадження цивільну справу в зв`язку з перебуванням судді Переясловської Ю.А. у відпустці. Справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце слухання справи.

Згідно ст. ст. 223 , 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевкова О.В. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" та ОСОБА_1 укладений договір позики №0807 від 08.07.2013 року, відповідно до п.1 якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 208 000,00 грн. Позичальник зобов`язався повернути позику в строк до 8 листопада 2013 року у розмірі 168000 грн.(п.3.1 договору).

Згідно п.4 договору способом забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором є іпотека квартири загальною площею 147,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 згідно з договором іпотеки від 05 липня 2013 року .

При порушенні позичальником строків повернення позики, установлених договором, він повинен сплатити позикодавцю штраф в розмірі 10 процентів від суми договору(зазначені у п.1.2) та пеню в розмірі 0,5 % від розміру неповернутої частини позики за кожен день прострочених.

Згідно п.5.1 договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до моменту виконання сторонами в повному обсязі своїх обов`язків згідно з цим договором.

11.08.2014 року між ТОВ «Естейт Холдінг» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до договору позики №0807, відповідно до умов якого позикодавець видав додатково позикові гроші.

05.11.2016 року між ТОВ «Естейт Холдінг» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору позики №0807, відповідно до умов якого сторони погодили, що станом на момент укладення даного договору заборгованість позичальника перед позикодавцем з врахуванням положень договору позики №0807 від 08 липня 2013 року та договору про внесення змін від 11.08.2014 року становила 454000,00 грн. з кінцевим строком повернення позики 05.11.2017 року.

На виконання договору позики позивач перерахував платіжними дорученнями №40 від 08 липня 2013 року; № 9 від 11 серпня 2014 року; №10 від 12 серпня 2014 року; №11 від 14 серпня 2014 року; № 15 від 18 серпня 2014 року грошові кошти на рахунок відповідача.

Проте позивальник неналежним чином виконав свої зустрічні зобов`язання з повернення позики, з дня укладення договору позики не здійснив жодного платежу згідно графіку (п.3 Договору) та не погасив суму позики, що підтверджується розрахунком заборгованості .

Згідно розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , що виникла за договором позики №0807 від 08 липня 2013 року за період з 05.11.2017 року по 29.10.2020 року становить 2973700,00 грн., з яких: 454000,00 грн.(сума боргу) період прострочення грошового зобов`язання 1090 днів; 45400,00 грн.(штраф 10% від суми договору) період прострочення грошового зобов`язання 06.11.2017 року; 2474 300,00(пеня 0,5 % за кожен день прострочення) період прострочення грошового зобов`язання 1090 днів.

Також, 08.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Холдінг" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах визначених договором іпотекодавець передає, а іпотеко держатель приймає в іпотеку об`єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 147,3 кв.м, житловою площею 65,1 кв.м, в якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором позики №0807 від 08 липня 2013 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому, щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за договором позики та будь якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами договору позики.

Іпотекодавець зобов`язаний повернути позику в сумі 208000,00 грн. у строк до 08 листопада 2013 року.

Іпотекодавець зобов`язаний у разі порушення умов договору позики сплатити неустойку, штраф, пеню в строк, у розмірі та у випадках, передбачених договором позики.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 02.02.2012 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Рисс М.О. за реєстровим № 1283, зареєстрованого 10.02.2012 КП бюро технічної інвентаризації м.Донецька, реєстраційний номер:31075597 номер напису: 72156 в книзі: 273.

За згодою сторін вартість предмету іпотеки становить 1288 701,19 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до п.4 іпотечного договору при порушенні іпотекодавцем умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості по позиці, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем зобов`язань та умов згідно договору та у випадках встановлених законом у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог по основному зобов`язанню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому законодавством України, зокрема Законом України «Про іпотеку», тощо.

Іпотекодержатель має право на свій розсуд застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотеко держателя(п.4.2 цього договору) шляхом продажу предмета іпотеки третім особам або прийняти у власність предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання; звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

18.05.2020 року, з метою позасудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача звернення з пропозицією продовжити дію договору позики № 0807 від 08 липня 2013 року.

Згідно листа - претензії від 21.09.2020 року позивачем була пред`явлена відповідачу вимога про усунення порушення зобов`язання позики та про попередження звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання основного зобов`язання.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другоїстатті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. ст. 525, 526ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України також визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першоїстатті 575 ЦК Українита статті 1 Закону України "Про іпотеку"іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно достатті 7 Закону України "Про іпотеку"за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно достатті 589 ЦК України, частини першоїстатті 33 Закону України "Про іпотеку"в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установленихстаттею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), закріплене в статті 590 ЦК України, передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбаченоЗаконом України "Про іпотеку", згідно з частиною третьою статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Оскільки ОСОБА_1 основне зобов`язання за договором позики не виконано, позивач має право звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором і реалізувати його для погашення вказаних вище зобов`язань у порядку, встановленому умовами іпотечного договору згідно з чинним законодавством.

Згідно постанови Великої палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16 наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору суд вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного або іпотечного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, реалізацію предмета іпотеки, на який звертається стягнення, слід проводити шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року N 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановиларозділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"доповнити пунктом 5-2 такого змісту:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону".

Беручи до уваги, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

При цьому судом враховується постанова Верховного суду від 22 червня 2022 року (справа №296/7213/15, провадження N 61-10125св21), відповідно до висновків якої згадані норми права не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджено зупинення виконання цих правил на певний період. Передбачається, що у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат у справі, понесених позивачем при зверненні до суду, суд вважає за необхідне відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України покласти їх на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Холдінг» (місцезнаходження: 83003, Донецька область, м.Донецьк, вул..Карпинського, б.25, кв. 278, ЄДРПОУ 38143875) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевкова Оксана Вікторівна(місцезнаходження: 03189, м.Київ, вул..Успішна, б.28, прим.8), про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08.07.2013 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 2 973 700(два мільйони дев`ятсот сімдесят три тисячі сімсот гривень) 00 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Естейт Холдінг»(код ЄДРПОУ: 38143875, місцезнаходження: 83003, Донецька область, м.Донецьк, вул..Карпинського, б.25, кв. 278) за договором позики від 08.07.2013 року зі змінами від 11 серпня 2014 року, змінами від 05.11.2016 року та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: трикімнатної квартири, загальною площею 147,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 шляхом продажу на електронних торгах за ринковою вартістю, визначеною суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Холдінг»(код ЄДРПОУ: 38143875) судовий збір у розмірі 2895(дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 00 коп.

Зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки нерухомого майна: трикімнатної квартири, загальною площею 147,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 шляхом продажу на електронних торгах за ринковою вартістю, визначеною суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська