Постанова

від 16.03.2023 по справі 914/164/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2023 р. Справа №914/164/22

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:МАРКА Р.І.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

представники сторін не з`явилися.

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат», м.Львів б/н від 22.09.2022 (вх.ЗАГС №01-05/2369/22 від 26.09.2022)

на додаткове рішенняГосподарського суду Львівської області від 05.09.2022 (суддя Синчук М.М., повне рішення - 12.09.2022)

у справі №914/164/22

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат», м.Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача:1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Моді транс», с. Судче Волинської області

2)Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» , м. Київ

про стягнення збитків в розмірі 11 000,00 євро

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В січні 2022 року ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Транспортна компанія «Сармат» про стягнення збитків в розмірі 11 000,00 євро.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.08.2022 позов задоволено та стягнуто з ТОВ «Транспортна компанія «Сармат» на користь ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» 11 000,00 євро та 5 134, 14 грн сплаченого судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 05.09.2022 стягнуто з ТОВ «Транспортна компанія «Сармат» на користь ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» 93 824,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Не погоджуючись із вищевказаним додатковим рішенням у даній справі, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це додаткове рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначив, що на його думку представник позивача не мав повноважень на представництво інтересів позивача в суді, а тому відсутні підстави для стягнення судових витрат на правничу допомогу. Судом першої інстанції не взято до уваги заперечення відповідача, що зазначені позивачем в заяві про уточнення судових витрат окремі послуги стосуються відносин між адвокатом та клієнтом та не впливають на розгляд справи в суді. Зазначена у вказаній заяві тривалість часу, витраченого адвокатом на надання послуг є завищеною. Окрім цього, позивачем необґрунтовано зазначено про участь у десяти судових засідання, оскільки фактично адвокат брав участь у восьми засіданнях в суді першої інстанції. В доданих рахунках на оплату не зазначено договору, по якому здійснена оплата.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив у задоволенні такої відмовити, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін. Заперечення обґрунтовані тим, що доводи апелянта ґрунтуються не підтверджуються жодними доказами. Обсяг правової допомоги адвокатом надано у обсязі, необхідному для належного здійснення судового захисту, а витрати на таку правничу допомогу є розумними та співмірними з ціною позову.

16.03.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

16.03.2023 через систему «Електронний суд» від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю в судовому засіданні в Богородчанському районному суді Івано-Франківської області. При цьому, до поданого клопотання представником не додано докази, які підтверджують надання правничої допомоги у справі, розгляд якої призначено на 16.03.2023 в Богородчанському районному суді Івано-Франківської області.

Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає, що з аналізу положень ст. 202 ГПК України вбачається, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для чого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення у даній справі.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

Фактичні обставини та оцінка суду.

Перевіряючи доводи апелянта про відсутність у представника позивача адвоката Кочерби М.С. повноважень на здійснення представництва у даній справі, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.5 рішенням Національної асоціації адвокатів України від 12.04.2019 № 41 яким затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції вказано, що типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України №36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).

Наведеною нормою законодавства надано можливість використання адвокатом типової форми ордеру, затвердженої рішенням Ради адвокатів України №36 від 17 грудня 2012 року, після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).

Договір про надання правової допомоги між позивачем та АО «Міжнародна юридична колегія» укладено 17.12.2021 (копія додана до позовної заяви), тому адвокат мав право використати відповідну типову форму ордера на надання правової допомоги у цій справі.

Враховуючи норми ст. 1312 Конституції України, ст. ст. 56, 60 ГПК України судова колегія вважає, що документи надані представником позивача відповідають встановленим вимогам.

При цьому, покликання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалах від 16.11.2018 у справі №815/1479/18, від 26.07.2018 у справі №809/258/18, від 19.09.2018 у справі №826/25365/15, від 03.10.2018 у справі №826/7342/18 судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки у зазначених ухвалах Верховним Судом було встановлено конкретні недоліки у наданих представниками сторін ордерах на надання правової допомоги щодо неналежного їх оформлення. Проте, в даній справі недоліки наданих документів для підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача судом не встановлено.

Статтями 123, 124 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи встановлено, що представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснював адвокат Кочерба М.С., що діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ОД №599213 від 20.12.2021 відповідно до договору про надання правової допомоги № 01К20211217 від 17.12.2021, укладеного між ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» та Адвокатським об`єднанням «Міжнародна юридична колегія», додаткової угоди №1 від 19.12.2021 до вказаного договору.

У розділі «С» додаткової угоди №1 від 19.12.2021 сторони погодили, що клієнт доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта в Господарському суді Львівської області в судовому процесі проти ТОВ «Транспортна «Компанія «Сармат».

Гонорар адвоката визначено у розділі «С» додаткової угоди №1 від 19.12.2021 в розмірі 93 824,60 грн.

В заяві про уточнення суми судових витрат представником наведено детальний перелік наданих послуг позивачу, тривалість затраченого адвокатом часу по кожній послузі окремо, загальну вартість правових послуг, виходячи з погодинної вартості 2650 грн за год., а саме:

- аналіз матеріалів справи, норм міжнародного та національного права, судової практики з аналогічних справ (тривалість 3 год., вартість 7950 грн);

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснення з правових питань по справі до подання позову, а також під час справи (тривалість 1 год., вартість 2650 грн);

- формування правової стратегії, тактики у справі (тривалість 1 год., вартість 2650 грн);

- підготовка позовної заяви (тривалість 6 год., вартість 15900 грн);

- аналіз відзиву на позовну заяву (тривалість 3 год., вартість 7950 грн);

- підготовка відповіді на відзив (тривалість 3 год., вартість 7950 грн);

- аналіз клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху (тривалість 0,5год., вартість 1325 грн);

- підготовка заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху (тривалість 1 год., вартість 2650 грн);

- аналіз заперечення відповідача щодо заявленого позивачем розміру судових витрат (тривалість 0,5год., вартість 1325 грн);

- підготовка відповіді на заперечення відповідача щодо заявленого позивачем розміру судових витрат (тривалість 1 год., вартість 2650 грн);

- аналіз пояснень третьої особи (тривалість 0,5год., вартість 1325 грн);

- підготовка письмових пояснень щодо понесених збитків позивачем (тривалість 1 год., вартість 2650 грн);

- підготовка заяв з процесуальних питань (тривалість 2 год., вартість 5300 грн);

- участь у 10-ти судових засідання (тривалість 12 год., вартість 31800 грн).

Загальна вартість наданих послуг правничої допомоги обчислена у розмірі 94075 грн, але виходячи із умов додаткової угоди сума заявлена до стягнення в розмірі 93824,60 грн.

На підтвердження факту оплати позивачем наданих послуг до вказаної заяви додано копії рахунків №2021К078 від 20.12.2021 на суму 61 714,60 грн, №2022К002 від 24.01.2022 на суму 32110,00 грн та копії платіжних доручень №7912945 від 12.01.2022 на суму 61714,60 грн, №7935302 від 26.01.2022 на суму 32 110,00 грн.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положенням частини п`ятої статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Із наведених вище положень ч.4 ст.126 ГПК України та ч.5 ст.129 ГПК України вбачаються такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При цьому, згідно усталеної практики Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Водночас, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, додатковій ухвалі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10865/20.

Аналізуючи перелік, тривалість та загальну вартість наданих адвокатом позивачу в суді першої інстанції послуг правової допомоги, з урахуванням погодинної ставки таких послуг, судова колегія зазначає, що такі дії як аналіз матеріалів справи, норм міжнародного та національного права, судової практики з аналогічних справ; надання правової інформації, консультацій і роз`яснення з правових питань по справі до подання позову, а також під час справи; формування правової стратегії, тактики у справі за своєю правовою природою в сукупності складають одну послугу, яка полягає у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а достатній час для надання такої послуги не повинен перевищувати 5-ти годин, з урахуванням обставин та природи спірних відносин у даній справі.

Окрім цього, аналіз відзиву на позовну заяву та підготовка відповіді на відзив це також по своїй суті є однією послугою, а достатній час для надання такої послуги не повинен перевищувати 3-ох годин.

Щодо здійснення адвокатом аналізу клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху та підготовки заперечення на це клопотання це також одна послуга, достатній час для надання якої не повинен перевищувати 1-ї години.

Аналогічного висновку судова колегія дійшла щодо аналізу заперечення відповідача щодо заявленого позивачем розміру судових витрат та підготовки відповіді на ці заперечення, достатній час для надання такої послуги не повинен перевищувати 1-ї години.

Щодо здійснення адвокатом аналізу пояснень третьої особи, підготовки письмових пояснень щодо понесених збитків позивачем та підготовки заяв з процесуальних питань, достатній час для надання цих послуг в сукупності не може перевищувати 1-ї години, оскільки всі вищеописані послуги також є заявами по суті позовних вимог з тих чи інших процесуальних питань, а надання додаткових пояснень чи заперечень не можна кожного разу розцінювати та трактувати як окрему послугу з метою заявити якнайвищий розмір судових витрат на правничу допомогу, оскільки судове рішення по суті позовних вимог приймається як наслідок обґрунтованості та доведеності позовних вимог, враховуючи наведені у позовній заяві обставин та підстави з урахуванням належних і допустимих доказів, наданих на їх підтвердження на підставі чинного законодавства.

Перевіривши доводи про участь адвоката Кочерби М.С. у 10-ти судових засідання, загальною тривалістю 12 год. встановлено, що фактично адвокат Кочерба М.С. був присутній у 9-ти судових засіданнях в суді першої інстанції, а саме: 14.02.2022, 18.04.2022, 09.05.2022, 23.05.2022, 20.06.2022, 04.07.2022, 18.07.2022, 04.08.2022, 17.08.2022.

Відповідно до протоколів судових засідань місцевого господарського суду адвокат Кочерба М.С. брав участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції, тривалість судових засідань з урахуванням відхилення від часу, на який було призначено розгляд справи в конкретний день, не перевищувала однієї години.

В ухвалі місцевого господарського суду від 14.03.2022 зазначено, що в судовому засіданні виникли технічні проблеми, що унеможливило участь, зокрема представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Враховуючи неявку інших учасників судового процесу, розгляд справи було відкладено. Відтак, в цей день адвокат не здійснював представництво інтересів позивача в суді у цій справі.

Таким чином, документально підтверджено участь адвоката Кочерби М.С. в 9-ти судових засіданнях, загальною тривалістю не більше 9-ти годин.

За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, проаналізувавши детальний опис наданих послуг позивачу адвокатом Кочербою М.С., а також подані документи на підтвердження вартості наданих послуг в суді першої інстанції, з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, часткове задоволення заяви представника ТОВ «Пі Енд Оу Ферімастерз» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 53 000,00 грн.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду, доводи скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2022 у справі №914/164/22 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь користь позивача 53000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в задоволенні решти заяви належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 244, 269, 270 - 271, 275, 277, 281 - 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2022 у справі №914/164/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Енд Оу Ферімастерз» 53000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. В задоволенні решти заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 27.03.2023.

Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК

СуддіР.І. МАРКО

О.С. СКРИПЧУК