Рішення

від 28.03.2023 по справі 902/858/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. Cправа № 902/858/15(902/598/21)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Марущак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Приватного підприємства "Хілл" (вул. Чкалова, 16-Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н, Вінницька обл., 24600; код ЄДРПОУ 13333298)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім цукру" (вул. Аграрна, буд. 120, с.Слобода-Шаргородська, Шаргородський р-н, Вінницька обл., 23505; код ЄДРПОУ 41628945)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Касталія" (вул. Силікатна, буд. 7, м.Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93404; код ЄДРПОУ 41287893)

про скасування рішень про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 902/858/15

за заявою: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармонія Фінанс"

до: Приватного підприємства "Хілл"

про визнання банкрутом

за участю :

від Позивача: арбітражний керуючий (ліквідатор ПП "Хілл") Ткачук О.В. (в режимі відеоконференції)

від ТОВ "Дім цукру": Мельник В.О., за ордером

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл".

Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Так, ухвалою суду від 22.11.2022 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. по справі - до 11.04.2023 року; призначено справу до розгляду на 11.04.2023 року.

Водночас, 08.06.2021 року до суду від ПП "Хілл" надійшла позовна заява (вх. № 01-36/469/21 від 08.06.2021 року) до ТОВ "Дім цукру" та до ТОВ "Касталія" про скасування рішень про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння, в межах справи № 902/858/15.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, матеріали вказаної позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи №902/858/15(902/598/21) передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 09.06.2021 року підготовче засідання з розгляду позовної заяви ПП "Хілл" (вх. № 01-36/469/21 від 08.06.2021 року) до ТОВ "Дім цукру", до ТОВ "Касталія" про скасування рішень про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння у справі № 902/858/15(902/598/21), в межах справи №902/858/15 призначено на 07.07.2021 року.

Ухвалою суду від 07.07.2021 року підготовче засідання з розгляду позовної заяви у справі № 902/858/15(902/598/21), в межах справи № 902/858/15 призначено на 29.09.2021 року.

Разом з тим, 08.07.2021 року від представника ТОВ "Дім цукру" до суду надійшов відзив б/н від 02.07.2021 року на позовну заяву у справі № 902/858/15(902/598/21).

Також, 26.07.2021 року від Позивача до суду надійшла відповідь (вх. № 01-34/6674/21 від 26.07.2021 року) на відзив ТОВ "Дім цукру" у справі № 902/858/15(902/598/21).

Водночас, ухвалою суду від 29.09.2021 року було зупинено провадження у справі №902/858/15(902/598/21) за позовом ПП "Хілл" до ТОВ ''Дім цукру", до ТОВ "Касталія" про скасування рішень про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/858/15(902/960/21) за позовом ПП "Хілл" до Державного реєстратора Шаргородської міської ради Бабіна І.О. та Дідик Т.В. про скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В подальшому, ухвалою суду від 23.02.2022 року поновлено провадження у справі №902/858/15(902/598/21), в межах справи № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл". Призначено підготовче засідання у справі № 902/858/15(902/598/21), в межах справи №902/858/15 на 28.03.2022 року.

Разом з цим, ухвалами суду підготовче засідання у справі № 902/858/15(902/598/21), в межах справи № 902/858/15 відкладалося на іншу дату.

При цьому, ухвалою суду від 31.10.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/858/15(902/598/21), в межах справи № 902/858/15 до судового розгляду по суті на 05.12.2022 року.

Водночас, ухвалами суду розгляд справи № 902/858/15(902/598/21), в межах справи №902/858/15 по суті відкладався на іншу дату.

27.01.2023 року до суду від Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецького Я.В. надійшло повідомлення б/н від 24.01.2023 року по справі № 902/858/15(902/598/21).

Разом з цим, ухвалою суду від 13.03.2023 року відкладено розгляд справи №902/858/15(902/598/21), в межах справи № 902/858/15 - по суті на 28.03.2023 року о 10:00 год..

Також, ухвалою суду від 22.03.2023 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Ткачука О.В. № 02-11/176 від 20.03.2023 року про участь в судовому засіданні 28.03.2023 року о 10:00 год. по справі № 902/858/15(902/598/21) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

На визначену дату - 28.03.2023 в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явились представники Позивача та Відповідача-1. Представник Відповідача-2 в судове засідання не з`явився.

Поряд з цим, суд зважає на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, учасників цієї справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового слухання у цій справі, що підтверджується ухвалою суду від 13.03.2023 року, яка направлялась на електронні поштові адреси, зокрема, ТОВ "Касталія" - ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Також, суд звертає увагу на те, що позовна заява ПП "Хілл" (вх. № 01-36/469/21 від 08.06.2021 року) до ТОВ "Дім цукру" та до ТОВ "Касталія" про скасування рішень про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння, надійшла до суду 08.06.2021 року, а тому у сторін було достатньо часу для надання усіх наявних доказів на підтвердження своїх доводів або заперечень з моменту призначення першого підготовчого засідання (ухвала суду від 09.06.2021 року по справі №902/858/15(902/598/21).

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що учасників справи було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи по суті за відсутності представника Відповідача-2 за наявними матеріалами справи.

Також, в судовому засіданні представники учасників справи вказали про можливість розгляду справи по суті.

Слід зазначити, що згідно ч. 5 ст. 216 ГПК України, якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.

Водночас, судом встановлено, що 28.03.2023 на електронну адресу суду від представника ТОВ "Дім Цукру" надійшло клопотання (вх. № 01-34/2855/23 від 28.03.2023 року) про закриття провадження у справі № 902/858/15(902/598/21).

В судовому засіданні, представник Відповідача-1 підтримав подане клопотання та просив суд його задоволити.

В свою чергу, представник Позивача зазначив, що вказане вище клопотання є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Суд, розглянувши подане клопотання, дійшов таких висновків.

Вказане вище клопотання мотивовано тим, що об`єктом позову про витребування майна з чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов`язально- правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України.

Відтак, на переконання представника Відповідача-1, Позивачем застосований неправильний спосіб захисту в цьому випадку.

Крім іншого Позивач сам зазначив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наразі щодо вказаного вище майна в реєстрі запис відсутній. А також наголошує, що запис про закриття розділу в реєстрі було внесено на підставі довідки ФОП Северіної В.Д. від 08.10.2020 року. При цьому, вказана довідка недійсною не визнана та на сьогоднішній день не скасована. Так само і реєстраційні дії можуть бути скасовані тільки за умови порушення порядку проведення реєстрації, що Позивачем не доведено.

Дані обставини, на думку представника Відповідача-1, дають підстави ТОВ "Дім Цукру" звернутися до суду з цим клопотанням про закриття провадження у справі на підставі відсутності предмета спору. Тому як відсутність записів в реєстрі нерухомого майна повністю спростовує підстави та цілі позовної заяви.

На підставі викладеного, представник Відповідача-1 просить суд закрити провадження у справі № 902/858/15(902/598/21).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2022 року у справі № 910/11011/21, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що наведені у клопотанні представника ТОВ "Дім Цукру" про закриття провадження у цій справі обставини, за своїм змістом є запереченнями щодо заявленого позову та не вказують на відсутність предмету спору.

Водночас, із змісту позову вбачається, що Позивачем заявлені позовні вимоги у цій справі, зокрема, з тих підстав, що наразі оспорюване нерухоме майно не знищено та відповідне майно набуте Відповідачем-1 на підставі договору, який визнано недійсним судовим рішенням.

Отже, наведені обставини свідчать про наявність спору у цій справі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про представника ТОВ "Дім Цукру" (вх. № 01-34/2855/23 від 28.03.2023 року) про закриття провадження у справі № 902/858/15(902/598/21).

В ході розгляду справи по суті, представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задоволити.

Представник Відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Суд, заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.

За змістом позовної заяви, 14.12.2017 року проведено аукціон з продажу майна банкрута, за результатами якого, на користь ТОВ "Дім Цукру" було відчужено, зокрема, наступне нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, загальною площею 22 933,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, с. Соколівка, вул.Службова, будинок 1 (далі по тексту - спірне нерухоме майно).

Водночас, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року у справі № 902/858/15, визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Банкрута - ПП "Хілл", який відбувся 14.12.2017 року, застосовано наслідки недійсності результатів аукціону, а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений за результатами аукціону з продажу майна - банкрута ПП "Хілл".

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ліквідатору ПП "Хілл" стало відомо, що переможець аукціону - ТОВ "Дім Цукру" відчужив частину вказаного нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою, відповідальністю "Касталія" (далі - ТОВ "Касталія") на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2340, виданий 23.09.2019 року, видавник: приватний нотаріус Куранова Оксана Олександрівна, Вінницький міський нотаріальний округ, Вінницька область. Розмір відчужуваної частки склав 6/100 та складався з вагової будки 66, загальною площею 30,5 кв.м.

Отже, власниками спірного нерухомого майна після проведення аукціону з продажу майна ПП "Хілл" стали : ТОВ "Дім цукру" - розмір частки 994/1000 та ТОВ "Касталія" - розмір частки 6/1000.

Натомість, 20.10.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного об`єкта нерухомого майна було внесено запис про знищення об`єкта нерухомого майна на підставі Довідки про знищення об`єктів нерухомого майна від 08.10.2020 року виданої ФОП Северіною Вікторією Дмитрівною.

Відповідно до Довідки від 08.10.2020 року зазначено, що при проведенні технічної інвентаризації виявлено, що насосна станція літ. "1", резервуар літ. "2", відстійники секційні літ. "4", залізнична бурячна естакада літ. "6", жомові ями літ. "7", "8", "9", патоковий резервуар літ. "10", "12", бак для формаліну літ. "13", головний гідротранспортер літ. "22", будівля теслярної майстерні літ. "27", матеріальний склад літ. "28", склад мішкотари літ. "29", склад для цементу і соди літ. "30", будівля контори цукрового заводу літ. "31", гараж легкових автомобілів літ. "32", водокачка трансп. мийн. Води літ. "33", будка водопостачання літ. "34", насосна станція (напівзруйнована), літ. "35", прохідна заводу літ."36", будівля депо літ. "39", будівля котельні турбоопалення літ. "40", будівля деспечерської літ. "41", будівля ленкімнати літ. "42", будівля сировинної лабораторії літ."43", будівля загальнозаготов. літ. "42", будівля сировинної лабораторії літ. "45", вагова бурякопункту літ. "46", будівля цукроскладу №3 літ. "50", будівля цукроскладу №2 літ. "51", будівля цукроскладу №1 літ. "52", будівля вапн.обвал.печі літ. "53", будівля гаража літ. "54", залізна дорога 4133 м. літ. "59", жомова галерея 314 м.п. літ. "61", димова труба літ. "62", димовий боров літ. "63", галерея цукрового заводу літ. "64", вагова будка літ. "65", "66", градирня н/б 288 кв.м. літ. "57" - знесено.

Земельна ділянка за вище вказаною адресою - вільна від забудови.

Довідка видана, згідно пункту 4 розділу II "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна", затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлового комітету України № 127 від 24.05.2001 року, (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року, № 186), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 року, за № 1442/32894, замість технічного паспорту, оскільки, відсутні основна та допоміжні будівлі.

Отже, станом на дату звернення до суду з цією позовною заявою запис про об`єкт нерухомого майна в реєстрі відсутній.

Крім того, у позові повідомляється, що між ПП "Хілл" та ТОВ "Касталія" не укладалися жодні угоди (правочини) щодо майна, яке витребовується, а отже між власником та володільцем нерухомого майна не існує жодних юридичних відносин.

Також, ліквідатор ПП "Хілл" стверджує, що майно яке витребовується, вибуло з власності банкрута поза його волею, оскільки, правочин направлений на відчуження майна боржника визнано недійсним постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року у справі № 902/858/15.

При цьому, як слідує з фактичних обставин справи, майно ПП "Хілл" вибуло із його володіння на підставі недійсного правочину та незаконно проведеного аукціону, у зв`язку з чим, договір купівлі-продажу був підписаний від ПП "Хілл" ліквідатором Василиком В.В. з ТОВ "Дім цукру" поза межами добросовісності та законності дій ліквідатора, які покладено на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, на переконання Позивача, майно Боржника вибуло з володіння власника (органу управління ПП "Хілл") поза межами його волевиявлення, а в силу закону, при цьому визначений законодавцем орган управління майном / ліквідатор Василик В.В.) діяв з порушенням тих повноважень, які йому було надано законодавцем при реалізації спірного майна з аукціону на користь ТОВ "Дім цукру".

Таким чином, у зв`язку з недобросовісними діями ліквідатора ПП "Хілл" слідує, що майно вибуло, із володіння Банкрута поза його волею, тому наявні правові підстави для застосування cт. 388 ЦКУ - витребування майна від добросовісних набувачів.

З огляду на вище викладене вбачається, що нерухоме майно підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ТОВ "Касталія" та ТОВ "Дім цукру" на користь ПП "Хілл", оскільки, майно частково було відчужено, а потім було виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, Позивач у позові вказав, що 04.03.2021 року уповноважений представник ПП "Хілл", адвокат Бас Роман Олексійович прибув на місце розташування активів ПП "Хілл" (з метою проведення інвентаризації та вжиття заходів збереження майна): Вінницька область, Крижопільський р., с. Соколівка, вул. Службова, 1.

За результатами виїзду було складено Акт огляду території підприємства згідно якого під час огляду території підприємства встановлено, що майно (обладнання), яке перебувало на території підприємства демонтовано та вивезено, без будь-якого погодження з ліквідатором ПП "Хілл" арбітражним керуючим Ткачуком Олександром Вікторовичем. Місцеперебування майна не відоме. Деякі будівлі повністю були знищені, що підтверджується залишками стін, залишками фундаменту та битої цегли. Деякі будівлі в незадовільному стані: без наявності криші, без скляних вікон, без дверей, із зовнішніми пошкодженнями. На території знаходиться цегляна димова труба. Територія огороджена металевим забором з основними воротами.

Також, за результатами виїзду були виготовлені фотографічні зображення з яких вбачається, що спірний об`єкт нерухомого майна не було повністю знесено, натомість наявні залишки будівельних конструкцій відповідають ознакам нерухомого майна.

З огляду на зазначені вище обставини, на переконання Позивача, слідує, що спірне нерухоме майно не було знищено, знесено та, станом на дату звернення з цією позовною заявою, існує як об`єкт нерухомого майна у розумінні ст. 181 ЦК України та відповідає поняттю нерухомого майна.

Отже, на думку Позивача, за вказаних обставин, висновки, які сформовано ФОП Северіною В.Д. в Довідці від 08.10.2020 року про знесення нерухомого майна за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, село Соколівка, вул. Службова, 1, не відповідають дійсному стану цього майна, що призвело до протиправного внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про знищення об`єкту та закриття розділу.

Таким чином, з метою відновлення порушених прав та законних інтересів ПП "Хілл" і забезпечення повернення майна до ліквідаційної маси єдиним ефективним способом захисту являється скасування відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про закриття розділу та знищення спірного об`єкту нерухомого майна.

Окрім цього, у позові звертається увага на те, що запис про знищення спірного об`єкту нерухомого майна було внесено 20.10.2020 року, тобто вже після ухвалення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року у справі №902/858/15, що вказує на спроби уникнення від виконання судового рішення шляхом нібито знищення існуючого нерухомого майна.

Також, ТОВ "Дім цукру" будучи учасником судової справи № 902/858/15 знав про прийняту постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року, а тому не мав права 23.09.2019 р. відчужувати частку спірного нерухомого майна на користь ТОВ "Касталія" та 20.10.2020 р. подавати заяву до державного реєстратора про погашення права власності на нерухоме майно у зв`язку з його знищенням.

З огляду на викладене, Позивач просить суд скасувати вказані у позові рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень (з закриття розділу) за індексним номером : 54730744 від 23.10.2020; (про погашення права власності) індексний номер: 54730559 від 23.10.2020; (про погашення права власності) індексний номер: 54730559 від 23.10.2020, прийняті державним реєстратором Відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Грудецьким Ярославом В`ячеславовичем та витребувати у ТОВ "Дім цукру" та ТОВ "Касталія" нерухоме майно за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, с. Соколівка, вул. Службова, будинок 1, а саме: комплекс будівель та споруд, загальною площею 22 933,2 кв.м..

Відповідно до відзиву представника ТОВ "Дім цукру" б/н від 02.07.2021 року на позовну заяву у справі № 902/858/15(902/598/21), викладені такі заперечення.

Власник, тобто ПП "Хілл" за власного волею позбавилось володіння своїм майном, оскільки, останнє було передане арбітражному керуючому, який згодом здійснив відчуження такого майна третім особам.

Водночас, про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "Хілл", Відповідачу стало відомо у 2021 році у зв`язку із поданими численними позовами ініційованими ПП "Хілл".

Зокрема, ТОВ "Дім цукру", не був повідомлений, хоча і був безпосереднім учасник, більше того, законний власник (набувач) оскаржуваного майна.

Із вказаного вбачається, що ТОВ "Дім Цукру" було належним власником, та мало всі законні підстави на володіння та розпорядження власним майном. Жодних заборон та обтяжень при вчиненні реєстраційних дій щодо знищення нерухомого майна не було.

Окрім цього, ТОВ "Дім Цукру" придбало майно банкрута - ПП "Хілл" на аукціоні у зв`язку із прийняттям господарським судом рішення про визнання ПП "Хілл" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Отже, ТОВ "Дім Цукру" придбало оскаржуване нерухоме майно, що було продане в порядку для виконання судових рішень.

Також, з початку процедури оскарження результатів аукціону, ініціатор оскарження мав би вжити заходів забезпечення позову. При відчуженні нерухомого майна ТОВ "Дім Цукру", жодних ані, арештів, ані заборон, які б унеможливили процедуру знищення об`єкту нерухомого майна не було.

Вказане наводить на неоднозначні думки, та зацікавленість ініціаторів оскарження результатів аукціону у недотриманні норм закону.

Зокрема, у в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 вересня 2019 року та постанові Касаційного господарського суду, зазначено, що відповідно до вимог ст. 51 ГІІК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

На переконання представника Відповідача-1 даний позов, є нічим іншим, як спробою шляхом використання судової системи незаконно набути право власності на майно, що належить ТОВ "Дім Цукру".

На підставі вищевикладеного та за наявними в матеріалах справи доказами викладених у відзиві, на думку представника Відповідача-1, ТОВ "Дім Цукру" розпорядилось належним товариству майном в силу того, що було єдиним законним власником.

Відтак, позовні вимоги є безпідставними та неаргументованими і такими, що суперечать здоровому глузду та діючому законодавству.

Зважаючи на вказане, представник Відповідача-1 просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Згідно відповіді Позивача (вх. № 01-34/6674/21 від 26.07.2021 року) на відзив ТОВ "Дім цукру" у справі № 902/858/15(902/598/21), ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2019 року у справі № 902/858/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім Цукру".

Також, 02.07.2020 року на адресу ТОВ "Дім Цукру" був направлений лист ліквідатором ПП "Хілл" Голубенко О.В. вих. № 02-10/246 про повернення всього майна придбаного на аукціону від 14.12.2017 року, у зв`язку з визнанням результатів даних торгів недійсними на підставі постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року, яка залишена в силі постановою Касаційного господарського суду від 18.12.2019 року. На що 30.07.2020 року ТОВ "Дім Цукру" надало відповідь, що товариство не приймало участь в справі № 902/858/15, а тому вважає, що вказані судові рішення не можуть впливати на її права та обов`язки (копії листів додаються).

Отже, ТОВ "Дім Цукру" з 26.07.2019 року було повідомлено про оскарження аукціону, за результатами якого було придбано спірне майно, а тому могло і повинно було знати про постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року та Касаційного господарського суду від 18.12.2019 року, а тому доводи Відповідача про те, що йому не було відомо про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - ПП "Хілл" є необґрунтованими та такими, що вводять суд в оману.

Також, ТОВ "Дім Цукру" право власності було набуто на підставі договору купівлі- продажу, який судом в подальшому було визнано недійсним, а отже ч. 2 ст. 388 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин.

Крім цього, можливість звернутися до суду з заявою про забезпечення позову є правом позивача, а не обов`язком, при цьому подальше відчуження частини спірного майна на користь ТОВ "Касталія" та реєстрація його знищення було здійснено вже після визнання постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року у справі № 902/858/15 результатів аукціону недійсними.

Разом з цим, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було подано заяву від 02.07.2019 року про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019, заяву ТОВ "Фінансова компанія "Веста" б/н від 02.07.2019 року про забезпечення позову у справі №902/858/15 задоволено повністю.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду від 20.11.2019 року без змін, скасовано ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019 у справі №902/858/15 і прийнято нове рішення про відмову ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Отже, на переконання Позивача, доводи ТОВ "Дім Цукру" не мають правового характеру, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не можуть бути підставою для відмови у задоволені позову.

За змістом повідомлення Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецького Я.В. б/н від 24.01.2023 року по справі № 902/858/15(902/598/21), останній не є ані учасником справи, ані учасником судового процесу.

Водночас, процесуальне законодавство не передбачає надання будь-яких пояснень особами, які не є ані учасниками справи, ані учасниками судового процесу.

В свою чергу, незалучення Державного реєстратора Грудецького Я.В. в якості учасника справи позбавляє його можливості надати будь-які пояснення, оскільки, йому не була надана можливість ознайомитися ані з матеріалами справи і доводами сторін спору, ані з іншими судовими рішеннями по справі. Відповідно, надання будь-яких пояснень є неможливим з незалежних від Державного реєстратора обставин.

Також, оскільки, підготовче провадження у цій справі закрито, а тому, всі питання судом уже вирішені та, відповідно, залучення інших осіб (як державний реєстратор) та надання ним пояснень у такому випадку процесуальне законодавство не передбачає.

Крім того, предметом спору є оскарження реєстраційних дій реєстратора. Отже, надання реєстратором будь-яких пояснень по справі зумовлює необхідність розкриття інформації реєстраційної справи.

Ухвалою суду від 05.12.2022 року у цій справі питання про витребування вказаних документів не вирішувалось.

Отже, надання будь-яких пояснень реєстратором по суті справи є неможливим.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року у справі № 910/8264/18, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і витребування у Відповідачів нерухомого майна, яке раніше належало Позивачу - ПП "Хілл" та було продане на аукціоні за договором купівлі-продажу третій особі - ТОВ "Дім Цукру".

Підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено визнання недійсними судовим рішенням результатів аукціону з продажу майна ПП "Хілл", який відбувся 14.12.2017 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами відповідного аукціону з продажу майна банкрута - ПП "Хілл" у справі № 902/858/15. Також, після постановлення вказаної постанови суду апеляційної інстанції до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна було внесено запис про знищення об`єкта оспорюваного нерухомого майна на підставі довідки про знищення об`єктів нерухомого майна від 08.10.2020 року, виданої ФОП Северіною Вікторією Дмитрівною. Водночас, висновки наведені у вказаній довідці не відповідають дійсному стану оспорюваного майна.

Отже, спірним питанням у цій справі, з огляду на зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також витребування оспорюваного майна.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2022 року у справі № 916/2201/21, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

За змістом статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

Суд звертає увагу на те, що Позивачем у позовній заяві в цій справі Відповідачами визначено ТОВ ''Дім цукру" та ТОВ "Касталія".

Разом з цим, як зазначено вище Позивачем у цьому позові, окрім вимоги про витребування спірного майна у Відповідачів, заявлені вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав і їх обтяжень, які прийняті державним реєстратором Відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Грудецьким Ярославом В`ячеславовичем.

Однак, Позивачем у заявленому позові не визначено також Відповідачем зазначеного вище державного реєстратора.

Крім того, як вбачається із змісту ухвали суду від 05.12.2022 року у справі №902/858/15(902/598/21), в судовому засіданні представник Позивача, серед іншого, надав суду пояснення щодо того, що ним не порушувалось питання залучення до участі у справі в якості третьої особи державного реєстратора.

Наведені обставини свідчать про те, що Позивачем не у повній мірі визначено коло учасників спору у спірних правовідносинах, які склалися у цій справі.

Поряд з цим, згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин щодо прийняття державним реєстратором оспорюваних рішень, Позивачем долучено до позову Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 23.10.2020 року №229314707.

Як вбачається із змісту вказаного Витягу, в останньому міститься, серед іншого, така інформація :

Об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості; загальна площа (кв.м.): 22 933,2; адреса : Вінницька обл., Крижопільський р., с.Соколівка, вулиця Службова, будинок 1; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 109106905000; об`єкт нерухомого майна закрито; підстава : знищення об`єкта нерухомого майна Довідка про знищення об`єктів нерухомого майна, серія та номер: 127-20, виданий 08.10.2020, видавник: ФОП Северіна Вікторія Дмитрівна; відомості внесено до реєстру: 23.10.2020 09:19:47, Грудецький Ярослав В`ячеславович, Відділ надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради, Вінницька обл., індексний номер рішення: 54730744.

Також, у згаданому вище Витязі викладені наступні відомості : номер запису про право власності / довірчої власності: 33351108; форма власності : приватна; вид спільної власності: спільна часткова; власники : Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСТАЛІЯ", код ЄДРПОУ: 41287893, адреса: Україна, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вулиця Силікатна, будинок 7; додаткові відомості : складається з: вагова будка, 66 (шістдесят шість), загальною площею 30,5 кв.м.; право власності погашено; Дата, час державної реєстрації: 20.10.2020 16:40:16; підстава : знищення об`єкта нерухомого майна Довідка про знищення об`єктів нерухомого майна, серія та номер: 127-20, виданий 08.10.2020, видавник: ФОП Северіна Вікторія Дмитрівна; відомості внесено до реєстру: 23.10.2020 09:18:03, Грудецький Ярослав В`ячеславович, Відділ надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради, Вінницька обл., індексний номер рішення: 54730559.

Водночас, наданий Позивачем Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 23.10.2020 року № 229314707 не містить інформації стосовно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (про погашення права власності), індексний номер: 54730559 від 23.10.2020 09:17:48, прийняте Грудецьким Ярославом В`ячеславовичем, Відділ надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради, Вінницька область, з погашення права власності щодо об`єкту нерухомого майна номер 24244287, яке просить скасувати Позивач у заявленому позові.

Поряд з цим, Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували прийняття державним реєстратором Грудецьким Я.В. оспорюваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (про погашення права власності) за індексним номером : 54730559 від 23.10.2020, 09:17:48 щодо об`єкту нерухомого майна номер 24244287.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - в редакції на час вчинення оспорюваних рішень), відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі знищення об`єкта нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Пунктом 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 (в редакції на час вчинення оспорюваних рішень) передбачено, що для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням подаються: 1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення; 2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об`єкта).

Судом встановлено, що згідно вказаного вище Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, оспорюванні рішення державного реєстратора стосовно закриття розділу про об`єкт нерухомого майна та щодо погашення права власності, прийняті на підставі довідки про знищення об`єктів нерухомого майна №127-20 від 08.10.2020 року, виданої ФОП Северіною Вікторією Дмитрівною.

Згідно цієї довідки, остання видана в тому, що 08.10.2020 року за адресою : Вінницька область, Крижопільський район, село Соколівка, вул. Службова, 1, проведена технічна інвентаризація об`єктів нерухомого майна.

При проведені технічної інвентаризації виявлено, що наведені у зазначеній довідці об`єкти нерухомого майна - знесено та земельна ділянка за вищевказаною адресою - вільна від забудови.

Довідка видана, згідно пункту 4 розділу II "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна", затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлового комітету України № 127 від 24.05.2001 року, (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року, № 186), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 року, за № 1442/32894, замість технічного паспорту, оскільки, відсутні основна та допоміжні будівлі.

Відповідно до п. 4 розділу II вищевказаної Інструкції, господарські (допоміжні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники тощо) та споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі.

Якщо основну будівлю зруйновано (знесено), замість технічного паспорта видається довідка про фактичну наявність господарських (допоміжних) будівель.

Разом з цим, Позивачем у позові стверджується, що висновки, які сформовано ФОП Северіною В.Д. в довідці від 08.10.2020 року про знесення нерухомого майна за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, село Соколівка, вул. Службова, 1, не відповідають дійсному стану цього майна, що призвело до протиправного внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про знищення об`єкту та закриття розділу.

На підтвердження цього твердження, Позивачем додані до позову завірені копії акту огляду території підприємства від 04.03.2021 року та роздруківки фотографічних зображень нерухомого майна, які датовані 04.03.2021 року.

Водночас, у вказаному акті огляду території підприємства зазначено, що 04.03.2021 року уповноважений представник ПП "Хілл", адвокат Бас Роман Олексійович, прибув на місце розташування активів ПП "Хілл" (з метою проведення інвентаризації та вжиття заходів збереження майна): Вінницька область, Крижопільський р., с. Соколівка, вул.Службова, 1.

Також, у цьому акті записано, що під час огляду території підприємства встановлено, що майно (обладнання), яке перебувало на території підприємства демонтовано та вивезено, без будь-якого погодження з ліквідатором ПП "Хілл" арбітражного керуючого Ткачука О.В.. Місцеперебування майна не відоме. Деякі будівлі повністю знищені, що підтверджується залишками стін, залишками фундаменту та битої цегли. Деякі будівлі в незадовільному стані: без наявності даху, вікон із зовнішніми пошкодженнями та на території знаходиться цегляна димова труба. Територія огороджена металевим забором з основними воротами.

Поряд з цим, Позивач у позові вказав, що за результатами виїзду були виготовлені фотографічні зображення з яких вбачається, що спірний об`єкт нерухомого майна не було повністю знесено, натомість наявні залишки будівельних конструкцій відповідають ознакам нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі знищення майна.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2021 року у справі № 5015/45/11(914/1919/20), тлумачення змісту статті 349 ЦК України свідчить, що умовою припинення права власності згідно з цією статтею, є наявність встановленого факту знищення майна під яким слід розуміти такий вплив на нього, в результаті якого об`єкт права власності припиняє своє існування.

Положення статті 349 ЦК України щодо умов припинення права власності на знищене нерухоме майно є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування (див. висновки щодо тлумачення змісту статті 349 ЦК України, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 04/5026/803/2012).

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. Перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпним (подібні висновки щодо переліку, які можуть підтверджувати знищення майна, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 708/254/18, від 26.06.2019 у справі № 334/16303/15-ц, від 25.09.2019 у справі №272/62/15-ц, від 25.03.2021 у справі № 588/249/20, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/406/18, від 18.11.2020 у справі №04/5026/803/2012).

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 01.07.2021 року у справі № 917/549/20, змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Суд зважає на те, що за змістом ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Матеріалами цієї справи підтверджується, що 14.12.2017 року між ПП "Хілл" в особі ліквідатора Василика В.В. (Продавець) та ТОВ "Дім цукру" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна ПП "Хілл", зокрема, об`єктів нерухомості, розташованих за адресою : Вінницька область, Крижопільський район, с. Соколівка, вул. Службова, буд. 1 - ціна 1 698 820,82 грн без ПДВ (додаток № 3, який є невід`ємною частиною до даного договору).

Також, між ПП "Хілл" в особі ліквідатора Василика В.В. (Продавець) та ТОВ "Дім цукру" (Покупець) підписано акт передання права власності на куплене нерухоме майно від 15.12.2017 року, а саме : комплекс будівель та споруд, загальною площею 22 933, 2 кв.м., що розташований за адресою : Вінницька область, Крижопільський район, с. Соколівка, вул.Службова, буд. 1, вартістю 1 698 820,82 грн.

В подальшому, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 29.12.2017 року № 109614607, за ТОВ "Дім цукру" зареєстровано право власності на вказане вище нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 109106905000.

Окрім цього, з матеріалів цієї справи вбачається, що 23.09.2019 року між ТОВ "Дім цукру" (Продавець) та ТОВ "Касталія" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив, належні Продавцю на праві приватної власності 6/1000 (шість тисячних) часток комплексу будівель та споруд, загальною площею 22 933,2 кв.м, що розташований за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, с.Соколівка, вулиця Службова, буд. 1, що складаються з: вагова будка, 66, загальною площею 30,5 кв.м..

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 18.12.2019 року у справі № 902/858/15, визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ПП "Хілл" у справі № 902/858/15, який відбувся 14.12.2017 року та застосовано наслідки недійсності результатів аукціону з продажу майна ПП "Хілл" у справі № 902/858/15, який відбувся 14.12.2017 року, а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений за результатами аукціону з продажу майна банкрута ПП "Хілл" у справі № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл", який відбувся 14.12.2017 року.

За цих обставин, Позивач просить суд витребувати у Відповідачів - ТОВ "Дім цукру" та ТОВ "Касталія" нерухоме майно, а саме : комплекс будівель та споруд, загальною площею 22 933,2 кв.м, що розташований за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, с. Соколівка, вулиця Службова, буд. 1.

Водночас, судом встановлено, що наданий суду Позивачем акт огляду території підприємства від 04.03.2021 року, складений представником ПП "Хілл" у присутності ліквідатора ТОВ "Подільські цукроварні" та представника заставного кредитора ТОВ "КУ "Інвестиційна".

Отже, відповідний акт складено за відсутності представників Відповідачів, у володінні яких перебуває оспорюване нерухоме майно та за відсутності представника органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться витребуване нерухоме майно.

Також, суд, надаючи оцінку доданим до позову роздруківкам фотографічних зображень нерухомого майна, які датовані 04.03.2021 року, звертає увагу на те, що останні не вказують, що на них дійсно зображені саме спірні об`єкти нерухомого майна та їх місцезнаходження саме за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, с.Соколівка, вулиця Службова, буд. 1.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що надані Позивачем роздруківки фотографічних зображень нерухомого майна не підтверджують обставини, які викладені у долученому до позову акті огляду території підприємства від 04.03.2021 року.

Відтак, твердження Позивача, що висновки, які сформовано ФОП Северіною В.Д. в довідці від 08.10.2020 року про знесення нерухомого майна, не відповідають дійсному стану цього майна, що призвело до протиправного внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про знищення об`єкту та закриття розділу, не підтверджені належними письмовими доказами.

Відтак, оскільки, Позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин, з якими закон пов`язує скасування господарським судом оспорюваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд приходить до висновку про необґрунтованість і недоведеність заявлених відповідних позовних вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення таких вимог у цій справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про витребування у Відповідачів оспорюваного нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 387 ЦК України, передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, вказала, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Власник з дотриманням вимог ст.ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.02.2023 року у справі № 902/560/20(902/301/21), особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що у позовній заяві Позивач просить витребувати у Відповідачів нерухоме майно, а саме : комплекс будівель та споруд, загальною площею 22 933,2 кв.м, що розташований за адресою: Вінницька область, Крижопільський район, с. Соколівка, вулиця Службова, буд. 1.

Підставами відповідної позовної вимоги, Позивач, серед іншого, вказав визнання постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року у справі № 902/858/15 недійсним, зокрема, договору купівлі-продажу, укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрута - ПП "Хілл", на підставі якого Відповідач-1 придбав оспорюване нерухоме майно, яке раніше належало Позивачу.

При цьому, Позивачем у позові повідомлено, що Відповідач-1 - ТОВ "Дім Цукру" відчужив частину оспорюваного нерухомого майна на користь Відповідача-2 - ТОВ "Касталія") на підставі договору купівлі-продажу (серія та номер: 2340, виданий 23.09.2019 року, видавник: приватний нотаріус Куранова Оксана Олександрівна, Вінницький міський нотаріальний округ, Вінницька область), згідно якого розмір відчужуваної частки склав 6/100 та складався з вагової будки 66, загальною площею 30,5 кв.м.

Відтак, Позивачем у позові стверджується, що власниками спірного нерухомого майна після проведення аукціону з продажу майна ПП "Хілл" стали Відповідачі, а саме: ТОВ "Дім цукру" - розмір частки 994/1000 та ТОВ "Касталія" - розмір частки 6/1000.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Позивачем у прохальній частині позову не визначено, яке саме нерухоме майно із зазначенням його індивідуальних ознак (часток, площі, складових частин нерухомого майна), слід витребувати окремо у кожного із Відповідачів, з підстав викладених у позові.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про витребування у Відповідачів оспорюваного нерухомого майна, також задоволенню не підлягає.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з мотивів наведених вище.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 540,00 грн, підлягають віднесенню на Позивача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні позову ПП "Хілл" до ТОВ ''Дім цукру", до ТОВ "Касталія" про скасування рішень про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння у справі № 902/858/15(902/598/21), в межах справи №902/858/15, повністю.

2. Копію ухвали надіслати на адреси електронної пошти: ТОВ "Касталія" - ІНФОРМАЦІЯ_4; арбітражному керуючому (ліквідатору ПП "Хілл") Ткачуку О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ТОВ ''Дім цукру" - адвокату Мельнику В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 04 квітня 2023 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.