Ухвала

від 03.04.2023 по справі 759/3485/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/27/23

ун. № 759/3485/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. Київ

Святошинськийрайонний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кириленко Т.В.;

за участю секретаря судових засідань Істоміній О.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олевська-11», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Русецький Павло Сергійович про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 759/3485/20, виданого 01 червня 2022 року Святошинським районним судом міста Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Олевська-11» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5760 грн. В листопаді цього ж року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява аналогічного змісту.

В обґрунтування поданих заяв ОСОБА_1 посилається на те, що нею було подано заяву про поновлення строку на оскарження судового рішення та саму апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Заявниця та зацікавлені особи в судове засідання не з`явились, про день розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення заяви по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяви підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2022 року було відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОСББ «Олевська - 11» про захист прав споживачів та стягнуто із позивачки витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5760 грн. (т. 1 а.с. 163-172).

Як вбачається із матеріалів справи, 01.06.2022 року, на підставі зазначеного рішення, Святошинським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист (т. 2 а.с. 17).

Постановою Київського апеляційного суду від 01.03.2023 року зазначене вище рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу було скасоване та постановлено нове рішення яким у задоволенні позову у цій частині відмовити (т. 1 а.с. 237-247).

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ч.1ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно ч.2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувана та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувана і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.

Як роз`яснено у Інформаційному листі, підготовленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року необхідно звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що рішення суду, на підставі якого вказаний виконавчий документ був виданий, скасоване, а тому виконавчий лист визнається судом таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 260, 353, 432 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 759/3485/20 виданий 01.06.2022 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олевська - 11» (код ЄДРПОУ: 40947632) витрат на правничу допомогу у розмірі 5760 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Т.В. Кириленко