Ухвала

від 30.03.2023 по справі 683/228/21

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/228/21

4-с/683/4/2023

У Х В А Л А

30 березня 2023 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Лугового О.М.

з участю секретаря Градомської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Романа Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Р.М., в якій проситьвизнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна, а саме арешт земельної ділянки за кадастровим номером 6824283200:05:019:0018 та арешт частини земельної ділянки за кадастровим номером 6824283200:05:0026:0067 по виконавчому провадженні №70985799 приватного виконавця Лабчука Р.М. від 22.02.2023 року. Просить зобов`язати приватного виконавця Лабчука Р.М. внести змінену інформацію в Державний реєстр речових прав, а саме на земельну ділянку за кадастром номером 6824283200:05:019:0018 та частини земельної ділянки за кадастровим номером 6824283200:05:0026:0067 по виконавчому провадженні №70985799, щодо скасування арешту.

22 березня 2023 року ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області скаржнику було поновлено процесуальний строк на подання даної скарги, відкрито провадження по скарзі, призначено її до судового розгляду на 30 березня 2023 року о 16 год. 00 хв. та вирішено питання щодо витребування доказів.

В судове засідання скаржник, будучи належним чином повідомленим про дату місце та час розгляду даної скарги, не з`явився, однак в своїй скарзі просив слухати дану справу без його участі у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, тому суд вирішив розгляд даної скарги здійснити без участі скаржника за наявними матеріалами справи.

Приватний виконавець будучи належним чином повідомленим про дату місце та час розгляду даної скарги не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Стягувач будучи належним чином повідомлений про дату місце та час розгляду даної скарги не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника та приватного виконавця, не перешкоджає розгляду скарги.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 18ЦПК Українипередбачено судовірішення,що набрализаконної сили,обов`язковідля всіхорганів державноївлади іорганів місцевогосамоврядування,підприємств,установ,організацій,посадових числужбових осібта громадяні підлягаютьвиконанню навсій територіїУкраїни,а увипадках,встановлених міжнароднимидоговорами,згода наобов`язковістьяких наданаВерховною РадоюУкраїни,-і заїї межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і захищені Конституцією України. Виконання рішення суду в цивільній справі здійснюється відповідно до статей ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими законами, нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що згідно рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 березня 2021 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором від 20.03.2019 року № CL-179280, яка утворилась станом на 24.11.2020 року в сумі 167 735 грн. 04 коп., що складається з: 98 562 грн. 54 коп. заборгованість за тілом кредиту; 64 092 грн. 41 коп. заборгованість за відсотками; 5 080 грн. 09 коп. заборгованість за пенею по простроченому тілу кредиту. Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» по 1 135 грн. судового збору з кожного.

Постановою Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області від 13 грудня 2021 року, рішення Старокостятинівського районного суду Хмельницької області від 25 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов АТ «Кредобанк» задовольно частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» 167 735 грн. 04 коп. В решті позову відмовити. Стягнути з АТ «Кредобанк» на користь держави 629 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 березня 2022 року замінено сторону виконавчого провадження стягувача АТ «Кредобанк» його правонаступником ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» у справі №683/228/21 за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ «Кредобанк» заборгованості 167735 грн. 04 коп.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 02 березня 2023 року ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 березня 2022 року залишено без змін.

09 лютого 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом виданим Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області від 05.09.2022 року у справі №683/228/21.

Оскаржуваною є постанова про арешт майна боржника від 22.02.2023 року винесена приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. у виконавчому провадженні №70985799, стягувач ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сума стягнення 167 735 грн. 04 коп.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст.56 цього Закону.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: зокрема, п.6: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Аналізуючи оскаржувану постанову на предмет її відповідності вимогам закону, що регулює дані питання, суд робить такі висновки:

В оскаржуваній Постанові від 22.02.2023 року з назвою «про арешт майна боржника» вказано що: у самостійному порядку заборгованість на користь стягувача не погашена. Для забезпечення повного та належного виконання виконавчого документа необхідно звернути стягнення на майно боржника. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником зареєстровано об`єкти нерухомості. На рухоме та нерухоме майно боржника необхідно накласти арешт, керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець Постановив: накласти арешт на: рухоме та нерухоме майно; земельної ділянки площею 2,9121 га, кадастровий номер 6824283200:05:026:0067, місце знаходження: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н., с/рада Радковецька; земельну ділянку площею 3,9308 га, кадастровий номер 6824283200:05:019:0018, місце знаходження: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н., с/рада Радковецька, що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скаржник не оскаржує наявність підстав для накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, не оспорює наявність відкритого виконавчого провадження, наявності не виконаного рішення суду про стягнення чи будь-які інші дії виконавця, пов`язані з винесенням даної постанови.

Виходячи з невиконання рішення боржником і з наявності відкритого виконавчого провадження про стягнення грошової суми, виконавець мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення арешту на майно. Тому по змісту і суті постанова є законною і правомірною.

Розглядаючи скаргу в межах наведених в ній доводів, проаналізувавши зміст постанови, надані докази у їх сукупності і застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд не встановив протиправності в діях/бездіяльності або в рішенні приватного виконавця і не встановив підстав для скасування вказаної заявником постанови.

Статтею 447ЦПК України,передбачено що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідност.451 ЦПК України,за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У даному випадку не встановлено протиправних дій або бездіяльності приватного виконавця (в межах поданої скарги і викладених у ній доводів), також судом не встановлено незаконності чи протиправності оскаржуваної постанови, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

За наведених обставин, суд вважає скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Р.М. про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії необґрунтованою, тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.447,450,451 ЦПК України,Законом «Про виконавче провадження», суд -

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення Хмельницькому апеляційному суду безпосередньо або через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 30 березня 2023 року.

Суддя: